Постанова

від 03.06.2021 по справі 599/1875/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/1875/20Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В. Провадження № 22-ц/817/544/21 Доповідач - Сташків Б.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Сташків Б.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Сович Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу №599/1875/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2021 року, постановлену суддею Снігурським В.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що правонаступником Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод є Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості Укрспирт , а тому просить визнати його боржником у виконавчому провадженні по цивільній справі №599/1875/20.

Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2021 року заяву задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження (боржника) -Державне підприємство "Залозецький спиртовий завод" на його правонаступника -Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості Укрспирт (ЄДРПОУ 37199618) у цивільній справі №599/1875/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" про відшкодування моральної шкоди.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду від Державного підприємства спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" поступила апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити заявнику у задоволенні вимог у повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, неврахування усіх обставин справи.

Зокрема вказує, що відсутні докази настання правонаступництва ДП УКРСПИРТ , а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції про заміну сторони є передчасною.

Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги та не спростовані доводи ДП УКРСПИРТ , що приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 № 672 Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ДП Залозецький спиртовий завод включено до переліку державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Вказує, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ДП Залозецький спиртовий завод з 06.10.2010 перебуває в стані припинення. Процес приєднання ДП Залозецького спиртовий завод до ДП УКРСПИРТ на даний час не завершений, передавальний акт у встановленому законодавством порядку не затверджений, підприємство як юридична особа не припинено, в Єдину державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній запис щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Враховуючи наведене, ДП УКРСПИРТ вважає, що ДП Залозецький спиртовий завод на даний час не вибуло з виконавчого провадження як боржник, а правонаступництво ДП УКРСПИРТ не відбулось.

В судове засідання учасники судового процесу не з`явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів подання про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву та замінюючи сторону виконавчого провадження (боржника) -Державне підприємство "Залозецький спиртовий завод" на його правонаступника -Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості Укрспирт (ЄДРПОУ 37199618) у цивільній справі №599/1875/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що ДП "Залозецький спиртовий завод" припинив будь - яку діяльність, знаходиться в стані припинення з 06.10.2010, що засвідчують дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону , виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" про відшкодування моральної шкоди, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" в користь ОСОБА_1 80000 гривень моральної шкоди, стягнуто в користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.

Дане рішення набрало законної сили 08 грудня 2020 року.

Згідно доводів заяви про заміну сторони виконавчого провадження, на виконання рішення суду ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 599/1875/20, який звернутий до виконання у Зборівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), а в подальшому передано за територіальністю у відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до змісту ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Частинами 1 3 ст. 107 ЦК України встановлено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Крім того, в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

Правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника.

Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта або розподільного акту чи балансу, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 № 672 Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ДП Залозецький спиртовий завод включено до переліку державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ДП Залозецький спиртовий завод з 06.10.2010 перебуває в стані припинення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Протягом періоду, що розглядається, стягненню присуджених виплат перешкоджали скоріше законодавчі заходи, ніж неправомірна поведінка ДВС. З цього приводу Суд нагадує свою усталену практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди до ДВС не може вважатися ефективним засобом правового захисту, якщо затримка виконання судових рішень виникла з причин, що виходять за межі повноважень ДВС (SOLOVYEVA v. UKRAINE, № 32547/03,§ 17, ЄСПЛ, від 13 грудня 2005 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства. Суд вважає, що Уряд не продемонстрував, що підприємство мало достатню інституційну та операційну незалежність від держави, щоб звільнити державу від відповідальності за Конвенцією за дії чи бездіяльність цього підприємства. Таким чином, Суд вирішує, що держава є відповідальною за борги такого підприємства, як наведено у цій справі (див., наприклад, рішення у справі Garkusha v. Ukraine, заява № 4629/03, пункт 25, рішення від 13 грудня 2005 року; рішення у справі Martynov v. Ukraine) заява № 36202/03, пункт 23, рішення від 14 грудня 2006 року; та рішення у справі Solovyev v. Ukraine, пункт 20). Суд зауважує, що рішення суду від 4 листопада 2003 року та від 2 червня 2006 року залишалися невиконаними близько 4 років і 8 місяців та 2 років і 1 місяця відповідно. Суд нагадує, що він вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, які стосувалися аналогічних питань (див., наприклад, рішення у справі Garkusha, згадане вище, пп. 24-25, рішення у справі Mykhaylenky and Others, згадане вище, п. 55, та рішення у справі Voytenko, згадане вище, пп. 39-43). Розглянувши всі подані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного переконливого факту чи аргументу який дозволив би Суду дійти іншого висновку у цій справі. Таким чином, у цій справі має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (STANKOVSKAYA v. UKRAINE, № 20984/04, § 25 - 30, ЄСПЛ, від 11 грудня 2008 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведена правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №296/443/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. …Отже, уже з дня державної реєстрації АТ Укрзалізниця мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП Донецька залізниця . З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП Донецька залізниця свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП Донецька залізниця була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП Донецька залізниця знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) зроблено висновок, що у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації .

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України).

Апеляційний суд враховує, що ДП "Залозецький спиртовий завод" не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання ДП "Залозецький спиртовий завод" до його правонаступника -Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості Укрспирт та його нереалізовувала протягом значного періоду часу. Рішення суду про стягнення з ДП "Залозецький спиртовий завод" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди набрало законної сили 08 грудня 2020 року .

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

З урахуванням того, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 06 вересня 2010 року № 543 вирішено реорганізувати державні підприємства спиртової промисловості, у тому числі ДП Залозецький спиртовий завод , шляхом приєднання до ДП Укрспирт та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи. відповідно до пункту 2 вказаного наказу ДП Укрспирт визначено правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств спиртової промисловості, ДП спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП "Залозецького спиртового заводу" та не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДП "Залозецького спиртового заводу".

Суд першої інстанції підставно врахував, що внаслідок ліквідації ДП Залозецький спиртовий завод правонаступником виступає лише одна особа - державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт . Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт є правонаступником всього його майна, всіх прав та обов`язків

Також, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги те, що ДП Залозецький спиртовий завод не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про ліквідацію ДП Залозецький спиртовий завод та створення нового державного підприємства Укрспирт на базі майна концерну Укрспирт , державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Створення державою державного підприємства на базі матеріальної бази концерну Укрспирт з подібними видами діяльності призводить до невиконання рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 02 листопада 2020 року у справі № 599/1875/20 яким стягнуто з ДП Залозецький спиртовий завод на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 80000 грн.

Схожі за змістом правові висновки висловлені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19), а також Верховним Судом у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 619/1699/17-ц (провадження № 61-9753св20).

Таким чином, не заслуговують до уваги доводи апеляційної скарги проте що, процес приєднання ДП Залозецького спиртовий завод до ДП спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на даний час не завершений, оскільки матеріалами справи підтверджено, що єдиним правонаступником ДП Залозецького спиртовий завод є ДП спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" відсутність запису щодо правонаступництва юридичної особи Єдину державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до якої приєднуються, не свідчить про те, що ДП спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" не є правонаступником ДП Залозецького спиртовий завод . ДП Залозецький спиртовий завод , і момент переходу прав та обов`язків не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДП Залозецький спиртовий завод , яке приєднано до ДП Укрспирт .

За таких обставин, встановивши, що державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт`є правонаступником ДП Залозецький спиртовий завод , суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, відповідно, до припинення юридичної особи, що була відповідачем у справі та є боржником у виконавчому провадженні, у суду першої інстанції були правові підстави для вирішення питання про її заміну правонаступником та для постановлення оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 , 375 , 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртово та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - залишити бе задоволення.

Ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2021 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Сташків Б.І.

Храпак Н.М.

Судді: Парандюк Т.С.