Постанова

від 07.06.2021 по справі 635/4383/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2021 року

м. Харків

справа № 635/4383/18

провадження № 22-ц/818/ 2958 /21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

секретаря Каплоух Н.Б.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Стальмаркет ,

Відповідач - ОСОБА_1 ,

Треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет на рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року , у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет до ОСОБА_1 про визнання договору виконаним та зняття обтяження (заборони) відчуження за договором іпотеки, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року представник ТОВ Стальмаркет звернувся до суду з позовом в якому просив визнати виконаним у повному обсязі договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Стальмаркет від 28 травня 2013 року, внаслідок чого вважати припиненим договір іпотеки від 28 травня 2013 року у зв`язку з виконанням основного зобов`язання; зобов`язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зняти заборону на відчуження предмета іпотеки, а саме недобудовані нежитлові приміщення - ангар літ. А готовністю 65%, естакада літ. Б , залізний путь № 1, замощення - І та земельна ділянка, площею 0,505 га, кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 28 травня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Стальмаркет , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстр № 1143, відповідно до умов якого покупець придбав, а покупець продав частку в статутному капіталі ТОВ Стальмаркет у розмірі 50%; продаж було здійснено за суму 800000 гривень. Умовами договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28 травня 2013 року встановлений наступний порядок розрахунків між сторонами договору: 200000,00 гривень сплачені покупцем продавцю під час оформлення договору купівлі-продажу, а залишок суми ОСОБА_2 зобов`язався сплатити наступним чином: до 01 вересня 2013 року - 200000,00 гривень; до 01 січня 2014 року - 200000,00 гривень; до 01 квітня 2014 року - 200000,00 гривень. В забезпечення прийнятих ОСОБА_2 на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу від 28 травня 2013 року в розмірі 600000,00 гривень між Товариством з обмеженою відповідальністю Стальмаркет та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 28 травня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстр № 1149, відповідно до умов якого ТОВ Стальмаркет передало ОСОБА_1 наступне майно: недобудовані нежитлові приміщення - ангар літ. А готовністю 65%, естакада літ. Б , залізний путь № 1, замощення - І, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать товариству на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 квітня 2004 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Чижовою Н.А., реєстр ; 1476, акту прийому-передачі від 28 квітня 2004 року на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, площею 0,505 га, кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007, цільовим призначенням для виробничих та господарських потреб, під`їзна колія, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить товариству на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 629474, зареєстрованого 21 лютого 2006 року Харківським районним відділом земельних ресурсів Харківського обласного головного управління земельних ресурсів державного комітету України по земельних ресурсах за № 020670300001. ОСОБА_2 не виконав умови договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 28 травня 2013 року в частині строків виконання зобов`язання, але за твердженням останнього це була усна домовленість з відповідачем, при цьому останнім не надсилалося претензій або скарг щодо неналежного виконання ОСОБА_2 обов`язків за вищевказаним договором купівлі-продажу від 28 травня 2013 року; відповідач до суду не звертався. Крім того, ОСОБА_1 власноруч написані розписки на усі суми, що сплачені покупцем у повному обсязі та протягом всього часу. Після сплати останньої суми за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет від 28 травня 2013 року та неодноразово після цього ОСОБА_2 звертався до ОСОБА_1 з вимогою про зняття заборони на відчуження предмету іпотеки, але останній з невідомих причин ухиляється від свого обов`язку та не заявив нотаріусу про виконання покупцем обов`язків за вищевказаним договором купівлі-продажу від 28 травня 2013 року. Враховуючи, що з моменту виконання покупцем ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет від 28 травня 2013 року пройшло багато часу, але досі не знята заборона на відчуження предмету іпотеки за договором іпотеки від 28 травня 2013 року, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за вищевказаним договором купівлі-продажу, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом. При цьому, при зверненні до суду з позовом, позивачу знадобилася правова допомога, витрати на яку склали 20000,00 гривень, сума витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

27 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: недобудовані нежитлові приміщення - ангар літ. А готовністю 65%, естакада літ. Б , залізний путь № 1, замощення - І та земельна ділянка, площею 0,505 га, кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007 за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Стальмаркет , в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Стальмаркет , укладеним 28 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності за ініціативою ОСОБА_1 , на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 28 травня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Стальмаркет , який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстр № 1143, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця 50% статутного фонду (капіталу) ТОВ Стальмаркет , що становить 800000,00 гривень та пов`язані з цією часткою корпоративні права, а останній приймає та зобов`язується сплатити їх вартість на умовах встановлених договором, а саме: 200000,00 гривень сплачуються ОСОБА_2 в момент оформлення договору, а залишок ціни за продаж частки наступним графіком та розмірами: до 01 вересня 2013 року - 200000,00 гривень; до 01 січня 2014 року - 200000,00 гривень; до 01 квітня 2014 року - 200000,00 гривень. В забезпечення прийнятих ОСОБА_2 на себе зобов`язань за вищевказаним договором купівлі-продажу від 28 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Стальмаркет (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 28 травня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстр № 1149, відповідно до умов якого ТОВ Стальмаркет , в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за основним договором в розмірі 600000,00 гривень, передало ОСОБА_1 в іпотеку наступне майно: недобудовані нежитлові приміщення - ангар літ. А готовністю 65%, естакада літ. Б , залізний путь № 1, замощення - І та земельну ділянку, площею 0,505 га, кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007, цільовим призначенням для виробничих та господарських потреб, під`їзна колія, за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вчасно та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу від 28 травня 2013 року та передав покупцю частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет , а відповідач вказану частку отримав, але свої зобов`язання за договором купівлі-продажу не виконав, а саме не здійснив повного та своєчасного розрахунку, що є істотним порушенням умов договору, тому вищевказаний договір купівлі-продажу від 28 травня 2013 року не може вважатися виконаним належним чином. Серед наявних є лише підтвердження оплати ОСОБА_2 01 грудня 2016 року суми в розмір 5000,00 гривень. Як наслідок, ОСОБА_1 має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки від 28 травня 2013 року, зокрема відповідно до п. 5.2 якого, у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 в строк до 01 квітня 2014 року зобов`язання за основним договором, Іпотекодержатель має право в судовому порядку задовольнити свої майнові вимоги за рахунок предмету іпотеки, шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року в задоволені позову ТОВ Стальмаркет та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ Стальмаркет звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі. Стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. В іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга ТОВ Стальмаркет обґрунтована тим, що боржник за основним зобов`язанням ОСОБА_2 виконав усі грошові вимоги перед іпотекодержателем ОСОБА_1 , що підтверджується розписками написаними власноруч ОСОБА_1 . Всього ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 619 800 грн, що було визнано позивачем за зустрічноим позовом під час розгляду справи у суді першої інстанції. Що стосується посилань ОСОБА_1 , що гроші були передані за іншими договорами за продаж інших корпоративних прав, проте жодних доказів на підтвердження вказаного факту ОСОБА_1 надано не було.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Мартиненко А. М. зазначив, що посилання позивача на наявність копій розписок відповідача, як на підтвердження повного виконання основного зобов`язання є необґрунтованим, виходячи з того, що вони не засвідчені належним чином, з копій цих розписок неможливо чітко визначити на виконання якого саме договору або зобов`язання вони надані, беручи до уваги й той факт що як ТОВ Стальмаркет , так і ОСОБА_2 мали інші грошові зобов`язання перед ОСОБА_1 , окрім договору, які в тому числі не виконані своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог не оскаржується, то судом апеляційної інстанції в цій частині воно не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень ч.ч. 2, 5 ст. 263 ЦПК України , законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Вказаним нормам закону рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ Стальмаркет до ОСОБА_1 про визнання договору виконаним та зняття обтяження (заборони) відчуження за договором іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він належним чином виконав умови вказаного договору купівлі-продажу від 28 травня 2013 року та сплатив відповідачу грошову суму в повному обсязі у розмірі 600 000 грн. відповідно до умов договору.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Матеріалами справи встановлено, що 28 травня 2013 року між учасником ТОВ Стальмаркет ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю, який посвідчений 28 травня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстр № 1143, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця 50% статутного фонду (капіталу) ТОВ Стальмаркет , що становить 800000,00 гривень та пов`язані з цією часткою корпоративні права, а останній приймає та зобов`язується сплатити їх вартість на умовах встановлених цим договором, а саме: 200000,00 гривень сплачуються ОСОБА_2 в момент оформлення договору, а залишок ціни за продаж частки наступним графіком та розмірами: до 01 вересня 2013 року - 200000,00 гривень; до 01 січня 2014 року - 200000,00 гривень; до 01 квітня 2014 року - 200000,00 гривень.

В забезпечення прийнятих ОСОБА_2 на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 28 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Стальмаркет (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 28 травня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстр № 1149, відповідно до умов якого ТОВ Стальмаркет , в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за основним договором в розмірі 600000,00 гривень, передало ОСОБА_1 в іпотеку наступне майно: недобудовані нежитлові приміщення - ангар літ. А готовністю 65%, естакада літ. Б , залізний путь № 1, замощення - І та земельну ділянку, площею 0,505 га, кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007, цільовим призначенням для виробничих та господарських потреб, під`їзна колія, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки від 28 травня 2020 року, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань по поверненню боргу.

Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки від 28 травня 2020 року, у разі порушення основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначає стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення , він вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки від 28 травня 2020 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником в строк до 01 квітня 2014 року зобов`язання за основним договором, іпотекодержатель має право в судовому порядку задовольнити свої майнові вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Також в якості доказів суду надані: державний акт на право власності ТОВ Стальмаркет на земельну ділянку кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007, цільовим призначенням для виробничих та господарських потреб, під`їзна колія, за адресою: АДРЕСА_1 ; договір купівлі - продажу від 28 квітня 2004 року земельної ділянки кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007, цільовим призначенням для виробничих та господарських потреб, під`їзна колія, за адресою: АДРЕСА_1 , покупцем ТОВ Стальмаркет ; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ Стальмаркет ; акт приймання - передачі від 28 квітня 2004 року нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ; Статут ТОВ Стальмаркет , виписка з ЄДРЮСтаФОП ТОВ Стальмаркет , відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суду надані копії розписок за підписом ОСОБА_1 : про отримання від ОСОБА_2 29 березня 2013 року 130 т. гривень за оплату корпоративних прав ТОВ Стальмаркет ; про отримання від ОСОБА_2 20т. грн. та 30 т. грн. 06 вересня 2013 року; про отримання 25.10.2013 року від ОСОБА_2 10 000 грн.; про отримання 08.11.2013 року від ОСОБА_2 10000 грн.; про отримання 17.12.2013 від ОСОБА_2 20 000 грн.; про отримання 25.12.2013 від ОСОБА_2 9 000 грн.; про отримання 14.03.2014 від ОСОБА_2 в рахунок оплати за договором 2000 грн.; про отримання 10.04.2014 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати за корпоративні права; про отримання 17.04.2014 від ОСОБА_2 3000 грн. в рахунок заборгованості по договору про придбання корпоративних прав; про отримання 30.04.2014 від ОСОБА_2 5 000 грн. в оплату за договором; про отримання 21.05.2014 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати за договором; про отримання 04.06.2014 від ОСОБА_2 20 000 грн. в рахунок оплати за договором; про отримання 09.07.2014 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 08.08.2014 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати за договором; про отримання 27.08.2014 від ОСОБА_2 10 000 грн. за договором; про отримання 29.09.2014 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 21.10.2014 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок договорів; про отримання 22.11.2014 від ОСОБА_2 7 000 грн. за оплату за договором; про отримання 23.12.2014 від ОСОБА_2 7 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 30.01.2015 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок договору про продаж корпоративних прав; про отримання 06.03.2015 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 14.03.2015 від ОСОБА_2 8 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 16.04.2015 від ОСОБА_2 12 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 28.04.2015 від ОСОБА_2 8 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 17.06.2015 від ОСОБА_2 15 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 30.06.2015 від ОСОБА_2 12 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 25.07.2015 від ОСОБА_2 9 000 грн.; про отримання 13.08.2015 року від ОСОБА_2 10 000 грн.; про отримання 18.08.2015 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 16.09.2015 від ОСОБА_2 7 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 30.10.2015 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 16.03.2015 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 04.04.2016 від ОСОБА_2 6 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 13.04.2016 від ОСОБА_2 3 800 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 16.06.2016 від ОСОБА_2 22 400 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 09.09.2016 від ОСОБА_2 20 000 грн. в рахунок оплати особистої заборгованості; про отримання 08.11.2016 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати особистої заборгованості; про отримання 22.11.2016 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати заборгованості за договором; про отримання 01.12.2016 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати за продаж корпоративних прав; про отримання 07.12.2016 від ОСОБА_2 10 000 грн.; про отримання 22.12.2016 від ОСОБА_2 8 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 21.02.2017 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати заборгованості; про отримання 10.04.2017 від ОСОБА_2 5 000 грн. в рахунок оплати заборгованості; про отримання 04.05.2017 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок особистої заборгованості; про отримання 16.05.2017 від ОСОБА_2 8 000 грн. в рахунок особистої заборгованості за продаж підприємства; про отримання 30.06.2017 року від ОСОБА_2 8 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 01.08.2017 від ОСОБА_2 10 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 23.08.2017 від ОСОБА_2 15 000 грн. в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав; про отримання 08.09.2017 від ОСОБА_2 1 000 грн.; про отримання 14.09.2017 від ОСОБА_2 9 000 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи розписок сума сплачених ОСОБА_1 коштів за договором купівлі - продажу корпоративних прав складає 620 200 гривень (т.1 а.с.17-29).

Доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника про те, що не у всіх розписках вказано, що гроші отримані ним в рахунок оплати за договором про продаж корпоративних прав і що між ним та позивачем існували інші усні договори за якими позивач був винен йому грошові кошти, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 12 , 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що будь-яких письмових доказів щодо існування між сторонами інших договірних зобов`язань він надати не може.

Що стосується пояснень відповідача про наявність сторонніх усних угод, то відповідно до п.3 ч. 1 ст. 208 ЦК України письмова форма є обов`язковою для правочинів фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (12180 - 16000 грн. у спірний період). При цьому сенс письмового оформлення розписок про виконання зобов`язань за усними договорами відповідач також не пояснив. Укладеним договором та чинним законодавством не встановлено обов`язкових вимог щодо документування виконання зобов`язань, зокрема зазначення в розписках реквізитів договору.

Отже, судовим розглядом не встановлено наявність будь-яких інших правовідносин між сторонами спірних розписок.

Також, матеріалами справи не встановлено випадків звернення відповідача до боржника з вимогами про сплату основного зобов`язання або з вимогами про усунення порушень основного договору (пункт 5.1 договору іпотеки). Незважаючи на тривалий час, що минув з дати надання останньої розписки, жодних письмових вимог або претензій до боржника відповідач не заявляв.

З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає факт виконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань за договором купівлі-продажу корпоративних прав в сумі 600000 грн підтверджений розписками в сумі 620200, тобто більшій, ніж належало сплатити за договором, встановленим.

Несвоєчасність сплати боржником суми основного зобов`язання визнається сторонами, однак ця обставина надавала відповідачу право задовольнити свої майнові вимоги за рахунок предмету іпотеки лише в межах невиконаного зобов`язання і в період прострочення (п. 5.2 договору).

Основний договір та договір іпотеки не передбачають ані збільшення грошових зобов`язань у випадку прострочення основного зобов`язання, ані забезпечення іпотекою додаткових вимог (пені, тощо).

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем доведено, що він належним чином виконав умови вказаного договору купівлі-продажу від 28 травня 2013 року та сплатив відповідачу грошову суму в повному обсязі у розмірі 600 000 грн. відповідно до умов договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України ). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України ).

Підставами припинення іпотеки згідно статті 17 Закону України Про іпотеку є: припинення основного зобов`язання.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання (частина п`ята статті 3 , абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку , пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України ).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (такий правовий висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

Тобто, належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Отже, оскільки умови основного зобов`язання були виконані, а саме ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 620 200 гривень в рахунок продажу корпоративних прав, договір іпотеки укладений в між ТОВ Стальмаркет та ОСОБА_1 від 28 травня 2013 року вважається припиненим.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні первісного позову про визнання договору виконаним та зняття обтяження (заборони) відчуження за договором іпотеки, що призвело до ухвалення неправильного рішення, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення первісних позовних вимог та визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет від 28.05.2013 виконаним у повному обсязі, договір іпотеки від 28.05.2013 припиненим.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачу в суді першої інстанції надавалася правова допомога на підставі договору з адвокатом Цой Д.А., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14.10.2011 № 1078.

Звернувшись до апеляційного суду із апеляційною скаргою ТОВ Стальмаркет просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 гривень.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 07.06.2018; розрахунок вартості послуг правової допомоги відповідно до договору від 07.06.2018; акт виконаних робіт від 26.06.2018 квитанцію № 863642 від 25.06.2018, яка підтверджує факт оплати гонорару адвокату у загальному розмірі 20 000 гривень.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин та тривалого розгляду справи , апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що є підстави для задоволення апеляційної скарги та задоволення первісного позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір сплачений до суду першої інстанції в сумі 3524 грн. та до суду апеляційної інстанції 5286 грн., всього 8810 грн.

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , п. 2 ч. 1 ст. 374 , ст. 376 , ст. ст. 381 384 , 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет - задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 січня 2021 року в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання договору виконаним та зняття обтяження (заборони) відчуження за договором іпотеки - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання договору виконаним та зняття обтяження (заборони) відчуження за договором іпотеки - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет виконаним у повному обсязі, договір іпотеки від 28.05.2013 припиненим.

Зняти заборону на відчуження предмета іпотеки, а саме недобудовані нежитлові приміщення - ангар літ. А готовністю 65%, естакада літ. Б , залізний путь № 1, замощення - І та земельна ділянка, площею 0,505 га, кадастровий номер: 6325156400:02:001:0007 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6325156400-02-001-0007, та вилучити запис з реєстру іпотек та реєстру обтяжень нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення в апеляційному порядку не переглядалося.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стальмаркет (код ЄДРПОУ 31013046, адреса: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 188 а, кім.80) судовий збір у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень та витрати на правову допомогу у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови

складено 14 червня 2021 року.