Рішення

від 15.06.2021 по справі 440/3750/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3750/21 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області, відповідно до якої просить:

визнати протиправним рішення Глобинської міської ради від 18.02.2021 року № 423 Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.8000 га. цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5320610100:00:007:0142 з метою передачі у власність ;

зобов`язати Глобинську міську раду повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1.8000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,80 га, яка на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142. Рішенням сьомої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання №423 від 18 лютого 2021 року позивачу відмовлено у наданні такого дозволу у зв`язку з невідповідністю Генеральному плану забудови м. Глобине та п.5.20 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173від 19.06.1996 року, відповідно до якого відстань від меж садових ділянок до осі крайньої залізничної колії слід приймати не менше 50 м при обов`язковому використанні шумозахисного озеленення шириною 25-30 м або інших шумозахисних заходів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142, площею 4,3288 га. цільове призначення 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), за рахунок якої позивач бажає отримати земельну ділянку у розмірі 1,80 га, з функціональним призначенням відповідно до генерального плану м.Глобине - територія санітарно-захисних насаджень від територій окремих промислових підприємств і кладовища та частково невизначена територія. Санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. Дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, але згідно з Генеральним планом м.Глобине віднесена до перспективного включення до меж міста /а.с. 13-14/.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Глобинської міської ради із заявою від 01 лютого 2021 року (вх. №05-04/1725) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1.8000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142. До вказаної заяви додано: графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування, розмір та площа земельної ділянки, копії паспорта та довідки про присвоєння РНОКПП /а.с.16-19/.

Розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 , керуючись Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про землеустрій» , враховуючи пропозиції постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, екології та навколишнього середовища, на шостої сесії Глобинської міської ради Полтавської області восьмого скликання прийнято рішення №423 від 18 лютого 2021 року «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.8000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142, з метою передачі у власність» , яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8000 га, з цільовим призначенням згідно КВЦПЗ: А 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Глобинського району, Полтавської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320610100:00:007:0142, у зв`язку з невідповідністю Генеральному плану забудови м. Глобине та п.5.20 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173 від 19.06.1996 року, відповідно до якого відстань від меж садових ділянок до осі крайньої залізничної колії слід приймати не менше 50 м при обов`язковому використанні шумозахисного озеленення шириною 25-30 м або інших шумозахисних заходів /а.с.15/.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а Верховний Суд зазначив, що враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), то недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Таким чином, безоплатна приватизація земельних ділянок, що вже перебувають у законному користуванні інших осіб, допускається виключно після припинення користування такими особами земельними ділянками.

Однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою стаття 141 Земельного кодексу України визначає вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частина друга статті 149 ЗК України).

Отже, погодження землекористувачів є обов`язковим у випадку, якщо безоплатна приватизація стосується тих земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і їх право користування не припинено у визначеному законом порядку.

Дослідивши спірне рішення Глобинської міської ради Полтавської області, судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стала невідповідність Генеральному плану забудови м. Глобине та п.5.20 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173від 19.06.1996 року, відповідно до якого відстань від меж садових ділянок до осі крайньої залізничної колії слід приймати не менше 50 м при обов`язковому використанні шумозахисного озеленення шириною 25-30 м або інших шумозахисних заходів.

Надаючи оцінку вказаній підставі для відмови у наданні дозволу, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою від 01 лютого 2021 року позивачем додано, крім іншого, графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 1,80 га, відносно якої позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320610100:00:007:0142.

В той же час, дослідивши надане відповідачем викопіювання з Генерального плану суд зауважує, що така земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142 окреслена останнім як невизначена територія та позначена відповідачем під цифрою 2. Під цифрою 1 порядок із вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142, за рахунок якої позивач бажає отримати дозвіл на розробку документації щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 1,8000га, знаходиться земельна ділянка, яка позначена відповідачем, як територія санітарно-захисних насаджень від території окремих промислових підприємств і кладовища.

Тобто, самим відповідачем на викопіюванні з генерального плану міста Глобине позначено, що земельна ділянка (під цифрою "2") з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142, за рахунок якої позивач бажає отримати дозвіл на розробку документації щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 1,8000га та земельна ділянка (під цифрою "1"), яка позначена відповідачем, як територія санітарно-захисних насаджень від території окремих промислових підприємств і кладовища - є різними земельними ділянками.

В той час, коли позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8000га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142, відповідач, відмовляючи з підстав "невідповідність Генеральному плану забудови м. Глобине та п.5.20 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України №173від 19.06.1996 року, відповідно до якого відстань від меж садових ділянок до осі крайньої залізничної колії слід приймати не менше 50 м при обов`язковому використанні шумозахисного озеленення шириною 25-30 м або інших шумозахисних заходів", одночасно надає до матеріалів справи викопіюванні з генерального плану міста Глобине, згідно якого земельна ділянка (під цифрою "2") з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142, за рахунок якої позивач бажає отримати дозвіл на розробку документації щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 1,8000га та земельна ділянка (під цифрою "1"), яка позначена відповідачем, як територія санітарно-захисних насаджень від території окремих промислових підприємств і кладовища - є різними земельними ділянками.

В свою чергу, частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до пункту 1.3 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затвердженої наказом Держземагентства України від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року № 391/17686, межа земельної ділянки це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами зазначається заявником на фрагментах планово - картографічних матеріалів, які надають можливість правильно визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує особа, яка звернулась з клопотанням з метою безоплатного отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та, у передбачених земельним законодавством випадках, надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142 не перебуває у комунальній власності чи не віднесена до Земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), як про це зазначено на Публічній кадастровій карті (https://map.land.gov.ua/?cc=3698003.5627064,6341776.20114138&z=16&l=kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3697903.651666575,6341776.20114138).

Також, не надано доказів існування на такій земельній ділянці будь-яких обмежень, що унеможливлюють надання дозволу на розробку проекту землеустрою за її рахунок.

Враховуючи вищевикладене, відмова, зазначена відповідачем в оскаржуваному рішенні , у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є безпідставною , у зв`язку з чим рішення Глобинської міської ради від 18.02.2021 № 423 Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.8000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5320610100:00:007:0142 з метою передачі у власність , підлягає скасуванню як протиправне.

В той же час, вирішуючи вимогу позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

У контексті цього спору суд враховує, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, визначеному статтею 118 ЗК України.

При цьому, як слідує зі змісту зазначеного клопотання та доданого до нього графічного матеріалу із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, позивач мав намір отримати у власність земельну ділянку площею 1,80 га за рахунок земельної ділянки загальною площею 4,3288 га, що сформована та має кадастровий номер 5320610100:00:007:0142.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на такі обставини.

В силу положень частин першої - шостої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до частини десятої статті 55 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом).

Отже, спірна земельна ділянка орієнтовною площею 1,80 га на момент звернення позивача із відповідним клопотанням входила до складу уже сформованої у встановленому законом порядку земельної ділянки площею 4,3288 га з кадастровим номером 5320610100:00:007:0142.

Оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати позивачу у власність, знаходиться в межах іншої уже сформованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (а саме: на момент звернення позивача із клопотанням від 01.02.2021 - в межах земельної ділянки площею 4,3288 га із кадастровим номером 5320610100:00:007:0142), суд доходить висновку, що надання такої земельної ділянки позивачу можливе внаслідок поділу раніше сформованої земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок .

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №823/1179/17, від 03 жовтня 2019 року у справі №823/1172/17, від 25 листопада 2019 року у справі №823/1178/17, від 26 листопада 2019 року у справі №823/1180/17.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними за своєю суттю документами із землеустрою та не є тотожними за процедурою виконання цієї документації .

Згідно ЗК України способами формування земельної ділянки є: у порядку відведення земельної ділянки із земель комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина друга статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Аналогічні висновки щодо правозастосування наведені у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №815/4257/16.

У контексті розгляду цієї справи суд виходить з того, що вищенаведені обставини не були враховані відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення. Водночас суд не може перебирати на себе повноваження компетентного органу та приймати замість нього рішення з мотивів, що не були враховані відповідачем.

Відтак, враховуючи положення частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України відповідна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1.8000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні .

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908 грн згідно квитанції №0.0.2083518880.1 від 11.04.2021 року /а.с. 7/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 908 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 22547673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Глобинської міської ради від 18 лютого 2021 року № 423 Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.8000 га. цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5320610100:00:007:0142 з метою передачі у власність .

Зобов`язати Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1.8000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером: 5320610100:00:007:0142 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 22547673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Суддя І.Г.Ясиновський