Постанова

від 14.06.2021 по справі 520/15938/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 р. Справа № 520/15938/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 , головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 18.01.21 року по справі № 520/15938/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "АГРОПРОГРУП") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) (далі за текстом також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172960 від 08.09.2020, прийняту Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті;

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172961 від 08.09.2020, прийняту Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "АГРОПРОГРУП" оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/15938/2020 скасовано, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" задоволено. Визнано протиправною та скасовано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172960 від 08.09.2020, прийняту Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Визнано протиправною та скасовано Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 172961 від 08.09.2020, прийняту Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10510,00 грн.

01.06.2021 від ТОВ "АГРОПРОГРУП" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції у сумі 23000,00 грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачем направлено на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) 28.05.2021, на підтвердження чого до матеріалів справи надано фіскальний чек АТ Укрпошта та опис вкладення до поштового відправлення.

Від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) надійшло клопотання щодо зменшення судових витрат, в обгрунтовання якого відповідач зазначив про неспівмірність витрат позивача з наданими послугами, відсітність платіжних документів на підтвердження факту оплати наданих послуг. Окремо звертає увагу, що відповідь на відзив, додаткові письмові пояснення, апеляційна скарга є майже тотожними з позовною заявою, а отже не потребували значних затрат у часі на їх підготовку і складення.

З урахуванням скорочених строків ухвалення додаткового рішення, визначених ч. 3 ст. 252 КАС України, повідомлення про призначення розгляду заяви позивача на 14.06.2021 направлялося Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" та Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) відповідно до п.16 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України на зазначені ними адреси електронної пошти.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у справи надано до матеріалів справи копії таких документів: договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 02.05.2019, додаткової угоди № 2 від 20.11.2020 до договору, акта приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2021, акта приймання-передачі наданих послуг від 28.05.2021, адвокатського ордеру на бланку серії АХ № 1029739.

Надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2021 адвокатом Настенко М. О. під час розгляду справи у суді першої інстанції надано такі послуги:

- юридична консультація - 1000,00 грн;

- підготовка доказової бази, складання та направлення адвокатських запитів до управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (1 запит), до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (1 запит) - 3000,00 грн;

- аналіз фактичних обставин справи та судової практики, підготовка правового обґрунтування зі складанням позовної заяви та додатків до неї (19 стор. позову) - 6000,00 грн;

- підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи з додатками - відповідь на відзив (10 стор. відповіді на відзив) - 4000,00 грн;

- підготовка та складання додаткових письмових пояснень з додатками вих. від 15.01.2021 (5 стор. додаткових пояснень) - 3000,00 грн.

Усього на загальну вартість послуг - 17000,00 грн.

За актом приймання-передачі наданих послуг від 28.05.2021 адвокатом Настенко М. О. під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надано такі послуги:

- підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи - апеляційна скарга на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/15938/2020 (20 cтop.) - 5000,00 грн;

- підготовка та складання заяви про ухвалення додаткового рішення (постанови) щодо стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки судових витрат - 1000,00 грн.

Усього на загальну вартість послуг - 6000,00 грн.

З актів приймання-передачі наданих послуг убачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено у таких актах, вартість виконання послуг та загальну вартість послуг за кожним із актів.

Водночас, щодо таких видів правничої допомоги як: «юридична консультація, складання адвокатських запитів» , колегія суддів зазначає, що вони надані до подання позовної заяви, за межами виникнення спірних відносин.

Такі види правничої допомоги як: «підготовка доказової бази» , «аналіз фактичних обставин справи та судової практики, підготовка правового обґрунтування» не є окремими послугами та охоплюються послугою «підготовка та складання позовної заяви» . Інакше, вказані послуги були б окремими консультаційними послугами з юридичних питань.

Оскільки такі витрати є складовою витрат на підготовку позовної заяви, водночас, ураховуючи предмет спірних правовідносин та ціну позову (незначна справа) та наявність значного обсягу судової практики з цього питання, витрати, які підлягають відшкодуванню за підготовку та складання позовної заяви є дещо неспівмірними зі складністю цієї справи та затраченим часом на надання таких послуг, та підлягають компенсації у сумі 6000,00 грн, а витрати на підготовку відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень - у сумі 1000,00 грн.

З огляду на зазначене, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у сумі 7000,00 грн (6000,00 + 1000,00).

З приводу компенсації витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, визначений судом апеляційної інстанції за аналогічні послуги в суді першої інстанції, колегія суддів уважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи у суді апеляційної інстанції та її незначну складність (змістовна частина апеляційної скарги складається переважно з обставин справи та доводів, наведених у позовній заяві), колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у сумі 3500,00 грн (7000,00 грн : 2).

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази фактичної оплати позивачем вартості послуг адвоката.

Проте, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Враховуючи викладене, критерій реальності таких витрат, розумність їхнього розміру, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, підлягають частковому задоволенню на суму 10500,00 грн. (7000,00 грн. + 3500,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОГРУП" судові витрати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10500,00 (десять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П`янова Я.В. Судді Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.