Постанова

від 16.03.2021 по справі 280/4795/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4795/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року в адміністративній справі №280/4795/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомфінпослуг від 27.05.2020 №253/405/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 14.07.2020 (вх.№32551 від 16.07.2020). Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена всупереч приписам чинного законодавства, яке регламентує повноваження Нацкомфінпослуг, а також без урахування фактичних обставин справи, з хибним висновком про те, що кредитні договори №1924122205182 від 29.08.2019, №1924738259794 від 09.04.2019, №1920865908006 від 27.07.2019 є такими, що не прирівняні до договору, укладеного у письмовій формі у зв`язку з тим, що підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (акцепт) не може бути визнаний як такий, що вчинений у відповідності до вимог статей 11 та 12 Закону України Про електронну комерцію від 03.09.2015 №675-VIII . На вимогу Розпорядження Нацкомфінпослуг №354 від 20.02.2020, що не містило зазначення, які саме порушення необхідно усунути, позивачем все ж таки надано докази про виконання одноразового ідентифікатора як з зазначенням цифр, так і букв. Не дивлячись на це, Нацкомфінпослуг, з порушенням процедури розгляду справи про правопорушення суб`єкта ринку фінансових послуг та порядок застосування заходів впливу, винесено оскаржувану постанову про застосування до позивача штрафних санкцій. З огляду на викладене, накладення штрафу на позивача у зв`язку з припущеннями щодо нікчемності укладеного між товариством та позичальниками договорів, є перевищенням повноважень відповідача та грубе втручання в діяльність роботи ТОВ СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ , оскільки в повноваженнях останнього відсутні права визнавати угоди недійсними чи встановлювати факт укладення договору. В свою чергу, порушення відповідачем приписів законодавства призвело до винесення необґрунтованого та протиправного рішення про застосування штрафних санкцій, внаслідок чого для позивача створена реальна загроза їх безпідставного стягнення. З наведених підстав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.05.2020 №253/405/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції НБУ подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на підставі ліцензії на здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

У зв`язку із надходженням звернень громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Нацкомфінпослуг було надіслано на адресу позивача вимоги від 26.12.2019 №27796/15-8, 09.01.2020 №501/15-8, 485/15-8 про надання інформації та документів по всім заявникам, протягом 3 робочих днів з дня отримання цієї вимоги.

На виконання зазначених вимог, ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» направило засобами поштового зв`язку відповіді на вимогу від 15.01.2020 №6-Ю, №7-Ю, №8-Ю, в яких, окрім іншого, повідомило про алгоритм укладання договорів з зазначенням послідовності дій щодо укладання договору та підтвердженням відправлення та прийняття оферти, інформацію щодо порядку (процедури), хронологію дій щодо укладання електронного договору, вчинених позивачем та запитуваних позичальників в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій.

22.01.2020 Нацкомфінпослуг складено Акт про правопорушення, вчинені ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» на ринку фінансових послуг №116/15-4/15 з висновком про надання ТОВ СЛУЖБА МИТЄЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ фінансової послуги з порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , відповідно до якої фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Такого висновку Нацкомфінпослуг дійшов за результатами розгляду звернень гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також інформації та документів, що надійшли на вимогу Нацкомфінпослуг листами товариства від 15.01.2020 №6, №7, №8.

За змістом акту, суть допущеного позивачем порушення полягає у підписанні позичальниками заявки-анкета для отримання кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді цифрової послідовності, що прямо суперечить вимогам Закону України Про електронну комерцію , а саме:

- п. 6 та 12 ч. 1 ст. 3, відповідно до яких: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

- ч.6 ст.11, відповідно до якої відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Враховуючи підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності, акцепт не може бути визнаний як такий, шо вчинений відповідно до вимог ст. 11 та 12 Закону України Про електронну комерцію .

Оскільки з наданих документів Товариства встановлено не дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтею 11 та 12 Закону України Про електронну комерцію , кредитний договір № 1924122205182 від 29.08.2019, кредитний договір № 1924738259794 від 04.09.2019 та кредитний договір № 1920865908006 від 27.07.2019 визнані такими, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмові формі.

У зв`язку із отриманням Акту про правопорушення, вчинені ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» на ринку фінансових послуг від 22.01.2020 №116/15-4/15 позивачем на адресу Нацкомфінпослуг направлені пояснення від 07.02.2020 №42-Ю щодо обставин, викладених в акті. У своїх поясненнях позивач зазначив про хибність висновків про порушення порядку укладення електронних договорів, а також про перевищення Нацкомфінпослуг своїх повноважень в частині визнання угод недійсними чи встановлювати факти укладення договору.

20.02.2020 Нацкомфінпослуг винесене розпорядження №354 «Про застосування заходу впливу до ТОВ « СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ » , відповідно до якого відповідач постановив: «Зобов`язати ТОВ « СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ » усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень, з наданням підтверджуючих документів у термін до 21.03.2020 включно» .

Листом від 03.03.2020 №62-Ю позивачем була надана відповідь на розпорядження від 20.02.2020 №354, в якій зазначено, що укладання договорів здійснюється у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якою серед іншого встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз.3 ч.1 ст.12 Закону). Одноразовий ідентифікатор відповідає п.6 ч.1 ст.3 Закону, де зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору . На підтвердження вищезазначеного, як приклад укладання товариством електронних договорів, додано кредитний договір №2006336746055 та інформацію щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору, вчинених товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій по кредитному договору №2006336746055, де у графі Прийняття оферти (СМС з кодом) зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності .

Попри це, 06.05.2020, в зв`язку із невиконанням вимог вказаного Розпорядження №354, що є порушенням п. 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, який встановлює, що рішення Нацкомфінпослуг є обов`язковими для виконання особами, відповідачем складений Акт № 405/15-4/14 про порушення, вчинені ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ»на ринку фінансових послуг, яким порушено провадження у справі про правопорушення позивачем вимог законодавства про фінансові послуги.

Супровідним листом від 07.05.2020 №8590/15-8 примірник вказаного акту направлено на адресу позивача, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться 25.05.2020 о 14 год. 30 хв. за місцезнаходженням відповідача .

За результатами розгляду вказаного Акту, відповідачем була винесена постанова від 27.05.2020 №253/405/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, відповідно до якої на підставі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 3 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , абз. 1 п. 1.5 розділу І, пп. 3 п. 2.1, п. 2.4 розділу ІІ, п. 3.2 розділу ІІІ, абз. 2 п. 4.20 розділу IV зазначеного вище Положення, до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 17000,000 грн.

Вважаючи прийняту Нацкомфінпослуг постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач листом від 12.02.2020 усунув порушення законодавства про фінансові послуги, визначивши та надавши відповідачу пояснення, які, на його думку, підтверджують виконання Розпорядження №190.

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (надалі - Закон № 2664) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Пунктом 6 ч.1 статті 1 Закону № 2664 визначено, що ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об`єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг (п.7 цієї ж статті).

Згідно ч.1 статті 6 Закону № 2664 фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Відповідно до статей 3, 6, 11, 525, 627, 629 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 статті 207 Цивільного кодексу України).

Закон України Про електронну комерцію (надалі - Закону № 675) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно ч.1 стаття 1 Закону № 675 цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Пунктами 5, 6, 7 ч.1 статті 3 Закону № 675 визначені наступні поняття:

електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Статтею 11 Закону № 675 визначений порядок укладення електронного договору.

Так, згідно ч.1 цієї статті пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ч.3 статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (ч.7 статті 11).

Частиною 8 статті 11 Закону № 675 встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Частиною 11 цієї ж статті встановлено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Згідно з ч.12 статті 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Також приписами статті 12 цього Закону, передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції .

Закон України Про електронні документи та електронний документообіг встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Частиною 1 статті 5 Закону № 851 визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 6 Закону № 851 електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ч.1 статті 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.1.11 розділу I Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319, (далі - Положення №2319), посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акта про правопорушення (абзаци перший, другий п.4.2 розділу IV Положення №2319).

Пунктом 1 резолютивної частини Розпорядження № 354 від 20.02.2020 року було чітко встановлено зобов`язання ТОВ СМК усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення виявлених порушень з наданням підтверджуючих документів.Вказане розпорядження містило опис порушення законодавства у сфері фінансових послуг, зокрема ст. ст. 11, 12 Закону № 675, ст.ст. 639, 1055 ЦК України, зміст якого деталізовано у Акті правопорушення № 2124/15-4/15 від 16.12.2019 року, що передував виданню Розпорядження.

В той же час у відповідь на Розпорядження № 354 ТОВ СМК надіслало лист від 20.02.2020 року № 62-Ю, яким повідомило про порядок укладення ним договорів та відомості про спосіб їх підписання з боку позивача, що свідчить про невиконання вказаного Розпорядження, що є порушенням п. 5.9 розділу V Положення№2319.

Враховучи вищенаведене, та виходячи з встановленого відповідачем під час перевірки факту порушення ТОВ СМК вимог ст.6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг стосовно надання фінансових послуг на підставі Кредитного договору, який має бути підписаний у визначеному законом порядку, а також з огляду на те, що позивачем по справі не спростовано означене порушення, а власне розуміння ТОВ СМК алгоритму укладення договорів, яке викладене у листі від 12.02.2020 року№ 62-Ю , не є підставою для недотримання вимог чинного законодавства і не звільняє позивача від відповідальності, судова колегія визнає правомірною постанову Нацкомфінпослуг № 253/405/15-4/14-П від 27.05.2020 року, винесену відповідачем саме за невиконання позивачем Розпорядження про усунення порушень законодавства.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Національного банку України - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.05.2020 №253/405/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг - відмовити у повному обсязі.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов