Постанова

від 15.06.2021 по справі 560/2278/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2278/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

15 червня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Релігійної організації "Релігійна громада храму святих первоверховних апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2020 року Релігійна організація "Релігійна громада храму святих первоверховних апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" звернулась до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області в якому просила:

-визнати протиправними дії Красилівської міської ради Хмельницької області щодо відмови передати приміщення будинку АДРЕСА_1 у власність Релігійної організації "Релігійна громада храму Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" 31052, Хмельницька область Красилівський район, село Сорокодуби, вулиця Булаєнка, 246 ідентифікаційний код 43342746.

-зобов`язати Красилівську міську раду Хмельницької області вирішити питання передачі приміщення будинку АДРЕСА_1 у власність Релігійної організації "Релігійна громада храму Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" на наступній сесії після набрання чинності рішення суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено частково:

-скасовано рішення тридцять восьмої сесії Красилівської міської ради Хмельницької області сьомого скликання від 28 лютого 2020 року № 42 "Про розгляд звернення релігійної громади с. Сорокодуби щодо передачі у власність приміщення по АДРЕСА_1 ";

-зобов`язано Красилівську міську раду Хмельницької області повторно розглянути клопотання релігійної організації "Релігійна громада храму Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" від 07 листопада 2019 року № 1.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

11.05.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань релігійна організація "Релігійна громада храму Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" зареєстрована 26.03.1992 року, вид діяльності: 94.91 Діяльність релігійних організацій.

07 листопада 2019 року голова Парафіяльної ради Релігійної громади ОСОБА_1 звернувся до Красилівської міської ради та Красилівської міської ОТГ з клопотанням, у якому просив розглянути питання щодо повернення у власність релігійній організації "Релігійна громада храму Святих Первоверхових Апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням тридцять восьмої сесії Красилівської міської ради сьомого скликання від 28 лютого 2020 року № 42 "Про розгляд звернення релігійної громади с. Сорокодуби щодо передачі у власність приміщення по АДРЕСА_1 " відповідач відмовив позивачу у передачі у власність приміщення по АДРЕСА_1 .

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови передати приміщення будинку АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування спірного рішення відповідача, як протиправного. При цьому, суд дійшов висновку, що ефективним способом правового захисту прав позивача буде зобов`язання Красилівської міської ради повторно розглянути клопотання про передачу приміщення будинку АДРЕСА_1 у власність Релігійної організації "Релігійна громада храму Святих Первоверховних Апостолів Петра і ОСОБА_2 .

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 35 Конституції України передбачає право кожного на свободу світогляду і віросповідання, яке включає, в тому числі і право безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Статтею 29 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" унормовано, що забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

В свою чергу, статтею 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" встановлено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

В силу статті 10 Закону України Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У частині третій статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з пунктом 30 частини першої статті 26 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання про прийняття рішень щодо відчуження комунального майна.

Відповідно до частини першої статті 59 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

З матеріалів справи з`ясовано, що підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом слугувала відмова відповідача у передачі у власність Релігійної організація "Релігійна громада храму святих первоверховних апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" приміщення по АДРЕСА_1 ", оформлена рішенням тридцять восьмої сесії Красилівської міської ради сьомого скликання від 28 лютого 2020 року № 42 "Про розгляд звернення релігійної громади с. Сорокодуби щодо передачі у власність приміщення по АДРЕСА_1 ".

За змістом вказаного рішення, мотивами відмови зазначено, що у власності вказаної релігійної організації відсутнє будь-яке нерухоме майно, а храм, що знаходиться в селі ОСОБА_3 перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , яка є дружиною ОСОБА_5 . Водночас жителі вказаного населеного пункту неодноразово звертались до Красилівської міської ради щодо намірів ОСОБА_6 , привласнити будівлю недіючого приміщення школи, яка була передана в комунальну власність 31.12.2018 в результаті приєднання Чернелівської сільської ради до Красилівської міської об`єднаної територіальної громади, як недіюче приміщення школи та на сьогоднішній день використовується під трапезну. За результатами опитування жителів с.Сорокодуби прийнято рішення щодо залишення вказаної будівлі у комунальній власності для забезпечення подальшого спільного використання жителями с.Сорокодуби.

На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідач надав суду першої інстанції копію звернення за підписом 46 громадян с.Сороки, яке адресоване в тому числі і Красилівській міській раді та зареєстроване 04.05.2020, в якому останні ставлять питання щодо перевірки законності зміни назви та реєстрації Статуту Релігійної організації "Релігійна громада храму святих первоверховних апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви", а також наявність та законність рішень парафіяльних зборів про розпорядження нерухомим майном-храмом, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що спір у цій справі виник з підстав відмови у передачі релігійній громаді іншого нерухомого майна, ніж те про яке йдеться у вищезазначеному зверненні, а саме-приміщення школи, що знаходиться по АДРЕСА_1 , використовується жителями села як трапезна, яке згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Красилівської міської ради Хмельницької області.

При цьому, варто зазначити, що у справі наявна ще одна заява подана громадянкою ОСОБА_7 від імені громади села, зареєстрована Красилівської міської ради 02.10.2019 в якій дійсно йдеться про те, що ОСОБА_8 перешкоджає громадянам у використанні приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 та не утримує його в належному стані, а також висловлено прохання прийняти відповідні міри.

Однак, одна заява, підписана однією особою не може свідчити про неодноразове звернення жителів громади до Красилівської міської ради щодо намірів ОСОБА_6 , привласнити будівлю недіючого приміщення школи. Інших доказів на підтвердження вказаних доводів, відповідачем не надано.

Крім того, апелянтом надано суду довідку від 19 травня 2020 року № 196, з якої вбачається, що 11.06.2019 проведено опитування жителів села с. Сорокодуби щодо подальшого використання приміщення школи. За результатами опитування більшість жителів проголосували за використання приміщення школи спільно для різних потреб села-59 жителів, меншість проголосувала за варіант передати в оренду релігійній громаді-4 жителі.

Дослідивши вказану довідку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що остання не може слугувати належним доказом у справі з тих підстав, що не містить інформації про реальність проведення та дійсність результатів опитування жителів села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області щодо спірного приміщення, оскільки з довідки неможливо встановити чи були повідомлені всі жителі села про проведення опитування та чи реалізували своє право на висловлення думки щодо використання приміщення, всі бажаючі громадяни.

Сумніви щодо реальності інформації, висвітленої в довідці викликає і та обставина, що згідно наявної в матеріалах справи копії заяви до Красилівського міського голови про повернення релігійній громаді приміщення школи, що знаходиться по АДРЕСА_1 , остання містить підписи 91 жителя села Сорокодуби.

При цьому, колегія суддів зауважує, що чинне законодавство не містить таких підстав для відмови у передачі релігійній громаді культових будівель і майна, які зазначені у рішенні тридцять восьмої сесії Красилівської міської ради Хмельницької області сьомого скликання від 28 лютого 2020 року № 42 "Про розгляд звернення релігійної громади с. Сорокодуби щодо передачі у власність приміщення по АДРЕСА_1 ".

Колегія суддів вказує на те, що, як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що приміщення розташоване по АДРЕСА_1 є об`єктом комунального закладу освіти, а не культовою будівлею, проте дана обставина не була підставою для прийняття рішення про відмову щодо передачі позивачу вищезазначеної споруди.

Встановлені судом обставини свідчать про неналежний розгляд Красилівською міською радою звернення позивача, та як наслідок, прийняття необгрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача під час розгляду заяви позивача про передачу останньому приміщення будинку АДРЕСА_1 у власність релігійної організації Релігійна громада храму Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви , що в свою чергу є підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами розгляду вказаної заяви.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.