Ухвала

від 15.06.2021 по справі 640/11563/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Київ

15 червня 2021 року

справа №640/11563/20

адміністративне провадження №К/9901/10614/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.

представника позивача - Гука Т. І., адвоката на підставі Ордера від 26 травня 2020 року,

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЕВАС про стягнення судових витрат у справі № 640/11563/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЕВАС до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

УСТАНОВИВ:

Рух справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЕВАС (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2020 року №03882615050102, № 03902615050102, №03892615050102, № 03912615050102.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, позов задоволено.

3. Верховний Суд в результаті розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року прийняв постанову від 1 червня 2021 року, якою касаційну скаргу податкового органу залишив без задоволення, а судові рішення без змін.

Короткий зміст наведених у заяві вимог та доводи інших учасників

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЕВАС подало заяву про стягнення судових витрат з Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 44800 грн, понесені позивачем на правничу правову допомогу адвоката на стадії касаційного провадження. Аналогічні вимоги також були заявлені Товариством у відзиві на касаційну скаргу податкового органу.

5. Ухвалою Верховного Суду від 3 червня 2021 року справу призначено до розгляду для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

6. 14 червня 2021 року відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому просив відмовити у задоволенні заяви Товариства про розподіл судових витрат, обґрунтовуючи його тим, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Джерела права

7. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV

Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

8. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

9. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

10. Закон України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

11. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

12. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

13. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Щодо вирішення питання про професійну правничу допомогу

14. Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Евас (замовник) та Адвокатським об`єднанням Твін Лоєрс (адвокатське об`єднання) 3 квітня 2018 року укладено договір про надання правової допомоги, за яким Адвокатське об`єднання прийняло на себе обов`язки щодо захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта та надання йому правової допомоги. Клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги шляхом сплати виставлених адвокатом рахунків за правову допомогу на протязі 10 календарних днів з дня отримання рахунку. Сторони домовились, що розмір гонорару визначається на основі погодинної ставки в розмірі 100 доларів США за 1 годину в еквіваленті національної валюти України - гривня на день виставлення рахунку відповідно до готівкового курсу долара США (а. с. 95 -97, том 3).

15. Інтереси Товариства в суді касаційної інстанції представляв адвокат Гук Тарас Ігорович на підставі Ордеру серії АА № 1099241 від 26 квітня 2021 року, виданого Адвокатським об`єднанням Твін Лоєрс , та Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю.

16. До заяви про розподіл судових витрат позивач надав Акт про надані послуги № 21 від 26 квітня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 3 квітня 2018 року, в пункті 1 якого зазначено, що виконавець повністю надав, а замовник прийняв послуги правової допомоги на суму 44 800 грн, а саме:

- правовий аналіз касаційної скарги представника ГУ ДПС у м. Києві (обсягом 12 арк.) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 640/11563/20 та дослідження судової практики Верховного Суду, витрачено 3 години, вартість послуг 8400 грн (ціна 1 години 2800 грн);

- консультація Клієнта щодо обґрунтованості касаційної скарги представника ГУ ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 640/11563/20, повноважень Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги та наслідків прийняття того чи іншого рішення Верховним Судом, витрачено 2 години, вартість послуги 5600 грн;

- підготовка відзиву на касаційну скаргу представника ГУ ДПС у м. Києві у справі №640/11563/20, в тому числі виокремлення правових позицій Верховного Суду, які підтверджують законність рішень судів першої та апеляційної інстанції, витрачено 11 годин, вартість послуги 30800 грн.

17. Аналогічний детальний опис послуг із зазначенням кількості витраченого часу і вартості послуг містить заява про стягнення судових витрат, а також Рахунок-фактура № 21 від 26 квітня 2021 року.

18. Згідно з платіжним дорученням №6748 від 26 квітня 2021 року Товариство сплатило Адвокатському об`єднанню 44800 грн, призначення платежу - за надані послуги правової допомоги згідно рахунку-фактури від 26 квітня 2021 року № 21.

19. Матеріалами справи підтверджено повноваження представника Товариства, складення ним відзиву на касаційну скаргу на 19 аркушах, участь представника Товариства в відкритому судовому засіданні у Верховному Суді.

Позиція Верховного Суду

20. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

21. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

23. Верховний Суд приймає до уваги положення частини дев`ятої статті 139 КАС України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

24. Наведені вище положення процесуального законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач надав заперечення на заяву про відшкодування судових витрат.

25. Дослідивши додані до заяви про розподіл судових витрат документи, а також зміст та обсяг наданих послуг, слід зазначити таке.

26. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

27. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

28. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару успіху у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

29. У зв`язку із цим, колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують фактичне надання позивачу правової допомоги Адвокатським об`єднанням, проте не відповідають критерію розумності їхнього розміру, з огляду на те, що розгляд справи здійснюється в суді касаційної інстанції, тобто представник Товариства на стадії касаційного перегляду повністю обізнаний з позицією контролюючого органу, нормами права, які регулюють спірні правовідносини, обставинами справи та судовою практикою щодо застосування норм права, на стадії касаційного розгляду справи правова позиція позивача вже була сформована . Дослідивши відзив на касаційну скаргу (19 сторінок), колегія суддів врахувала, що його зміст здебільшого дублює доводи відзиву на апеляційну скаргу (лише 6,5 сторінок є відмінними). Враховуючи розрахунок витраченого часу на написання відзиву (11 годин), наданого представником Товариства, колегія суддів вважає розумним, співрозмірним і обґрунтованим зменшити витрати адвоката за написання відзиву з 30 800 грн до 11 000 грн (виходячи з витрачання часу на відзив - приблизно 4 години). У зв`язку з наведеним колегія суддів не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.

30. Таким чином, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 44 800 грн не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, неспіврозмірні із виконаною роботою в суді касаційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи № 640/11563/20 матиме надмірний характер.

31. З огляду на зазначене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача, стягнення правничої допомоги у розмірі 25 000 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 252, 343 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЕВАС про розподіл судових витрат задовольнити частково .

Ухвалити додаткову постанову.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЕВАС (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13, код ЄДРПОУ 37203744) судові витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ Р. Ф. Ханова

Судді: /підпис/ С. С. Пасічник /підпис/ В. П. Юрченко

Згідно з оригіналом

Помічник судді А. О. Сазонова

15.06.2021