Ухвала

від 14.06.2021 по справі 638/8040/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8040/18

Провадження № 6/638/492/21

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство Добробут-2003 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановив:

27 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича знаходиться виконавчий лист № 638/8040/18 , виданий 19.03.2021 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Добробут-2003 за укладеним 28 липня 2011 року з Акціонерним товариством Східно-Український Банк Грант договором кредиту № 10 та додатковими угодами до нього: № 1 від 27 липня 2012 року, № 2 від 10 вересня 2012 року, № 3 від 10 вересня 2013 року, № 4 від 10 вересня 2014 року, № 5 від 30 липня 2015 року та № 6 від 29 липня 2016 року у загальному розмірі 84301,90 євро, з яких: 83 152,59 Євро - заборгованість за кредитом, 1 114,89 Євро - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 34,42 Євро - пеня за порушення виконання зобов`язань звернути стягнення на предмет іпотеки - трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2001 року, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вєтровою Л.О. та на підставі договору дарування від 13 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малік О.В шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, визначеною на стадії виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виконавче провадження № 65260227 відкрито постановою від 22.04.2021 року. Вказана постанова була направлена на адресу боржника.

У даному випадку встановлено чіткий спосіб виконання рішення - звернення стягнення на конкретно визначене нерухоме майно/предмет іпотеки - квартиру. ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 .

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_1 є його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 сплинув 18 вересня 2020 року.

Оскільки після смерті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відмовився від прийняття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину. Верховний Суд залучив ОСОБА_2 як правонаступника до справи. Виконавець вважає ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, тому просить звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку не зареєстровано в установленому порядку.

Виконавець в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлений.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву, в якій просив у задоволенні подання відмовити з тих підстав, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова уже розглянуто аналогічне подання, у задоволенні якого відмовлено. Окрім того повідомив, що у провадженні суду знаходиться його заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про задоволення подання з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дзержинським районним судом м. Харкова 19 березня 2021 року видано виконавчий лист №638/8040/18 про стягнення в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Добробут-2003 за укладеним 28 липня 2011 року з Акціонерним товариством Східно-Український Банк Грант договором кредиту № 10 та додатковими угодами до нього: № 1 від 27 липня 2012 року, № 2 від 10 вересня 2012 року, № 3 від 10 вересня 2013 року, № 4 від 10 вересня 2014 року, № 5 від 30 липня 2015 року та № 6 від 29 липня 2016 року у загальному розмірі 84301,90 євро, з яких: 83 152,59 Євро - заборгованість за кредитом, 1 114,89 Євро - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 34,42 Євро - пеня за порушення виконання зобов`язань звернути стягнення на предмет іпотеки - трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2001 року, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вєтровою Л.О. та на підставі договору дарування від 13 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малік О.В шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, визначеною на стадії виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року здійснено процесуальне правонаступництво та залучено правонаступника відповідача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_2 .

22 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65260227 з примусового виконання виконавчого листа № 638/8040/18 від 19.03.2021 року.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №254002938 від 22.04.2021, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 07.09.2018 та станом на 30.04.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто на час смерті спадкодавця ОСОБА_1 проживав разом з ним.

Верховним Судом у постанові від 11.11.2020 року у даній справі встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 сплив 18 вересня 2020 року, і оскільки спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не відмовився від прийняття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України Здійснення права на спадкування ) та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України Оформлення права на спадщину ).

Частинами першою та третьою статті 1268, частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 50 Закону України Про виконавче провадження після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути перешкодою для проведення виконавчих дій щодо виконання рішення суду.

Такі висновки повністю узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 22 серпня 2018 року у справі №623/2000/15-к та в постанові від 10 лютого 2020 року у справі N 676/1314/19.

Таким чином судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 зволікає з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, що перешкоджає виконанню виконавчого листа №638/8040/18 від 19.03.2021 року.

У відповідності до ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Отже, законодавець в даній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, - це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку, як юридичного факту.

Враховуючи вищенаведені факти і норми діючого законодавства, а також те, що на теперішній час право власності на спірний будинок земельну ділянку за боржником не зареєстровано в установленому законом порядку, суд вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.247, 440 ЦПК України,Законом України Про виконавче провадження , суд

постановив:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство Добробут-2003 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Повний текст ухвали складено 14 червня 2021 року.

Суддя О.В. Шишкін