Ухвала

від 27.09.2021 по справі 638/8040/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8040/18

Провадження № 2-ві/638/37/21

УХВАЛА

Іменем України

27 вересня 2021 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши заяву Голови правління Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант про відвід судді Штих Т.В. від розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство Добробут-2003 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В. перебуває цивільна справа № 638/8040/18 (4-с/638/163/21) за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича.

22 липня 2021 року головою правління АТ БАНК ГРАНТ Пахомовим В.О. подано заяву про відвід судді Штих Т.В. від розгляду даної справи, яка обґрунтована тим, що на переконання заявника наявні обставини, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Штих Т.В. під час розгляду вищевказаної скарги, з посиланням на ухвалення суддею Штих Т.В. судових рішень, які не узгоджуються ані з правовою позицією Верховного Суду, ані з рішенням іншого судді у цій же справі з аналогічного питання. Крім того, заявнику стало відомо про надходження відносно судді Штих Т.В., скарг, мотивованих сумнівами в її неупередженості та об`єктивності.

У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).

Тому, розгляд заяви про відвід проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.09.2021 року визнано необґрунтованою заяву представника АТ СХІДНО - УКРАЇНСЬКИЙ БАНК ГРАНТ про відвід судді Штих Т.В. та передано заяву про відвід разом з матеріалами справи іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для розгляду.

На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід головуючого судді Штих Т.В. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України , 14.09.2021 розподілено та передано судді Шишкіну О.В.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України .

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або рема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади , процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Із змісту заяви Голови правління АТ БАНК ГРАНТ вбачається його незгода з ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2021 року, у складі судді Штих Т.В., у даній справі що само по собі не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.

Наведені заявником аргументи зводяться до незгоди з рішенням та полягають у наданні правової оцінки судового рішення, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України .

З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді, позивач посилається на обставини, наявність яких для відводу судді підлягають доведенню.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції неупередженість ( безсторонність ) судді , а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Штих Т.В. у даній справі суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Штих Т.В. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід судді Штих Т.В., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді Штих Т.В. як з погляду суб`єктивного критерію , так і з погляду об`єктивного критерію , якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України , які б свідчили про особисту упередженість судді Штих Т.В. або її необ`єктивність під час розгляду даної справи у заяві не вказано, а суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив.

Керуючись статтями 36 , 40 , 260 ЦПК України ,

у х в а л и в

У задоволенні заяви Голови правління Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант про відвід судді Штих Т.В. від розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство Добробут-2003 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Передати матеріали справи №638/8040/18, провадження 4-с/638/163/21 судді Штих Т.В. для продовження розгляду скарги по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Шишкін