Рішення

від 08.06.2021 по справі 905/611/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.2021 Справа № 905/611/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.. Троїцька, будинок 21-А; код ЄДРПОУ:03341305)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Організація Капітального Будівництва "УКРТЕНДЕРБУД" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул.. Героїв України, будинок 23, квартира 84; ЄДРПОУ:43282719)

про стягнення суми попередньої оплати за договором в розмірі 6900,00 грн., пені в розмірі 38870,00 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Організація Капітального Будівництва "УКРТЕНДЕРБУД" про стягнення суми попередньої оплати за договором в розмірі 6900,00 грн., пені в розмірі 38870,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було поставлено продукцію за договором №218 від 16.07.2020 на суму попередньої оплати в розмірі 6900,00 грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі38 870,00 грн.

Представники сторін в жодне судове засідання не з`явилися.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд, -

В С Т А Н О В И В

16.07.2020 між комунальним підприємством "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради (далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Організація Капітального Будівництва "УКРТЕНДЕРБУД" (далі - постачальник) було укладено договір поставки №218 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю шафу холодильну універсальну (Код ДК 021:2015 39710000-2 - Електричні побутові прилади) (далі - Товар) згідно технічних вимог (Додаток №1) та Специфікації (Додаток №2), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. 2.2 договору сума Договору складає 23 000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень, 00 копійок) без ПДВ.

Оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника згідно наданого ним рахунку. В рахунку вказується номер і дата договору (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору сторони узгодили наступні умови оплати:

- попередня оплата перераховується на рахунок Постачальника в розмірі 30% від суми Договору протягом 7 календарних днів з дати подання заявки Покупця.

- остаточний розрахунок в розмірі 70% від суми Договору перераховується на рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання товарно-транспортної та/або видаткової накладної.

Згідно п. 3.1. договору постачальник зобов`язаний поставляти покупцю товар з урахуванням порядку оплати, визначеному п. 2.4. договору за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, 21А.

Датою поставки є дата підписання товарно-транспортної та/або видаткової накладної сторонами (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.8 договору строк та умови поставки Товару визначаються у Технічних вимогах (додаток №1 до договору)

Згідно з п. 4 додатку №1 до договору строк поставки товару складає 60 календарних днів з моменту перерахування передоплати. Товар постачається не пізніше 31.12.2020.

У додатку № 2 (Специфікація) сторони узгодили, що поставці підлягає шафа холодильна універсальна Технохолод Орегон ВА ШХСн(д) - 0,5 у кількості 1 шт. вартістю 23 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі порушення строків поставки Товару, Постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від вартості такого Товару за кожен день прострочення поставки.

Згідно п. 9.1. договору він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.01.2021 включно, а в частині виконання невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання.

Договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору позивачем було здійснено попередню оплату за договором, що підтверджується платіжним дорученням №7734744803 від 22.07.2020 на суму 6900,00 грн. Однак, в обумовлений договором строк товар поставлений не був.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору, виробник зобов`язувався виготовити та передати у власність замовника продукцію, на умовах, викладених в даному договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки №218 від 16.07.2020 є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно Додатку №1 до договору поставки №218 від 16.07.2020 поставка товару повинна була бути здійснена протягом 60 календарних днів з моменту перерахування передоплати (товар постачається не пізніше 31.12.2020).

Судом встановлено, що позивач здійснив передбачену договором попередню оплату товару 22.07.2020, що підтверджується платіжним дорученням №7734744803 від 22.07.2020 на суму 6900,00 грн. Таким чином, товар повинен був бути поставлений до 20.09.2020 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, товар у встановлений договором строк поставлений не був. Протилежного відповідачем не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, позивач реалізував своє право у порядку, встановленому ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, шляхом виставлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 6900,00 грн.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати за договором у розмірі 6900,00 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини 2 статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною 2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18 про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасну поставку товару за договором поставки, суд дійшов висновків, що пеня, передбачена статтею 231 Господарського кодексу України та частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, у тому числі і до негрошового. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як вже зазначалося, згідно п. 5.2 договору у разі порушення строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від вартості такого товару за кожен день прострочення поставки.

Позивачем за порушення строків поставки товару на підставі вищезазначеного пункту договору нараховано пеню в сумі 38 870,00 грн. за період 21.09.2020 по 08.03.2021.

Оскільки дія Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань поширюється на договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, то до спірних правовідносин з неналежного виконання негрошового зобов`язання цей Закон не може бути застосований.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок пені за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі38 870,00 грн.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Організація Капітального Будівництва "УКРТЕНДЕРБУД" про стягнення суми попередньої оплати за договором в розмірі 6900,00 грн., пені в розмірі 38870,00 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Організація Капітального Будівництва "УКРТЕНДЕРБУД" (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул.. Героїв України, будинок 23, квартира 84; ЄДРПОУ: 43282719) на користь комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.. Троїцька, будинок 21-А; код ЄДРПОУ:03341305) суму попередньої оплати за договором в розмірі 6900,00 грн., пеню в розмірі 38 870,00 грн., судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 08.06.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2021.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова