Постанова

від 26.05.2010 по справі 2-520/07

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-520/07 Голову ючий у 1-й інстанції: Михайлен ко А.В.

Суддя-доповідач: Саприкі на І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2010 р.

Колегія суддів Ки ївського апеляційного адмін істративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні у м. Ки єві апеляційну скаргу Держав ного казначейства України на постанову Ленінського район ного суду м. Вінниці від 02.02.2007 ро ку у справі за позовом ОСОБ А_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Д ержавної судової адміністра ції України, Державного казн ачейства України про стягнен ня компенсації за невикорист ане службове обмундирування та коштів на санаторно-курор тне лікування, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі звернул ися до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до Д ержавної судової адміністра ції України, Державного казн ачейства України про стягнен ня компенсації за невикорист ане службове обмундирування та коштів на санаторно-курор тне лікування, а саме на корис ть: ОСОБА_2 - 29565,00 грн., ОСОБ А_3 - 29537,00 грн., ОСОБА_4 - 29383,00 грн.

Постановою Ленінськог о районного суду м. Вінниці ві д 02.02.2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таки м судовим рішенням, Державне казначейство України подали апеляційну скаргу, в якій про сять апеляційну інстанцію ск асувати незаконну, на їх думк у, постанову суду першої інст анції та постановити нову пр о відмову в позові. В своїй апе ляційній скарзі апелянт поси лається на неправомірність о скаржуваної постанови, її не законність, необґрунтованіс ть та необ' єктивність, пору шення судом першої інстанції норм матеріального та проце суального права, що є підстав ою для скасування судового р ішення.

Заслухавши суддю-доповід ача, пояснення учасників про цесу, що з' явилися в судове з асідання, перевіривши матері али справи, доводи апеляційн ої скарги, колегія суддів вва жає, що апеляційна скарга під лягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі є суддями ап еляційного суду Вінницької о бласті, по 2002 рік їм компенсув али вартість службового обму ндирування.

В 2006 році ОСОБА_2 придбала санаторно-курортну путівку в санаторій «Квітка полонини »с. Солочин Свалявського рай ону Закарпатської області за 2,830 грн.

Із зазначеної суми їй було к омпенсовано 1,890 грн., а 940 грн. зал ишились не виплачені. ОСОБА _3 за санаторно-курортне лік ування недоплачено 910 грн., ОСОБА_4 - 760 грн.

Ленінський районний суд м. В інниці від 02.02.2007 року прийшов до висновку про необхідність з адоволення позову.

Апеляційна інстанці я не погоджується висновком суду першої інстанції в част ині задоволення позову, з огл яду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у с праві, за своїм внутрішнім пе реконанням, що ґрунтується н а їх безпосередньому, всебіч ному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС Украї ни).

Матеріально-технічне забе зпечення судів на підставі с татті 19 Закону України «Про су доустрій»здійснюється Міні стерством юстиції України. Д ля цього починаючи з 1994 року Мі ністерство фінансів України повинно було передбачати ви ділення бюджетних асигнуван ь на вказані цілі.

Конституцією України (ст. 130) передбачено, що держава забе зпечує фінансування та належ ні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Д ержавному бюджеті України ок ремо визначаються видатки на утримання судів.

Згадане положення має своє ю метою закріплення конститу ційного принципу незалежнос ті суддів, їх недоторканност і та підкорення лише закону (с т.ст. 126, 129 Конституції України).

Формування пропозицій щод о бюджету судів та здійсненн я заходів щодо їх фінансуван ня на 2003 рік, відповідно до стат ті 19 Закону України «Про судоу стрій»від 05.06.1981 р. № 2022, як вид орга нізаційного забезпечення ді яльності судів здійснювали М іністерство юстиції України , Головне управління юстиції в Автономній Республіці Кри м, обласні, Київське і Севасто польське міські управління ю стиції.

Норми забезпечення службо вим обмундируванням суддів б ули передбачені постановою К абінету Міністрів України ві д 19.03.1994 № 177 «Про норми забезпечен ня службовим обмундирування м суддів України».

Положенням про порядок оде ржання, обміну, видачі та носі ння службового обмундируван ня судді України, затверджен ого наказом Міністерства юст иції України від 22.04.1994 № 16/5, перед бачався виплати грошової ком пенсації за невикористане сл ужбове обмундирування.

Згідно із пунктом 2.10 вказано го Положення, одяг, який не був виданий, відповідно до норм з абезпечення з причин, незале жних від Верховного Суду Укр аїни, Вищого арбітражного су ду України, Міністерства юст иції України, суддям виплачу валась грошова компенсація в артості такого одягу і згідн о із нормами зараховувалась у термін його носіння.

Крім того, слід враховувати те, що відповідно до пункту 20 р озділу VII «Прикінцеві та перех ідні положення»Закону Украї ни «Про судоустрій України»д ержавна судова адміністраці я утворюється до 1 січня 2003 року . До утворення державної судо вої адміністрації зберігаєт ься існуючий порядок організ аційного забезпечення та фін ансування діяльності судів. До 1 січня 2003 року фінансування і матеріально-технічне забе зпечення місцевих та апеляці йних судів здійснюються в об сязі, передбаченому Законом України «Про Державний бюдже т України на 2002 рік». Тобто, вра ховуючи викладене та згідно статті 19 Закону України «Про с удоустрій»від 05.06.1981 № 2022 організ аційне забезпечення діяльно сті судів, в тому числі і забез печення суддів службовим обм ундируванням у період до 1 січ ня 2003 року здійснювали Мініст ерство юстиції України, Голо вне управління юстиції в Авт ономній Республіці Крим, обл асні, Київське і Севастополь ське міські управління юстиц ії.

Державна судова адміністр ація України щодо питань орг анізаційного забезпечення д іяльності судів загальної юр исдикції, а також інших орган ів та установ судової систем и не є правонаступником Міні стерства юстиції України чи будь-якого іншого органу дер жавної влади, а тому до неї не переходили матеріальні прав а і обов'язки по вказаних у дан ому позові правовідносинах, отже, Державна судова адміні страція України не може нест и відповідальність за зобов' язаннями, які виникли до 1 січн я 2003 року щодо заборгованості по виплаті компенсації за не використане службове обмунд ирування.

Так, згідно роз'яснення Міні стерства юстиції України (ли ст від 04.05.00 №30-44-671) питання правона ступництва центральних орга нів виконавчої влади повинно бути вирішено в Указах Прези дента України про затверджен ня Положення про кожний конк ретний центральний орган вик онавчої влади з урахуванням покладених на нього функцій. В Указі Президента України в ід 03.03.2003 № 182/2003 «Про Положення про Державну судову адміністрац ію України»не зазначено, що Д ержавна судова адміністраці я України є правонаступником іншого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 2 поста нови Кабінету Міністрів Укра їни № 177 від 19.03.1994, яка втратила чи нність, згідно постанови Каб інету Міністрів України № 1393 в ід 04.09.2003, Міністерство фінансів України повинно було передб ачати, починаючи з 1994 року, виді лення бюджетних асигнувань д ля забезпечення суддів служб овим обмундируванням, мантіє ю і знаком судді України.

Відповідно до частини 12 ста тті 44 Закону України "Про стат ус суддів" судді забезпечуют ься безплатним службовим обм ундируванням за нормами, які визначаються Урядом України .

Наказом Міністерства юсти ції України від 13.03.2003 року № 19/5 на каз від 22.04.1994 № 16/5, яким передбача лася виплата грошової компен сації вартості одягу, визнан о таким, що втратив чинність.

Постановою Кабінету Мініс трів України № 1393 від 04.09.2003 року « Про норми забезпечення манті ями та суддівськими нагрудни ми знаками суддів судів зага льної юрисдикції»визнано та кою, що втратила чинність, пос танову Кабінету Міністрів Ук раїни від 19.03.1994 року № 177 «Про нор ми забезпечення службовим об мундируванням суддів Україн и».

Закон України «Про деякі за ходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 № 1459 набирав чи нності з дня його опублікува ння. В газеті «Урядовий кур'єр », яке є офіційним виданням, це й Закон був опублікований 11.03.20 00 р. (№ 45).

Як вбачається з позовної за яви позивачі отримували грош ову компенсацію до 2002 року, а то му просили стягнути компенса цію за період з 2002 року по 2006 рік .

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що позивач і не мають право на отримання компенсації за невикористан е службове обмундирування по чинаючи з 2003 року, оскільки зак оном, який регулював дані пра вовідносини у відповідний пе ріод часу, це не передбачалос я.

Аналогічна правова позиці я викладена в постанові Вищо го адміністративного суду Ук раїни від 29.01.2009 року.

Що ж стосується компенсаці ї за 2002 рік то слід зазначити на ступне:

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КА С України обставини, встанов лені судовим рішенням в адмі ністративній, цивільній або господарській справі, що наб рало законної сили, не доказу ються при розгляді інших спр ав, у яких беруть участь ті сам і особи або особа, щодо якої вс тановлено ці обставини.

Позивачі, вказуючи на те, що ними не було отримано компен сації за 2002 рік, суду надали лиш е розрахунки відповідних сум , які на їх думку підлягають ст ягненню, але не було надано до казів, що підтверджують факт не отримання ними такої комп енсації за відповідний рік.

За ч. 13 ст. 44 ЗУ «Про статус суд дів»суддя і члени його сім'ї м ають право на безплатне меди чне обслуговування в державн их закладах охорони здоров'я . Члени сім'ї судді обслуговую ться в тих медичних закладах , де обслуговується суддя. Суд дям за рахунок державного бю джету, а членам їх сімей за вла сний рахунок щорічно надаєть ся путівка на санаторно-куро ртне лікування. Ці права збер ігаються за ними і після вихо ду судді у відставку або на пе нсію.

Не підлягають задоволенню також вимоги щодо стягнення вартості путівок на санатор не курортне лікування, оскіл ьки законом не передбачено к омпенсації за непридбані та невикористані путівки.

Аналогічна правова позиці я викладена в постанові Вищо го адміністративного суду Ук раїни від 03.03.2009 року.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 т а ст. 202 КАС України, суд апеляці йної інстанції скасовує пост анову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм м атеріального або процесуаль ного права, що призвело до неп равильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладен е, колегія суддів Київського апеляційного адміністратив ного суду дійшла висновку пр о необхідність скасування по станови суду та постановленн я нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС Ук раїни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дер жавного казначейства Україн и - задовольнити.

Постанову Ленінського рай онного суду м. Вінниці від 02.02.2007 року - скасувати, постанови вши нову постанову про відмо ву в позові.

Постанова набирає законно ї сили з моменту проголошенн я та може бути оскаржена прот ягом одного місяця шляхом по дачі касаційної скарги до Ви щого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанов и виготовлено 31 травня 2010 року.