Рішення

від 16.06.2021 по справі 420/10172/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10172/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представника відповідача Георгієва А.П. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації про стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 січня 2020 р. по 16 жовтня 2020 р., вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила суд:

-стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: з 23 січня 2020 року по 16 жовтня 2020 року.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала наступне.

Позивач працювала на посаді спеціаліста відділу організації медичної допомоги управління медичної допомоги у Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації до 2020 р.

Позивач звільнена з 23.01.2020 р. на підставі п.2 ч.1 ст. 41 Закону України Про державну службу , що підтверджується наказом Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації №13-К від 22.01.2020 р.

Відповідно до п.3 наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації №13-К від 22.01.2020 р. позивачу виплачена грошова компенсацію за невикористані 16 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2017 р. по 05.07.2018 р., за невикористані 2 календарних дні щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2018 р. по 14.08.2018 р. та за 4 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 8 років (всього 22 календарних дні) у відповідності до ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки .

Позивач зазначила, що на момент подачі адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду відповідач не сплатив позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.

23.01.2020 р. позивач отримала трудову книжку. Разом з тим, позивач не отримувала жодних листів від відповідача з приводу необхідності надання нею заяви та банківських реквізитів з метою сплати їй компенсації.

23.01.2020 р. по 14.05.2020 р. позивач усно зверталася до відповідача з приводу сплати компенсації.

25.01.2020 р. як стверджує відповідач був направлений до позивача лист з пропозицією надати розрахунковий рахунок, на який можна здійснити виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Однак позивач зазначила, що такий лист не отримувала.

14.05.2020 р. позивач звернулася до відповідача з проханням щодо надання їй довідки про розмір компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової оплаченої відпустки та щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової оплаченої відпустки.

26.08.2020 р. позивач звернулася із заявами до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головного управління Держпраці в Одеській області.

З 22.09.2020 р. по 05.10.2020 р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області проведено інспекційне відвідування у відповідача на підставі наказу від 21.09.2020 р. №2471, за результатами якого складено припис №ОД0924/1588/АВ/П від 06.10.2020 р. , однак відповідач не виконав вимоги припису , а відтак складено акт від 05.10.2020 р.

Головне управління Держпраці в Одеській області виявило наступні порушення ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.5 ст.24 Закону України Про оплату праці . Строк для усунення порушень -26.10.2020 р.

12.10.2020 р. Головне управління Держпраці в Одеській області зазначено, що суми від Департаменту (компенсація за невикористані дні щорічної відпустки) депоновані 27.01.2020 р. (платіжне доручення від 27.01.2020 р. №38), що не відповідає вимогам ч.1 ст.116 КЗпП України, щодо виплати усіх належних сум працівнику від установи, підприємства, організації в день звільнення.

16.10.2020 р. відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 4712,71 грн., що підтверджується випискою Ощадбанку. Позивач подала заяву до відповідача про правомірність розрахунку компенсацій в порядку ст.1 Закону України Про звернення громадян .

У січні 2020 р. відповідач нарахував грошові кошти в розмірі 5854,29 грн. з утриманням податків.

Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги ст.116 КЗпП України , ст.24 Закону України Про оплату праці .

Таким чином, позивачу з вини відповідача не сплачена грошова компенсація за щорічну та додаткову оплачувану відпустки в день звільнення.

Крім того, позивач вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні стягується на користь позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: з 23 січня 2020 року по 16 жовтня 2020 року, належить розраховувати (база розрахунку) з посадового окладу позивача 5100,00 грн. Тобто з відповідача належить стягнути на користь позивача 44928,20 грн. без урахування обов`язкових платежів.

(б) Позиція відповідача

13.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити.

Позивач працювала з 25.04.2017 р. по 23.01.2020 р. на посаді спеціаліста відділу організації медичної допомоги управління медичної допомоги в Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Позивач з 25. 04 по 05.07.2017 р. знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 15.08.2018 р. по 05.07.2019 р. позивача знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 5 (п`ятирічного) віку.

З 06.07.2019 р. по 05.07.2020 р. позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 (шестирічного) віку.

З 22.01.2020 р. позивач звільнена шляхом переведення до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області (наказ Департаменту охорони здоров`я ООДА №13-к від 22.01.2020) відповідно до п.2 ч.1 ст.41 Закону України Про державну службу та п.5 ст.36 КЗпП.

Так, як позивач фактично не працювала, то усі належні позивачу суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після звільнення .

В останній день звільнення, тобто 22.01.2020 р. позивач не подала відповідачу заяву з належним чином завіреною довідкою з банку з реквізитами карткового рахунку щодо перерахування грошової компенсації за невикористані 16 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2017 р. по 05.07.2018 р., за невикористанні 2 календарні дні щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2018 р. по 14.08.2018 р. та за 4 календарних дні додаткової відпустки за стаж державної служби понад 8 років (всього 22 календарних дні) відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки .

З 27.01.2020 р. відповідні кошти знаходились на рахунку Департаменту охорони здоров`я ООДА.

Тільки 14.05.2020 р. позивач надала заяву без належної довідки з банку щодо реквізитів карткового рахунку, що не уможливлює здійснити відповідне перерахування грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в програмі Головного управління ДКСУ в Одеській області, так як Департамент охорони здоров`я ООДА бюджетна установа.

Крім того, представник відповідача зазначив, що у зв`язку з тим, що позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 річного віку у неї відсутній розрахунковий період. Отже посадовий оклад спеціаліста в листопаді та грудні 2019 р. згідно штатного розпису 3810,00 грн. З 23 січня по 15 жовтня 2020 р. складає 183 робочі дні, тобто сума до виплати без урахування податків складає 26727,37 грн.

(б) Відповідь на відзив

16.11.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що перевірити правильність нарахування грошових коштів на теперішній час неможливо.

16.10.2020 р. відповідач не сплатив компенсації, тобто провів розрахунок з позивачем, таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку має бути стягнутий за період з 23.01.2020 р. по 15.10.2020 р.

Позиція сторін щодо розміру суми стягнення

В судовому засіданні щодо представник відповідача зазначив, що оскільки позивач під час звільнення перебувала на посаді спеціаліста відділу організації медичної допомоги управління медичної допомоги в Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації її посадовий оклад в листопаді та грудні 2019 р. згідно з штатним розписом становив 3810,00 грн. Таким чином, представник відповідача не погоджувався з розрахунком середнього заробітку, в якому за основу був взятий оклад спеціаліста у 2020 році-у сумі 5100 грн.

Позивач не погоджувалася з такою позицією відповідача та зазначала, що оскільки на момент звільнення її посадовий оклад був менший за мінімальну заробітну плату, то відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 середній заробіток обчислюється з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати. Зокрема, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2019 року складала 4173 гривень. Представник відповідача погодився з доводами позивача, що обчислення повинно відбуватися, виходячи з розміри мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 року. Проте позивач протягом судового розгляду справи змінила свою позицію щодо розміру суми стягнення та стверджувала, що розрахунок необхідно робити з урахуванням встановленого посадового окладу для відповідної посади спеціаліста, встановленого станом на січень 2020 року - у розмірі 5100 гривень.

ІІІ. Процедура та рух справи

12 . 10.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження .

04 .0 2.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, продовжив підготовче провадження до 90 днів.

22.03.2021 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Позивач працювала з 25.04.2017 р. по 23.01.2020 р. на посаді спеціаліста відділу організації медичної допомоги управління медичної допомоги в Департаменті охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації.

Позивач з 25. 04 по 05.07.2017 р. знаходилась у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 15.08.2018 р. по 05.07.2019 р. позивача знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 5 (п`ятирічного) віку.

З 06.07.2019 р. по 05.07.2020 р. позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 (шестирічного) віку.

З 22.01.2020 р. позивач звільнена шляхом переведення до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області (наказ Департаменту охорони здоров`я ООДА №13-к від 22.01.2020) відповідно до п.2 ч.1 ст.41 Закону України Про державну службу та п.5 ст.36 КЗпП.

Відповідно до п.3 наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації №13-К від 22.01.2020 р. позивачу виплачена грошова компенсацію за невикористані 16 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2017 р. по 05.07.2018 р., за невикористані 2 календарних дні щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2018 р. по 14.08.2018 р. та за 4 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 8 років (всього 22 календарних дні) у відповідності до ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки .

Позивач зазначила, що на момент подачі адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду відповідач не сплатив позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.

23.01.2020 р. позивач отримала трудову книжку. Разом з тим, позивач не отримувала жодних листів від відповідача з приводу необхідності надання нею заяви та банківських реквізитів з метою сплати їй компенсації.

23.01.2020 р. по 14.05.2020 р. позивач усно зверталася до відповідача з приводу сплати компенсації.

25.01.2020 р. як стверджує відповідач був направлений до позивача лист з пропозицією надати розрахунковий рахунок, на який можна здійснити виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Однак позивач зазначила, що такий лист не отримувала.

14.05.2020 р. позивач звернулася до відповідача з проханням щодо надання їй довідки про розмір компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової оплаченої відпустки та щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової оплаченої відпустки.

26.08.2020 р. позивач звернулася із заявами до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головного управління Держпраці в Одеській області.

З22.09.2020 р. по 05.10.2020 р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області проведено інспекційне відвідування у відповідача на підставі наказу від 21.09.2020 р. №2471, за результатами якого складено припис №ОД0924/1588/АВ/П від 06.10.2020 р. , однак відповідач не виконав вимоги припису , а відтак складено акт від 05.10.2020 р.

Головне управління Держпраці в Одеській області виявило наступні порушення ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.5 ст.24 Закону України Про оплату праці . Строк для усунення порушень -26.10.2020 р.

12.10.2020 р. Головне управління Держпраці в Одеській області зазначено, що суми від Департаменту (компенсація за невикористані дні щорічної відпустки) депоновані 27.01.2020 р. (платіжне доручення від 27.01.2020 р. №38), що не відповідає вимогам ч.1 ст.116 КЗпП України, щодо виплати усіх належних сум працівнику від установи, підприємства, організації в день звільнення.

16.10.2020 р. відповідач перерахував грошові кошти в розмірі 4712,71 грн., що підтверджується випискою Ощадбанку. Позивач подала заяву до відповідача про правомірність розрахунку компенсацій в порядку ст.1 Закону України Про звернення громадян .

У січні 2020 р. відповідач нарахував позивачу грошові кошти в розмірі 5854,29 грн. з утриманням податків.

Позивач вважає, що відповідач порушив вимоги ст.116 КЗпП України , ст.24 Закону України Про оплату праці .

Таким чином, позивачу з вини відповідача не сплачена грошова компенсація за щорічну та додаткову оплачувану відпустки в день звільнення.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, умовами застосування частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладений обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає, що з 22.01.2020 р. позивач звільнена шляхом переведення до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській області (наказ Департаменту охорони здоров`я ООДА №13-к від 22.01.2020) відповідно до п.2 ч.1 ст.41 Закону України Про державну службу та п.5 ст.36 КЗпП.

Відповідно до п.3 наказу Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації №13-К від 22.01.2020 р. позивачу виплачена грошова компенсацію за невикористані 16 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2017 р. по 05.07.2018 р., за невикористані 2 календарних дні щорічної відпустки за період роботи з 06.07.2018 р. по 14.08.2018 р. та за 4 календарні дні додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 8 років (всього 22 календарних дні) у відповідності до ч.1 ст.24 Закону України Про відпустки .

16.10.2020 р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 4712,71 грн., що підтверджується випискою Ощадбанку.

У січні 2020 р. відповідач нарахував позивачу грошові кошти в розмірі 5854,29 грн. з утриманням податків.

Таким чином, суд робить висновок, що з вини відповідача позивачу не сплачені грошові компенсації за щорічну та додаткову оплачувану відпустку в день звільнення.

Отже, оскільки в день звільнення позивача відповідач не здійснив остаточного розрахунку всіх виплат, тому у позивача виникає право на застосування статті 117 Кодексу законів про працю України в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Остаточний розрахунок з позивачем здійснений відповідачем 16.10.2020, тому період, протягом якого відповідач не виконував свій обов`язок щодо виплати належних позивачу сум, є проміжок часу з 23.01.2020 (момент звільнення) по 16.10.2020р.

Позивач вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні стягується на користь позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: з 23 січня 2020 року по 16 жовтня 2020 року, належить розраховувати (база розрахунку) з посадового окладу позивача 5100,00 грн. Проте суд не погоджується з такою позицією та вважає її помилковою.

Так, здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пункт 4 Порядку №100 передбачає, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Суд встановив, що у зв`язку з тим, що позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 річного віку у неї відсутній розрахунковий період.

Оскільки відповідно до пункту 4 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата, суд вважає вірним враховувати розрахунковий період листопад-грудень 2019, що передували місяцю звільнення позивача.

Посадовий оклад спеціаліста в листопаді та грудні 2019 р. згідно з штатним розписом складав 3810,00 грн., який є нижчим від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 р.

Так, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривень.

Тобто, розмір мінімальної заробітної плати перевищує розмір посадового окладу за посадою, що обіймала позивач, відтак, при визначенні середньоденної заробітної плати позивача суд використовує алгоритм, визначений пунктом 4 порядку №100 із застосуванням показника мінімальної заробітної плати.

Таким чином, суд робить висновок, що позовна вимога в частині розрахунку (бази розрахунку) середнього заробітку, належить до задоволення частково, а саме оскільки розмір посадового окладу позивача є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 р. у розмірі 4173,00 грн.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 23.01.2020 року по 16.10.2020 року. з установленого розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 р. у розмірі 4173,00 грн.

Суд зазначає, що листопад, грудень 2019 р. є місяцями які передують даті звільнення.

Загальна кількість робочих днів за період листопад грудень 2019 року складає 42 дні. Заробітна плата за листопад, грудень 2019 р. складає 8346,00 грн.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 8346/42=198,72 грн.

Кількість днів з 23.01.2020 р. по 15.10.2020 р. складає 183 робочі дні.

Отже, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 36365,76 грн. (визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати 198,72 грн. на кількість робочих днів затримки 183) тому що цей розрахунок зроблений відповідно до Порядку 100.

Таким чином, суд робить висновок про стягнення з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час розрахунку при звільненні за період з 23.01.2020р. по 16.10.2020 р. , яка визначена з урахуванням податків у розмірі 36365, 76 грн.

Також позивач просить на підставі ст. 371 КАС України звернути рішення до негайного виконання в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за один місяць.

Згідно з пунктом другим частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду у частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виконання рішення суду у межах суми стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов належать до часткового задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Оскільки позивач у відповідності до п.9 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, суд не здійснює розподіл судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на користь ОСОБА_1 за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: з 23 січня 2020 року по 16 жовтня 2020 р у розмірі 36365 (тридцять шість тисяч триста шістдесят п`ять),76 грн. з урахуванням податків.

3.Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення середнього заробітку за 1 (один місяць).

4. У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 41145448.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 червня 2021 р.

Суддя О.Я. Бойко