Ухвала від 11.06.2021 по справі 916/2643/17

УХВАЛА

11 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2643/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021

(головуючий - Мишкіна М.А., судді Аленін О.Ю., Таран С.В.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2021

(головуючий - Степанова Л.В., судді Рога Н.В., Волков Р.В.)

у справі №916/2643/17

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ

про стягнення 688 436,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2017 Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі - ДП "АМПУ") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Яхт-клуб Одеса-2009 (ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2018 змінено найменування відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю МОРСЬКИЙ КЛУБ ТЦФ ) про стягнення 688 436,29 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2021 у справі №916/2643/17, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

11.05.2021 ДП "АМПУ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2021 у справі №916/2643/17.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ДП "АМПУ", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору в справі №916/2643/17 є стягнення грошових коштів у сумі 688 436,29 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 1 135 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які передбачені пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі ДП "АМПУ" обґрунтовує тим, що питання зазначені в касаційній скарзі стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для підтвердження єдиної правозастосовчої практики судами за аналогічними справами, враховуючи наявність протилежних судових рішень, які набрали законної сили, за аналогічними обставинами та суб`єктним складом, у інші періоди користування майном за договором та стягнення орендної плати з недобросовісного орендаря (справи №916/2535/16, №916/3090/16, №916/343/17, №916/1302/18, №916/1288/19). Скаржник вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, так як стосується питання щодо користування державним нерухомим майном та плати за його користування до державного бюджету України.

Проте Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи щодо наявності протилежних судових рішень, які набрали законної сили, за аналогічними обставинами та суб`єктним складом, не дають підстав дійти висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки ДП "АМПУ" не доведено наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права у вказаних справах, а вказане свідчить лише про наявність різних істотних обставин, підтверджених або непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення. Водночас інших аргументів та доводів, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається.

Посилання скаржника на те, що справа №916/2643/17 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №916/2643/17 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ДП "АМПУ" подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "АМПУ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2021 у справі №916/2643/17 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2021 у справі №916/2643/17.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець