Ухвала

від 15.06.2021 по справі 428/1003/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 428/1003/16-ц

провадження № 61-9193ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 4 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2016 року рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 березня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 34 744,00 грн та моральну шкоду у сумі 8 000 грн.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року рішення Апеляційного суду Луганської області від 28 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 березня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 07 листопада 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 26 646,20 грн та моральну шкоду у сумі 20 000,00грн.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь держави судовий збір у розмірі 1201,80.

У частині стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 17 травня 2021 року виправлено описку в резолютивній частині постанови Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року, зазначено замість: Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72), вірне найменування боржника та його місцезнаходження: Головне управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, Україна, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72).

Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року повернуто заявникові.

У травні 2021 року Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року , в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 березня 2016 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.

Касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 31 травня 2021 року, оскаржуване судове рішення прийнято 04 березня 2021 року, повний текст цього судового рішення виготовлено 05 березня 2021 року. Таким чином, касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року подано з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване повторним зверненням до Касаційного цивільного Суду і поверненням ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року поданої Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області касаційної скарги. Такі обставини, на думку заявника, є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню, оскільки обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, доказів наявності обставин, які б об`єктивно завадили Головному управлінню Державної фіскальної служби у Луганській області звернутися до суду з касаційною скаргою вчасно, заявником не надано.

За таких умов Верховний Суд вважає, що зазначені доводи Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області не обумовлюють наявності поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та можуть призвести до порушення прав іншої сторони і викликати сумніви в об`єктивності суду. За наведених обставин клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає задоволенню.

Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначаються порушення, допущені судом, які визначені у частинах першій, третій статті 411 цього Кодексу.

Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення обґрунтування випадків, перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої та або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, Головне управління ДФС у Луганській області, не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

У зв`язку з цим заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір .

За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Враховуючи заявлені позовні вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 102,40 грн (551,20 грн ?200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського апеляційного суду від 04 березня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 15 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк