Постанова

від 03.06.2021 по справі 496/4549/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2636/21

Номер справи місцевого суду: 496/4549/18

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря - Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Міністерства юстиції України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, до відповідачів: Державний реєстратор Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області - Махортова Ігоря Олександровича, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

В жовтні 2018 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Міністерства юстиції України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області - Махортова Ігоря Олександровича, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .

Разом з позовом, до суду було надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив накласти арешт на будівлі сільськогосподарського призначення, загальною площею 774,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1586191751210, що належать на праві власності ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що згідно даних Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення права власності є технічний паспорт, виданий 14.06.2018 року ТОВ БЮРО КОНСАЛТ СЕРВІС .

Вказане рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 41806585 від 26.06.2018 року, прийнято із порушенням вимог діючого законодавства, а саме: Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1127 та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв`язку з чим останнє має бути визнано незаконним та підлягає скасуванню, а вчинений запис про реєстрацію права власності № 26807391 у Державному реєстрі прав має бути скасовано.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року по справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Міністерства юстиції України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, до відповідачів: Державний реєстратор Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області - Махортова Ігоря Олександровича, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було накладено арешт на будівлі сільськогосподарського призначення, загальною площею 774,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1586191751210, що належать на праві власності ОСОБА_2 заборонивши відчуження зазначеного майна у будь-який спосіб (а.с. 43).

03.09.2020 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.11.2018 року, яку обґрунтовує тим, що представник позивача не довів належними та допустимими доказами існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, не обґрунтував належним чином необхідність вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, не навів беззаперечних доказів про здійснення відповідачем дій щодо відчуження належного йому майна з метою уникнення виконання рішення суду у разі задоволення позову та не надав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, тому на його думку заява представника позивача про забезпечення позову є не обґрунтованою, а накладений арешт на майно відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 було задоволено, скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року у вигляді арешту із забороною відчуження майна у будь-який спосіб, накладеного на будівлі сільськогосподарського призначення, загальною площею 774,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1586191751210, що належать на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року.

Ухвалу вмотивовано тим, що позовні вимоги стосуються скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та скасування запису в реєстрі права власності. При цьому позивач не заявляє вимог щодо наслідків такого скасування, не зазначає вимог про повернення майна, про реституцію. Підстави набуття права власності ОСОБА_1 не є предметом судового розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 09.10.2020 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції було постановлено ухвалу без повного та всебічного з`ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права.

При цьому посилаючись на те, що матеріали позовної заяви підтверджують, що спірні будівлі сільськогосподарського призначення, загальною площею 774,9 кв.м. в розумінні ст. 376. ЦК України є об`єктами самочинного будівництва, оскільки відомості про документи, які б підтверджували наявність права власності на ці об`єкти, прийняття їх до експлуатації або інші документи дозвільного характеру, державним реєстратором не вказано.

Між тим, ОСОБА_1 в силу положень 317 ЦК України має право розпоряджатись спірними будівлями, які фактично є самочинними, зокрема укладати цивільно-правові угоди, будь-які інші заходи, окрім накладення арешту на майно, не зможуть запобігти відчуженню відповідачем цього майна.

У судовому засіданні представник апелянта - ОСОБА_3 , апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Інші сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову виходив з того, що позовні вимоги стосуються скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та скасування запису в реєстрі права власності. При цьому позивач не заявляє вимог щодо наслідків такого скасування, не зазначає вимог про повернення майна, про реституцію. Підстави набуття права власності ОСОБА_1 не є предметом судового розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 було задоволено, скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року у вигляді арешту із забороною відчуження майна у будь-який спосіб, накладеного на будівлі сільськогосподарського призначення, загальною площею 774,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1586191751210, що належать на праві власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року.

Забезпечення позову - це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Доводи наведені в заяві про скасування заходів забезпечення позову фактично стосуються оспорення правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову.

Предметом розгляду в даній справі є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, а наявність чи відсутність підстав для їх скасування.

Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Згідно ч.7-8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриття провадження у справі.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та такими, що знайшли своє відображення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції' визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23 вересня 2020 року - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 10 червня 2021 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

О. М. Таварткіладзе