Ухвала

від 18.05.2010 по справі 2а-6677/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 р.

Справа № 94538/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді                                                                                             Онишкевича Т.В.

Суддів                                                                                                                  Попка Я.С. ,  Сапіги В.П.

при секретарі судового засідання                                                                   Крот О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова та Головного управління державного казначейства України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Антена” до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова та Головного управління державного казначейства у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов’язання відшкодувати податок на додану вартість,                    

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Антена”  (далі – ТОВ “Антена”) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі – ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова) від 17.03.2008 року № 0000192340/0, яким було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та стягнути з Державного бюджету України  через Головне управління державного казначейства України у Львівській області (далі – ГУ ДКУ у Львівській області) бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 825 765,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2009 року у справі № 2-а-6677/09/1370 позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова від 17.03.2008 року № 0000192340/0 та стягнено з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у Львівській області на користь ТОВ “Антена” 741469,00 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ “Антена” 1529,86 грн. судового збору.

У поданій апеляційній ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ “Антена” повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у ході проведеної виїзної позапланової документальної перевірки  ТОВ “Антена” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2008 року було виявлено порушення підприємством пп. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що проявилося у тому, що за останні 12 календарних місяців позивачем було задекларовано обсяг оподатковуваних операцій у сумі 428180 грн., а сума ПДВ, заявлена ним до відшкодування, складає 825765 грн.

При цьому придбана ТОВ “Антена” у ТОВ “ТК-Інтермаркет” будівля, яка згідно із даними бухгалтерського обліку була відображена як “Капітальні інвестиції” у сумі 4292500 грн., станом на 01.12.2008 року не була введена у експлуатацію та не використовувалася у господарській діяльності.  

Відповідач ГУ ДКУ у Львівській області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат з Державного бюджету України із прийняттям нової про відмову у задоволенні позову ТОВ “Антена” у цій частині. При цьому апелянт покликається на те, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не передбачено видатків  на компенсацію судових витрат за рахунок коштів Державного бюджету України.

Представники апелянтів ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова та ГУ ДКУ у Львівській області у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційних скаргах, просять їх задовольнити.

Представники ТОВ “Антена” у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянтів заперечили, просять залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подані апеляційні скарги – без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ “Антена”, суд першої інстанції виходив із того, що органом державної податкової служби не заперечувалася підставність та обґрунтованість сформованої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ. У матеріалах справи наявні належні докази про  придбання ТОВ “Антена” у ТОВ “ТК-Інтермаркет” будинку, тобто основних фондів. Законодавцем не ставиться здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ у залежність від моменту використання в господарській діяльності основних фондів (введення їх у експлуатацію). Покликання органу державної податкової служби на положення п. “а” пп. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” є безпідставним.

При цьому з урахуванням зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у зв’язку із зменшенням податкових зобов’язань наступних податкових періодів на час розгляду справи у суді першої інстанції відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року вона становила 741469,00 грн., а тому саме ця сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, а у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Як безспірно встановлено судом, у ході проведеної виїзної позапланової документальної перевірки  ТОВ “Антена” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2008 року, результати якої було оформлено актом № 103/23-4/33462464 від 14.03.2008 року, контролюючим органом було зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки придбана ТОВ “Антена” у ТОВ “ТК-Інтермаркет” будівля, яка згідно із даними бухгалтерського обліку була відображена як “Капітальні інвестиції” у сумі 4292500 грн., станом на 01.12.2008 року не була введена у експлуатацію, а отже не використовувалася у господарській діяльності. Відтак, на думку працівників ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова, за останні 12 календарних місяців позивачем було задекларовано обсяг оподатковуваних операцій у сумі 428180 грн., а сума ПДВ, заявлена ним до відшкодування, складає 825765 грн.

Разом із тим, відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до абзацу першого пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

На підставі системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що законодавцем не ставиться здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ у залежність від моменту використання в господарській діяльності основних фондів (введення їх у експлуатацію).

Згідно із приписами п. “а” пп. 7.7.11. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

При цьому, на переконання колегії суддів, висновок контролюючого органу про те, що ТОВ “Антена” мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на встановлення судом факту придбання позивачем у ТОВ “ТК-Інтермаркет” основних фондів.

Одночасно колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність відшкодування з Державного бюджету України лише 741469,00 грн. з урахуванням зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у зв’язку із зменшенням податкових зобов’язань наступних податкових періодів на час розгляду справи у суді відповідно до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року.

Покликання апелянта ГУ ДКУ у Львівській області про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат з Державного бюджету України з огляду на те, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не передбачено видатків на компенсацію судових витрат за рахунок коштів Державного бюджету України, на переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки положення ст. 94 КАС України, які регламентує порядок розподілу судових витрат за наслідками вирішення адміністративного спору, щодо спірних правовідносин є спеціальними, носять імперативний характер і не ставлять можливість присудження судових витрат з Державного бюджету України на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, у залежність від наявності передбачених на це коштів у відповідному законі про Державний бюджет України на певний рік.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини та надано їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а відтак подану апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційні скарги державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова та  Головного управління державного казначейства України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-а-6677/09/1370 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.           

Головуючий суддя                                                                                            Онишкевич Т.В.

Судді                                                                                                                 Попко Я.С. ,  Сапіга В.П.

Ухвала у повному обсязі складена 20 травня 2010 року.