Рішення

від 16.06.2021 по справі 567/8/21

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/8/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Спічек Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Агро , Товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" повернути земельну ділянку площею 2,88 га, кадастровий номер 5624287600:09:003:0100, яка розташована на території Тесівської сільської ради Острозького району Рівненської області та належить ОСОБА_1 згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №065790, виданого Острозькою районною державною адміністрацією 25.12.2006 та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Тишкун Жанни Яківни про державну реєстрацію речового права, індексний номер 31152685 від 30.08.2016

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ Захід Агро та ТОВ Західна агровиробнича компанія", в якому просив визнати недійсною додаткову угоду від 21.07.2017 між відповідачами та ним до договору оренди землі від 25.07.2016 між ним та ТОВ Захід Агро щодо земельної ділянки площею 2,88 га, яка розташована на території Тесівської сільської ради Острозького району Рівненської області та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я. про державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди, індексний номер 31152685 від 30.08.2016.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому на праві власності належать земельні ділянки загальною площею 3,21 га, призначені для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №065790, виданим Острозькою РДА 25.12.2006, в тому числі земельна ділянка площею 2,88 га, і 25.07.2016 він уклав договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ Захід Агро терміном на три роки, а в 2020 році ТОВ Західна агровиробнича компанія повідомило йому, що належна йому земельна ділянка перебуває в користуванні зазначеного товариства, хоча будь-яких договорів з цього приводу він не укладав і на укладення такого договору нікого не уповноважував.

Зазначив, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.12.2020 йому стало відомо про проведення реєстрації речового права на підставі додаткової угоди від 21.07.2017 до договору оренди земельної ділянки від 25.07.2016, рішення про що було прийнято державним реєстратором - приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. 30.08.2016 за індексним номером 31152685, за яким ТОВ Західна агровиробнича компанія стало суб`єктом оренди земельної ділянки строком на сім років.

У зв`язку з цим 11.12.2020 він звернувся до ТОВ Західна агровиробнича компанія з повідомленням про те, що не бажає укладати з ним договір оренди земельної ділянки та просив повернути йому вказану земельну ділянку, однак земельна ділянка йому не повернута.

З посиланням на те, що зазначену додаткову угоду не укладав, просив визнати її недійсною.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження по справі, відповідачам було встановлено строк для подання відзивів на позовну заяву.

Відповідачі правом подати відзиви на позовну заяву не скористались.

Ухвалою суду від 15.02.2021 було витребувано від ТОВ Західна агровиробнича компанія договір оренди земельної ділянки площею 2,88 га від 25.07.2016 між ТОВ Захід Агро та ОСОБА_1 , додаткову угоду від 21.07.2017 між ТОВ Західна агровиробнича компанія та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 25.07.2016 та витребувано від ТОВ Захід Агро договір оренди земельної ділянки площею 2,88 га від 25.07.2016 між ТОВ Захід Агро та ОСОБА_1 .

Відповідачі витребувані документи не надали.

Ухвалою суду від 09.03.2021 витребувано від приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. договір оренди земельної ділянки площею 2,88 га від 25.07.2016, укладений між ТОВ Захід Агро та ОСОБА_1 , додаткову угоду від 21.07.2017 між ТОВ Західна агровиробнича компанія та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 25.07.2016 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31152685 від 30.08.2016).

Ухвалою суду від 22.04.2021 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи та витребувано від ТОВ Західна агровиробнича компанія в особі директора ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки площею 2,88 га, кадастровий номер 5624287600:09:003:0100 від 25.07.2016 між ТОВ Захід Агро та ОСОБА_1 та додаткову угоду від 21.07.2017 між ТОВ Західна агровиробнича компанія та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 25.07.2016, а також витребувано від ТОВ Захід Агро в особі директора ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 2,88 га, кадастровий номер 5624287600:09:003:0100 від 25.07.2016 між ТОВ Захід Агро та ОСОБА_1 .

Відповідачі витребувані докази не надали.

За заявою про зміну предмета позову, позивач додатково посилаючись на те, що на звернення до ТОВ Західна агровиробнича компанія отримав відповідь з посиланням на те, що договір оренди між ними укладено і з пропозицією продовжити співпрацю, але він бажає укласти договір оренди землі з іншим орендарем, просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути земельну ділянку площею 2,88 га, кадастровий номер 5624287600:09:003:0100, яка розташована на території Тесівської сільської ради Острозького району Рівненської області та належить йому згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №065790, виданого Острозькою РДА 25.12.2006 та у зв`язку з цим скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Тишкун Ж.Я. про державну реєстрацію речового права, індексний номер 31152685 від 30.08.2016.

При цьому вказує на відсутність у нього зазначеної додаткової угоди та повідомляє, що на його звернення відповідачі копії зазначеної угоди йому не надали.

Відповідачі правом подати відзив на позовну заяву зі зміненим предметом позову не скористались.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав та доводів, наведених у позовній заяві.

Позивач додатково зазначив, що до 2019 року перебував на контрактній військовій службі і не знав про існування додаткової угоди до договору оренди землі, а коли звернувся до відповідачів з проханням надати таку угоду, то йому в цьому було відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні додатково пояснила, що із-за того, що відповідачі не надали додаткової угоди до договору оренди землі, то позивач позбавлений можливості заявити клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, щоб довести, що не вчиняв підпису на зазначеній додатковій угоді.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №065790, виданого 25.12.2006 Острозькою РДА Рівненської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.06.586.00172, вбачається, що для ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 3,21 га, яка розташована на території Тесівської сільської ради Острозького району.

До складу зазначеної земельної ділянки загальною площею 3,21 га входить земельна ділянка площею 2,88 га (кадастровий номер 5624287600:09:003:0100).

Позивач стверджує, що зазначену земельну ділянку 25.07.2016 передав в оренду для ТОВ Захід Агро строком на три роки.

Зазначене відповідає відомостям з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Водночас, дані зазначеного реєстру містять відомості про наявність додаткової угоди до договору оренди землі, за якою строком на сім років орендарем зазначеної земельної ділянки стало ТОВ Західна агровиробнича компанія (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень винесено приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за індексним номером 31152685 від 30.08.2016).

10.12.2020 з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 дізнався, що право оренди на належну йому земельну ділянку передане від ТОВ Захід Агро до ТОВ Західна агровиробнича компанія . Зокрема, підставою для державної реєстрації державним реєстратором вказано договір оренди землі від 25.07.2016 та додаткова угода від 21.07.2017, укладені між ТОВ Західна агровиробнича компанія , ТОВ Захід Агро та ОСОБА_1 . Строк дії оренди за даною додатковою угодою встановлено 7 років.

У частині 1 cт.627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України Про оренду землі , строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст.407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Істотні умови договору оренди землі визначені у статті 15 Закону України Про оренду землі , відповідно до частини першої якої істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Статтею 18 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 2 статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 90 ЗК України передбачене право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

У відповідності до ч.1, 2 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5624287600:09:003:0100, розміром 2,88 га, яка знаходиться на території Тесівської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачем виявлено факт реєстрації додаткового договору до договору оренди землі від 25.07.2016, відповідно до якого його земельну ділянку передано в оренду ТОВ Західна агровиробнича компанія . При цьому, підставою для внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію права оренди індексний номер 31152685 від 30.08.2016, яке було прийнято приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Ж.Я.

Відповідно до положень ч.4 ст.124 ЗК України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 13 , 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Окрім того, згідно ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Водночас, позивач заперечує факт підписання вказаної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, отримання ним будь-яких пропозицій щодо його укладення від ТОВ Західна агровиробнича компанія , погодження між сторонами істотних умов вказаного договору.

В судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутній примірник договору оренди землі, за яким строком на сім років орендарем належної йому земельної ділянки стало ТОВ Західна агровиробнича компанія , а вжиті ним заходи щодо отримання оригіналів договорів оренди землі були безуспішними.

За клопотанням позивача судом вживались заходи щодо витребування від відповідачів зазначених договорів, однак відповідачами такі докази суду не надано.

Суд вважає, що оскільки позивач стверджує про неукладення спірного договору та відсутність у нього його примірника, то саме на відповідачів покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення цієї угоди.

При цьому, суд виходить з того, що згідно з ч.4 cт.81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та положеннями ч.10 ст.84 ЦПК України, якою визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

З врахуванням того, що відповідачі не скористались правом подати відзив на позов, а отже не заперечують перед судом тверджень позивача про неукладення ним додаткової угоди, а також не надали на клопотання позивача та на вимогу суду без поважних причин доказів, витребуваних судом - додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, позбавивши таким чином позивача можливості провести судову почеркознавчу евспертизу по даній справі, зважаючи на те, що вказана угода має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, суд визнає, що зазначена угода не підписувалась позивачем у справі.

Частинами 1, 2 ст.15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина 1 ст.15 Закону України Про оренду землі кореспондується із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України , що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.

Водночас, відповідно до ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього кодексу .

Вимогами ст.216 ЦК України , встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України , нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже такий договір оренди землі за додатковою угодою є неукладеними, однак ТОВ Західна агровиробнича компанія продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Беручи до уваги викладене, пояснення позивача та відсутність відзивів відповідачів щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 із зазначенням доказів, які б спростовували твердження позивача та були б подані відповідно до ст.84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач не отримував пропозицій щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, не погоджував умови оспорюваного договору та не підписував його, а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, що передбачені ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Згідно з ч.1 cт.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, оскільки відповідач користується земельною ділянкою позивача без відповідної правової підстави, оскільки договір оренди землі та додаткова угода до нього позивачем з ТОВ Західна агровиробнича компанія не укладалися, то земельна ділянка підлягає поверненню ТОВ Західна агровиробнича компанія для позивача.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Відповідно абц.1 ч.3 ст.10 вказаного Закону, реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно положень п.2, 3 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з вимогами ч.2 ст.152 ЗК України , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права оренди ТОВ Західна агровиробнича компанія на земельну ділянку кадастровий номер 5624287600:09:003:0100, розміром 2,88 га, розташованої на території Тесівської сільської ради Острозького району, не перевірив відповідність додаткової угоди до договору оренди землі вимогам законодавства та зареєстрував фактично неукладений договір оренди, за таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а державна реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки - скасуванню.

Окрім того, відповідно до cт.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Законом України від 05.12.2019 № 340-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки з 16.01.2020 законодавцем виключено такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право оренди земельної ділянки за відповідачем, які не ґрунтуються на укладеному договорі оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом передання їх в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.

Згідно зі ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача поза його волею, витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогам ст.387 ЦК України .

Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ОСОБА_1 як власника, у зв`язку із наявністю додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, предметом якої є належна йому земельна ділянка, без його згоди, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися його земельною ділянкою, зокрема передавати в оренду для обраних ним орендарів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог позивача, з відповідачів на його користь підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про скасування рішення державного реєстратора, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння задоволити.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Тишкун Жанни Яківни про державну реєстрацію переходу речового права, індексний номер 31152685 від 30.08.2016 про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5624287600:09:003:0100 площею 2,88 га, розташованої на території Тесівської сільської ради Острозького району Рівненської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" за додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2017.

Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5624287600:09:003:0100 площею 2,88 га, розташовану на території Тесівської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" (місцезнаходження: с.Тесів Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 32843893), товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія (місцезнаходження: м.Дубно, провул.Центральний, 1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) по 420,40 грн. витрат на сплату судового збору з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.06.2021.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.