Ухвала

від 16.06.2021 по справі 620/6468/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6468/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Поліська картопляна компанія про забезпечення позову у справі №620/6468/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поліська картопляна компанія до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Поліська картопляна компанія звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису відповідача №76/04 від 27.05.2021, складеного на підставі акту перевірки за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 26-31 травня 2021 року № 76/04.

Одночасно з позовом, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:

зупинити дію припису Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 76/04 від 27.05.2021, складного на підставі Акта перевірки за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 26- 31 травня 2021 року № 76/04, до набрання чинності рішенням у справі за адміністративним позовом ТОВ ПКК до Держекоінспекції про скасування припису № 76/04 від 27.05.2021;

заборонити Державній екологічній інспекції у Чернігівській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання ведення господарської діяльності ТОВ ПКК , у зв`язку з невиконанням припису Держекоінспекції № 76/04 від 27.05.2021 до набрання чинності рішенням у справі за адміністративним позовом ТОВ ПКК до Держекоінспекції про скасування припису № 76/04 від 27.05.2021;

заборонити Державній екологічній інспекції у Чернігівській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на застосування фінансових та адміністративних санкцій до ТОВ ПКК , у зв`язку з невиконанням припису Держекоінспекції № 76/04 від 27.05.2021 до набрання чинності рішенням у справі за адміністративним позовом ТОВ ПКК до Держекоінспекції про скасування припису № 76/04 від 27.05.2021.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку невиконання вимог оскаржуваного припису чи неповідомлення про таке виконання існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ ПКК у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб та у вигляді проведення позапланової перевірки та застосування заходів реагування, зокрема, таких, як заборона здійснення господарської діяльності, заборона експлуатації зрошувальної системи тощо. Таким чином, оскільки законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено обов`язку щодо призупинення чи відтермінування дії припису у випадку його оскарження до суду, то у позивача є крайня та нагальна необхідність у забезпеченні позовної заяви про визнання протиправним та скасування припису саме шляхом зупинення його дії.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Відтак, державний контроль здійснюється в публічних інтересах.

Відповідно до п."е" ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Саме такий припис є предметом оскарження у справі, що розглядається. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про правомірність чи неправомірність зазначеного припису.

Так, до вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з п.1 ч.1 та ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведених норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Насамперед, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що небезпеку порушення свої прав позивач вбачав у ймовірності не отримання врожаю картоплі 2021 року.

Однак, такі доводи суд вважає недоречними, оскільки вони виходять за межі предмету судового розгляду у справі. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 КАС України.

Щодо "очевидності" ознак протиправності припису та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім наведеного, застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втручається у компетенцію Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, зупиняючи дію припису та фактично надає можливість позивачу, не виконувати вимог припису, не зважаючи на встановлені відповідачем під час заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства. Суд фактично погоджується із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства, які виявлені відповідачем, що є недопустимим.

А отже, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Поліська картопляна компанія про забезпечення позову у справі №620/6468/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Тихоненко