Постанова

від 14.06.2021 по справі 915/1121/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1121/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт» - Бандиш Г.І., ордер серія ВН № 1043730, від 09.06.21;

від прокуратури - Бондаревський О.М., посвідчення № 057613, від 22.10.20;

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 року

по справі №915/1121/20

за позовом Керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до відповідачів:

- Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області;

- Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- Комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» ;

- Миколаївської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою,

(суддя першої інстанції: Олейняш Е.М., дата та місце ухвалення рішення: 03.02.2021, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв, вул.Адміральська, 22)

У серпні 2020 року Керівник Вознесенської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Баловненської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт» з позовною заявою, в якій просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 14.11.2012 року №71 «Про оформлення права власності за ТОВ «Агрохімконтракт» на об`єкти нерухомого майна» ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності ТОВ «Агрохімконтракт» на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 30.11.2012 року виконавчим комітетом Баловненської сільської ради; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімконтракт» усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376, площею 5220 кв.м., вартістю 845 640 грн., шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд (ангару) № 7 на території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Підставою позову прокуратурою зазначено порушення вимог законодавства при оформленні права власності на об`єкти нерухомого майна, а також незаконне використання земель державної власності.

Прокуратура зазначає, що оформлення правовстановлюючих документів на право приватної власності на об`єкти нерухомого майна (комплекс будівель) здійснено з порушенням вимог законодавства, рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради є незаконним, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі цього рішення, є недійсним та підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 по даній справі позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 14.11.2012 року №71 «Про оформлення права власності за ТОВ «Агрохімконтракт» на об`єкти нерухомого майна» , визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ТОВ «Агрохімконтракт» на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , видане 30.11.2012 року виконавчим комітетом Баловненської сільської ради, зобов`язано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімконтракт» усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 площею 5220 кв.м., вартістю 845 640 грн., шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд (ангару) № 7 на території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт» на користь Миколаївської обласної прокуратури 6 306, 00 грн. (шість тисяч триста шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що оформлення правовстановлюючого документа на право приватної власності на об`єкт нерухомого майна здійснено з порушенням законодавства, оскаржуване рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради є незаконним, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що розміщення ангару за відсутності будь-якої правової підстави на належній позивачу Миколаївській обласній державній адміністрації земельній ділянці чинить останньому перешкоди у користуванні власністю та порушує права власника земельної ділянки Миколаївської обласної державної адміністрації, які підлягають судовому захисту в порядку ст.15, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ Агрохімконтракт звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 по даній справі скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, було не доведено позивачем.

Так, апелянт зазначає, що фактичне володіння земельною ділянкою знаходиться у відповідача, оскільки земельна ділянка зайнята належним йому нерухомим майном. Жодного фізичного контролю над земельною ділянкою у позивача немає, а фактичне володіння перейшло до відповідача з моменту отримання права власності на об`єкт, розташований на цій земельній ділянці.

Заявник апеляційної скарги вказує, що позов у цій справі не є негаторним, так як в даному випадку немає триваючого правопорушення, є разова дія, яка вже відбулась і виражена в прийнятому рішенні виконкому та визнано на його підставі право власності на належне відповідачу нерухоме майно.

Також апелянт зазначає, що висновки суду про те, що строки позовної давності не сплили, є безпідставними та необґрунтованими, а оспорювані рішення та свідоцтво були видані ще у 2012 році, тоді як позов подано лише в 2020 році, тобто з порушенням строків позовної давності. Відповідач вказує, що пропуск строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, заявник апеляційної скарги вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність необхідних документів для оформлення права власності на нерухоме майно.

Також ТОВ Агрохімконтракт вказує, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень виконкому земельна ділянка під ангаром належала до сільськогосподарських земель комунальної власності, що доводиться актом на право постійного користування землею. До 2017 року ця земельна ділянка не була сформована, про що зазначено в оскаржуваному судовому рішенні , у зв`язку з чим право держави станом на момент прийняття оспорюваних актів виконкомом не було порушено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження по справі №915/1121/20 за апеляційною скаргою ТОВ «Агрохімконтракт» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 по справі №915/1121/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Агрохімконтракт» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 по справі №915/1121/20 на: 24.05.2021 року о 10-30 год

19.04.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Крім того, 19.04.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Миколаївської обласної державної адміністрації, в якому Миколаївська обласна державна адміністрація вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність апеляційної скарги відповідача.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Принцевської Н.М. з 15.05.2021 по 28.05.2021, судове засідання призначене на 24.05.2021 року о 10-30 год. у справі №915/1121/20 не відбулось, про що 24.05.2021 складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021, враховуючи, що обставини, які унеможливлювали розгляд справи №915/1121/20 в судовому засіданні, відпали, розгляд справи призначено на 14.06.2021 о 10-00 год.

10.06.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Миколаївської обласної державної адміністрації надійшла заява про проведення засідання у відсутність представника Миколаївської обласної державної адміністрації, у зв`язку з територіальною віддаленістю місця знаходження суду, а також з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

В судове засідання з`явилися представники прокуратури та ТОВ Агрохімконтракт , які підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників, які не з`явились, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з розпорядженням КМУ від 08.01.2002 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.03.2002 № 132-р «Про затвердження акта приймання-передачі ДП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області» ДП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» було передано у комунальну власність області, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області.

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв» є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, інтереси яких у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, представляє Миколаївська обласна рада (т. 2, а.с. 3-7).

Орган управління підприємством: Миколаївська обласна державна адміністрація (орган управління майном).

Відповідно до п. 1.2 статуту Підприємство є правонаступником Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» .

Рішенням Миколаївської обласної ради від 10.06.2016 року №19 «Про створення комунального підприємства Миколаївської обласної ради «Агенство розвитку» вирішено створити Комунальне підприємство Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку» , сформовано та затверджено статут (т. 1, а.с. 44).

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 87-р від 21.03.2017 року відповідно до ст. 2, 14, 15 п. 1 ст. 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , рішення Миколаївської обласної ради від 26 жовтня 2000 року №16 «Про управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області» , розпорядження голови облдержадміністрації від 28.04.2016 року №156-р «Про питання щодо управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області» , з метою ефективного використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області:

- передано з балансу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що становить майновий комплекс, призначений для приймання, обслуговування та відправлення повітряних суден, на баланс комунального підприємства Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку» на праві господарського відання згідно з додатком 1.

Відповідно до Додатку № 1 до розпорядження в переліку майна, що передається, не рахується ангар ані як рухоме, ані як нерухоме майно (т. 1, а.с. 211-212).

Рішенням Миколаївської обласної ради від 27.04.2017 року №15 вирішено перейменувати Комунальне підприємство Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку» в Комунальне підприємство «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради, внесено зміни до статуту (т. 1, а.с. 45).

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунальне підприємство «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, інтереси яких у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, представляє Миколаївські обласна рада (том 1, арк. 46).

Орган управління підприємством: Миколаївська обласна державна адміністрація (орган управління майном).

Відповідно до інформації КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» від 08.01.2020 вих. № 10 на баланс останнього ангар ані як рухоме, ані як нерухоме майно переданий не був (т.1, а.с. 59).

30.07.2004 року між КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (продавець) та ТзОВ "Агрохімконтракт" укладено договір купівлі-продажу. (т. 1, а.с. 31-32)

Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору. Перехід права власності на товар відбувається в момент оплати товару покупцем за даним договором (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору найменування товару: збірно-розбірний металевий ангар.

Відповідно до п. 2.2 договору комплектність товару, що передається покупцю: неповна комплектація, а саме: відсутня верхня фронтальна частина та частина здвижних воріт (напроти недобудованої асфальтнобетонної стоянки КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на шість стояночних місць, частина створок воріт знаходяться між ангаром та недобудованою асфальтнобетонною стоянкою КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на шість стояночних місць, частково відсутня задня стінка ангару (напроти недобудованої будівлі СЕА і НС КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (означеної також як будинок відділу капітального будівництва продавця) та виробничої площадки СЕА і НС КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» ).

Відповідно до п. 2.3 договору стан (якість товару), що передається продавцем: частково демонтований, частково деформований (знищений), непридатний до подальшої експлуатації за призначенням, близько 20 відсотків поверхні зіпсовані іржею.

Відповідно до п. 2.4 договору місцезнаходження товару: територія КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» .

Відповідно до п. 3.1.1 договору продавець зобов`язаний передати товар покупцю у повному обсязі до 31 грудня 2004 року, але не раніше здійснення повної оплати.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що продавець зобов`язаний забезпечити покупця товарно-транспортними документами для вивозу товару на склад покупця.

Пунктом 3.1.3 договору сторони передбачили, що продавець зобов`язаний забезпечити можливість покупцю для демонтажу і вивезення товару та усіх комплектуючих деталей з території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» , у тому числі шляхом: надання доступу до товару працівників, транспорту, кранів, машин, механізмів покупця або вказаних ним осіб, надати електроживлення (напругою 380В) до точки локального (місцевого) розташування товару на території аеропорту.

Відповідно до п. 3.2.1 договору покупець зобов`язаний демонтувати збірно-розбірний металевий ангар своїми силами та за свій рахунок.

Покупець зобов`язаний вивезти збірно-розбірний металевий ангар своїми силами та за свій рахунок (п. 3.2.2 договору)

Як вбачається з матеріалів справи, в 2011 році ТОВ «Агрохімконтракт» звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» про витребування у КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» збірно-розбірного металевого ангару та зобов`язання КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» передати ТОВ «Агрохімконтракт» збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» .

Позовні вимоги обґрунтовувались невиконанням КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» зобов`язань по договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року в частині передачі товару у власність.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) за позовом ТОВ «Агрохімконтракт» до відповідача КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» про витребування і зобов`язання передати майно позов задоволено (т. 1, а.с. 38-39).

Вказаним рішенням витребувано у Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» збірно-розбірний металевий ангар та зобов`язано Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохімконтракт» збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» .

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі №5016/2479/2011(12/131) не оскаржувалось та набрало законної сили 25.10.2011 року.

25.10.2011 року Господарським судом Миколаївської області на виконання вищевказаного рішення суду від 10.10.2011 року видано відповідний наказ (т. 1, а.с. 40).

Відповідно до інформації Новоодеського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 29.11.2019, а також відповідно до витягу зі спецрозділу АСВП, органом ДВС за результатами виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 25.10.2011 року по справі №5016/2479/2011(12/131) на підставі ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» ). Матеріали по завершеному виконавчому провадженню знищено, у зв`язку із закінченням строку зберігання (том 1, арк. 41-43).

ТОВ «Агрохімконтракт» звернулось до виконавчого комітету Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області із заявою без дати та номера, в якій просило прийняти рішення про оформлення права власності на належний ТОВ «Агрохімконтракт» на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна ангар (літера А- 1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями з видачею свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна (т. 1, а.с. 34).

Як вбачається зі змісту заяви до неї ТОВ «Агрохімконтракт» додано:

- копію технічного паспорту на комплекс будівель та споруд №7 РКП №Новоодеське районне БТІ» ;

- копію договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року;

- копію рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року;

- копію наказу господарського суду Миколаївської області від 25.10.2011 року;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Агрохімконтракт» ;

- копію довідки з ЄДРПОУ ТзОВ «Агрохімконтракт» ;

- копію довідки № 4-ОПП ТзОВ «Агрохімконтракт» .

Розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2012 року №650-р «Про присвоєння адреси на будівлі і споруди, які розташовані за межами населених пунктів Баловненської сільської ради та належать ТОВ «Агрохімконтракт» присвоєно адресу на будівлі та споруди, які розміщені за межами населених пунктів Баловненської сільської ради, а саме: Миколаївська область, Новоодеський район, територія Баловненської сільської ради, комплекс будівель та споруд № 7 (том 1, арк. 33).

За результатами розгляду заяви ТОВ «Агрохімконтракт» виконавчим комітетом Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області прийнято оскаржуване рішення № 71 від 14.11.2012 року, яким вирішено оформити право приватної власності за ТзОВ «Агрохімконтракт» на об`єкти нерухомого майна: ангар (літера А-1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями, розташованими за адресою: комплекс будівель та споруд № 7 Новоодеського району Миколаївської області в межах території Баловненської сільської ради (т. 1, а.с. 35).

На підставі вищевказаного рішення виконавчим комітетом Баловненської сільської ради 30.11.2012 року видано ТОВ «Агрохімконтракт» Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ 233699 від 30.11.2012: комплекс будівель та споруд, за адресою Миколаївська обл., Новоодеський р., с/рада Баловненська, комплекс будівель та споруд № 7, загальною площею 2 124, 5 кв.м. (в т. ч.: ангар, А-1, загальною площею 2 124, 5 кв.м.; газовідвідні люки № 1-6; гужове кріплення № 7-8) (т. 1, а.с. 36).

Право власності зареєстровано Районним комунальним підприємством «Новоодеське районне БТІ» , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 30.11.2012 року за № 36488833 (реєстраційний номер об`єкта 38381871) (т. 1, а.с. 37).

Управління ДАБІ листом №1410/3/1014-1.15-20 від 10.07.2020 року повідомило, що Управлінням не передавалися до Держархбудінспекції дані для внесення в реєстр щодо видачі/реєстрації ТОВ «Агрохімконтракт» документів, які дають право на виконання будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, територія Баловненської сільської ради, комплекс будівель та споруд № 7 (т. 1, а.с. 76).

У листі вих. № 149 від 02.06.2020 року РКП «Новоодеське районне БТІ» повідомило, що за архівними даними станом на 20.07.2004 року при проведенні первинної інвентаризації КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» збірний ангар площею 2 124, 5 кв. м. в склад комплексу будівель та споруд КП «МАМ» не включено, оскільки щодо нього інвентаризація не проводилась (т. 1, а.с. 77).

У листі №376 від 11.12.2020 року РКП «Новоодеське районне БТІ» повідомило, що за архівними даними станом на 22.10.2012 року площа ангару за адресою: комплекс будівель та споруд № 7, Новоодеського району, Миколаївської області складає: внутрішня загальна площа 2124,5 кв.м, зовнішня загальна площа 2282,3 кв. м, площа схематичного плану земельної ділянки 5220 кв.м. (том 2, арк. 149; том 1, арк. 79).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності від 30.11.2012 серії САЕ2233699 за ТзОВ «Агрохімконтракт» проведено реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, за адресою Миколаївська область, Новоодеський район, с/р Баловненська, комплекс будівель та споруд № 7, загальною площею 2 124, 5 кв. м. (реєстраційний номер майна 38381871) (т. 1, а.с. 236-237).

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.05.2017 року № 162-р припинено Миколаївському об`єднаному авіазагону право постійного користування земельною ділянкою площею 106,9787 га, під розміщення експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту, що розташована за межами населених пунктів, в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії МК № 10, виданим на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1969 року № 26, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею 24.02.1994 року за № 12/6, надано дозвіл КП «Миколаївській міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 106, 9787 га в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель та споруд авіаційного транспорту, що розташована за межами населених пунктів, в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області (т. 1, а.с. 60).

Відповідно до інформації Відділу Держгеокадастру у Новоодеському районі Миколаївської області Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.06.2020 року № 135/117-20 земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 була сформована на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації № 162-р від 13.05.2017 року та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих в користування в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Форма власності - державна власність, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки згідно проекту - 12.05 для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту (т. 1, а.с. 72).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 17.12.2019 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 загальною площею 69,2918 га за адресою Миколаївська область, Новоодеський район, Баловненська сільська рада, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення 16.00 - землі запасу. Державна реєстрація земельної ділянки проведена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 25.05.2017 (т. 1, а.с. 73-75).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 загальною площею 69,2918 га зареєстрована 30.11.2020 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» ; форма власності державна, власник Миколаївська обласна державна адміністрація. Право постійного користування на вказану земельну ділянку зареєстровано за Комунальним підприємством «Миколаївський міжнародний аеропорт» (т. 2, а.с. 145-146).

На запит прокуратури від 10.12.2020 № 34/4-6425 вих. 20 щодо надання інформації на яких землях знаходиться спірний ангар згідно викопіювання (том 2, арк. 150-153) Відділом у Новоодеському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надано інформацію від 14.12.2020 № 312/117-20 про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 перебуває в постійному користуванні Комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради. На дану земельну ділянку зареєстроване речове право - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 39524335 від 30.11.2020 року. Форма власності - державна, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.05 для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту, кадастровий номер земельної ділянки: 4824880400:03:000:1376, розпорядник - Миколаївська обласна державна адміністрація (том 2, арк. 154).

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 993, виготовленої 22.10.2012 року комплекс будівель та споруд, зокрема, плану земельної ділянки, ангар (літера А-1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями за адресою комплекс будівель та споруд № 7 Новоодеського району Миколаївської області в межах території Баловненської сільської ради розташований на земельній ділянці площею 5 220 кв. м. (т. 2, а.с. 11-42).

Як вбачається з інформації, наданої Миколаївською обласною державною адміністрацією від 01.11.2019 року № 5080/1/05-47/3-19 ТзОВ «Агрохімконтракт» не зверталось до облдержадміністрації з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або постійне користування для розміщення та обслуговування комплексу будівель і споруд № 7, що розташована в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Інформація щодо відведення вищевказаної земельної ділянки будь-яким особам в облдержадміністрації відсутня.

Також у листі повідомлено, що облдержадміністрації не було відомо про факти самовільного зайняття товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімконтракт» земельної ділянки державної власності, тому заходи щодо витребування цієї земельної ділянки у власність держави не вживались (т. 1, а.с. 65).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Миколаївської області з відповідними позовними вимогами .

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 07.11.2012) виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до п. 10 п.п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 07.11.2012) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції від 14.11.2012) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України (в редакції від 14.11.2012) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, (в редакції від 15.06.2012) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об`єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.2 Положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.5 Положення передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: 1) житлові будинки; 2) квартири; 3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 5) приміщення - частини внутрішнього об`єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Відповідно до п. 1.6 Положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. "а" п. 8.1 Положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Додатком № 2 до Положення встановлено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме:

- договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності (пункт 1);

- рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності (пункт 10).

Як вже зазначалося, 30.07.2004 року між КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (продавець) та ТОВ "Агрохімконтракт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати належний йому товар (збірно-розбірний металевий ангар на території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» ) у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та сплатити за нього на умовах договору (п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 договору).

В п. 2.2, п. 2.3 договору передбачено технічний стан товару (якість товару), зокрема, передбачено, що товар частково демонтований, частково деформований (знищений), непридатний до подальшої експлуатації за призначенням.

Умовами п. 3.1.2, п. 3.1.3, п. 3.2.1, п. 3.2.2 договору на покупця ТзОВ "Агрохімконтракт" покладено обов`язок демонтувати та вивезти збірно-розбірний металевий ангар своїми силами та за свій рахунок.

За таких обставин, ТОВ "Агрохімконтракт" придбано фактично матеріали (непридатний до подальшої експлуатації за призначенням збірно-розбірний металевий ангар), що не є в розумінні ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (в редакції від 01.01.2004) нерухомим майном.

В подальшому, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) за позовом ТзОВ «Агрохімконтракт» до відповідача КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» про витребування і зобов`язання передати майно позов задоволено. Витребувано у Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» збірно-розбірний металевий ангар та зобов`язано Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохімконтракт» збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» .

Вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) не є судовим рішенням про визнання права власності на нерухоме майно та не встановлює факту права власності на нерухоме майно за ТОВ Агрохімконтракт

На підтвердження виникнення права власності та проведення реєстрації права власності відповідачем ТзОВ "Агрохімконтракт" фактично подано копію технічного паспорту на комплекс будівель та споруд № 7 РКП "Новоодеське районне БТІ» ; копію договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року та копію рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року.

При цьому, предметом договору купівлі-продажу від 30.07.2004 є товар: збірно-розбірний металевий ангар, а не об`єкт нерухомості.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що відповідачем ТОВ "Агрохімконтракт" не подано суду жодних доказів на підтвердження як факту оформлення прав на земельну ділянку, так і факту отримання документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (в редакції від 01.01.2004, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу від 30.04.2004) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України (в редакції від 01.01.2004) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З огляду на те, що предметом укладеного між КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (продавець) та ТОВ "Агрохімконтракт" (покупець) договору купівлі-продажу не є об`єкт нерухомого майна, рішенням по справі № 5016/2479/2011(12/131) не визнавалось право власності на нерухоме майно та не встановлювався факт права власності на нерухоме майно, а в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких виконавчим комітетом Баловненської сільської ради прийнято відповідне оскаржуване рішення про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оформлення правовстановлюючого документа на право приватної власності на об`єкт нерухомого майна (комплекс будівель та споруд № 7 (ангар) здійснено з порушенням вимог законодавства, оскаржуване рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради є незаконним, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Щодо посилань відповідача ТОВ "Агрохімконтракт" на те, що ангар було побудовано в 1984 році, що підтверджується оцінювальним актом, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що: 1) відповідно до інвентаризаційної справи первинна інвентаризація комплексу будівель та споруд № 7 (ангару) була проведена 22.10.2012 року; 2) станом на 2004 рік (дата укладення договору купівлі-продажу) ангар був фактично зруйнований, непридатний до експлаутації, у зв`язку із чим і укладався договір купівлі-продажу, метою якого був вивіз комплектуючих з території аеропорту.

Судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що металевий ангар був нерухомим майном, і укладаючи у 2004 році договір купівлі-продажу цього ангару, відповідач ТОВ Агрохімконтракт усвідомлював і погоджувався з тим, що набуває у власність рухоме майно, яке в подальшому повинно було бути демонтоване та вивезене ним.

Стосовно вимоги позивача про усунення першкод у використанні земельної ділянки, а також доводів апелянта про необхідність в даному випадку застосування строку позовної давності, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. (ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України)

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги в даному випадку спрямовані на усунення першкод Миколаївській обласній адміністрації (дійсного власника спірної земельної ділянки) у володінні та користуванні землею.

Враховуючи положення ст. 391 Цивільного кодексу України і ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, слід зазначити, що допоки держава або відповідна територіальна громада є власником земельної ділянки, вона (в особі відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування) не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цією земельною ділянкою, зокрема шляхом знесення самочинно збудованих на ній будинків, будівель і споруд. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника).

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/551/18, від 17.04.2018 у справі № 924/623/16.

Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення (наведену правову позицію викладено у пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

В даній справі встановлено і скаржником не спростовано, що на земельній ділянці, яка належить позивачеві знаходиться рухоме майно, яке належить ТОВ Агрохімконтракт і на яке, в порушення вимог діючого законодавства, останнім зареєстроване право власності на це майно, як нерухоме. Зазначені обставини спростовують доводи апелянта стосовно відсутності триваючого правопорушення. Також судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо переходу до ТОВ Агрохімконтракт фактичного володіння земельною ділянкою з моменту отримання права власності на нерухоме майно на цій земельної, з огляду на наступне. Як уже зазначалося, майно, розміщене на спірній земельній ділянці, не є нерухомим, реєстрація його як нерухомого майна була проведена з грубим порушенням діючого законодавства та без відповідних правових підстав; земельна ділянка не виділялася під розміщення нерухомого майна або забудови, що в повній мірі спростовує твердження скаржника.

З огляду на вищевикладені обставини, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта щодо спливу строку позовної давності, а також в частині того, що позов в даному випадку не є негаторним, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи теж заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, доводи, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 року по справі №915/1121/20 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 року по справі №915/1121/20 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 року по справі №915/1121/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 року по справі №915/1121/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст. ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2021 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош