Постанова

від 09.06.2021 по справі 910/17800/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2021 р. Справа№ 910/17800/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Сітайло Л.Г.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 29.03.2021 (повний текст рішення 01.04.2021)

у справі №910/17800/20 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан"

до Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богдасарова Ольга Миколаївна

2. Приватний виконавець виконавчого органу міста Києва Білоконь Микола Вадимович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" (далі - Банк) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Багдасарової Ольги Миколаївни (далі - Нотаріус), вчиненого 15.10.2020 на іпотечному договорі від 07.12.2018, укладеному Товариством і Банком (далі - Іпотечний договір), посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрованому в реєстрі за №1064 (далі - Виконавчий напис).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.03.2021 у справі №910/17800/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" до Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Витрати зі сплати судового збору покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріусом під час вчинення Виконавчого напису було дотримано всіх вимог чинного законодавства України, то жодних порушень, на які посилається позивач, немає.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, винести нове рішення, яким визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Багдасарової Ольги Миколаївни, вчинений 15.10.2020 на іпотечному договорі від 07.12.2018, укладеного між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ТОВ "Автомобільна група "Богдан" таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначав, що оскаржуваний Нотаріальний напис було здійснено у спосіб, не передбачений ЗУ Про нотаріат , не дотримано умов, установлених порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зроблено усупереч постанови КМУ №1172 від 29.06.2009.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Шапран В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/17800/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан". Справу №910/17800/20 призначено до розгляду на 26.05.2021.

У судове засідання, яке відбулось 26.05.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб не з`явилися. Вся судова кореспонденція направлялась на адреси учасників справи, згідно відомостей ЄДРПОУ. Присутні представники надали суду пояснення по апеляційній скарзі.

Оскільки у засіданні суду 26.05.2021 розпочато розгляд апеляційної скарги по суті, відповідно до ст. 270 ГПК України, ураховуючи необхідність додаткового з`ясування обставин справи, а також беручи до уваги неявку представників третіх осіб, у розгляді справи було оголошено перерву до 09.06.2021.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без задоволення.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що доводи та вимоги позивача, викладені у апеляційній скарзі не містять спростування висновків місцевого суду або будь-яких доказів, що свідчать про їх неправильність, не містять обґрунтованих посилань про порушення судом першої інстанції норм закону, а фактично такі доводи зводяться до незгоди апелянта з висновками суду, що не є підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З матеріалів господарської справи убачається наступне.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: 07.12.2018 Товариством та Банком укладено Іпотечний договір щодо передачі в іпотеку земельної ділянки площею 10 га (кадастровий номер 1822082000:01:000:0299); 15.10.2020 Нотаріус вчинив на Іпотечному договорі Виконавчий напис звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації; Виконавчий напис було здійснено у спосіб, не передбачений Законом України "Про нотаріат", та всупереч Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

25.05.2012 Товариством (позичальник) і Банком укладено Кредитний договір, за умовами якого:

- предметом Кредитного договору є надання Банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді (відкличної) відновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту - 1 286 626,53 доларів США; строк користування кредитом (строк кредиту) - до 27.12.2012 (включно); плата за користування кредитом (розмір процентів, проценти) - 14% річних; тип процентної ставки за кредитом - фіксована; фіксована плата за надання кредиту - 0,15% від суми кредиту (пункт 1.1 Кредитного договору);

- грошові кошти надаються позичальнику однією частиною протягом періоду з дати укладення Кредитного договору до 28.09.2012 (включно), шляхом перерахування їх Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок позичальника (пункт 2.3 Кредитного договору);

- сплата процентів та погашення кредиту здійснюється позичальником в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку або інших банках, на рахунок, вказаний у пункті 7.6 Кредитного договору; погашення кредиту здійснюється позичальником в останній день строку кредиту; сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2 Кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця; в останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором (пункт 8.1 Кредитного договору);

- Кредитний договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; зміни та доповнення до Кредитного договору оформлюються в письмовій формі додатковим договором сторін, який є його невід`ємною частиною (пункт 11.4 Кредитного договору).

Судом було установлено, що сторонами неодноразово вносилися зміни до Кредитного договору, а саме:

- у пункт 1.1 Кредитного договору:

договором від 25.06.2019 №82 до Кредитного договору вказаний пункт викладено у такій редакції: предметом Кредитного договору є надання Банком позичальнику грошових коштів (кредиту) на таких умовах: сума кредиту - 1 286 626,53 доларів США; строк користування кредитом (строк кредиту) - до 27.12.2019 (включно); плата за користування кредитом (розмір процентів, проценти) - 9% річних; тип процентної ставки за кредитом - фіксована; фіксована плата за надання кредиту - 0,15% від суми кредиту;

- у пункт 8.1 Кредитного договору:

договором від 25.06.2019 №82 до Кредитного договору зазначений пункт викладено у такій редакції: сплата процентів та погашення кредиту здійснюється позичальником в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку або інших банках, на рахунки, вказані у пункті 7.6 Кредитного договору; погашення кредиту здійснюється позичальником в останній день строку кредиту; сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2 Кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк з 25 (двадцять п`ятого) числа по останній робочий день поточного місяця, але щомісячну сплату процентів за серпень - грудень 2013 року, січень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року та січень - червень 2019 року відстрочити з подальшою оплатою до 31.07.2019 (включно); в останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором;

договором від 30.07.2019 №83 про внесення змін до Кредитного договору зазначений пункт викладено в такій редакції: сплата процентів та погашення кредиту здійснюється позичальником в безготівковою порядку шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку або інших банках, на рахунки, вказані в пункті 7.6 Кредитного договору; погашення кредиту здійснюється позичальником в останній день строку кредиту; сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2 Кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк з 25 (двадцять п`ятого) числа по останній робочий день поточного місяця, але щомісячну сплату процентів за серпень - грудень 2013 року, січень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року та січень - липень 2019 року відстрочити з подальшою оплатою до 30.08.2019 (включно); в останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором;

договором від 29.08.2019 №84 про внесення змін до Кредитного договору зазначений пункт викладено в такій редакції: сплата процентів та погашення кредиту здійснюється позичальником в безготівковою порядку шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку або інших банках, на рахунки, вказані в пункті 7.6 Кредитного договору; погашення кредиту здійснюється позичальником в останній день строку кредиту; сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2 Кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк з 25 (двадцять п`ятого) числа по останній робочий день поточного місяця, але щомісячну сплату процентів за серпень - грудень 2013 року, січень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року та січень - серпень 2019 року відстрочити з подальшою оплатою до 30.09.2019 (включно); в останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором;

договором від 26.09.2019 №85 про внесення змін до Кредитного договору зазначений пункт викладено в такій редакції: сплата процентів та погашення кредиту здійснюється позичальником в безготівковою порядку шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку або інших банках, на рахунки, вказані в пункті 7.6 Кредитного договору; погашення кредиту здійснюється позичальником в останній день строку кредиту; сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2 Кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк з 25 (двадцять п`ятого) числа по останній робочий день поточного місяця, але щомісячну сплату процентів за серпень - грудень 2013 року, січень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року та січень - вересень 2019 року відстрочити з подальшою оплатою до 31.10.2019 (включно); в останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором;

договором від 29.10.2019 №86 про внесення змін до Кредитного договору зазначений пункт викладено в такій редакції: сплата процентів та погашення кредиту здійснюється позичальником в безготівковою порядку шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого в Банку або інших банках, на рахунки, вказані в пункті 7.6 Кредитного договору; погашення кредиту здійснюється позичальником в останній день строку кредиту; сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному пунктом 7.2 Кредитного договору, здійснюється позичальником щомісячно в строк з 25 (двадцять п`ятого) числа по останній робочий день поточного місяця, але щомісячну сплату процентів за серпень - грудень 2013 року, січень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року та січень - жовтень 2019 року відстрочити з подальшою оплатою до 29.11.2019 (включно); в останній день строку кредиту позичальник повинен сплатити всю суму фактичної заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором.

07.12.2018 Товариством (іпотекодавець) і Банком (іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір, за умовами якого:

- предметом Іпотечного договору є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, вказаного у пункті 1.3 Іпотечного договору, для забезпечення виконання зобов`язань Товариства (позичальник) в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати процентів (плати за користування кредитом), комісій, неустойки та інших платежів (основне зобов`язання), розмір, термін та умови повернення і сплати яких встановлюються Кредитним договором та будь-якими додатковими договорами до нього (у тому числі які збільшують основне зобов`язання) (пункт 1.1 Іпотечного договору);

- за Кредитним договором іпотекодержатель надав позичальнику кредит у сумі 1 286 626,53 доларів США зі строком повернення до 28.06.2019 (включно) та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9% річних; сплата іпотекодержателю процентів за користування кредитом та погашення кредиту здійснюються щомісячно в порядку, встановленому Кредитним договором (пункт 1.2 Іпотечного договору);

- іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку площею 10,0000 гектарів, кадастровий номер 1822082000:01:000:0299, яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирського району, Житомирської області, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту дорожного господарства; предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями; предметом іпотеки вважатимуться також будь-які будівлі (споруди), що будуть розташовані (побудовані) на переданій в іпотеку земельній ділянці (пункт 1.3 Іпотечного договору);

- предмет іпотеки сторони оцінюють в 22 700 000 грн; указана сума є заставною вартістю предмета іпотеки (пункт 1.4 Іпотечного договору);

- Іпотечний договір укладено без видачі заставної (пункт 1.5 Іпотечного договору);

- у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором та/або Іпотечним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання незалежно від встановленого строку його виконання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; іпотекодержатель також набуває право вимагати дострокового виконання боржником основного зобов`язання незалежно від встановленого строку його виконання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення проти іпотекодавця справи про банкрутство (пункт 4.1 Іпотечного договору);

- за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов`язання та/або Іпотечного договору (пункт 4.2 Іпотечного договору);

- звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя (пункт 5.1 Іпотечного договору);

- Іпотечний договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором; при частковому виконанні забезпечених іпотекою зобов`язань іпотека та її предмет зберігаються у повному обсязі (пункт 8.9 Іпотечного договору).

12.10.2020 Банк звернувся до Нотаріуса з заявою від 08.10.2020 вих. №1992/ІV про вчинення виконавчого напису, в якій просив:

- звернути стягнення на майно боржника, а саме "земельна ділянка площею 10,0000 гектарів (кадастровий номер 1822082000:01:000:0299), що знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, цільове призначення для будівництва автоцентру (автотехобслуговування)";

- за рахунок зазначеного майна задовольнити грошові вимоги Банка за Кредитним договором на загальну суму 2 278 937,35 доларів США, з яких: 1 286 626,53 доларів США - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 992 310,82 доларів США - прострочення заборгованість за процентами за період з 01.08.2013 по 27.12.2019.

15.10.2020 Нотаріусом вчинено Виконавчий напис про звернення стягнення на земельну ділянку площею 10,0000 гектарів, кадастровий номер 1822082000:01:000:0299, яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирського району, Житомирської області, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту дорожного господарства, яка належить на праві власності Товариству; вказана земельна ділянка на підставі Іпотечного договору передана Товариством і іпотеку Банку в рахунок забезпечення зобов`язань позивача за Кредитним договором строк платежу за яким настав 27.12.2019; за рахунок коштів, отриманих від реалізації земельної ділянки необхідно задовольнити грошові вимоги Банка у сумі 2 278 937,35 доларів США та 5 000 грн., з яких: 1 286 626,53 доларів США простроченої заборгованості за сумою кредиту; 992 310,82 доларів США простроченої заборгованості за відсотками (за період з 01.08.2013 по 27.12.2019) та 5 000 грн. плати за вчинення Виконавчого напису; загальна сума до стягнення становить 2 278 937,35 доларів США та 5 000 грн.; строк за яким проводиться стягнення з 01.08.2013 по 27.12.2019; Виконавчий напис набирає чинності з моменту його вчинення 15.10.2020 і може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з моменту вчинення.

26.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Білоконем Миколою Вадимовичем відкрито виконавче провадження №63413615 на виконання Виконавчого напису, прийнято постанови про стягнення з Товариства 227 893,73 доларів США і 500 грн. основної винагороди та про накладення арешту на земельну ділянку у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 2 506 831,08 доларів США та 5 500 грн.

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Частинами першою і другою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із статте 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

витрат на страхування предмета іпотеки;

збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про іпотеку" іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

Згідно з частинами першою і п`ятою статті 20 Закону України "Про іпотеку" заставна - це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов`язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов`язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов`язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить критеріїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.

Частинами першою і четвертою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, як убачається із позовної заяви, вимоги позивача обґрунтовано тим, що Закон України "Про нотаріат" не передбачає можливості звернення стягнення на заставлене майно через вчинення нотаріального напису; за положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус може вчиняти дії лише прямо передбачені цим Законом; в той же час, можливість вчинення нотаріального напису з метою звернення стягнення на заставлене майно шляхом його реалізації не передбачено Законом України "Про нотаріат", відповідно нотаріальний напис не може вчинятися щодо даної дії.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно із статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1 і 1.2 глави 16 Порядку передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, до наведеного переліку віднесено іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Згідно із статтею 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Ураховуючи вищенаведене можна дійти висновку, що жодних порушень щодо вчинення Виконавчого напису Нотаріусом вчинено не було, останній діяв виключно у межах повноважень і обов`язків, покладених на нього чинним законодавством України.

Крім того позивач зазначав, що згідно з пунктом 8.1 Кредитного договору сплату процентів відстрочено до 31.07.2019 (включно); Товариством не виконано зобов`язань щодо оплати відсотків, а тому починаючи з 01.08.2019 позивач порушував умови Кредитного договору; право звернення стягнення на предмет іпотеки у Банка виникло 01.08.2019, однак нотаріальний напис вчинено 15.10.2020, тобто через рік та два місяці після виникнення такого права.

Суд зазначає, що за умовами пункту 8.1 Кредитного договору (у редакції договору від 29.10.2019 №86 про внесення змін до Кредитного договору) сплату процентів відстрочено до 29.11.2019 (включно).

Крім того, пунктами 3.1 і 3.3 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Відповідно до статті 88 "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Так, пунктом 8.9 Іпотечного договору передбачено, що Іпотечний договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до пункту 11.4 Кредитного договору останній вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім того, судом першої інстанції було установлено, що позивач не заперечував неналежне виконання ним умов Кредитного договору та відсутність оплат за ним.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов обґрунтованого висновку, що Виконавчий напис було вчинено в межах строків, визначених чинним законодавством України та умовами наведених договорів.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про відмову у задоволенні позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/17800/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/17800/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/17800/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді В.В. Шапран

Л.Г. Сітайло