Постанова

від 17.06.2021 по справі 910/1807/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2021 Справа № 910/1807/20

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Шостака Сергія Петровича на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у справі №910/1807/20 (суддя Золотарьова Я.С., повне додаткове рішення складено 30.12.2020)

за позовом фізичної особи-підприємця Шостака Сергія Петровича, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідна експедиція", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 22 682 грн

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 у справі №910/1807/20 позов фізичної особи-підприємця Шостака Сергія Петровича задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) "Науково-дослідна експедиція" на користь позивача стягнуто 16 835грн 90коп. основного боргу, 1890грн 32коп. пені, 669грн 63коп. трьох процентів річних та 1382грн 10коп. інфляційних втрат, в іншій частині в позові відмовлено;

- додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у даній справі заяву фізичної особи-підприємця Шостака С. П. про стягнення з ТОВ "Науково-дослідна експедиція" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9437грн20коп. залишено без задоволення;

- приймаючи додаткове рішення, господарський суд виходив з необґрунтованості заявленої фізичною особою-підприємцем Шостаком С.П. до стягнення з ТОВ "Науково-дослідна експедиція" суми витрат на правничу допомогу, що виключає задоволення відповідної заяви на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України;

- не погодившись з додатковим рішенням, фізична особа-підприємець Шостак С.П. подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить це додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення та задовольнити заяву підприємця;

- у поданій скарзі йдеться про те, що:

суд першої інстанції безпідставно та незаконно відмовив у розподілі витрат на професійну правничу допомогу незважаючи на наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів її надання; надання правової допомоги та її вартість підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ0000002 від 25.03.2019, квитанцією до прибуткового касового ордеру №01-03-19 від 25.03.2019, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 17.11.2020, рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 17.11.2020 та платіжним дорученням №332 від 18.11.2020;

суд не врахував, що відповідно до угоди на представництво та захист прав і законних інтересів від 14.01.2019, укладеної між ТОВ"Корсар" в особі директора Дадіверіної Людмили Іванівни та фізичною особою-підприємцем Шостаком С.П., адвокат Дадіверіна Л.І. являється представником Шостака С.П. у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції щодо захисту інтересів останнього в господарському процесі за відповідними позовами, в яких він приймає участь як сторона у справі, і вказана угода не містить обмежень повноважень адвоката надавати позивачу правову допомогу, у тому числі, у даній справі;

відсутність в акті здачі-прийняття робіт посилань на номер конкретної справи не спростовує факт участі адвоката в даній справі як представника позивача;

посилання суду на те, що угода укладена майже за рік до подання позовної заяви спростовується тим, що остання була дійсно складена адвокатом, але це право позивача вирішувати коли йому її використовувати та подати до суду;

в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про невизнання чи заперечення зі сторони позивача щодо факту та обсягу наданих йому адвокатом послуг на правничу допомогу, відсутні будь-які докази щодо неотримання таких послуг; оплата позивачем здійснювалася після отримання послуг, підписання актів виконаних робіт; жодних заперечень щодо якості виконання послуг не заявлялося; акти підписані без зауважень; виконані послуги повністю сплачені позивачем;

зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу можливо лише у разі відповідного клопотання сторони;

жодного клопотання від відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до господарського суду не надходило;

втручання суду у договірні відносини в частині визначення розміру наданих послуг на підставі положень ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданих послугам;

матеріали справи не містять жодних доказів, що юридичні послуги не були надані;

представник позивача приймала участь у судовому засіданні, оскільки місцезнаходження позивача і його представника м.Київ, відповідно були понесені витрати на дорогу; після участі в судовому засіданні до винесення судом рішення по справі №910/1807/20, представник позивача подала клопотання про понесені додаткові витрати на правничу допомогу в сумі 3937грн290коп., що були підтверджені належними доказами і просила суд стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в повному обсязі;

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, про розгляд справи апеляційним судом позивач повідомлений шляхом направлення ухвали Центрального апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі та призначення апеляційної скарги до розгляду від 20.04.2021 на його електронну адресу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.02.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М..

У з"язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. розпорядженням керівника апарату суду від 20.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Чус О.В., Подобєда І.М..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 колегією суддів у вказаному складі відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

У зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зміну складу колегії суддів, а саме виходом на роботу після відпустки судді Кощеєва І.М. розпорядженням керівника апарату суду від 14.06.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М..

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2020 фізична особа-підприємець Шостак С.П. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Науково-дослідна експедиція" 16 835грн 90коп. основного боргу, 3792грн пені, 672грн трьох процентів річних та 1382грн 10коп. інфляційних втрат у зв"язку з неналежним виконанням товариством зобов"язань за договором про надання послуг з проведення робіт по ремонту та обслуговуванню автомобілів та агрегатів № 812 від 21.08.2018 в частині своєчасної оплати робіт .

У тому числі, у позові зазначено про те, що позивачем станом на день звернення до суду понесені витрати на правничу допомогу в сумі 5500грн, а саме: консультації згідно з договором- 2000грн, збір та огляд доказів за їх місцезнаходженням, підготовка документів, складання та подача позовної заяви - 3500грн, орієнтовна кількість судових засідань за позовом про стягнення боргу - 3 вартістю 2500грн/ засідання. Орієнтовні додаткові витрати визначені в сумі 7500грн.

До позовної заяви надані, у тому числі, копії: угоди на представництво інтересів та захист прав і законних інтересів від 14.01.2019, укладеної між ТОВ"Корсар" (виконавцем) та фізичною особою-підприємцем Шостаком С.П. (замовником), акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 25.03.2019 на суму 5500грн, підписаного позивачем та директором ТОВ"Корсар", квитанції до прибуткового касового ордера №01-03-19 від 25.03.2019 про сплату позивачем ТОВ"Корсар" 5500грн., а також ордера на надання правової допомоги серії №303626 від 14.01.2019, виданого позивачем товариству.

30.11.2020 представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, а також про те, що у зв"язку з понесенням позивачем додаткових витрат, пов"язаних з участю його представника в судовому засіданні, такі витрати та вартість квитків також підлягають відшкодуванню.

До клопотання долучені копія платіжного доручення №332 від 18.11.2020 щодо перерахування позивачем ТОВ"Корсар" 3937грн20коп. з призначенням платежу: "оплата згідно з рахунком №СФ-0000001 від 17.11.2020", акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 17.11.2020 на суму 3937грн 20коп., підписаний позивачем та директором ТОВ"Корсар" та рахунок-фактура №СФ-000000 від 17.11.2020, виставлений ТОВ"Корсар" для оплати позивачем вказаної вартості юридичних послуг.

14.12.2020 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі, згідно з яким позов фізичної особи-підприємця Шостака С.П. задоволено частково, з ТОВ "Науково-дослідна експедиція" на користь позивача стягнуто 16835грн90 коп. основного боргу, 1890грн32 коп. пені, 669грн 63коп. трьох процентів річних та 1382грн10 коп. інфляційних втрат, в решті в позові відмовлено.

23.12.2020 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване додаткове рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що 14.01.2019 між фізичною особою-підприємцем Шостаком С.П. (замовником) та ТОВ "Корсар" (виконавцем) укладено угоду на представництво та захист прав і законних інтересів.

П.1.1., 1.2. угоди передбачено, що в порядку та на умовах, визначених законом, зокрема Господарським процесуальним кодексом України, замовник доручає, а виконавець у відповідності з досягнутою домовленістю та приписами Господарського процесуального кодексу України погоджується та приймає на себе зобов`язання надати визначені законом та цією угодою юридичні послуги та правову допомогу, а саме - ведення у якості представника, через адвоката Дадіверіну Людмилу Іванівну усіх справ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції щодо захисту прав та інтересів замовника в господарському процесі (але не виключно) за відповідними позовами, в яких приймає участь замовник, як сторона по справі.

Виконавець бере на себе зобов"язання надавати необхідну правову допомогу замовнику у господарському провадженні.

Відповідно до п.3.1. угоди вартість кожної послуги наданої замовнику виконавцем обумовлюється окремо та сплачується за результатами виконання з податком на додану вартість після підписання акта здачі-прийняття робіт. Накладні витрати за надання послуг сплачуються замовником окремо шляхом передплати з податком на додану вартість.

Згідно з п.4.1. вказану угоду укладено на невизначений строк, яка набирає чинності з моменту її укладення та діє до отримання рішення суду по справі, що набуло законної сили.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.126 Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.5, 8 ст.129 Кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, при розгляді заяв про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Ч.1 ст.74 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку, з представлених позивачем доказів неможливо встановити, чи пов"язані заявлені ним до стягнення витрати на професійну правничу допомогу з розглядом справи №910/1807/20.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 25.03.2019 на суму 5500грн, доданий позивачем до матеріалів справи, не являється доказом надання адвокатом позивачу правової допомоги згідно з переліком послуг, наведеним у позовній заяві, оскільки не містить конкретного переліку робіт (наданих послуг) та відомостей щодо надання юридичних послуг у зв"язку з невиконанням ТОВ"Науково-дослідна експедиція" зобов"язань в частині оплати робіт, виконаних підприємцем на підставі договору про надання послуг з проведення робіт з ремонту та обслуговування автомобілів та агрегатів №812 від 21.08.2018, укладеного між фізичною особою-підприємцем Шостаком С.П. та товариством або щодо надання таких послуг безпосередньо по даній справі.

Вказаний акт підписано позивачем та директором ТОВ"Корсар" 25.03.2019. Позовна заява подана підприємцем до господарського суду міста Києва 07.02.2020.

Як правильно зазначено господарським судом, послуги за вказаним актом були надані фізичній особі-підприємцю Шостаку С.П. до звернення його з позовом у справі №910/1807/20, при цьому дані, які б надавали можливість встановити зв"язок між наданими згідно з цим актом послугами та розглядом даної справи в ньому відсутні.

Квитанція до прибуткового касового ордеру №01-03-19 від 25.03.2019 відповідних відомостей також не містить.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3937грн20коп., то такі витрати також не доведені позивачем в установленому наведеними вище процесуальними нормами порядку.

Згідно з клопотанням від 30.11.2020 витрати у вказаній сумі понесені позивачем у зв"язку з прийняттям участі представника в судовому засіданні.

У клопотанні містяться вимоги про відшкодування понесених витрат (квитки та участь в судовому засіданні).

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 17.11.2020, доданий до цього клопотання, складений у зв"язку з проведенням виконавцем робіт (наданням послуг) по рахунку №СФ0000001 від 17.11.2020, між тим, у ньому відсутні перелік таких робіт і послуг та відомості щодо надання юридичних послуг по договору з проведення робіт з ремонту та обслуговування автомобілів та агрегатів №812 від 21.08.2018 або щодо надання послуг безпосередньо по даній справі.

Рахунок-фактура №СФ-0000001 від 17.11.2020 містить лише відомості стосовно ціни наданої юридичної послуги, а саме 3937грн 20коп., однак, конкретний опис послуг, за надання яких нарахована така вартість в рахунку також відсутній.

Крім того, наявність витрат на проїзд адвоката входить до предмета доказування у справі і повинна бути підтверджена відповідними доказами, проїзними документами, квитанціями тощо.

Обставини щодо понесення позивачем вказаних витрат не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Таким чином, в угоді на представництво та захист прав і законних інтересів від 14.01.2019, актах приймання-передачі наданих послуг, рахунках-фактурах та платіжних документах, представлених позивачем відсутнє посилання на справу №910/1807/20 або на договір про надання послуг проведення робіт з ремонту та обслуговування автомобілів та агрегатів №812 від 21.08.2018, у зв"язку з чим, є неможливим встановити, що послуги на правову допомогу були надані ТОВ"Корсар" позивачу саме за розгляд даної спрви.

З огляду на викладене підстави для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат відсутні.

Тому додаткове рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у розподілі витрат на професійну правничу допомогу, незважаючи на наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів спростовуються наведеними законодавчими нормами та вищезазначеними фактичними обставинами справи.

Твердження скаржника про те, що відсутність посилань на справу №910/1807/20 в угоді на представництво та захист прав і законних інтересів від 14.01.2019 та в інших документах, наданих позивачем не спростовує факт участі його представника Дадіверіної Л.І. при її розгляді апеляційним судом не приймаються до уваги.

Надані скаржником в обґрунтування понесення ним витрат на професійну допомогу документи не містять відомостей щодо оплати вартості такої послуги як участь представника в судовому засіданні по справі №910/1807/20.

Доводи скаржника про те, що зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу можливо лише у разі відповідного клопотання сторони, при цьому клопотання відповідача до господарського суду не надходило, є необґрунтованими з огляду на таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. У ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства.

Керуючись ст. 244, 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у справі №910/1807/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 17.06.2021

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Кощеєв

Суддя І.М.Подобєд