Рішення

від 01.06.2021 по справі 909/1012/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1012/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Чукур Миколи Михайловича, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "РЕНЕСАНС" пл. Ринок, буд. 14,м. Івано-Франківськ,76018

про зобов`язання виконати умови договору про передачу майнових прав та передати у власність майно

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , (паспорт серія НОМЕР_1 )

представник позивача: Халус А.Г., договір про надання правової допомоги від 22.03.21, адвокат

представник відповідача: Савчук В.Р. посвідчення адвоката №001191 від 14.06.2017, адвокат

в с т а н о в и в

11.11.2020 до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Фізична особа-підприємець Чукур Микола Михайлович із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Ренесанс" про зобов`язання виконати умови договору про передачу майнових прав та передати у власність майно.

13.11.2020 суд постановив позовну заяву фізичної особи-підприємця Чукур М.М. залишити без руху та встановив позивачу у десятиденний строк, з дня отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

24.11.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 22.12.2020.

Від представника відповідача 18.12.2020 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17917/20).

Від позивача 29.01.2021 надійшла відповідь на відзив.

16.02.2021 суд постановив закрити підготовче судове засідання, призначив розгляд справи по суті на 23.02.2021

23.03.2021 позивач ОСОБА_1 адресував суду заяву про призначення судової експертизи ( вх.4313/21 від 23.03.2021).

Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Згідно з п. 3., 6 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 177 ГПК України).

Пунктами 8, 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду 24.11.2021

позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.12.2020, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу відповідь на відзив, відповідачу заперечення, викликано учасників справи в підготовче засідання.

В судовому засіданні 16.02.2021 суд закрив підготовче судове засідання, призначив розгляд справи по суті на 23.02.2021 , про що постановлено протокольну ухвалу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а такою з власної ініціативи у випадках, зокрема, призначення судової експертизи.

Суд зазначає, що судом встановлювався конкретний строк учасникам справи для подання заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань, а клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи було заявлено ОСОБА_1 поза меж підготовчого провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі заявлено поза межами правового поля вимог ч. 3 ст. 195 ГПК України.

Підстави, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 227, п. 1 ч.1 ст. 228 ГПК України, з яких можливе зупинення провадження у даній справі на стадії її розгляду по суті, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

За вказаних обставин суд залишає без розгляду клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що у позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

22.08.2005 р. між ФОП Чукуром М.М. та територіальною громадою смт. Печеніжин, Коломийського району, Івано-Франківської області в особі селищного голови (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, незакінченої будівництвом лікарні по

АДРЕСА_2 . Готовність незакінченої будівництвом нежитлової будівлі, становила - 61 %. 10.12.2007р. Печеніжинська селищна рада уклала зі фізичною-особою підприємцем Чукур М.М. договір оренди земельної ділянки, №040730500003, площею 0,7061га. оздоровчого призначення, (реконструкції незавершеного будівництва лікарні під санаторно-оздоровчий центр ), що по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2623255700:01:003:0084.

23.03.2015р . я ФОП Чукур М.М., (замовник ) та ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс (інвестор ), уклали інвестиційний договір №1.

Згідно з п.1.1 вказаного договору замовник доручає, а інвестор зобов"язується своїми силами та засобами виконати будівельні роботи з реконструкції нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1.3 замовник бере участь у інвестиційному договорі шляхом надання інвестору земельної ділянки, загальною площею 0,7061га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 яка орендується замовником на підставі договору оренди землі від 10.12.2007р.

За свою участь у договорі інвестор отримує право на здійснення на земельній ділянці замовника реконструкції нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок за власні та залучені кошти (п.2.2. договору ).

Згідно з п.2.4 замовник за участь у цьому договорі отримує квартири та нежитлові приміщення або права на них у розрахунку 20%, від загальної площі квартир, нежитлових приміщень на об"єкті, збудованих відповідно до цього договору.

Відповідно до п. 2.5. персоніфікований розподіл квартир (по номерах, поверхах, під"їздах, тощо ) проводиться сторонами шляхом підписання окремого Додатку до Договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.8 Договору від 23.03.2015 після завершення будівництва інвестором проводиться передача права власності сторонам договору ті квартири, права на які не було відчужено чи в інший спосіб передано третім особам у відсотковому відношенні , відповідно до часток , визначених у п.2.4.2.5. Договору .

03.08.2015р. ФОП Чукур М.М. ( замовник) та ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс (інвестор ) уклали інвестиційний договір №1.

Предмет договору - реконструкція нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок власних та залучених коштів інвестором, згідно п.п. 1.1.- 1.6. договору

Відповідно до п. 2.4. замовник за участь у цьому договорі отримує квартири та нежитлові приміщення або права на них у розрахунку 13%, від загальної площі квартир, нежитлових приміщень на об`єкті, збудованих відповідно до договору.

Відповідно до п. 2.5. персоніфікований розподіл квартир (по номерах, поверхах, під"їздах, тощо ) проводиться сторонами шляхом підписання окремого Додатку до Договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.8 Договору від 03.08.2015 після завершення будівництва інвестором проводиться передача права власності сторонам договору ті квартири , права на які не було відчужено чи в інший спосіб передано третім особам у відсотковому відношенні , відповідно до часток , визначених у п.2.4.,2.5. Договору .

04.08.2015р. ФОП Чукур М.М. (замовник) та ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс , (інвестор ), уклали інвестиційний договір №1.

Предмет договору реконструкція нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок, за адресою АДРЕСА_2 , за рахунок власних та залучених коштів інвестором, відповідно до п.п. 1.1.-1.6. зазначеного договору.

Відповідно до п.2.4. замовник за участь у цьому договорі отримує квартиру АДРЕСА_3 , проектною площею 51,2м.кв. на 2-му поверсі, 1 під`їзд, оціночна вартість квартири 266240грн., та квартиру №14, проектною площею 64,5м.кв., на 2-му поверсі, 1 під`їзд, оціночна вартість квартири 335 400 грн.

Згідно п.п.3.1.5.-3.1.6. інвестор зобов"язаний, передати замовнику у порядку передбаченому законодавством та цим договором, після приймання завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, в шести місячний термін документи, які передбачені чинним законодавством, та необхідні для оформлення права власності.

Відповідно до п.9.1. договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання.

Пунктом п.10.2. Договору від 03.08.2015 умов договору передбачено, що після підписання договору, попередні листування, угоди та протоколи про намір з питань , що стосується спільного будівництва сторонами об"єкту та предмету цього договору, втрачають силу.

Нежитловий будинок по АДРЕСА_2 зданий в експлуатацію, після реконструкції 24.10.2017р. що підтверджується сертифікатом серії ІФ №162173030993, управління ДАБІ в Івано-Франківській обл.

30.06.2015року між ОСОБА_2 від імені якого діяв Чукур М.М. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Ренесанс" (подупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва .

Відповідно до п. 1.1. за цим договором продавець (Чукур М.М.) передає у власність покупця (ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Ренесанс"), а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі незавершеної будівництвом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (один) і зобов`язується сплатити за неї обговорену грошову суму.

Відповідно до 2.1. Договору продаж предмету договору за домовленістю сторін вчиняється у розмірі 232244,00грн., які покупець повністю оплачує продавцю в термін до 30.07.2015року. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.

Договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 30.06.2015 посвідчений приватним нотаріусом Довгалюк Б.В.

28.10.2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Ренесанс" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва .

Відповідно до п. 1.1. за цим договором продавець (Чукур М.М.) передає у власність покупця (ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Ренесанс"), а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі незавершеної будівництвом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і зобов`язується сплатити за неї обговорену грошову суму.

Відповідно до 2.1. Договору продаж предмету договору за домовленістю сторін вчиняється у розмірі 239390, 00грн., які покупець повністю оплачує продавцю в термін до 28.04.2017року. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.

Договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 28.10.2016 посвідчений приватним нотаріусом Довгалюк Б.В.

07.10.2016р . громадянин України ОСОБА_1 та ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс уклали договір №4 про передачу майнових прав.

Предмет договору п. 1.1. ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс передає у власність ОСОБА_1 , майнові права на підвал, який буде створений у майбутньому, а Чукур М.М. зобов"язується прийняти підвал відповідно до умов даного договору.

Підвал передається на виконання вимог п.2.4. Інвестиційного договору від 03.08.2015року.

Згідно п.1.2. за даним договором передаються майнові права на підвал площею 140 кв.м., що знаходиться під квартирами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

Згідно п.2.1. майнові вимоги передаються безоплатно на виконання п. 2.4. інвестиційного договору №1 від 03.08.2015р.

Відповідно до п. 2.2. оціночна вартість майна, що передається, становить 364 000 грн.

Факт отримання коштів по квартирах підтверджується видатковими касовими ордерами від 08 грудня 2017року та 23 січня 2018року, з посиланням підстав видачі коштів на Інвестиційний договір №1 від 04.08.2015рок

Позивачем 26.01.2018року написана заява, в якій позивач підтверджує факт відсутності претензій фінансового характеру з приводу спільного будівництва об`єкту в смт.Печеніжин. по вул.І.Франка. 1 Коломийського району. Івано-Франківської області.

Крім того, матеріали справи містять нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_3 від 16.12.2020 згідно якої ОСОБА_3 повідомляє, що він є власником квартири АДРЕСА_6 і ставить до відома всіх зацікавлених сторін, що ОСОБА_3 вищевказану квартиру запропонував для придбання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 , договір підписувався та розрахунок відбувся за присутності ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 326 Господарського кодексу України інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об`єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту.

Частиною першою статті 4 Закону України Про інвестиційну діяльність (далі - Закон) передбачено, що об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Відповідно до частиною другою статті 5 Закону інвестори - це суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Абзацом першим частини п`ятої статті 7 Закону передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Стаття 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні дає визначення поняття майнові права , які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, тому що об`єктом цих прав не є чуже майно , а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього. Отже, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі №6-3129цс15.

Матеріалами справи підтверджується, що між фізичною особою підприємцем Чукур М.М. та ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс було укладено три редакції інвестиційного договору а саме: від 23 березня 2015року, від 03 серпня 20І5року та від 04 серпня 2015року.

Відповідно до інвестиційного договору №1 від 04.08.2015р., укладеного між ФОП Чукур М.М. (замовник) та ТОВ Інвестиційно-будівельна група Ренесанс , (інвестор ), замовник за участь у цьому договорі отримує квартиру АДРЕСА_3 , проектною площею 51,2м.кв. на 2-му поверсі, 1 під`їзд, оціночна вартість квартири 266240грн., та квартиру №14, проектною площею 64,5м.кв., на 2-му поверсі, 1 під`їзд, оціночна вартість квартири 335 400 грн.

Пунктом п.10.2. Договору від 03.08.2015 умов договору передбачено, що після підписання договору, всі раніше укладені договори, втрачають силу.

ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Ренесанс" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва від 28.10.2016 згідно яких ОСОБА_1 передав у власність 1/2 частку нежитлової будівлі незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Коломийський район, смт Печеніжин, вул. Франка І., яка належала йому відповідно до Договору від 22.08.2005року.

На виконання умов договору №1 від 04.08.2015року відповідачем по справи відповідно до видаткового касового ордеру від 08.12.2017, видаткового касового ордеру від 23.01.2018 здійснено платіж у розмірі 497432,00грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 341 Господарського кодексу України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Для здійснення розрахунків суб`єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках. При безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов`язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування. Договір повинен містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком, обов`язки сторін та відповідальність за їх невиконання, а також умови припинення договору.

В силу приписів ч.ч. 2-3 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України. Відповідно до п. 2.1 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції від 02 грудня 2012 року) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Крім того, у відповідності до договору купівлі продажу частки незавершеного будівництва від 28.10.2016 позивачем відчужено 1/2 частки нежитлової будівлі незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Коломийський район, смт Печеніжин, вул. Франка І., яка належала позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2005року.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 відповідно до якої будь-які претензії фінансового характеру до ТОВ "Інвестиційно-будівельної групи "Ренесанс" відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

клопотання фізичної особи підприємця Чукура М.М. про проведення судової експертизи залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Чукур Миколи Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група "РЕНЕСАНС" про зобов`язання виконати умови договору про передачу майнових прав та передати у власність майно - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.06.2021

Суддя ` Шкіндер П.А.