Ухвала

від 17.06.2021 по справі 910/23295/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.06.2021Справа № 910/23295/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П`янковської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон

про заміну сторони стягувача у виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого документа

у справі № 910/23295/15

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-Сервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 51 623 441, 74 грн

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент

про розірвання договору поруки,

за участі представників:

від заявника - Король П.В.

від стягувача - не з`явився,

від боржника-1 - не з`явився,

від боржника-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор-комфорт звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна про стягнення солідарно заборгованості за кредитом у розмірі 48 480 821, 89 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 3 142 619, 85 грн.

Дочірнє підприємство Мілкіленд-Україна звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-комфорт про розірвання договору поруки № 139-15 від 28.05.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ та Дочірнім підприємством Мілкіленд-Україна .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017, первісний позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-Комфорт грошові кошти: заборгованості за кредитом - 48 480 821, 89 грн та заборгованості за процентами - 3 142 619, 85 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540, 00 грн. Стягнуто з Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 540, 00 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

При цьому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 здійснено заміну первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-комфорт на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор Сервіс .

30.06.2017 на виконання вищевказаного судового рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

12.10.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор надійшла заява № 905 від 05.10.2020 про заміну сторони стягувача при примусовому виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/23295/15 про стягнення солідарно з ТОВ Лендблоксінвестмент та ДП Мілкіленд-Україна грошових коштів: заборгованість за кредитом 48480821,89 грн та заборгованість за процентами 3142619,85 грн, а саме ТОВ Фактор-Сервіс на ТОВ Фінансова компанія Груп Фактор .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому проваджені відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор задоволено, внаслідок чого ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/23295/15 скасовано. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор про заміну сторони її правонаступником задоволено та замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор-Сервіс на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор (юридична адреса: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 1-5, офіс 505, ідентифікаційний код 39866943) при примусовому виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/23295/15 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна грошових коштів: заборгованість за кредитом 48 480 821 (сорок вісім мільйонів чотириста вісімдесят тисяч вісімсот двадцять одна) грн 89 коп. та заборгованість за процентами 3 142 619 (три мільйони сто сорок дві тисячі шістсот дев`ятнадцять ) грн 85 коп.

18.05.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон про заміну сторони стягувача у виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого документа.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 04.12.2020 між ТОВ ФК Груп Фактор та ТОВ ФК Каррон укладено договір про надання послуг факторингу № 1/041220, відповідно до п. 1.1 якого, ТОВ ФК Груп Фактор передає ТОВ ФК Каррон усі права вимоги за грошовим зобов`язанням до ТОВ Лендблоксінвестмент та ДП Мілкіленд-Україна .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон про заміну сторони стягувача у виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого документа до повернення матеріалів справи № 910/23295/15 до Господарського суду міста Києва.

03.06.2021 матеріали справи № 910/23295/15 повернулись до Господарського суду міста Києва та 11.06.2021 передані для розгляду судді Комаровій О.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон про заміну сторони стягувача у виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого документа на 17.06.21.

У судове засідання 17.06.2021 з`явився представник заявника, вимоги заяви підтримав у повному обсязі, інші учасники справи не з`явились, про дату і час судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, а саме, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Також відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови).

У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій господарського процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах. Якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми. У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису. Здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу не є можливою (пункти 6.19-6.22, 6.28).

ТОВ ФК Каррон , звертаючись до суду із цією заявою вказує, що 04 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор (клієнт) було укладено Договір про надання послуг з факторингу № 1/041220, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимагати стягнення солідарної заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/23295/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна грошових коштів: заборгованості за кредитом - 48 480 821, 89 грн та заборгованості за процентами - 3 142 619, 85 грн.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом статті 512 ЦК України підставою для заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у цій справі господарським судом 30.06.2017 видано відповідні накази на примусове виконання. За цими наказами стягувачем є ТОВ Фактор-Сервіс .

Стягувачем зазначені накази Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 № 910/23295/15 пред`явлено до виконання, за якими постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.07.2017 та від 17.08.20217 відкрито виконавчі провадження № 54392155 і № 554534595, відповідно.

21.06.2018 у виконавчому провадженні № 54534595 та 22.06.2018 у виконавчому провадженні № 54392155 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Одночасно в постановах вказано, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені повторно для виконання в строк до 21.06.2021 та 22.06.2021 відповідно.

Імперативними приписами частини 5 статті 334 ГПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

Правовий аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Отже, заміна стягувача у виконавчому документі на іншу особу внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

02.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Фактор-Стандарт та Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Груп Фактор уклали договір № 04-02/07/2020 відступлення права вимоги, предметом якого виступає право вимоги до ТОВ Лендблоксінвестмент та ДП Мілкіленд-Україна за кредитним договором № 139-15 та договором поруки № 139-15.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фактор-Сервіс на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор .

Відповідно до умов Договору про надання послуг з факторингу № 1/041220 ТОВ ФК Каррон набуло статусу нового кредитора у кредитному зобов`язанні, а відтак, такий договір є достатньою правовою підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі згідно зі статтею 15 Закону № 1404-VIII, статті 334 ГПК України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року в справі № 911/3217/15.

Верховний Суд також зауважив, що в практиці суду сталою є позиція, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Водночас, Верховний Суд у своїх постановах також зауважує, що у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже, обсяг цих документів визначається залежно від конкретних обставин справи та, зокрема, умов договору про відступлення прав вимоги, оскільки за загальним правилом до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

У даному випадку у матеріалах справи наявні докази, які, зважаючи на конкретні обставини справи та умови договорів, є достатніми для висновку про наявність правових підстав для заміни учасника судового процесу його правонаступником.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки, боржниками не подано доказів фактичного виконання рішення та, у зв`язку з цим доказів закінчення відповідного виконавчого провадження, а також з огляду на те, що строк пред`явлення наказів до виконання не сплив, суд вважає, що наявні підстави для застосування ч. 1 ст. 334 ГПК України та заміни сторони виконавчого провадження (в даному випадку стягувача) його правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також заявник просить видати дублікати наказів Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/23295/15. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 ГПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12.

За встановленими обставинами справи, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у цій справі господарським судом 30.06.2017 видано відповідні накази на примусове виконання.

Стягувачем зазначені накази Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 № 910/23295/15 пред`явлено до виконання, за якими постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.07.2017 та від 17.08.20217 відкрито виконавчі провадження № 54392155 і № 554534595, відповідно.

21.06.2018 у виконавчому провадженні № 54534595 та 22.06.2018 у виконавчому провадженні № 54392155 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Одночасно в постановах вказано, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені повторно для виконання в строк до 21.06.2021 та 22.06.2021 відповідно.

Відтак, враховуючи, що положення пункту 19.4 Перехідних положень ГПК України не ставлять видачу дубліката втраченого виконавчого документа в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачено виконавчий документ, тобто визначальною є обставина втрати виданого судом виконавчого документа.

З огляду на вищевикладене, враховуючи звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон , як нового стягувача, до суду із заявою про видачу дублікатів наказів Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 в даній справі до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку про задоволення відповідної заяви та видачу дублікатів наказів суду від 30.06.2017.

Вказаний в наказах строк пред`явлення виконавчого документу до виконання в силу пункту 1 частини четвертої та частини п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження був перерваний та встановлюється з дня повернення судового наказу (з 21.06.2018 та 22.06.2018 відповідно).

Керуючись ст.ст. 52, 234-235, 242, 334, пунктом 19.4 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон про заміну сторони стягувача у виконавчому документі та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 910/23295/15 - задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фактор (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 1-5, офіс 505, ідентифікаційний код 39866943) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Каррон (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, ідентифікаційний код 42015166) при примусовому виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/23295/15 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент та Дочірнього підприємства Мілкіленд-Україна грошових коштів: заборгованість за кредитом 48 480 821 (сорок вісім мільйонів чотириста вісімдесят тисяч вісімсот двадцять одна) грн 89 коп. та заборгованість за процентами 3 142 619 (три мільйони сто сорок дві тисячі шістсот дев`ятнадцять ) грн 85 коп.

Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/23295/15, за яким стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фактор-Сервіс (ЄДРЮОФОП 39321683; адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд.10), а боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю Лендблоксінвестмент (ЄДРЮОФОП 37142336; адреса: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10).

Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 у справі № 910/23295/15, за яким стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Фактор-Сервіс (ЄДРЮОФОП 39321683; адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд.10), а боржником є Дочірнє підприємство Мілкіленд-Україна (ЄДРЮОФОП 24255176; адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 17.06.2021.

Суддя О.С. Комарова