Рішення

від 06.05.2021 по справі 911/16/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/16/20

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, Київська обл., м. Біла Церква

в інтересах держави

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ;

Фермерського господарства «Романат» , Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Ки

ївська обл., Сквирський р-н, м. Сквира

про скасування та визнання недійсним наказу та договору оренди земельної ділянки

За участі секретаря судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від прокуратури: Козачук В.Б. (посв. № НОМЕР_1 );

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Фермерського господарства «Романат» про визнання недійсним та скасування наказу № КИ/3224083200:04:026/00013156 від 07.02.2014 р. та договору оренди земельної ділянки від 28.03.2014 р., зареєстрованого державним реєстратором Савченко М. А. за індексним № 12014173.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог земельного законодавства під час відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області за № КИ/3224083200:04:026/00013156 від 07.02.2014 р., та тим, що договір оренди землі укладений всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, при укладенні якого сторонами не було дотримано вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2020 р. відкрито провадження у даній справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

17.02.2020 р. до господарського суду Київської області від третьої особи - ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо позовних вимог (заперечення проти позову), в яких третя особа просить суд позов прокурора залишити без розгляду.

25.02.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить залишити позовну заяву прокурора без розгляду, оскільки прокурором в позовній заяві не обґрунтовано на підставі чого прокурор здійснює представництво інтересів держави безособово, незазначивши навіть органу в інтересах якого здійснюється таке представництво, оскільки Держгеокадастр, як правонаступник Держземагентства України, є центральним органом виконавчої влади у спірних правовідносинах. Відповідач-2 вважає, що прокурором пропущено строк позовної давності. Крім того, відповідач вважає доводи позову необґрунтованими, та такими, що не відповідають обставинам справи. На переконання відповідача-2 інтереси держави у даному випадку не порушено.

25.02.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що жоден з чинних (як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час) нормативно-правових актів не містить заборони надавати фізичній особі в оренду земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства за умови, що вона є засновником вже існуючого фермерського господарства. Так само, законодавець не надав Головному управлінню як розпоряднику земель права відмовляти особі у наданні в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства на підставі того, що така особа є засновником вже існуючого фермерського господарства. Таким чином, будь-які правові підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, відмови у затвердженні такого проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 у Головного управління були відсутні.

25.02.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог у даній справі.

16.03.2020 р. до господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь на пояснення третьої особи, в якій він обґрунтовує підстави представництва інтересів держави, та не погоджується з доводами щодо пропущення строків позовної давності, водночас зазначаючи, що строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та договору оренди пропущено з поважних причин.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2020 позов Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ФГ «Романат» про визнання недійсним та скасування наказу та договору оренди земельної ділянки залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 р. ухвалу Господарського суду Київської області від 06.10.2020 у справі № 911/16/20 скасовано; матеріали справи № 911/16/20 повернуто до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

21.01.2021 р. до господарського суду Київської області повернулися матеріали справи № 911/16/20.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Рябцеву О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2021 р. прийнято справу до провадження; підготовче засідання призначено на 09.02.2021 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 30.03.2021 р.

Прокурор у підготовчих засіданнях 09.02.2021 р., 09.03.2021 р., 23.03.2021 р., а також у судових засіданнях 30.03.2021 р., 20.04.2021 р., 27.04.2021 р. та 06.05.2021 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-1 у підготовчі засідання 09.02.2021 р., 09.03.2021 р., 23.03.2021 р., а також у судові засідання 30.03.2021 р., 20.04.2021 р., 27.04.2021 р. та 06.05.2021 р. не з`явився, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103275633899, № 0103277097900, № 0103276509881, № 0103277216705, № 0103277743420, № 0103277716570, № 0103272992448.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні 23.03.2021 р. та у судових засіданнях 20.04.2021 р. та 27.04.2021 р. проти позовних вимог прокурора заперечував. У підготовчі засідання 09.02.2021 р., 09.03.2021 р., а також у судові засідання 30.03.2021 р. та 06.05.2021 р. представник відповідача-2 не з`явився, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103275633775, № 0103275633783, № 0103277098060, № 0103277098044 та підписом представника відповідача-2 на бланку господарського суду Київської області від 23.03.2021 р. про призначення справи до судового розгляду по суті на 30.03.2021 р. та на бланку господарського суду Київської області від 27.04.2021 р. про відкладення розгляду справи на 06.05.2021 р.

Представник третьої особи у підготовчі засідання 09.02.2021 р., 09.03.2021 р., 23.03.2021 р., а також у судові засідання 30.03.2021 р., 20.04.2021 р., 27.04.2021 р. та 06.05.2021 р. не з`явився, хоча про дату, час та місце підготовчих та судових засідань був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103275633791, № 0103277098052, № 0103276510006, № 0103277700941, №0103277743578, № 0103277716767, № 0103272992316.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача 2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор звернувся з даним позовом в інтересах держави як позивач, а відповідачем-1 прокурором вказано Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Звернення прокурора з позовом до господарського суду Київської області обґрунтоване посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, посилаючись на ст. 15-1, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. № 308 зазначав, що на даний час розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області являється Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як орган, якому делеговано державою, як власником спірних земельних ділянок, повноваження розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області.

Прокурор стверджує, що саме вищевказаним уповноваженим органом допущено порушення вимог земельного законодавства при наданні в оренду земель та до теперішнього часу не вжито заходів щодо їх усунення. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Київській області не уповноважене скасовувати прийняті оскаржувані накази.

Також, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій форм власності. Проте, Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 р., не передбачено повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і її територіальних органів щодо пред`явлення позовів про визнання недійсними організаційно-розпорядчих актів органів державної влади або місцевого самоврядування.

Жоден інший орган державної влади, який наділений повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства при розпорядженні та користуванні земельними ділянками, на захист порушених прав держави до суду не звертався, тому у прокурора виникло право на звернення до суду у зв`язку з бездіяльністю цих органів.

Враховуючи викладене та те, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області є відповідачем-1 та позбавлене повноважень самостійно скасувати спірні накази у зв`язку з їх реалізацією шляхом укладення спірного договору оренди землі, а Державна служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи не уповноважені звертатись з позовами до суду, керуючись ст. 53 ГПК України, прокурор звернувся з даним позовом в інтересах держави як позивач.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Головне управління Держгеокадастру у Київській області одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання недійсним його оскарженого наказу, відтак прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

Наказом № КИ/3224083200:04:026/00013156 Головного управління Держземагентства у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки від 07.02.2014 р. затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею 32,0903 га (кадастровий номер 3224083200:04:026:0003) для ведення фермерського господарства, строком на 14 років, розташовану на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області.

28.03.2014 р. між Головним управлінням Держземагентства у Київській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 32,0903 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за адресою: Кривошиїнська сільська рада Сквирського району Київської області.

Згідно з п. 2 договору в оренду надається земельна ділянка площею 32,0903 га, в тому числі рілля - 32,0903 га, кадастровий номер 3224083200:04:026:0003 за рахунок земель державної власності.

Прокурор просить суд визнати недійсним та скасувати зазначений наказ Держземагентства у Київській області та визнати недійсним договір оренди від 28.03.2014 р., посилаючись на те, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки, але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства, тоді як ОСОБА_1 вже отримував земельну ділянку, яка передана зареєстрованому ним фермерському господарству Романат . Отже, відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди первісної земельної ділянки, всі інші земельні ділянки мали бути отримані у користування відповідно до вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" лише на конкурсних засадах - за результатами аукціону.

З цього приводу судом встановлено наступне.

29.12.2009 р. комісією Сквирської районної ради по проведенню професійного відбору з питань створення фермерських господарств, зважаючи на наявність у ОСОБА_1 вищої освіти за спеціальністю облік та аудит , відповідний стаж роботи, було вирішено, що громадянин ОСОБА_1 пройшов професійний відбір для ведення фермерського господарства. Вказане рішення оформлене протоколом № 5 від 29.12.2009 р. засідання вказаної комісії (т. 1 а.с. 155).

04.01.2010 р. між Сквирською РДА (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі - земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 35,0 га, яка знаходиться в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. . Вказаний договір укладено до завершення виготовлення проекту землеустрою, але на строк не більше ніж 1 рік з дати державної реєстрації договору з правом поновлення його на новий строк. Державну реєстрацію договору проведено 04.01.2010 р. за № 75 (т. 2, а.с. 76-79).

04.01.2010 р. Сквирською РДА (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) підписано акт приймання - передачі орендованої земельної ділянки.

В березні 2010 р. гр. ОСОБА_1 звернувся до Голови Сквирської РДА Київської області з заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 35.0 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області (т. 1 а.с. 47).

11.03.2010 р. Розпорядженням Сквирської РДА Київської області № 245 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 35.0 га, що знаходиться в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області для ведення фермерського господарства (т.1, а.с. 199).

Як вбачається з вказаного розпорядження, воно прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки площею 35.0 га для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням Сквирської РДА Київської області від 12.03.2010 № 270 надано в оренду гр. ОСОБА_1 із земель запасу земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 35.0 га в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області для ведення фермерського господарства до завершення виготовлення проекту землеустрою, але на строк не більше ніж на 1 рік. У п. 5 зазначено: "припинити дію договору оренди землі між Сквирською райдержадміністрацією та гр. ОСОБА_1 від 04.01.2010 № 75 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (т.1 а.с. 200-201).

19.03.2010 р. проведено державну реєстрацію Фермерського господарства Романат (код 36912415), єдиним засновником та керівником якого на дату здійснення державної реєстрації був ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФГ Романат станом на 19.03.2010 р.

Розпорядженням Сквирської РДА від 31.10.2011 № 604 Про внесення зміни до розпорядження від 11.03.2010 № 245 внесено до розпорядження голови райдержадміністрації від 11.03.2010 № 245 Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області наступні зміни: 1.1. В пункті першому після слова площею цифри 35,0 замінено на цифри 32,0903 . Також вказаним розпорядженням вирішено внести зміни до договору оренди землі від 07.04.2011 р., укладеного між Сквирською РДА та ФГ Романат , замінивши в пунктах 1 та 2 договору після слів площею цифри 35,0 на цифри 32,0903 (т. 1, а. с.202).

04.04.2012 р. Управлінням Держкомзему у Сквирському районі за результатом розгляду матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на підставі розпорядження Сквирської РДА № 245 від 11.03.2010 р. видано умови № 04-44-550 відведення земельної ділянки, якими встановлено можливість розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області за умов, зокрема: загальна площа земельних ділянок - 32,0903 га; мета відведення: для ведення фермерського господарства (т. 1, а. с.206).

10.04.2012 р. між Сквирською РДА та ФГ Романат укладено договір оренди землі - земельної ділянки площею 32,0903 га із земель запасу, сільськогосподарського призначення, що розташована в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області.

Рішенням Сквирської районної ради Київської області від 27.02.2013 р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 32,0903, що надається в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в межах Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області (т. 1, а. с. 211).

Наказом № КИ/3224083200:04:026/00013156 Головного управління Держземагентства у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки від 07.02.2014 р. затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею 32,0903 га (кадастровий номер 3224083200:04:026:0003) для ведення фермерського господарства, строком на 14 років, розташовану на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оспорюваного наказу) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі , зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства , ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Згідно правової позиції, яка викладеної 03.02.2016 у постанові судової палати у цивільних та адміністративних справам Верховного суду України (справа № 6-2902цс15) при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону № 973-ІУ як спеціального по відношенню до статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Як вже зазначалося, на підставі оскаржуваного наказу, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 32,0903 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за адресою: Кривошиїнська сільська рада Сквирського району Київської області.

Згідно з п. 2 договору в оренду надається земельна ділянка площею 32,0903 га, в тому числі рілля - 32,0903 га, кадастровий номер 3224083200:04:026:0003 за рахунок земель державної власності.

Пунктом 9 договору сторони погодили, що договір укладено строком на 14 років. Після закінчення терміну дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно з п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок сільськогосподарських земель державної власності.

28.03.2014 р. Головним управлінням Держземагентства у Київській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, з якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку площею 32,0903 га , кадастровий номер 3224083200:04:026:0003 за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства.

28.03.2014 р. державним реєстратором Савченко М. А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним № 12014173 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224083200:04:026:0003 площею 32,0903 га .

В матеріалах справи містяться виготовлений на замовлення ОСОБА_1 кадастровий план земельної ділянки площею 32,0903 га, що знаходится в межах Кривошиївської сільської ради, та знаходиться в користуванні у ОСОБА_1 (фермерське господарство), план зон обмежень, обтяжень та сервітутів вказаної земельної ділянки.

При цьому, відповідно до довідки Кривошиївської сільської ради № 43 від 18.02.2020 р. у ОСОБА_1 , голови ФГ Романат на території Кривошиївської сільської ради Київської області в оренді перебуває тільки одна земельна ділянка з кадастровим номером 3224083200:04:026:0003 площею 32,0903 га. Інші земельні ділянки за ОСОБА_1 та Фермерським господарством Романат не рахуються (т. 1, а.с. 150).

Враховуючи викладене та те, що до матеріалів справи не надано доказів того, що у користуванні третьої особи чи відповідача-2. крім земельної ділянки з кадастровим номером 3224083200:04:026:0003 площею 32,0903 га, перебуває або перебувала в оренді інша земельна ділянка, то вказану земельну ділянку не можна вважати додатково отриманою земельною ділянкою, а відповідно, набуття такої земельної ділянки в оренду не свідчить про збільшення за її рахунок масиву земель фермерського господарства.

Як вже зазначалося, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в межах Кривошиїнської сільської ради надано розпорядженням Сквирської районної державної адміністрації Київської області № 245 від 11.03.2010 (т.1, а.с. 199), в яке Розпорядженням Сквирської РДА від 31.10.2011 № 604 внесені зміни щодо площі земельної ділянки, а саме: цифри 35,0 замінено на цифри 32,0903 (т. 1 а.с 202).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції станом на дату реєстрації ФГ Романат - 19.03.2010 р.) передумовою державної реєстрації фермерського господарства є отримання земельної ділянки в оренду в установленому порядку (на підставі договору оренди або одержання акта на право власності на землю).

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України (у чинній на момент прийняття оспорюваного наказу) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення в т.ч. фермерського господарства .

Водночас, відповідно до правового висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 525/1225/15-ц, з урахуванням вимог ст. ст. 7, 12 Закону України Про фермерське господарство , ст. ст. 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

При цьому, прокурором не обґрунтовано, яким чином укладені ОСОБА_1 у період до 2014 р. договори оренди суперечили встановленому законодавством порядку відведення земельної ділянки в оренду, а також того, чому первісно укладений 04.01.2010 р між Сквирською РДА (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) на 1 рік договір не міг бути підставою для реєстрації в березні 2010 року Фермерського господарства Романат .

Щодо посилання прокурора на те, що згідно відповіді ГУ Держпродспоживслужби у Київській області сільськогосподарська техніка за ОСОБА_1 та ФГ Романат не зареєстрована (т. 1, а.с. 50), то вказана обставина не впливає на вирішення вказаного спору по суті. Крім того, правомірність створення та реєстрації ФГ Романат не входить до предмету дослідження у межах даної справи.

Слід зазначити, що відсутність у користуванні фермерського господарства жодної земельної ділянки нівелює мету його створення та виключає можливість здійснення господарської діяльності.

Отже, предметом Розпорядження Сквирської районної державної адміністрації № 245 від 11.03.2010 р. з урахуванням змін, внесених Розпорядженням Сквирської РДА від 31.10.2011 № 604, та предметом Наказу Головного управління Держземагентства у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки від 07.02.2014 р. є одна (єдина, первісна) земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 32,0903 га.

Вказаним підтверджується те, що передана ОСОБА_1 за оспорюваний наказом земельна ділянка є тією самою земельною ділянкою, яка була передана йому в короткострокову оренду на 1 рік за договором від 04.01.2010 р., а в подальшому і за договором від 28.03.2014 р.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими твердження відповідача-2 про те, що прокурором не доведено порушення у даному випадку інтересів держави.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наказ Головного територіального управління Держземагентсва у Київській області за № КИ/3224083200:04:026/00013156 від 07.02.2014 р. Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки відповідає вимогам земельного законодавства, а отже підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарства" (у відповідній редакції) визначено, що після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №376/331/16-ц, за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Враховуючи викладене, твердження прокурора про те, що договір оренди землі від 28.03.2014 р. укладений всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельну ділянку з метою ведення фермерського господарства, при укладенні якого сторонами не було дотримано вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, також не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак підстави для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 215 ЦК України також відсутні.

Як вже зазначалося, 25.02.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог у даній справі.

Відповідач-2 також вважає, що прокурором пропущено строк позовної давності.

Позовна давність застосовується судом у разі наявності порушеного права позивача.

Порушення права держави (позов поданий прокурором в інтересах держави) не встановлено під час розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування та визнання недійсним наказу Головного територіального управління Держземагентсва у Київській області за № КИ/3224083200:04:026/00013156 від 07.02.2014 р. Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.03.2014 р., укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та громадянином ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на прокурора.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Фермерського господарства «Романат» про скасування та визнання недійсним наказу Головного територіального управління Держземагентсва у Київській області за № КИ/3224083200:04:026/00013156 від 07.02.2014 р. Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.03.2014 р., укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та громадянином ОСОБА_1 , відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення підписано 17.06.2021 р.

Суддя О.О. Рябцева