Постанова

від 17.06.2021 по справі 826/8962/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

справа №826/8962/18

адміністративне провадження №К/9901/19354/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (судді: Земляна Г.В. (головуючий), Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі №826/8962/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018 року №0012151406 винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ судові витрати, пов`язаних із сплатою судового збору, у розмірі 67 324,73грн.

4. Представником Товариства з обмеженою відповідальністю ДМ КАПІТАЛ до суду апеляційної інстанції подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій представник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, які включають витрати на здійснення досудової експертної оцінки вартості цінних паперів, що є предметом спору, у розмірі 5000 грн та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 25000 грн.

5. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДМ КАПІТАЛ про розподіл судових витрат залишено без задоволення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року виправлено допущену описку у вступній та резолютивній частинах та повному тексті ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року вказавши замість Додаткова постанова - Ухвала ; замість Постанова - Ухвала ; замість Постановив - Ухвалив .

Короткий зміст вимог касаційних скарг

6. Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для повторного розгляду.

7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25 травня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДМ КАПІТАЛ - адвоката Бєлкіна Л.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій останній просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, які включають витрати на здійснення досудової експертної оцінки вартості цінних паперів, що є предметом спору, у розмірі 5000 грн та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 25000 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до п.1.1 договору № 09/02-18-ЦП від 09.02.2018 на проведення незалежної оцінки, укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем - суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 , замовник доручає, а експерт приймає на себе обов`язки по виконанню робіт по незалежній оцінці вартості майна у вигляді простих іменних акцій для визначення ринкової вартості з метою продажу.

Відповідно до п.2.1 та п. 2.2 вказаного договору сторони визначили, що вартість робіт становить 5 000 грн. Остаточних розрахунок проводиться у термін 2 днів з моменту підписання замовником Акту прийому-передачі робіт по належній оцінці.

Проте, доказів, що підтверджують сплату цих коштів ТОВ ДМ КАПІТАЛ , шляхом внесення їх на розрахунковий рахунок експерта та відповідно зарахування їх або інше підтвердження фактичного отримання цих коштів експерта суду не надано, як не надано і акту прийому-передачі робіт по належній оцінці, який підтверджує виконання робіт експертом, та який відповідно до умов договору, а саме п. 2.2, є підставою для проведення остаточного розрахунку замовником.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно п.1.1 договору № 18-05/1101 від 11.05.2018 про надання експертних консультативних послуг, укладеного між ТОВ ДМ КАПІТАЛ та ТОВ Експертна група ЕС енд ДІ , останній зобов`язується на виконання запитів замовника надавати експертні та консультаційні послуги.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору вартість, строки надання та оплати експертних та консультаційних послуг узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод.

Додатковою угодою № 1 до договору № 18-05/1101 від 11.05.2018 про надання експертних консультативних послуг виконавець приймає зобов`язання з надання таких послуг: проведення судово-економічної експертизи, ціна послуги складає 25000 грн.

П.3 додаткової угоди № 1 передбачає, що оплата здійснюється у наступні строки: 50% передплати у розмірі 12500 грн у строк до 18.05.2018; 50% оплати у розмірі 12500 грн не пізніше дня передачі послуг замовнику (дати підписання акту прийому-передачі робіт).

Разом з тим, доказів, що підтверджують сплату цих коштів позивачем, шляхом внесення 50% передплати у розмірі 12 500 грн у строк до 18.05.2018 на розрахунковий рахунок ТОВ Експертна група ЕС енд ДІ та відповідно зарахування їх або інше підтвердження фактичного отримання цих коштів не надано. Також не надано доказів, що підтверджують сплату коштів шляхом внесення 50% оплати у розмірі 12500 грн не пізніше дня передачі послуг замовнику (дати підписання акту прийому-передачі робіт).

Крім того, Товариством не надано акту прийому-передачі робіт по належній оцінці, який підтверджує виконання робіт експертом, та який відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору № 18-05/1101 від 11.05.2018 є підставою для проведення остаточного розрахунку замовником.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Товариство у доводах касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно виключно з формальних підстав відмовив у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, вказує, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає в обов`язковому порядку надавати платіжні документи, при цьому у разі необхідності таких документів суд не позбавлений витребувати їх у позивача, чого зроблено не було. Вказує, що позивачем надано документи, які підтверджують понесені ним витрати на здійснення досудової експертної оцінки вартості цінних паперів, та витрати на проведення судово-економічної експертизи.

10. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу Товариства надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Кодекс адміністративного судочинства України:

11.1. Частина третя статті 132.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

11.2. Частини п`ята, шоста статті 137.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

11.3. Частини перша, шоста, сьома статті 139.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

11.4. Пункт третій частини першої статті 252.

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

11.5. Частина третя статті 252.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

11.6. Частина четверта статті 252.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.

13. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку та розмір витрат на проведення судово-економічної експертизи, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори на проведення експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату наданих робіт, послуг, проведення експертизи, тощо, які мають бути оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на проведення експертизи, підготовку експертного висновку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача витрат на здійснення досудової експертної оцінки вартості цінних паперів у розмірі 5000 грн та витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 25000 грн, оскільки такі не підтверджені належними документами щодо проведеної позивачем оплати вказаних послуг.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що надані позивачем платіжні доручення від 17.05.2018 на суму 12500 грн, від 27.06.2018 на суму 12500 грн та від 28.02.2018 на суму 5000 грн не містить відміток установи банку про проведення відповідної операції про сплату (перерахування) коштів.

Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає в обов`язковому порядку надавати платіжні документи, при цьому у разі необхідності таких документів суд не позбавлений витребувати їх у позивача, чого зроблено не було, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тобто позивач, як сторона яка подавала заяву про розподіл судових витрат та особа, яка заінтересована в ухваленні рішення про стягнення на його користь судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, має самостійно подати до суду належні докази понесених витрат, зокрема платіжні доручення, які мають бути засвідчені в установленому порядку банківською установою.

Проте позивачем не надано належних та достатніх доказів понесених ним витрат (оплату замовлених послуг) на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 25000 грн та на здійснення експертної оцінки вартості цінних паперів в розмірі 5000 грн.

16. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що договір № 09/02-18-ЦП на проведення незалежної оцінки, укладено позивачем з Фізичною особою-підприємцем - суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 09.02.2018, в той час як акт перевірки, в якому було зафіксовано допущені позивачем порушення, контролюючим органом складено 21.02.2018, тобто станом на 09.02.2018 фактично висновки контролюючого органу ще були відсутні, а відповідно відсутній і спір щодо вартості пакету акцій, відносно яких позивачем і було замовлено експертну оцінку вказаного активу. Крім того, незрозумілим також є те, що звіт про оцінку ринкової вартості акцій було складено експертом ОСОБА_1 09.02.2018 та передано позивачу 15.02.2018 (акт прийому - передачі), тобто до моменту завершення контролюючим органом перевірки та складення акту, проте такий звіт про оцінку ринкової вартості акцій позивачем контролюючому органу для врахування при формуванні висновків про допущені порушення надано не було.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Враховуючи положення статей 132, 137, 139 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ КАПІТАЛ на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 132, 137, 139, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДМ КАПІТАЛ" залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі 826/8962/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова