Рішення

від 07.05.2021 по справі 741/1221/19

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1221/19

Провадження № 2-др/741/2/21

ДОДАТКОВЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 07 травня 2021 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гутника Валерія Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агропрогрес про визнання договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі недійсними,

встановив:

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2021 року було задоволено у повному обсязі позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Агропрогрес про визнання договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі недійсними.

2 квітня 2021 року представник позивача - адвокат Гутник В.П. подав до суду заяви про поновлення строку на подачу доказів та про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про стягнення з ПП Агропрогрес на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 933,65 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Представник позивача - адвокат Гутник В.П. подав до суду заяву, в якій зазначив, що заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує, просив її задовольнити, розгляд заяви проводити без його участі та участі позивача.

Представник ПП Агропрогрес подав до суду заперечення проти заяви про поновлення строку на подачу доказів та заяви про ухвалення додаткового рішення, просив залишити їх без розгляду з тих підстав, що представник позивача до судових дебатів не заявляв про намір надати суду докази, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу, та не надав доказів, які підтверджують поважність пропуску строку для подання таких доказів.

Суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутності учасників справи, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду такої заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

На зазначене звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У судовому засіданні встановлено, що представником ОСОБА_1 у даній справі був адвокат Гутник В.П., який діяв на підставі ордеру серії ЧН № 043411 (а.с. 47).

На підтвердження понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги адвокатом Гутником В.П. надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000085, договір про надання правової допомоги від 7 лютого 2019 року, розрахунок гонорару до договору про надання правової допомоги від 7 лютого 2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі № 741/1221/19, квитанцію № 3 про отримання готівкових грошових коштів від 30 березня 2021 року (а.с. 132-136а).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Пунктами 1 та 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 34-47 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і відповідними нормами ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частинах 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У судовому засіданні встановлено, що до закінчення судових дебатів у справі представник позивача у заяві від 21 січня 2021 року заявив, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується матеріалами справи (зворот а.с. 109).

З матеріалів справи вбачається, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу було подано з порушення строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У обґрунтування поважності причин пропуску цього строку представником позивача зазначено те, що судове рішення було ухвалене без участі позивача та його представника, у день проголошення його копія учасникам справи не вручалася, а надійшла на електронну пошту представника позивача лише 29 березня 2021 року.

Суд визнає зазначені причини пропуску строку на подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу поважними, а тому цей строк підлягає поновленню.

Представник відповідача не надав суду доказів на спростування розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та не довів їх необґрунтованість.

Ураховуючи вищевикладене, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача про те, що представник позивача до судових дебатів не заявляв про намір надати суду докази, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу, та не надав доказів, які підтверджують поважність пропуску строку для подання таких доказів, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Гутнику Валерію Петровичу строк на подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з приватного підприємства АГРОПРОГРЕС , код ЄДРПОУ 31174509, місцезнаходження: с. Горбачі Бобровицького району Чернігівської області, вул. Молодіжна, 15, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 933 (сім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 65 коп.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв