Рішення

від 03.06.2021 по справі 522/4375/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4375/21

Провадження № 2/522/5929/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

03 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,

розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Кадорр Каманіна про визнання права власності на майнові права та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на майнові права та стягнення коштів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА було укладено договір купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1 -7-10/43.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 зобов`язувалася сплатити грошову кошти у розмірі 44 410,30 доларів США за майнові права на квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 ), будівельний номер 1-7-10, а ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА зобов`язувалося прийняти вказані кошти та передати, після закінчення будівництва, ОСОБА_2 у власність квартиру за адресою (будівельна адреса): АДРЕСА_1 . 19.03.2018р., за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_2 , у зв`язку з неспроможністю нею виконати свої зобов`язання за вищевказаним договором, позивачем було перераховано на рахунок ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА грошову суму у розмірі 104 086,50 (сто чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 50 коп. із зазначенням призначення платежу: Часткова оплата по договору №1-7-10/43 від 02.06.2017 р., у т.ч. ПДВ 20% -17347,75 грн. Платник ОСОБА_2 , згідно платіжного доручення №63.

Відповідно до п. 5.9 Договору при здійсненні розрахунків в платіжному дорученні (квитанції) зазначається призначення платежу: сплата частини суми за договором від 02.06.2017 р.«№ 1-7-10/43, у т.ч. ПДВ 20%, платник ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що замість ОСОБА_2 нею було виконано її обов`язки за договором купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року по оплаті за немайнові права на квартиру будівельний номер 1-7-10 у житловому будинку за АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 ), на суму 104 086,50 грн.

Далі на підставі договору купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року, ОСОБА_2 набула у власність майнові права на вищевказану квартиру в повному обсязі.

На сьогоднішній день, сплачені позивачем майнові права на частину вищевказаної квартири в розмірі 104 086,50 грн., ОСОБА_2 позивачу не передані та будь-яким чином не компенсовані.

Таким чином позивач вражає, що у зв`язку з виконанням нею обов`язків ОСОБА_2 за договором купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року по оплаті за майнові права на квартиру у житловому будинку за адресою (будівельна адреса): АДРЕСА_2 ), будівельний номер 1-7-10, на суму 104 086,50 грн., позивач має право на частку майнових прав на вищевказаний об`єкт нерухомості вартістю 104 086,50 грн.

Як зазначає позивач, у зв`язку з неприязними відносинами, що склалися між нею та відповідачем, спільне володіння, користування та розпорядження майновими правами на квартиру у житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 ), будівельний номер 1- 7-10, що є предметом договору № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА , та в подальшому використання об`єкта майнових прав, є неможливим, та виділення частки належних позивачу майнових прав на спірний об`єкт в натурі є неможливим, вважає, що в рахунок компенсації вартості частки майнових прав позивача, ОСОБА_2 повинна сплатити компенсацію її вартості у розмірі 104 086,50 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

16 квітня 2021 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву, відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви. В обґрунтування позовної заяви відповідач вказує, що у зв`язку із занятістю, відповідач попросила позивача, а та погодилася сплатити вказану грошову суму та 19.03.2018 року від імені ОСОБА_3 та за рахунок її особистих коштів, черговий платіж в розмірі 104 086,50 грн. на рахунок Кадорр-Каманіна за договором №1-7-10/43 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 02.06.2017 року. За договором №1-7-10/43 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 2017 року учасниками правовідносин є ТОВ Кадорр-Каманіна" та ОСОБА_2 . Перерахування позивачкою за вказаним договором від імені ОСОБА_2 та за рахунок навіть її особистих коштів чергового платежу не породжує для позивачки права власності на предмет договору, тобто на частку майнових прав.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 03 червня 2021 року з`явився представник позивача ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 . Третя особа ТОВ Кадорр Каманіна про дату та час судового засідання сповіщені належним чином, про причини не явки у судове засідання суд не повідомили.

Під час судового засідання представник відповідача визнав факт сплати за ОСОБА_3 по договору. Представник позивача під час судового засідання зазначила, що основним порушенням прав позивача є неповернення суми у розмірі 104000, 00 грн. які сплачені за договором №1-7-10/43 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 2017 року

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 червня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА було укладено договір купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1 -7-10/43.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 зобов`язувалася сплатити грошову кошти у розмірі 44 410,30 доларів США за майнові права на квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 ), будівельний номер 1-7-10, а ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА зобов`язувалося прийняти вказані кошти та передати, після закінчення будівництва, ОСОБА_2 у власність квартиру за адресою (будівельна адреса): АДРЕСА_1 .

Представник відповідача під час судового засідання не заперечував, що згідно платіжного доручення №63, ФОП ОСОБА_6 було перераховано на рахунок ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА грошову суму у розмірі 104 086,50 (сто чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 50 коп. із зазначенням призначення платежу: Часткова оплата по договору №1-7-10/43 від 02.06.2017 р., у т.ч. ПДВ 20% -17347,75 грн. Платник ОСОБА_2 .

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 року(справа №916/2628/19) встановлено: …що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Одеса, перебуваючи з ОСОБА_2 в родинному зв`язку, цілком свідомо та з власної волі здійснила перерахування грошових коштів, зазначивши в платіжному дорученні від 19.03.2018 р. № 63 реквізити договору, на виконання якого здійснюється платіж, та зобов`язану особу (платника) за цим договором ОСОБА_2 , тобто у розумінні ч. 1 ст. 528 Цивільного кодекс України виконала обов`язок боржника зі сплати чергового платежу за договором від 02.06.2017 р. № 1-7-10/43 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем по справі було перераховано на рахунок ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА грошову суму у розмірі 104 086,50 (сто чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 50 коп. на користь ОСОБА_2 .

Суд критично оцінює вимоги позивача про визнання права власності за позивачем частки майнових прав на вартиру будівельний номер 1-7-10 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року.

Судом встановлено, що за договором № 1-7-10/43 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 02.06.2017 року учасниками правовідносин є ТОВ Кадорр-Каманіна та ОСОБА_2 .

На підставі договору купівлі - продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року, ОСОБА_2 перейшли у власність майнові права на вищевказану квартиру в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, суд встановлює, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є стороною договору № 1-7-10/43 від 02 червня 2017 року, а тому відсутні підстави для набуття частини майнових прав на зазначену квартиру, тому як у неї не виникало будь-яких прав та обов`язків на підставі цього договору.

Посилання позивача на те, що у неї виникло право власності на частину майнових прав на квартиру у зв`язку з фактичною оплатою цієї частини є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно п.8.7 договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 02.06.2017 року № 1-7-10/43, укладеного між ТОВ Кадорр-Каманіна та ОСОБА_2 , покупець має право передавати свої права й обов`язки за Договором іншим особам лише за згодою Продавця (ТОВ Кадорр-Каманіна) з відповідним переоформленням.

Відповідно до ч.1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Таким чином суд приходить до висновку, що зобов`язання боржника може бути ним покладено на іншу особу, однак передоручення виконання не тягне за собою зміну боржника у зобов`язанні. Боржник зберігає свій правовий статус, покладаючи на третю особу тільки обов`язок виконати фактичні дії.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд в постанові від 27.08.2020 р. у справі № 419/2304/18 зазначив, що суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, а, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Необхідність цього принципу підтверджена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, (провадження № 14-473цс18), в якій зазначено, що згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм . З аналізу наведених норм процесуального права убачається, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Дослідивши матеріали справи та встановивши дійсні обставини спору суд вказує, що позивачем здійснено неправильну юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, однак враховуючи, що підставою звернення до суду позивачем є фактично повернення сплачених на користь позивача коштів, суд вбачає за можливе застосувати положення ст.. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, встановивши факт, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Одеса, здійснила перерахування грошових коштів, зазначивши в платіжному дорученні від 19.03.2018 р. № 63 реквізити договору, на виконання якого здійснюється платіж, та зобов`язану особу (платника) за цим договором ОСОБА_2 , тобто у розумінні ч. 1 ст. 528 Цивільного кодекс України виконала обов`язок боржника зі сплати чергового платежу за договором від 02.06.2017 р. № 1-7-10/43 суд приходить до висновку, що у фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 виникло право вимоги до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 104086,50 грн., які було перераховано на рахунок ТОВ КАДОРР-КАМАНІНА із зазначенням призначення платежу: Часткова оплата по договору №1-7-10/43 від 02.06.2017 р., у т.ч. ПДВ 20% -17347,75 грн. Платник ОСОБА_2 , згідно платіжного доручення №63.

Керуючись ст. ст. 13 , 526, 527, 528, 1212, ЦК України, 12 , 13 , 76 , 77 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 272 , 273 ЦПК України , -

У Х В А Л И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Кадорр Каманіна про визнання права власності на майнові права та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) грошові кошти, у розмірі 104 086,50 (сто чотири тисячі вісімдесят шість) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) судові витрати у розмірі 1040,90 гривень.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України .

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 14.06.2021 р.

Суддя А.В. Науменко

03.06.21