Ухвала

від 10.06.2021 по справі 522/8685/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

10.06.2021

Справа № 522/8685/13-ц

Провадження № 4-с/522/100/21

УХВАЛА

10 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Середи А.В.,

представники сторін в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , орган державної виконавчої служби - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на бездіяльність органу державної виконавчої служби,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021 до суду надійшла скарга боржника ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ Кредитні ініціативи , орган державної виконавчої служби - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 46201739 щодо виконання виконавчого листа від 12.05.2014 № 522/8685/13-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з нього на користь ТОВ Кредитні ініціативи грошових коштів;

- скасувати постанову Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 46201739 від 27.01.2015, якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 46201739 від 27.01.2015;

- зобов`язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) припинити обтяження: номер запису про обтяження: 8732907 (спеціальний розділ) від 14.02.2015; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 46201739 від 27.01.2015; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19348015 від 14.02.2015; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 зазначив про те, що реалізовуючи своє право власності, через намір продати земельну ділянку, при проведенні перевірки нотаріусом (ч. 2 ст. 55 Закону України Про нотаріат ), довідався про наявність зареєстрованого обтяження, вчиненого у виконавчому провадженні № 46201739 щодо виконання виконавчого листа від 12.05.2014 № 522/8685/13-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з нього на користь ТОВ Кредитні ініціативи грошових коштів.

08.12.2020 скаржник звернувся до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту у зв`язку із закінчення виконавчого провадження.

Листом від 30.03.2021 № В-9 державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив його про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження та про знищення виконавчого провадження на підставі п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Однак, наявність даного арешту обмежує ОСОБА_1 у здійсненні ним права власності, зокрема права вільно розпоряджатися належним йому майном, що стало підставою для звернення з даною скаргою до суду.

Ухвалою суду від 17.05.2021 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 21.05.2021.

20.05.2021 на електронну адресу суду від скаржника надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

21.05.2021 у зв`язку із неявкою сторін розгляд скарги відкладено на 10.06.2021.

10.06.2021 представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Розглянувши матеріали скарги та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2014 у справі № 522/8685/13-ц позов ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кредитні ініціативи суму заборгованості за кредитним договором від 09.07.2008 № 5006128950 у розмірі 45 585,55 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом - 30 642,22 грн; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 8 260,15 грн; заборгованість за комісією - 1 462,32 грн; розмір неустойки - 5 220,86 грн та судовий збір - 455,85 грн.

Надалі в ході виконання зазначеного вище рішення суду у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало ВП № 46201739 за виконавчим листом від 12.05.2014 № 522/8685/13-ц, виданим Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь на ТОВ Кредитні ініціативи грошових коштів у сумі 46 041, 40 грн. В рамках якого 27.01.2015 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

08.12.2020 скаржник звернувся до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою в якій зазначив про те, що виконавчий документ було повернуто стягувачу, а він в свою чергу не скористався правом на стягнення, а також приймаючи до уваги, що строки давності по цьому документу пройшли, просив зняти арешт з майна, який був накладений постановою від 27.01.2015 ВП № 46201739.

Листом від 30.03.2021 № В-9 державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження та про знищення виконавчого провадження на підставі п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Положеннями ч. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

За змістом ст. 23 Закону України Про виконавче провадження строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у передбачених частиною першою цієї статті випадках. При цьому у ній не зазначено такого випадку, як повернення виконавчого листа стягувачу у зв`язку з відсутністю боржника або його майна.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, у разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є закінченим , після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені частиною другою ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , а відтак вимоги скаржника, щодо визнання протиправною бездіяльності Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 46201739 в межах виконання виконавчого листа від 12.05.2014 № 522/8685/13-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з нього на користь ТОВ Кредитні ініціативи грошових коштів, не можуть бути задоволені судом.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 263/1468/17.

Щодо вимог скаржника викладених в пунктах 3-5 прохальної частини скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , в редакції, яка діяла станом 27.01.2015, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 11 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження закріплюється, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційний Суду України акцентує, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (речення перше абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини) рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Судом встановлено, що виконавчий лист від 12.05.2014 № 522/8685/13-ц, виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кредитні ініціативи грошових коштів було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , а матеріали виконавчого провадження на підставі п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби було знищено, а відтак рішення Приморського районного суду м. Одеси не виконано.

Разом з цим, ОСОБА_1 у своїй скарзі вказує на те, що стягувач повторно виконавчий документ не пред`являв до виконання у визначений законом строк. Однак, суд зауважує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, на підтвердження даного факту скаржником належних доказів до суду не надано, як і доказів виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.02.2014 у справі № 522/8685/13-ц.

Крім того, суд зазначає, що пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання може бути самостійною підставою для захисту прав боржника шляхом звернення до суду з відповідною заявою.

З огляду на викладене, у задоволені вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені скарги боржника ОСОБА_1 , стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , орган державної виконавчої служби - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на бездіяльність органу державної виконавчої служби відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.06.2021.

Суддя І.А. Павлик