ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Панов М.М.
08 червня 2021 р.Справа № 520/10700/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
12.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області) від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надати її у власність ОСОБА_1 ..
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що на неодноразові його звернення впродовж 2014-2020 років до ГУ Держгеокадастру у Харківській області стосовно затвердження документації землеустрою та надання земельної ділянки у власність, останнім надавались формальні відповіді-відписки у формі листа ГУ Держземагенства у Харківській області від 27.06.2014 року № 19-20-6-7956/0/9-14 на заяву позивача від 18.06.2014 року та листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 02.07.2018 року № Б-7913/0-5494/0/95-18 на заяву позивача від 19.06.2018 року. За результатами розгляду заяв позивача від 22.10.2019 року, від 13.11.2019 року та від 19.03.2020 року, відповідачем наказом від 01.11.2019 року № 11312-СГ, від 27.11.2019 року № 12791-СГ та від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність відповідно, з наступних підстав: відомості, зазначені на кадастровому плані земельної ділянки не відповідають вимогам ст. 11 Закону України від 07.07.2011 року № 3613-VI Про Державний земельний кадастр (далі - Закон № 3613-VI) в частині визначення цільового призначення земельної ділянки; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам п.п. 4.4.16, 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:3000, 1:1000 та 1:5000 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.09.1998 року № 56, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.06.1998 року за № 392/2833 (далі - Інструкція № 56); реєстрація земельної ділянки в державному земельному кадастрі здійсненна раніше, ніж була погоджена документація із землеустрою, що суперечить вимогам п. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, що в свою чергу, суперечать нормам діючого законодавства України та свідчать про створення штучних перепон у реалізації беззаперечного законного права ОСОБА_1 на набуття у власність спірної земельної ділянки.
Позивач вважає наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також у зв`язку із відсутністю обов`язкової державної експертизи у визначних законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що стадія затвердження проекту землеустрою є окремою та обов`язковою стадією у процесі безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, саме на завершальній стадії затвердження документації із землеустрою, Головне управління уповноважене та зобов`язане проводити остаточну перевірку відповідності проекту землеустрою вимогам чинного законодавства, оскільки в протилежному випадку, неврахування висновків органу, зроблених на вказаному етапі приватизації, нівелює саме існування вказаної стадії у процесі безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам.
Відповідач звертає увагу, що у процесі детальної перевірки документації із землеустрою, наданої позивачем, було встановлено, що матеріали геодезичних вишукувань не відповідають вимогам Інструкції № 56, реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж була погоджена документація із землеустрою, що суперечить вимогам Порядку ведення Державного земельного кадастру, що свідчить про правомірність винесено оскаржуваного наказу.
Також відповідач не погоджується із позовною вимогою щодо зобов`язання прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою та надання її у власність, оскільки остання є прямим втручанням в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ;
- зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надання її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмолено.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Харківській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 420,40 грн.
Судове рішення вмотивоване тим, що в оскаржуваному наказі відповідача від 31.03.2020 року № 6675-СГ не наведено жодної з підстав, передбачених чинним законодавством, за яких позивачу може бути відмовлено в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.
Окрім того, суд, не заперечуючи наявності у владного суб`єкта дискреційних повноважень у спірних правовідносинах та не обмежуючи обсягу адміністративного розсуду владного суб`єкта, зобов`язав ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача з урахування висновків, викладених у судовому рішенні.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надання її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі та ухвалити нове судове рішення в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надання її у власність ОСОБА_1 ..
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області зазначило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року, ним було повторно розгляну заяву громадянина ОСОБА_1 та прийнято наказ від 01.12.2020 року № 20574-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність , відповідно до якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9000 га, в тому числі площею га (кадастровий номер 6320285200:01:000:0506) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області.
Відповідач також зазначив, що про виконання рішення суду, він проінформував відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом від 11.12.2020 року № 11-20-14,2-9799/0/19-20 у зв`язку з чим, просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що розпорядженням Балаклійської Державної адміністрації Харківської області від 21.08.2012 року № 496 Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства , позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,9 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу, рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, з метою надання у власність, для ведення особистого селянського господарства (а.с.32).
На виконання вищезазначеного розпорядження, на замовлення ОСОБА_1 та інших п`яти громадян, в 2012 році було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11.8000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, та зокрема, відведення земельної ділянки загального площею 1.9000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області (а.с.15-105).
В подальшому комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою надано висновок від 27.11.2012 року № 125 про погодження позитивно зазначеної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, зазначений проект та електронний документ перевірено державним кадастровим реєстратором відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області, проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою та 18.02.2013 року зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 1,9000 га за кадастровим номером 6320285200:01:000:0506, яка розташована на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області.
Відповідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6301035282014, виданого позивачу за результатом розгляду заяви від 18.02.2013 року про державну реєстрацію земельної ділянки, державна реєстрація зазначеної земельної ділянки відбулася на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого в 2012 року, дата державної реєстрації земельної ділянки - 18.02.2013 року (а.с.142-145).
На вимогу ГУ Держземагенства у Харківській області вже особисто позивачем в 2013 році було замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, який в подальшому також було погоджено Відділом Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області 21.03.2014 року № 166 та внесено зміни до ДЗК, про що міститься відмітка на кадастровому плані земельної ділянки та інших графічних матеріалах, проставлена державним кадастровим реєстратором 24.04.2014 року (а.с.106-138).
В подальшому у період 2014-2020 років, позивач звертався до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з приводу затвердження вищезазначеної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, останнім надавались відмови у затвердженні відповідної документації та передачі ділянки у власність. Так, позивачем вказано, що загалом позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із 5 заявами про затвердження документації із землеустрою, за результатами розгляду яких відповідачем надавались формальні відповіді-відписки у формі листів, а саме: лист ГУ Держземагенства у Харківській області від 27.06.2014 року № 19-20-6-7965/0/9-14 на заяву позивача від 18.06.2014 року (а.с.139, 146); лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 02.07.2018 року № Б-7913/0-5494/0/95-18 на заяву позивача від 19.06.2018 року (а.с.147-148, 149).
Так, за результатом розгляду заяви позивача від 22.10.2019 року (а.с.150-152), наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 01.11.2019 року № 11325-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність , ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 із посиланням на наступні обставини: не обґрунтовано чинність розпорядження голови Балаклійської райдержадміністрації від 03.08.2012 року № 470 про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, враховуючи вимоги пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву ; земельна ділянка, яку позивач бажаєте отримати у власність, була зареєстрована в Державному земельному кадастрі раніше ніж представлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений територіальним Відділом Держземагенства, відповідно до ст. 186 1 ЗК України; в акті погодження меж земельної ділянки від 04.12.2013 року уточнити інформацію щодо суміжного землекористувача на відрізку межі від № А до Б; представленим на розгляд проектом передбачено відведення земельної ділянки за рахунок земель державної власності, при цьому, вказано, що у витязі з Державного земельного кадастру, доданому до заяви, форма власності земель, за рахунок яких передбачається відведення земельної ділянки не визначена; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам пунктів 4.4.16, 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції № 56 (а.с.153).
За результатом розгляду заяви позивача від 13.11.2019 року (а.с.157-158), наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.11.2019 року № 12791-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність , позивачу було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506. В якості підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність вказано, що: відомості, зазначені на кадастровому плані земельної ділянки, не відповідають вимогам ст. 11 Закону України Про Державний земельний кадастр в частині визначення цільового призначення земельної ділянки; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам пунктів 4.4.16. 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції № 56; реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж була погоджена документація із землеустрою, що суперечить вимогам п. 110 Порядку ведення державного земельного кадастру. Відсутні відповідні обґрунтування в пояснювальній записці (а.с.159).
За результатом розгляду заяви позивача від 19.03.2020 року (а.с.154-155), наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність , позивачу було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506. В якості підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність вказано, що: відомості, зазначені на кадастровому плані земельної ділянки, не відповідають вимогам ст. 11 Закону України Про державний земельний кадастр в частині визначення цільового призначення земельної ділянки; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам пунктів 4.4.16. 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції № 56; реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж була погоджена документація із землеустрою, що суперечить вимогам п. 110 Порядку ведення державного земельного кадастру. Відсутні відповідні обґрунтування в пояснювальній записці (а.с.156).
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року по справі № 520/10700/2020, ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято наказ від 01.12.2020 року № 20574-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність , відповідно до якого вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9000 га, в тому числі площею га (кадастровий номер 6320285200:01:000:0506) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області (а.с.208).
Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З урахуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги та надає правову оцінку судовому рішенню на час його ухвалення судом першої інстанції.
Так, рішення суду першої інстанції позивачем оскаржено в частині обрання судом способу захисту прав особи шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності, зазначаючи, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача затвердити документацію із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.
З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що предметом спору в цій частині є правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.
На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно-обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 по справі № 2040/6320/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186 1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту, на стадії ж затвердження проекту землеустрою у селищної ради відсутні повноваження на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою надано висновок від 27.11.2012 року № 125, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,8000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, та зокрема, відведення земельної ділянки загального площею 1,9000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області особисто ОСОБА_1 ..
Отже, зазначений проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
Більш того, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність , дійшов висновку про його протиправність з огляду на те, що підстави відмови є необґрунтованими, та не визначені положеннями Земельного кодексу України та Закону України Про землеустрій , як підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.
Крім того, обираючи ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача колегія суддів також приймає до уваги неодноразове звернення ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявами щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, за результатами розгляду яких відповідачем надавались відмови, зокрема, листами ГУ Держземагенства у Харківській області від 27.06.2014 року № 19-20-6-7965/0/9-14 на заяву позивача від 18.06.2014 року; лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 02.07.2018 року № Б-7913/0-5494/0/95-18 на заяву позивача від 19.06.2018 року; за результатом розгляду заяви позивача від 22.10.2019 року наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 01.11.2019 року № 11325-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ; за результатом розгляду заяви позивача від 13.11.2019 року, наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.11.2019 року № 12791-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та за результатом розгляду заяви позивача від 19.03.2020 року, оскаржуваним наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 року № 6675-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність .
Так, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення з одночасним визнанням бездіяльності суб`єкта влад6них повноважень протиправною, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.
При цьому, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає неефективним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача, як прийняття рішення, а саме, про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії, щодо повторного розгляду питання щодо затвердження проекту землеустрою.
Колегія суддів не приймає доводи відповідача стосовно відмови у задоволенні вимог апеляційної скарги щодо прийняття нового судового рішення, яким позивач просить зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надати йому її у власність, враховуючи, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року по справі № 520/10700/2020 ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянуто заяву громадянина ОСОБА_1 та прийнято наказ від 01.12.2020 року № 20574-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області та передано громадянину ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9000 га (кадастровий номер 6320285200:01:000:0506) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, оскільки з урахуванням приписів ст.ст. 2, 5, 6 КАС України, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надання її у власність ОСОБА_1 ..
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надати її у власність ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надання її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового судового рішення, яким зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надати її у власність ОСОБА_1 ..
Колегія суддів зазначає, що факт добровільного виконання судового рішення, що не набрало законної сили, а саме - здійснення повторного розгляду питання про затвердження проекту землеустрою, наданого позивачем ОСОБА_1 , з наступним кроком - прийняттям 01.12.2020 року наказу № 20574-СГ Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність , може бути свідченням лише того, що рішення суду апеляційної інстанції не потребує примусового виконання.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо встановлення обставин справи і помилково застосував норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду 19 жовтня 2020 року по справі № 520/10700/2020 скасувати в частині, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надати її у власність ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надання її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0506 та надати її у власність ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі складена і підписана 18 червня 2021 року.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2021 |
Оприлюднено | 22.06.2021 |
Номер документу | 97760107 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мельнікова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні