Постанова

від 09.06.2021 по справі 420/4265/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4265/20 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0010270507 від 07.04.2020 року, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 757 327 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними, необґрунтованими, необ`єктивними, не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до перевірки та до суду первинними документами, які повною мірою підтверджують реальність господарських операцій, відображених в податковій звітності, та які були предметом перевірки.

В свою чергу, з акту перевірки не вбачається жодних порушень Товариством норм чинного законодавства, а лише зазначаються припущення податкового органу стосовно можливих порушень чинного законодавства контрагентом позивача. Також позивач зазначив, що в акті перевірки відсутні будь-які зауваження перевіряючих до наданих позивачем документів, відповідач не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у первинних документах, а також не зазначив про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснених господарських операцій з ТОВ Релізпроект .

Щодо визначених в акті перевірки недоліків господарської діяльності контрагента позивача, а саме відсутність належної кількості працівників, суд першої інстанції не взяв їх до уваги, оскільки умовами договорів, укладених позивачем з ТОВ Релізпроект , передбачено право підрядника долучати до виконання третіх осіб (субпідрядників) за письмовим погодженням із замовником. На підтвердження тому, що до виконання робіт були долучені субпідрядники, позивачем надані копії відповідних договорів, акти виконаних робіт з субпідрядниками.

Також позивачем надані копії договору про надання послуг будівельної техніки, договору про надання охоронних послуг, договір про надання послуг зі збору, ввезення та утилізації (захоронення) відходів, що підтверджує наявність спеціальної техніки для проведення будівельних, навантажувальних/розвантажувальних робіт, охоронюваних місць для зберігання техніки та ТМЦ, що необхідно для здійснення господарської діяльності позивача. За висновком суду першої інстанції, наявні в матеріалах справи докази повною мірою підтверджують реальність господарської операції в вказаним в акті перевірки контрагентом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Головне управління ДПС в Одеській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначив, що встановлені в Акті перевірки обставини свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Релізпроект , оскільки у останнього відсутня достатня кількість трудових ресурсів для здійснення підрядних робіт на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху .

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В його обґрунтування наведені доводи, ідентичні тим, що були викладені у позовній заяві.

Фактичні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху зареєстровано 22.12.2006 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій № 1543 1020 000 001 783. Одними із основних видів діяльності позивача є комплексне обслуговування об`єктів (81.10). (а.с.17-18 т. 1)

Відповідно до п.2.2 Статуту Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху , основним завданням позивача є будівництво багатоквартирного жилого будинку (будинків), експлуатація та управління цим будинком (будинками), представництво та захист прав і законних інтересів членів Кооперативу у державних та місцевих органах влади, громадських та інших об`єднаннях, установах та організаціях, надання членам Кооперативу допомоги та підтримки (а.с. 19-32, т. 1).

На підставі виданих ГУ ДПС в Одеській області направлень посадовими особами відповідача 21.02.2020 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість із контрагентом-постачальником ТОВ Релізпроект за період з 01.05.2019 року по 31.08.2019 року, за наслідками якої складено акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 190/15-32-05-06/34815365 від 06.03.2020 року.

За висновками контролюючого органу в ході перевірки встановлено порушення п. 44 .1 ст. 44, п. 198.1 п. 198. 3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації), на 757 327 грн. (а.с. 40-65 т. 1).

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0010270507 від 07.04.2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2019 року в розмірі 757 327 грн. (а.с.96 т. 1).

Законність вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

За приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених вище положень чинного законодавства свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період, який перевірявся, позивач уклав з ТОВ РЕЛІЗПРОЕКТ договір №24/1 від 24.01.2019 року, відповідно до якого Підрядник зобов`язався на замовлення Замовника на свій ризик виконати комплекс робіт по будівництву 4-х поверхового будинку з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник - надати Підряднику будівельний майданчик та передати проектну та технічну документацію, прийняти від Підрядника роботи та оплатити їх. (а.с. 113-120 т.1).

01 липня 2019 року між ТОВ РЕЛІЗПРОЕКТ та ТОВ ЖБТ Гарантія Успіху укладено аналогічний договір № 01/07 від 01.07.2019 року, відповідно до якого Підрядник зобов`язався на замовлення Замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк комплекс робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем було надано до перевірки та до суду копії вищезазначених договорів, податкових накладних, договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень, червень, липень, серпень 2019 року, акти виконаних будівельних робіт за травень, липень серпень 2019 року, підсумкову відомість ресурсів, акти списання товарів, платіжне доручення про оплату послуг за будівельно- монтажні роботи, накладні на переміщення, оборотно-сальдову відомість по рахункам (а.с. 113 т. 1 - 67 т. 2).

Також позивачем надано договір про надання послуг будівельної техніки від 01 червня 2018 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОК ЖБТ Гарантія Успіху , ТОВ ОДЕСУБК , відповідно до якого Власник зобов`язується надати, а Виконавець виконати послуги з надання будівельної техніки, а саме: баштовий кран КБ - 308 А, 1988 р.в. Відповідно до п.1.2 договору місцем експлуатації спецтехніки є будівельний об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; договір про надання охоронних послуг №1-18 від 01 травня 2018 року, укладений між ТОВ Укрохрансервіс та ОК ЖБТ Гарантія Успіху щодо охорони майна та матеріальних цінностей на будівельному майданчику, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , договір про надання охоронних послуг №339-19ф від 01 червня 2019 року, укладений між ПП Олімп-Юг та ОК ЖБТ Гарантія Успіху та договір про надання послуг № 61 від 05 червня 2019 року щодо надання послуг зі збору, ввезення та утилізації (захоронення) відходів змішаних будівництва та знесення будівель і споруд, глини, вибілюючої жирної і порошків фільтрувальних, відходів виробничо-технологічних, одягу захисного, зношеного або зіпсованого, відходів комунальних (міських) змішаних, в т.ч сміття з урн, шламу від очищення вод стічних неспецифічних промислових, відходів очищення насіння, лушпиння, макухи (шроту) і залишків твердих інших від переробки сировини рослинної і інших відходів не вище 4 класу небезпеки (а.с. 75-93 т. 2).

Крім цього Товариством надано рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району №500-VII від 21 листопада 2016 року, яким затверджено детальний план території земельної ділянки, що перебуває у довгостроковій оренді ОК ЖБТ Гарантія Успіху , для розташування багатоквартирних жилих будинків, будівництва мереж і споруд інженерного та інших об`єктів загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , Декларацію про початок виконання будівельних робіт на багатоквартирний 4-х поверховий житловий будинок з мансардою, секції Б1, Б2, Б3, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками від 17.01.2018 року № 2-Л, видану ТОВ Релізпроект ( а.с. 98-111 т.1).

На переконання судової колегії, надані Товариством документи повною мірою підтверджують виконання ТОВ Релізпроект умов договорів підряду, а відтак, і реальність зазначених господарських операцій.

До того ж відповідачем як під час проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи не ставилась під сумнів наявність первинної документації щодо укладених договорів та її відповідність положенням податкового законодавства.

Водночас висновки відповідача про порушення Товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на податковій інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача - ТОВ Релізпроект про відсутність у нього відповідної кількості трудових ресурсів, необхідної для виконання умов укладених договорів.

Між тим, за умовами договорів, укладених позивачем з ТОВ Релізпроект , передбачено право Підрядника долучати до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників) за письмовим погодженням із Замовником. На підтвердження того, що до виконання робіт були долучені субпідрядники, позивачем надані до суду копії відповідних договорів, акти виконаних робіт з субпідрядниками (а.с. 170-194, т.2).

Таким чином, наведені докази спростовують доводи контролюючого органу щодо відсутності достатньої кількості трудових ресурсів у ТОВ Релізпроект .

В свою чергу контролюючим органом, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, не було надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідних видів господарської діяльності, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, встановлених судами, про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Водночас, судова колегія зазначає, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, адже така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. При цьому у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно відображено у податковому обліку витрати, або документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з контрагентом, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельне товариство Гарантія Успіху підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлего 17.06.2021 року.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.