Постанова

від 17.06.2021 по справі 815/5434/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 815/5434/15

Категорія: 111030300 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 24.11.2020 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ОДЕСААВТОТРАНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "ОДЕСААВТОТРАНС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, у теперішній час Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області)), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси:

- від 25 травня 2015 року №0000242205 на суму грошового зобов`язання 341 928 грн., штрафна (фінансова) санкція - 85 482 грн.

- від 20 серпня 2015 року №0000372205 на суму штрафних (фінансових) санкцій - 85 482 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що податкові повідомлення-рішення винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 08 травня 2015 року №3039/15-53-22-05/22479374 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 27 липня 2015 року №1918/10/15-32-10-02-07, у зв`язку з чим позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 травня 2015 року №0000242205 та від 20 серпня 2015 року №0000372205 та вважає їх протиправним, винесеними з порушенням норм чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій щодо отримання ПАТ "ОДЕСААВТОТРАНС" будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Даммара".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року адміністративний позов ПАТ "ОДЕСААВТОТРАНС" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2015 року №0000242205 та від 20 серпня 2015 року №0000372205 - задоволено повністю.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 травня 2015 року №0000242205 на суму грошового зобов`язання 341 928 грн., штрафна (фінансова) санкція - 85 482 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20 серпня 2015 року №0000372205 на суму штрафних (фінансових) санкцій - 85 482 грн. - скасовано.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року залишеною без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року.

Постановою Верховного суду 12 червня 2020 року касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси - задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

27 липня 2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Даммара" (Виконавець) укладено договори про надання послуг, за умовами яких Виконавець зобов`язується надати за плату клінінгові послуги з прибирання приміщень, у тому числі від будівельного сміття, виконати, штукатурні роботи, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги. Відповідно до п.1.4 зазначених договорів, строк завершення виконання всіх робіт 30 жовтня 2014 року. На виконання умов договору, ТОВ "Даммара" на адресу ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" надано податкові накладні на загальну суму 2 051 599,44 грн., в т.ч. ПДВ 341 933,23 грн. Отже, безпосереднім виконавцем робіт з надання клінінгових послуг є ТОВ "Даммара".

Відповідач зазначає, що у період жовтень 2014 року встановлено використання будівельної техніки: вантажні автомобілі (перевезення ґрунту та будівельного сміття), висотної техніки (ремонт покрівлі), дорожніх катків (заміна асфальтового покриття), пристрою для змішування бетонно-цементної суміші (штукатурка стін) та інші, проте, відповідно до даних Інформаційної системи "Податковий блок", наявності основних фондів у ТОВ "Даммара" не встановлено. Також, відповідачем встановлено, що заробітна плата, визначена ТОВ "Даммара" в загальній сумі коштів по актам виконаних робіт за договорами з ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" за жовтень 2014 року складає 384 062 грн. При цьому, відповідно до наданої ТОВ "Даммара" звітності - відомості згідно системи "Податковий блок", кількість працюючих - 4 особи, в тому числі - директор.

За вказаних обставин, відповідач переконаний, що середня заробітна плата по працюючим з якою повинна звітувати ТОВ "Даммара" за жовтень 2014 року лише по об`єктам ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" мала б складати 87 015,50 грн., проте, інформація щодо надання Додаткової звітності з середньою заробітною платою за жовтень 2014 року, де заробітна плата складає суму в розмір 384 062 грн., відсутня. Відповідач вважає, що при восьмигодинному робочому дні на протязі 30 днів для виконання даних робіт необхідно 36 осіб, а тому ТОВ "Даммара", при наявності 4 осіб працюючих не могло виконати вказаний обсяг робіт, які потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі кваліфікованого персоналу, необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників.

При цьому, згідно наданих документів до перевірки, відповідні послуги стороннього трудового ресурсу ТОВ "Даммара" не залучалися. Також, представник зазначає, що за результатами проведеного аналізу даних, наявних в базах ІС "Податковий блок", АРМ "Митниця", "Архів електронної звітності", встановлено ознаки ризикового ведення господарської діяльності ТОВ "Даммара", а саме: наявність "розірвання" ланцюга постачання певної групи імпортованих товарів (встановлені факти невідповідності придбаних та реалізованих товарів). Згідно даних "Архів електронної звітності" за період з 01 серпня 2014 року по 31 листопада 2014 року вищевказані імпортери здійснювали продаж раніше імпортованих товарів на адресу ТОВ "Даммара". Номенклатура товару: одяг, тканини, взуття, аксесуари, іграшки та інше. За період з 01 серпня 2014 року по 31 листопада 2014 року у покупця ТОВ "Даммара" відсутні дані щодо реалізації придбаного товару у імпортерів, тобто, проаналізувавши номенклатуру товару по ТОВ "Даммара" виявлено невідповідність придбаного товару з реалізованим. На переконання відповідача нетиповість асортименту товару (робіт, послуг), які придбавало та реалізовувалось ТОВ "Даммара", за умови відсутності первинних документів та пояснення посадових осіб стосовно, фінансово-господарської діяльності підприємства, свідчить про неможливість встановлення джерел придбання реалізованої продукції (робіт, послуг).

Також, неможливо встановити транспортні засоби, якими здійснювалось перевезенні ТМЦ, недостатня кількість персоналу для здійснення заявлених фінансово-господарській операцій за вказаний період 2014 року, враховуючи відсутність первинних документів та пояснень посадових осіб щодо фінансово-господарської діяльності підприємства неможливо встановити складські приміщення, на яких повинні були зберігатися товари і умови договорів, в рамках яких повинні були відбуватися поставки ТМЦ, неможливо встановити рух коштів за придбані та реалізовані товари (послуги) та взагалі факт здійснення розрахунків між підприємством та контрагентами. А тому відповідач переконаний, що проведеною перевіркою не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо отримання ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Даммара" за період - жовтень 2014 року на загальну сум 2 051 599,44 грн. в т.ч. ПДВ - 341 933,24 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року замінено відповідача у справі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на його правонаступника - ГУ ДПС в Одеській області. Розгляд справи розпочато спочатку.

Представником ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" надано до суду пояснення по справі, в яких зазначено, що позивачем надані акти виконаних робіт зі змісту яких являється за можливе встановити номенклатуру наданих послуг (виконаних робіт), та їх вартість, рахунки на оплату та інші документи. Зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам законодавства, а відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" з ТОВ "Даммара" та спростовують висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного надання послуг (виконання робіт).

Позивач звертає увагу на те, що зауважень щодо достатності та правильності оформлення первинних документів, за наслідками проведених позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ "Даммара", акт перевірки не містить та відповідачів зазначає про цей факт. Позивач наголошує, що єдиною підставою для висновку про безпідставне включення ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 341 928 грн. в акті перевірки відповідач зазначає, відсутність у ТОВ "Даммара" необхідної для виконання робіт кількості працівників, посилаючись виключно на свою автоматизовану систему. Проте, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів, а також допущення відповідних порушень його контрагентами по ланцюгу постачання, не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Відповідачем не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Посилання відповідача на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги), на переконання позивача, не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Стверджуючи зазначене позивач посилається на правовому позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 21 лютого 2016 року №804/7470/16.

Справу розглянуто судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року адміністративний позов ПАТ "ОДЕСААВТОТРАНС" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2015 року №0000242205 та від 20 серпня 2015 року №0000372205 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 травня 2015 року №0000242205 на суму грошового зобов`язання 341 928 грн. 00 коп., штрафна (фінансова) санкція - 85 482 грн. 00 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20 серпня 2015 року №0000372205 на суму штрафних (фінансових) санкцій - 85 482 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року в зв`язку з тим, що висновки, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам процесуального права та нормам матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області зазначає про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Даммара" з огляду на неможливість виконання контрагентом обумовлених договорами робіт з урахуванням часу, відсутності необхідних основних засобів та трудових ресурсів, тощо.

ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18 травня 2021 року колегією суддів вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:

29 серпня 1997 року ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код: 22479374, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, буд. 5.

08 травня 2015 року відповідно до Наказу ДПІ в Приморському районі м. Одеси №487 від 03 квітня 2015 року та направлення №001005/509 від 03 квітня 2015 року, направлення №001004/509 від 03 квітня 2015 року посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" щодо підтвердження придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Даммара" (код ЄДРПОУ 38352731) за період жовтень 2014 року, реальності фінансово-господарських операцій та повноти відображення в обліку.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08 травня 2015 року №3039/15-53-22-05/22479374 (а.с.18-39, т.1).

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2014 на суму 341 933,24 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на 341 928,24 грн. (а.с.38, т.1).

19 травня 2015 року позивачем подані заперечення за вих. №6/385 від на акт документальної виїзної позапланової перевірки від 08 травня 2015 року №3039/15-53-22-05/22479374, (а.с.40-41 т.1).

19 травня 2015 року зазначені заперечення отримані відповідачем (а.с.45, т.1)

Листом відповідача від 25 травня 2015 року №14331/10/15-53-22-05 (а.с.45-51, т.1) висновок по акту позапланової документальної виїзної перевірки позивача від 08 травня 2015 року №3039/15-53-22-05/22479374 - залишено без змін, а заперечення позивача до акту перевірки - без задоволення.

25 травня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242205, яким позивача повідомлено, що згідно з пп.54.3 ст. 54 ПК України, на підставі акта перевірки від 08 травня 2015 року №3039/15-53-22-05/22479374, встановлено порушення п. 198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України із змінами та доповненнями, у зв`язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість, на суму грошового зобов`язання 341 928 грн. 00 коп., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 85 482 грн. (а.с.52, т.1)

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 травня 2015 року №0000242205 - залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення та збільшено суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на 85 482 грн. (а.с.61-70, т.1).

20 серпня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372205, яким позивачу за порушення пп.20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України, пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України, позивачу збільшено суму штрафних санкцій з платежем: податок на додану вартість, на суму 85 482 грн. (а.с.72, т.1).

Також, судом встановлено, що між позивачем ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" (замовник) та ТОВ "Даммара" (підрядник/виконавець) протягом жовтня 2014 року укладено договори на виконання робіт:

- №111/14 від 13 жовтня 2014 року (а.с.16-18, т.1);

- №113/14 від 14 жовтня 2014 року (а.с.161-163, т.1);

- №106/14 від 18 жовтня 2014 року (а.с.180-182, т.1);

- №120/14 від 10 жовтня 2014 року (а.с.204-206, т.1);

- №108/14 від 16 жовтня 2014 року (а.с.217-220, т.1);

- №105/14 від 15 жовтня 2014 року (а.с.237-239, т.1);

- №111/14 від 13 жовтня 2014 року (а.с.16-18, т.2);

- №116/14 від 15 жовтня 2014 року (а.с.40-42, т.1);

- №109/14 від 10 жовтня 2014 року (а.с.64-66, т.2);

- №110/14 від 15 жовтня 2014 року (а.с.112-114, т.2);

- №103/14 від 09 жовтня 2014 року (а.с.131-133, т.2);

- №118/14 від 14 жовтня 2014 року (а.с.149-151, т.2);

- №107/14 від 17 жовтня 2014 року (а.с.167-169, т.2);

- №114/14 від 15 жовтня 2014 року (а.с.187-189, т.2);

- №104/14 від 18 жовтня 2014 року (а.с.94-96, т.2);

та про надання послуг:

- №115/14 від 09 жовтня 2014 року (а.с.35-37, т.2);

- №117/14 від 10 жовтня 2014 року (а.с.54-56, т.2);

- №112/14 від 09 жовтня 2014 року (а.с.35-37, т.2);

Так, в порядку та на умовах, визначених окремим договором на виконання робіт, виконавець зобов`язується виконати певні ремонтні роботи за наступними адресами:

- м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 70 / Савицького, 63;

- смт. Овідіополь, вул. Кірова, 41;

- територія автостанції в смт. Любашівка (смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48);

- територія автостанції в м. Ізмаїл (вул. Пушкіна, 70 / Савицького, 63);

- м. Ананьїв, вул. Леніна, 1;

- територія автостанції в м. Кодима (м. Кодима, пл. Пашкевіча, 1);

- смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48;

- територія автостанції в м. Балта (вул. Уварова, 38);

- м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58;

- територія автостанції в м. Одесі (вул. Колонтаївська, 58);

- територія автостанції в м. Кілія (вул. Пролетарська, 42а).

В свою чергу, Замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи.

Крім того, змістом укладених позивачем із ТОВ "Даммара" договорів на виконання робіт, зокрема, передбачено, що Замовник не пізніше 3 банківських днів після підписання даного Договору, передає підрядникові проектно-кошторисну документацію, попередньо розроблену підрядником.

Строк завершення виконання робіт - 30 жовтня 2014 року.

Підрядник має право:

- отримати оплату за виконані обсяги робіт у розмірах та у строки, передбачені даним Договором;

- залучати за власним вибором, для виконання певних обсягів робіт, субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2014 р.

Також позивачем до суду надано копії документів, зокрема:

- підсумкових відомостей ресурсів;

- договірних цін, визначених у відповідності із ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва";

- локальних кошторисів на будівельні роботи №2-1-1;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 року;

- актів приймання виконаних будівельних робіт;

- попередніх актів прийому виконаних будівельних робіт;

- податкових накладних;

- актів здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг);

- протоколу №11/14/ОАТ-НС від 07 жовтня 2014 року засідання наглядової ради ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" та наказу № 333-к від 07 жовтня 2014 року про призначення ОСОБА_1 в.о. директора;

- договори суборенди;

- службові записки посадових осіб автостанцій "Кілія", "Балта", "Ізмаїл", "Кодима", головного інженера автостанції у м. Одесі (вул. Колонтаївська, 58), щодо необхідності проведення ремонтних робіт на вищевказаних об`єктах;

- наказ в.о. директора ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" Грейца В.В. від 09 жовтня 2014 року №67/1 про ремонтно-технічні роботи в підрозділах підприємства.

Крім цього, представником позивача до суду надано копію ліцензії з додатком на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури Серії АЕ №262046, виданої 05 липня 2013 року ТОВ "Даммара" Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. (а.с.11-12, т.3).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагента до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, певної кількості персоналу, не можуть бути вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит чи витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77 КАС України, ст.ст. 198, 201 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Даммара" (Підрядник) укладено договори на виконання робіт: №111/14 від 13 жовтня 2014 року; №113/14 від 14 жовтня 2014 року; №106/14 від 18 жовтня 2014 року; №120/14 від 10 жовтня 2014 року; №108/14 від 16 жовтня 2014 року; №105/14 від 15 жовтня 2014 року; №111/14 від 13 жовтня 2014 року; №116/14 від 15 жовтня 2014 року; №109/14 від 10 жовтня 2014 року; №110/14 від 15 жовтня 2014 року; №103/14 від 09 жовтня 2014 року; №118/14 від 14 жовтня 2014 року; №107/14 від 17 жовтня 2014 року; №114/14 від 15 жовтня 2014 року; №104/14 від 18 жовтня 2014 року.

За умовами зазначених договорів, Виконавець зобов`язується виконати певні ремонтні роботи, зокрема роботи по заміні асфальтного покриття, утеплення будівлі, ремонту покрівлі, ремонту фасаду, роботи з ремонту приміщення котельні, за адресами: м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 70 / Савицького, 63; смт. Овідіополь, вул. Кірова, 41; територія автостанції в смт. Любашівка (смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48); територія автостанції в м. Ізмаїл (вул. Пушкіна, 70 / Савицького, 63); м. Ананьїв, вул. Леніна, 1; територія автостанції в м. Кодима (м. Кодима, пл. Пашкевіча, 1); смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48; територія автостанції в м. Балта (вул. Уварова, 38); м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58; територія автостанції в м. Одесі (вул. Колонтаївська, 58); територія автостанції в м. Кілія (вул. Пролетарська, 42а), а Замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи.

Також, між позивачем (Замовник) та "Даммара" (Виконавець) було укладено договори про надання послуг: 115/14 від 09 жовтня 2014 року; 117/14 від 10 жовтня 2014 року; 112/14 від 09 жовтня 2014 року, за умовами яких Виконавець зобов`язується надати за плату клінінгові послуги з прибирання приміщень, у тому числі від будівельного сміття, виконати штукатурні роботи, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договорів, підсумкових відомостей ресурсів; договірних цін, визначених у відповідності із ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва"; локальних кошторисів на будівельні роботи №2-1-1; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 року; актів приймання виконаних будівельних робіт; попередніх актів прийому виконаних будівельних робіт; податкових накладних; актів здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг); договори суборенди; службових записок посадових осіб автостанцій "Кілія", "Балта", "Ізмаїл", "Кодима", головного інженера автостанції у м. Одесі (вул. Колонтаївська, 58), щодо необхідності проведення ремонтних робіт на вищевказаних об`єктах; наказу в.о. директора ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" Грейца В.В. від 09 жовтня 2014 року №67/1 про ремонтно-технічні роботи в підрозділах підприємства.

Також, представником позивача до суду надано копію ліцензії з додатком на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури Серії АЕ №262046, виданої 05 липня 2013 року ТОВ "Даммара" Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам ст. 201 ПК України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зауважень щодо достатності та правильності оформлення первинних документів, за наслідками проведених позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ "Даммара", акт перевірки не містить.

Верховним судом за результатами розгляду даної справи зазначено, що судами під час розгляду справи не надано належної правової оцінки доводам скаржника про відсутність у контрагента необхідних основних засобів та трудових ресурсів для виконання умов договорів. Суди не дослідили чи достатньо наявних у контрагентів позивача трудових ресурсів для виконання умов зазначених договорів (виконання робіт та надання послуг) у передбачених угодами обсягах та у встановлені договорами строки, не встановлено чи наявні у контрагента позивача необхідні транспортні засоби для вивезення будівельного сміття та необхідного технічного обладнання для виконання обумовлених договорами будівельних робіт. Не встановлено ким саме виконувалися обумовлені договорами роботи/послуги, не з`ясовано чи долучалися до виконання умов зазначених договорів треті особи, чи проводився з працівниками, які безпосередньо їх здійснювали розрахунок, а також не проаналізовано можливість виконання умов зазначених договорів з урахуванням часу та місцезнаходження майна.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року була витребувана у ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" інформація щодо осіб, які виконували обумовлені договорами роботи/послуги, чи долучалися до виконання умов зазначених договорів треті особи.

На виконання даної ухвали, ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" надало пояснення, в яких зазначило, що на теперішній час не може надати витребувані судом документи, оскільки строк зберігання більшості бухгалтерських документів складає три роки. На цей час будь-яке листування між ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС" та ТОВ "Даммара" за 2014 рік було знищено, у відповідності до чинного законодавства через закінчення строку зберігання. Крім того, згідно із умовами угод (договорів) укладених позивачем з ТОВ "Даммара", останній мав на власний розсуд використовувати та залучати третіх осіб під час виконання договорів, не погоджуючи з позивачем (замовником робіт).

Згідно п.п.44.3, 44.4 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у п.44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1 095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у п.44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п.44.3 цієї статті.

Враховуючи вимоги визначені ст. 44 ПК України, колегія суддів вважає, що станом на момент нового розгляду даної справи, позивачем обґрунтовано неможливість надання додаткових первинних документів щодо наявності у контрагента ТОВ "Даммара" необхідних основних засобів та трудових ресурсів для виконання умов договорів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порушення контрагентом податкової дисципліни, правил ведення господарської діяльності на які посилається контролюючий орган не можуть бути покладені в основу висновку про те, що господарські операції з цим контрагентом-постачальником є нереальними з огляду на те, що юридична відповідальність має індивідуальних характер, а тому на платника податків не можуть бути покладені негативні наслідки у зв`язку із недобросовісними діями його контрагента.

За висновком Верховного Суду, який висвітлено у постанові від 02 лютого 2021 року справі №815/7106/14 сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Верховний Суд зауважив, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Колегія суддів враховує те, що судова практика Верховного Суду при вирішення податкових спорів у більшості виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Приписами ч.2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Колегія суддів, оцінюючи спірні фінансово-господарські операції, передусім виходить з того, що юридична відповідальність згідно норм чинного законодавства України є персоніфікованою.

Підприємство яке є сумлінним платником податків не повинно нести відповідальність за своїх контрагентів.

В свою чергу, в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПАТ "ОДЕСАВТОТРАНС".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.