Постанова

від 17.06.2021 по справі 640/24345/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24345/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хемпель Україна" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ХЕМПЕЛЬ УКРАЇНА (далі - ТОВ ХЕМПЕЛЬ УКРАЇНА , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 липня 2020 року № 0004633207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині мотивів задоволення позову, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 19 травня 2020 року відповідачем була проведена фактична перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального, результати якої оформлені актом від 29 травня 2020 року № 1226/26-15-32-07/36424384.

За результатами вказаної перевірки встановлено, що TOB ХЕМПЕЛЬ УКРАЇНА здійснено реалізацію (відвантаження) пального в період з 01 липня 2019 року по 14 листопада 2019 року без отримання відповідної ліцензії на такий вид діяльності, чим порушено вимоги статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

02 липня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №0004633207, яким застосувало до позивача штрафні санкції у розмірі 500 000, 00 грн. у зв`язку із встановленням порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.1. ст. 80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання від 13 травня 2020 року № 4048, фактичну перевірку було призначено на підставі п.п.80.2.5 п.80.2. ст.80 ПК України.

У додатку № 6 до такого наказу вказувалось, що перевірці підлягає ТОВ ХЕМПЕЛЬ УКРАЇНА (тривалість перевірки 10 діб, дата початку 19 травня 2020 року, період діяльності, що перевіряється - згідно статті 102 ПК України).

Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що додаток № 6 до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13 травня 2020 року № 4048 є складовою такого наказу, де мають міститися найменування та реквізити суб`єкта, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, а тому зазначена частина наказу має бути скріпленна печаткою контролюючого органу у відповідності до вимог статті 81 ПК України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у вказаному додатку №6, який стосується проведення перевірки саме ТОВ ХЕМПЕЛЬ УКРАЇНА печатка контролюючого органу відсутня.

Крім, того ні наказ, ні додаток № 6 до нього не містять періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Кодексу.

Посилання у додатку №6 на ст. 102 ПК України з метою визначення періоду діяльності товариства, колегія суддів вважає недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створення у позивача відчуття правової визначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ про проведення фактичної перевірки не відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту.

Зазначене є підставою для визнання вказаного наказу про проведення фактичної перевірки таким, що не відповідає пункту першому частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в частині способу виконання відповідачем владних управлінських функцій.

Невиконання вимог ПКУ при здійсненні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відтак, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

В контексті наведеного колегія суддів зауважує, що за встановлення незаконності проведення перевірки у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Наведений підхід був продемонстрований, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову , за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень , прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства .

Враховуючи викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, установивши незаконність проведення перевірки, наслідком якої є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що стали підставою до задоволення позову суд не може переходити.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №320/6192/19.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було прийнято правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог, проте з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині мотивів його прийняття.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року змінити в частині мотивів задоволення позову.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: