Ухвала

від 15.06.2021 по справі 912/1176/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

'

15.06.2021 м.Дніпро Справа № 912/1176/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Росток МВ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19

за позовом Фермерського господарства "Росток МВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

про стягнення 330 825,97 грн

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Росток МВ" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на свою користь 330 825,97 грн, з яких: 66 227,55 грн - матеріальної шкоди та 264 598,42 грн - збитків у вигляді упущеної вигоди, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 в позові відмовлено повністю; стягнуто з Фермерського господарства "Росток МВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" витрати на правничу допомогу в розмірі 23 500,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020:

- апеляційні скарги Фермерського господарства "Росток МВ", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 залишено без задоволення;

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 задоволено;

- рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 у справі № 912/1176/19 змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови;

- в іншій частині - рішення залишено без змін;

- в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено;

- стягнуто з Фермерського господарства "Росток МВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,80 грн;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,80 грн;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 7 443,59 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Перегляд постанови в касаційному порядку не здійснювався, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.08.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Фермерського господарства "Росток МВ".

Фермерським господарством "Росток МВ" подано заяву про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тими обставинами, що в основу зазначених судових рішень покладено ту обставину, що договори оренди землі, укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ТОВ "Карат", якими відповідач обґрунтовував своє право оренди, протягом періоду вчинення заявлених у позовній заяві збитків - з травня по липень 2018 року включно, був дійсний, що не спростовувало правомірності оскаржуваних дій орендаря ТОВ "Карат".

Водночас, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не був встановлений факт закінчення строку дії договорів оренди землі, укладених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ТОВ "Карат".

23.02.2021 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у справі №392/820/19 ухвалив рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Карат" про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Росток МВ", відмовив у повному обсязі. При цьому у даному рішенні суд встановив факт закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" - 19.03.2018 року.

Дані факти мають істотне значення для вирішення справи №912/1176/19, оскільки вони виключають право оренди відповідача ТОВ "Карат" у спірний період з травня по липень 2018 року включно, що у свою чергу спростовує правомірність оскаржуваних дій останнього, яка у свій час стала підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.

09.06.2021 позивач подав письмові пояснення, в яких додатково зазначено, що у аналогічній справі №392/821/19 за заявою ТОВ "Карат" таку ж саму позовну заяву про визнання недійсними договору оренди землі, укладеного між ФГ "Росток МВ" та ОСОБА_1 , залишено без розгляду.

Встановлений факт закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" - 19.03.2018 року має преюдиціальне значення та відіграє основоположну роль для вирішення справи №912/1176/19.

При цьому, висновки рішення №392/820/19 відповідають і існуючій судовій практиці Верховного Суду у справах №392/1383/17 та №392/1384/17.

Таким чином, через встановлений факт закінчення права оренди ТОВ "Карат" 19 березня 2018 року, покладений в основу постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 року у справі №912/1176/19 твердження про наявність права оренди та пов`язану з цим правомірність дій відповідача ТОВ "Карат" з обробітку та посіву спірних земельних ділянках у спірний період, спростоване, що також у повній мірі відповідає наведеній судовій практиці і висновкам Верховного Суду.

Сам факт здійснення сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках упродовж травня-липня 2018 року відповідач ТОВ "Карат" в особі директора ОСОБА_3 самостійно підтвердив у судовому засіданні суду першої інстанції.

Тому факт здійснення ТОВ "Карат" неправомірних дій з культивації та посіву спірних земельних посівам ФГ "Росток МВ" упродовж квітня-липня 2018 року та знищення внаслідок цього посівів ФГ "Росток МВ" підтверджуються матеріалами справи.

Розмір понесених ФГ "Росток МВ" втрат обґрунтований вартістю вкладених останнім у знищений відповідачем посів товарів та послуг, що підтверджено документально у матеріалах справи, а також даними про втрачений дохід, який визначено нижче того, який підтверджується наявними у матеріалах справи довідками статистичних органів про середній врожай за відповідний період на території Маловисківського району Кіровоградської області, де знаходяться спірні земельні ділянки.

Зазначені обставини становлять собою підстави для стягнення із відповідача ТОВ "Карат" матеріальної шкоди та судових витрат, що у свою чергу є підставою для ухвалення протилежного судового рішення про задоволення позовних вимог.

14.06.2021 від відповідача надійшли заперечення на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами. У запереченнях відповідач зазначає, що рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 стосується лише одного Типового договору оренди землі № 1 від 1 квітня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 і Фермерським господарством "Росток МВ" та, відповідно, договору оренди землі, що укладений 1 жовтня 2007 року між ТОВ "Карат" та ОСОБА_2 , який зареєстровано 19 березня 2008року за № 85.

З аналізу рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 року по даній справі вбачається, що висновок суду першої інстанції збігається з позицією викладеною в рішенні Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021. Але навіть за таких умов рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2019 в позові ФГ "Росток МВ" відмовлено повністю. Та решта висновків суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції щодо відсутності належних доказів завдання відповідачем позивачу шкоди у заявленій сумі рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області не спростовується. Так само висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.05.2020 у справах № 392/1383/17 та № 392/1384/17 не є нововиявленими обставинами, оскільки ці висновки зроблені з урахуванням різних фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду позовних вимог на підставі поданих сторонами доказів.

15.06.2021 від позивача надійшли заперечення на доводи відповідача.

Позивач звертає увагу суду на те, що в постанові від 15.06.2020 року судом покладено в основу судового рішення визначений не правильний термін дії договору оренди землі, що укладений 1 жовтня 2007 року між ТОВ "Карат" та ОСОБА_2 який зареєстровано 19 березня 2008 року за № 85 та договору оренди землі, що укладений 1 жовтня 2007 року між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 , який зареєстровано 19 березня 2008 року за № 86.

При цьому у постанові суд не встановив факт закінчення строку дії права оренди ТОВ "Карат", внаслідок чого не визнав правомірності дій ФГ "Росток МВ" на орендованих останнім земельних ділянках, визначив право оренди земельними ділянками за ТОВ "Карат", створивши колізію визнавши і всі інші договори чинними.

Щодо того, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області встановлено обставини лише відносно одного договору, позивач зазначає, що суд, враховуючи сталу судову практику, взмозі самостійно визначити дату закінчення договору оренди землі, що укладений 1 жовтня 2007 року між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 який зареєстровано 19 березня 2008 року за № 86, що ФГ "Росток МВ" і просить зробити.

Також позивач наводить свої заперечення щодо зроблених судом першої інстанції та апеляційної інстанції висновків про недоведеності розміру збитків, заявлених ним у справі. Дані висновки суду підлягають перегляду загалом з огляду на ту нововиявлену преюдиційно встановлену обставину, що у спірний період відповідач не мав чинного права оренди на спірні земельні ділянки. Констатовані судом сумніви та вимоги до доказів не ґрунтуються на вимогах матеріального та процесуального права, які ставляться до доказів та документів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 912/1176/19 відкрито провадження за заявою Фермерського господарства "Росток МВ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19; розгляд заяви призначено у судове засідання на 15.06.2021 о 15:30 год.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява Фермерського господарства "Росток МВ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, як передбачено пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 14.01.2020 у справі №925/473/17.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19.03.2019 у справі №910/17944/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї (подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18)

Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду.

Звертаючись із заявою про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у цій справі як на нововиявлену обставину, позивач посилається на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 року у справі №392/820/19, в якому встановлено факт закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" - 19.03.2018 року.

Приймаючи постанову від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 Центральний апеляційний господарський суд також надавав оцінку строку дії договорів, укладених між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ "Карат" та встановлював строк їх дії.

Відповідно до змісту постанови:" У даній справі встановлено, що власники земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як орендодавці та ТОВ "Карат" як орендар підписали договори оренди земельних ділянок від 01.10.2007.

При цьому сторонами в подальшому було підписано додаткові угоди до зазначених договорів оренди земельних ділянок від 01.10.2007, якими сторони змінили п. 8 договорів щодо строку їх дії, а саме:

"Договір укладається на строк 10 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації".

Отже, момент укладення додаткових угод, а відтак і початок перебігу строків їх дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації додаткових угод.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору додаткові угоди не містять.

З додаткових угод вбачається, що вони зареєстровані 11.10.2010 Новомиргородським відділом ДП "Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 04.10.374.00248 та № 04.10.374.00232.

Отже, враховуючи вищевикладене, строк дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - продовжено до 11.10.2020."

У справі №392/820/19 Маловисківський районний суд Кіровоградської області здійснив переоцінку вказаних обставин при вирішенні спору у справі та дійшов інших висновків, що строк дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат" закінчився 19.03.2018 року.

Проте, як вказано вище, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Окрім того, рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2021 року у справі №392/820/19 встановлено факт закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Карат", відносно договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Карат" зазначене судове рішення висновків не містить.

Також, посилання на судову практику Верховного Суду у справах № 392/1383/17 та № 392/1384/17 щодо встановлення строку дії договору за аналогічних обставин не може бути підставою для скасування постанови у даній справі, оскільки зміна судової практики також не є нововиявленою обставиною в розумінні ГПК України.

Окрім того, не лише висновки апеляційного суду щодо строків дії договору укладених між ТОВ "Карат" та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали підставою для відмови у позовних вимогах.

Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції не встановили повного складу цивільного правопорушення необхідного для стягнення заявлених позивачем збитків, зокрема позивачем не доведено належними доказами розміру завданих йому збитків, тоді як відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення є підставою для відмови у позові.

Отже, судове рішення у справі №392/820/19 та його висновки, є тією обставиною, врахування якої не призводить до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки не спростовує решту фактів, які стали підставою для відмови у позові.

Доводи позивача, які зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанції у справі № 912/1176/19 щодо недоведеності розміру збитків заявлених у справі не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для здійснення перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1176/19 за нововиявленими обставинами та, відповідно, задоволення заяви Фермерського господарства "Росток МВ".

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами покладаються на заявника (позивача).

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Питання щодо розподілу судових витрат буде призначено в окреме судове засідання.

Керуючись ст. 129, ст. 320, ст. 321, ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Росток МВ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 912/1176/19 залишити в силі.

Для вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі призначити судове засідання на 29.06.2021 о 16:30 год.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 18.06.2021

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко