Рішення
від 17.06.2021 по справі 902/46/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2021 р. Cправа № 902/46/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В. , при секретарі Сичук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2

до : ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_3

до: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 код - НОМЕР_4

до: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

ОСОБА_6 , АДРЕСА_5 , код - НОМЕР_6

ОСОБА_7 , АДРЕСА_6

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ", вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054, код - 31325434

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маляренко Світлана Миколаївна, вул. Чорновола, 26/2, буд. 4, м. Київ, 01135

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна, АДРЕСА_7

Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Ярова Яна Миколаївна, вул. Зодчих, 36, корп. 74, м. Вінниця, 21037

Держаний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленко Дмитро Вікторович, вул. Машинобудівників, 4-А, смт Чабани, Фастівський район, Київська область, 08162;

про визнання правочинів недійсними, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , код - НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2

до: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_3

до: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 код - НОМЕР_4

до: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_5

до: ОСОБА_6 , АДРЕСА_5 , код - НОМЕР_6

до: ОСОБА_7 , АДРЕСА_6

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ", вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054, код - 31325434

про усунення перешкод у користуванні часткою у статутному капіталі товариства

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Господарський суд Вінницької області із позовом до ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та до ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та витребування з чужого незаконного володіння часток у статутному капіталі господарського товариства, а саме:

1 - по відношенню до громадянина ОСОБА_5 :

- визнати недійсною довіреність від 18.11.2020 року, що складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною, зареєстрована в реєстрі за № 2551;

- визнати недійсною довіреність від 29.09.2020 року, що складена від імені громадянки ОСОБА_2 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною, зареєстрована в реєстрі за № 644;

2 - по відношенню до громадянина ОСОБА_3 :

- визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року, який укладений між громадянином ОСОБА_5 , діючим на підставі довіреності від 18.11.2020 року складеної від імені громадянина ОСОБА_1 та довіреності від 29.09.2020 року складеної від імені громадянки ОСОБА_9 та громадянина ОСОБА_3 щодо відчуження належної громадянину ОСОБА_1 частки у розмірі 16,67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" та належної громадянці ОСОБА_2 частки у розмірі 16,67%, статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ";

- витребувати у громадянина ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках по 6,67% статутного капіталу кожному, частку у розмірі 13,34% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 31325434);

3 - по відношенню до громадянина ОСОБА_4 :

- витребувати у громадянина ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь громадянина ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та громадянки ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках по 10% статутного капіталу кожному, частку у розмірі 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 31325434).

Ухвалою суду від 20.01.2021 року зобов`язано органи реєстрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичних осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

22.01.2021 року на електронну адресу суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла довідка № 56809887 від 22.01.2021 року, за змістом якої місце проживання ОСОБА_4 значиться адреса АДРЕСА_3 .

02.02.2021 року на адресу суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної державної адміністрації надійшла довідка (№ 01-34/985/21 від 02.02.2021 року), в якій зазначено, що місце проживання ОСОБА_4 значиться за адресою АДРЕСА_3 .

03.02.2021 року на електронну адресу суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист № 104/22-53 від 25.01.2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_9 .

03.02.2021 року на електронну адресу суду від Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області надійшов лист № 107/05-16 від 20.01.2021 року на виконання вимог ухвали суду, в якому зазначено, що ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_10 .

Ухвалою суду від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі № 902/46/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.02.2021 року. Також, даною ухвалою залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ".

08.02.2021 року на адресу суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист № 104/22-53 від 25.01.2021 року, в якому зазначено що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_9 .

12.02.2021 року на адресу суду від представника позивачів надійшла заява б/н від 12.02.2021 року про зміну предмету позову, в якій останній просить суд:

по відношенню до громадянина ОСОБА_5 :

- визнати недійсною довіреність від 18.11.2020 року, шо складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною, зареєстрована в реєстрі за № 2551.

- визнати недійсною довіреність від 29.09.2020 року, що складена від імені громадянки ОСОБА_2 па ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною, зареєстрована в реєстрі за № 644.

по відношенню до громадянина ОСОБА_3 :

- визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року, який укладений між громадянином ОСОБА_5 , діючим на підставі довіреності від 18.11.2020 року складеної від імені громадянина ОСОБА_1 та довіреності від 29.09.2020 року складеної від імені громадянки ОСОБА_2 , та громадянином ОСОБА_3 щодо відчуження належної громадянину ОСОБА_1 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" та належної громадянці ОСОБА_2 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ".

по відношенню до громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 :

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича від 29.01.2021 16:27:25, 1001741070020002608 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Визнати наступний розподіл статутного капіталу, склад учасників та розподіл часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРІЮУ 31325434):

розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" становить 10000000,00 грн в якому:

- ОСОБА_1 належить частка у розмірі 16.67% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 1 667 000,00 грн;

- ОСОБА_2 належить частка у розмірі 16.67% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 1 667 000,00 грн;

- ОСОБА_6 належить частка у розмірі 33,33% статутного капі талу товариства номінальною вартістю 3 333 000,00 грн;

- ОСОБА_7 належить частка у розмірі 33,33% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 333 000,00 грн.

Також, 12.02.2021 року представником позивачів подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №01-48/13/21) шляхом накладення арешту на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 31325434, м. Вінниця, вулиця Карла Маркса, 56, 21034) в розмірі 13,34% (що дорівнює 1 334 000,00 грн) статутного капіталу, яка оформлена на ОСОБА_1 , та в розмірі 20,00% (що дорівнює 2 000 000,00 грн) статутного капіталу, яка оформлена на ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 15.02.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивачів адвоката Радіщева Володимира Олеговича про забезпечення позову б/н від 12.02.2021 року (вх. № 01-48/13/21) шляхом накладення арешту на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 31325434, м. Вінниця, вулиця Карла Маркса, 56, 21034) в розмірі 13,34% (що дорівнює 1 334 000,00 грн) статутного капіталу, яка оформлена на ОСОБА_1 , та в розмірі 20,00% (що дорівнює 2 000 000,00 грн) статутного капіталу, яка оформлена на ОСОБА_2 .

16.02.2021 року представником позивачів адвокатом Радіщевим В.О. подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №01-48/16/21) шляхом заборони будь - яким суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України), нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії (вносити зміни) щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміни складу учасників товариства, прийняття/виключення учасників, зміни розміру статутного капіталу, зміни розміру часток учасників, переходу (відчуження) часток у статутному капіталі - відносно учасників та їхніх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвест" (вул. Карла Маркса, буд. 56, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 31325434) - ОСОБА_1 (13,34%, що еквівалентно внеску до статутного капіталу 1 334 000 гривень) та ОСОБА_2 (20,00%, що еквівалентно внеску до статутного капіталу 2 000 000 гривень).

Ухвалою суду від 17.02.2021 року задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №01-48/16/21 від 16.02.2021 року).

24.02.2021 року до суду представником позивачів подано заяву про вступ у справу як представника (вх.канц. № 01-34/1829/21 від 24.02.2021 року). В якості додатків до заяви додано:

- заяву (б/н від 24.02.2021 року) про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маляренко Світлану Миколаївну та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щадко Оксану Іларіївну;

- клопотання (б/н від 24.02.2021 року) про витребування доказів, яке сформовано заявником в системі "Електронний суд", в якому останній просить суд:

витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маляренко Світлани Миколаївни довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 2551, виданої від імені Кучинського Анатолія Ігоровича ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копії паспорту ОСОБА_1 , яка була перезнята нотаріусом з паспорту особи, яка видавала себе за ОСОБА_1 ;

витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щадко Оксани Іларіївни оригінали довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 644, виданої від імені Кучинської Лілії Ігорівни ОСОБА_5 та ОСОБА_1 29.09.2020 року; копії паспорту ОСОБА_2 , яка була перезнята нотаріусом з паспорту особи, яка видавала себе за ОСОБА_2 ;

витребувати у відповідачів громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оригінали Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року та докази проведення ОСОБА_3 як покупцем розрахунків з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за придбання часток в статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ".

У судовому засіданні 25.02.2021 року прийнято до розгляду клопотання представника позивачів б/н від 12.02.2021 року про зміну предмету позову.

Також, в судовому засіданні залучено до участі у розгляді справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маляренко Світлани Миколаївни та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щадко Оксани Іларіївни в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Разом з тим, судом залучено до участі у розгляді даної справи приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Ярову Яну Миколаївну та держаного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Також, судом задоволено клопотання представника позивачів (б/н від 24.02.2021 року) про витребування доказів.

За результатами проведеного 25.02.2021 року судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/46/21 на 16.03.2021 року об 11:30 год.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Ухвалою суду постановлено здійснити виклик відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання шляхом опублікування оголошення щодо дати, часу і місця розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України.

Також ухвалою суду витребувано у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оригінали Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року та докази проведення розрахунків з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за придбання часток у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ".

26.02.2021 року до суду від представника ОСОБА_2 ОСОБА_11 надійшла заява про вступ в справу як представника (вх.канй. № 01-34/1926/21 від 26.02.2021 року). Зазначену заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

15.03.2021 року на електронну адресу суду від Виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшов лист (вх.канц. № 01-34/2426/21 від 15.03.2021 року).

16.03.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідачів надійшло клопотання (б/н від 16.03.2021 року), в якому останній, в зв`язку з хворобою, просить суд відкласти судове засідання на іншу дату.

16.03.2021 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щадко О.І. до суду на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (вих. № 08/01-16 від 12.03.2021 року). В якості додатків до листа додано ряд документів.

16.03.2021 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мяляренко С.М. на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (вих. № 4/01-16 від 11.03.2021 року). В якості додатків до листа додано ряд документів.

В судове засідання 16.03.2021 року з`явився представник позивача. Представники відповідачів та третіх осіб ( ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ") правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

17.03.2021 року до суду від Виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшов лист № 01-00-011-14533 від 12.03.2021 року.

У вказаному листі Вінницька міська рада повідомляє суд про неможливість надати оригінали або належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Гарантінвест".

Ухвалою суду від 18.03.2021 року повідомлено учасників справи про дату час та місце наступного судового засідання.

Вказаною ухвалою суду постановлено здійснити виклик відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання шляхом опублікування оголошення щодо дати, часу і місця розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України.

Також ухвалою суду від 18.03.2021 року витребувано у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оригінали Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року та докази проведення розрахунків з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за придбання часток у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ".

Судом зобов`язано Держаного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича надати суду документи (або належним чином засвідчені копії) на підставі яких 29.01.2021 року вчинено реєстраційні дії щодо відомостей про ТОВ "ГАРАНІНВЕСТ" (код 31325434) за № 1001741070020002608 та № 1001747770021002608; витребувано у Слідчого управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області Ткаченко Дмитра Васильовича к/п № 12020020000000408 для огляду у судовому засіданні, матеріали реєстраційної справи ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ".

05.04.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивачів адвоката Радіщєва В.О. про долучення доказів, яке сформовано в системи "Електронний суд".

Згідно змісту поданого клопотання представник позивача просить суд продовжити строк на подання письмового доказу - висновку експерта за наслідками проведеної судово-почеркознавчої експертизи, призначеної слідчим ГУ НП у Вінницькій області Ткаченком Д.В. в рамках кримінального провадження №12020020000000408 від 27.11.2020 року.

05.04.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2021 року до суду надійшов лист слідчого ГУ НП у Вінницькій області Ткаченка Д.В. в якому останній повідомляє суд про неможливість прибути 06.04.2021 в судове засідання, призначене на 11:30 год. та надати для огляду матеріали реєстраційної справи ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" в зв`язку з проведенням слідчих дій по кримінальним провадженням.

06.04.2021 року до суду надійшло клопотання від представника позивачів адвоката Радіщєва В.О. про приєднання до матеріалів справи доказів. До поданого клопотання додано ряд документів.

Крім того, у вказаному клопотанні представник позивачів просить суд на підставі ст. 81 ГПК України витребувати в Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин кордону України за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як громадянкою України на підставі паспорту для виїзду за кордон № НОМЕР_8 , виданого 01.10.2013 року органом №0502, а також як громадянкою Іспанії згідно паспорту НОМЕР_9 , виданого 16.07.2018 року.

06.04.2021 року в судовому засіданні судом з`ясовано, що державним реєстратором Коваленком Д.В. не виконано вимоги ухвали суду від 18.03.2021 року не подано суду документи або належним чином засвідчені копії) на підставі яких 29.01.2021 року вчинено реєстраційні дії щодо відомостей про ТОВ "ГАРАНІНВЕСТ" (код 31325434) за № 1001741070020002608 та № 1001747770021002608. Та задоволено клопотання представника позивачів про витребування інформації від Адміністрації Державної прикордонної служби України.

06.04.2021 року судом оголошено перерву в судовому засіданні до 14.04.2021 року, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Також судом постановлено провести судове засідання, призначене на 14.04.2021 року в режимі відеоконференції з Голосіївським районним судом м. Києва.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року повідомлено сторін та третіх осіб про дату час та місце наступного судового засідання.

Крім того, зобов`язано Держаного реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленка Дмитра Вікторовича надати суду документи (або належним чином засвідчені копії) на підставі яких 29.01.2021 року вчинено реєстраційні дії щодо відомостей про ТОВ "ГАРАНІНВЕСТ" (код 31325434) за № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 ; повторно витребувано у Слідчого управління ГУ Національної поліції у Вінницькій області Ткаченко Дмитро Васильович к/п № 12020020000000408 для огляду у судовому засіданні, матеріали реєстраційної справи ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код 31325434, вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054).

Також, витребувано у Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради копії матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Гарантінвест", зокрема документів (або належним чином засвідчені копії) на підставі яких 29.01.2021 року вчинено реєстраційні дії щодо відомостей про ТОВ "ГАРАНІНВЕСТ" (код 31325434) за № 1001741070020002608 та № 1001747770021002608 та витребувано в Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин кордону України за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , як громадянкою України на підставі паспорту для виїзду за кордон № НОМЕР_8 , виданого 01.10.2013 року органом №0502, а також як громадянкою Іспанії згідно паспорту НОМЕР_9 , виданого 16.07.2018 року.

В судовому 14.04.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/46/21 до 30.04.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

26.04.2021 року на адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист (вх.канц. № 01-34/3844/21 від 26.04.2021 року).

28.04.2021 року представника позивачів до суду подано клопотання про долучення до матеріалів доказів (вх.канц. № 01-343930/21 року від 28.04.2021 року). Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

28.04.2021 року на адресу суду від представника позивачів надійшло клопотання (б/н від 28.04.2021 року) (вх.канц. № 01-34/3943/21 від 28.04.2021 року) про долучення до матеріалів справи доказів. В якості додатків до клопотання додано ряд документів.

29.04.2021 року від представника позивачів надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (вх.канц. № 01-34/3967/21 від 29.04.2021 року). Зазначене клопотання заявником зареєстровано в системі "Електронний суд".

30.04.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/3973/21 від 30.04.2021 року) про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з хворобою.

30.04.2021 року до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маляренко С.М. надійшов лист (вих. № 12/01-16 від 23.04.2021 року), в якості додатків до листа додано клопотання (б/н від 23.04.2021 року), в якому останній просить суд позов задовольнити повністю та проводити розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні 30.04.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання 05.05.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.05.2021 року від представника третьої особи ( ОСОБА_7 ) надійшла заява щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу 902/46/21 для судового розгляду по суті на 28.05.2021 року.

Судом постановлено здійснити виклик відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання шляхом опублікування оголошення щодо дати, часу і місця розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України.

Також ухвалою суду від 18.03.2021 року витребувано у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оригінали Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року та докази проведення розрахунків з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за придбання часток у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ".

28.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства (вх. №570/21) (том. 2 а.с. 135-162).

Ухвалою суду 28.05.2021 року поновлено ОСОБА_8 строк для подачі позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №902/46/21. Залучено ОСОБА_8 до участі у справі №902/46/21 у процесуальному статусі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Також, даною ухвалою прийнято до розгляду у справі №902/46/21 позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства.

В судовому засіданні 28.05.2021 року оголошено перерву до 04.06.2021 року.

31.05.2021 року представником позивача до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (б/н від 31.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4933/21). В кості додатків до клопотання додано ряд документів. Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

01.06.2021 року до суду представником позивача подано клопотання про долучення доказів (б/н від 01.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5000/21). Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

У судовому засіданні 04.06.2021 року представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_8 подано ряд документів зокрема:

- клопотання (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5114/21) про поновлення строку для подачі клопотання та призначення у справі № 902/46/21 судової почеркознавчої експертизи;

- клопотання (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5117/21), в якому заявник просить суд почати розгляд справи № 902/46/21 спочатку з стадії підготовчого провадження та встановити строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення;

- клопотання (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5118/21) про колегіальний розгляд справи № 902/46/21 у складі трьох суддів;

- письмові пояснення (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5120/21) за змістом яких, заявник просить суд відмовити в задоволенні позову повністю;

- позовну заяву про зміну предмету позову (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5125/21), в якій остання просить суд поновити строк для подання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору заяви про зміну предмету позову по справі № 902/46/21, прийняти її до розгляду та задовольнити позовні вимоги наступного змісту, а саме: скасувати рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києвао-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича від 29.01.2021 року № 1001741070020002608 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ - 31325434), яким було переоформлено на ОСОБА_1 частку у розмірі 13,34% статутного капіталу ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" і на ОСОБА_2 частку у розмірі 20% статутного капіталу ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ". Також, останній просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_8 майном, а саме: часткою у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ - 31325434) в розмірі 33,34% номінальною вартістю 3 334 000,00 грн.

- заяву (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5130/21) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також, 04.06.2021 року у судовому засіданні представником відповідачів ( ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ) подано відзив на позовну заяву (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5121/21).

04.06.2021 року у судовому засіданні судом долучено до матеріалів справи відзив представника відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_4 на позовну заяву (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5121/21), про що постановлено протокольну ухвалу.

Також, судом розглянуто клопотання (б/н від 03.06.2021 року) (вх.канц. № 01-34/5117/21) про розгляд справи № 902/46/21 спочатку з стадії підготовчого провадження, за результатами чого судом постановлено протокольну ухвалу про часткове задоволення клопотання, в частині розгляду справи спочатку на стадії розгляду справи по суті, оскільки згідно приписів ч. 4 ст. 49 ГПК України повторне призначення підготовчого засідання не передбачено.

Окрім того, судом долучено до матеріалів справи клопотання про призначення у справі № 902/46/21 судової почеркознавчої експертизи, при цьому судом вирішено надати оцінку поданому клопотанню на стадії дослідження письмових доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

У судовому засіданні 04.06.2021 року прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заяву про зміну предмету позову (б/н від 03.06.2021 року), про що постановлено протокольну ухвалу, відомості щодо якої занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 04.06.2021 року судом оголошено перерву до 11.06.2020 року, про що постановлено протокольну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На підставі ст. 197 ГПК України суд постановив провести судове засідання 11.06.2021 року у режимі відеоконференції. Згідно даних Web-програми "Бронювання систем відеоконференцзв`язку" Господарським судом Вінницької області на визначену дату було створено заявку на бронювання майданчика (залу) для проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Господарському суді міста Києва.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні клопотання від 03.06.2021 року про розгляд справи №902/46/21 колегіально у складі трьох суддів.

Також, ухвалою суду від 04.06.2021 року повернуто без розгляду ОСОБА_8 заяву від 03.06.2021 року, подану у судовому засіданні 04.06.2021 року, про залишення без розгляду у справі №902/46/21 позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та витребування з чужого незаконного володіння часток у статутному капіталі господарського товариства.

Ухвалою суду від 09.06.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

09.06.2021 року до суду від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_8 надійшла заява (б/н від 08.06.2021 року), в якій останній просить суд прийняти до розгляду заяву про відмову від частини позовних вимог у справі № 902/46/21, а саме: від вимоги про скасування рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича від 29.01.2021 року №1001741070020002608 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434), яким було переоформлено на ОСОБА_1 частку у розмірі 13,34% статутного капіталу ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434) і на ОСОБА_2 частку у розмірі 20% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434).

Також, в заяві останній просить суд задовольнити позовну вимогу у справі № 902/46/21 наступного змісту: усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_8 майном, а саме: часткою у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434) розміром 33,37% номінальною вартістю 3 334 000,00 грн.

В судовому засіданні 11.06.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 15.06.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 11.06.2021 року.

При цьому, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 15.06.2021 року в режимі відеоконференції з Вишгородським районним судом Київської області, за участю представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_8 - Мазуренко Т.С. та Північним апеляційним господарським судом, за участю представника відповідачів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) - Крестьянінової Л.В., яку занесено до протоколу судового засідання 11.06.2021 року.

Ухвалою суду від 11.06.2021 року відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні заяви від 03.06.2021 року (вх. №01-34/5130/21 від 04.06.2021 року) про залишення без розгляду у справі №902/46/21 позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та витребування з чужого незаконного володіння часток у статутному капіталі господарського товариства.

Також, даною ухвалою, поновлено ОСОБА_8 строк для подачі клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №902/46/21 та відмовлено ОСОБА_8 у задоволенні клопотання від 03.06.2021 року (вх. №01-34/5114/21 від 04.06.2021 року) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №902/46/21.

Окрім того, зазначеною ухвалою відмовлено представнику відповідачів адвокату Крестьяніновій Л.В. у задоволенні клопотання від 28.05.2021 року (вх. №01-34/4887/21) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №902/46/21.

Ухвалою суд від 14.06.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

15.06.2021 року в судовому засіданні прийняли участь представники: позивача та третьої особи ( ОСОБА_7 ).

Представники відповідачів, треті особи ( ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маляренко С.М., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко О.І., Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Ярова Я.М., Держаний реєстратор Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленко Д.В.) правом участі в судовому засіданні не скористались.

Обізнаність представника відповідачів щодо дати судового засідання 15.06.2021 року підтверджується розпискою.

Судом на електронну адресу учасників справи та представника відповідачів направлено ухвалу суду щодо дати судового розгляду.

Також, судом забезпечено можливість участі представника відповідачів у судовому засіданні в режимі відеконференції з Північним апеляційним господарським судом.

Однак, представник відповідачів до приміщення Північного апеляційного господарського суду не прибула, причини неявки не повідомила.

Неможливість участі представника третьої особи адвоката Мазуренко Т.С. обумовлена відсутністю технічної можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції зі сторони Вишгородського районного суду Київської області.

Неможливість участі представника третьої особи ОСОБА_8 у судовому засіданні обумовлена відсутністю технічної можливості забезпечити участь адвоката в режимі відеоконференції.

Тому, судом визначено наступну дату розгляду справи по суті на 17.06.2021 року, про що повідомлено учасників процесу.

Відомості щодо обізнаності представника відповідачів адвоката Крестьянінової Л.В. та представника третьої особи адвоката Мазуренко Т.С. підтверджується телефонограмами секретаря судового засідання від 15.06.2021 року.

Крім того, на електронні поштові скриньки представників, які вони самостійно повідомили суду та розміщені у Єдиному реєстрі адвокатів України, направлено ухвалу від 16.06.2021 року.

Судом також забезпечено можливість участі представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, тобто за адресою діяльності, про що складено і направлено ухвалу від 16.06.2021 року.

У судове засідання 17.06.2021 року прибули представники позивача та третьої особи ОСОБА_7 , які підтримали раніше висловлені позиції.

Треті особи та відповідачі за позовом третьої особи правом участі у судовому засіданні не скористались. Матеріали справи містять заяви приватних нотаріусів про розгляд справи без їх участі.

Також на адресу суду від адвоката Мазуренко Т.С. надійшло клопотання про належне повідомлення про час та дату розгляду справи (вх. №01-34/5625/21 від 17.06.2021 року).

Адвокат Крестьянінова Л.В. направила до суду електронною поштою клопотання про неможливість прибути до суду через хворобу (вх. №2283 від 17.06.2021 року).

При вирішенні питання відносно можливості розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи ОСОБА_13 , судом враховано, що статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами, з урахуванням висловлених учасниками процесу позиції.

Судом встановлено, що розгляд справи перебуває на стадії проведення судових дебатів, про підготовку до проведення яких клопотали саме представники відповідачів та третіх осіб у судовому засіданні 11.06.2021 року.

Мотивами відкладення розгляду стала необхідність письмового оформлення виступів у судових дебатах, однак станом на 17.06.2021 року такі письмові документи до суду не направлено.

Ухвалою суду від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі № 902/46/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Загальний строк розгляду справи не може перевищувати 120 календарних днів та обчислюється з дати відкриття провадження у справі (ч. 1 та ч. 2 ст. 195 ГПК України).

Ухвалою суду від 11.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2021 року.

Тому, граничні строки вирішення спору вичерпані.

Суд враховує, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 43 ГПК України).

Усі процесуальні дії, а також реалізація учасники наданих прав повинні здійснюватись у межах процесуальних строків.

Розумність строків розгляду справи визначено засадою господарського судочинства (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

В силу ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку.

Тому, відкладення судового розгляду можливо виключне у межах термінів його проведення.

Суд неодноразово у судових засідання звертав увагу представників сторін на дотримання строків вчинення процесуальних дій.

Оцінюючи заяву адвоката Крестьянінової Л.В. суд враховує, що згідно з довідкою б/н від 17.06.2021 року, складеною відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області, надіслане клопотання не містить електронного цифрового підпису.

В силу приписів ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи те, що відповідачем клопотання надіслано без електронного цифрового підпису, а тому не є офіційним та не підлягає розгляду, з урахуванням наведеного вище та приймаючи до уваги приписи Законів України "Про електронні довірчі послуги", Про електронні документи та електронний документообіг".

Додатково суд зауважує, що неприбуття у судове засідання представника відповідачів є повторним, оскільки у судове засідання 15.06.2021 року представник не прибула не надавши відомостей щодо причин неявки.

За приписами ч, 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Тобто, повторне не прибуття учасника справи, незалежно від причин неявки не є підставою для відкладення судового розгляду.

Тому, у суду відсутні підстави для розгляду (через відсутність електронного цифрового підпису) та задоволення клопотання адвоката Крестьянінової Л.В. (вх. №2283 від 17.06.2021 року).

Викладена у клопотанні адвоката Мазуренко Т.С. (вх. №01-34/5625/21 від 17.06.2021 року) вимога щодо належного повідомлення про судове засідання через відсутність інформації на сайті Судової влади України суперечить фактичним обставинам щодо завчасної обізнаності про дату розгляду справи 17.06.2021 року о 15.00.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 ГПК України, суд викликає або повідомляє учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Тобто, процесуальна можливість повідомлення представника телефонограмою, що було здійснено секретарем судового засіданні 15.06.2021 року, та шляхом направлення електронного документа, що було здійснено шляхом направлення 16.06.2021 року ухвали суду, передбачено вимогами ГПК України.

Скорочення термінів повідомлення учасника справи обумовлено завершенням строків розгляду справи, про що зазначено вище.

Згідно ч. 4 ст. 120 ГПК України, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Припис ч. 4 ст. 120 ГПК України відносно направлення ухвали суду за п`ять днів стосується необхідності підготовки до вчинення окремої процесуальної дії.

За матеріалами справи такою процесуальною дією є проведення судових дебатів, які мали бути проведені 11.06.2021 року, однак саме за заявою представників відповідача та третьої особи їх проведення було відкладено.

Відтак, з часу оголошення перерви 11.06.2021 року до 17.06.2021 року сплинув визначений ч. 4 ст. 120 ГПК України п`ятиденний термін для підготовки до вчинення відповідної процесуальної дії.

Тому, суд розцінює клопотання адвоката Мазуренко Т.С. (вх. №01-34/5625/21 від 17.06.2021 року) як спрямоване на невиправдане порушення строків судового розгляду.

Також, не прибуття у судове засіданні адвоката Мазуренко Т.С. є повторним.

За приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Тобто, повторне не прибуття учасника справи, незалежно від причин неявки не є підставою для відкладення судового розгляду.

Тому, навіть неприбуття у судове засідання 15.06.2021 року з поважних причин, через неможливість організувати проведення відеоконференції, не виключає відсутності підстав для відкладення розгляду справи у випадку повторної неявки в силу вимог ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Оцінюючи чинні процесуальні норми, зазначені обставини відносно обізнаності представника з датою та місцем проведення справи, обмежені строки розгляду справи по суті, судом відхилено клопотання адвоката Мазуренко Т.С. (вх. №01-34/5625/21 від 17.06.2021 року) щодо належного повідомлення про дату та час судового засідання у справі №902/46/21.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи ОСОБА_14 скористались правом висловити свої позиції у судових дебатах та підтримали висловлені доводи та заперечення на попередніх стадіях судового процесу.

Позивачі, в якості підстав позовних вимог посилаються на володіння частками у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , статутний капітал якого становив 10.000.000,00 гривень та розподілявся наступним чином: ОСОБА_1 - 16,67% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 16,67%; ОСОБА_6 - 33,33%; ОСОБА_7 - 33,33%.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачі дізнались, що станом на 27.11.2020 року замість них учасниками даного товариства стали відображатись наступні фізичні особи: ОСОБА_3 - частка у розмірі 13,34% статутного капіталу; ОСОБА_4 - частка у розмірі 20% статутного капіталу.

Оскільки позивачі не відчужували належні їм частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ та не видавали жодній особі довіреності на відчуження даних часток, до органу Національної поліції у Вінницькій області була подана відповідна заява про скоєння злочину, яка була внесена до ЄРДР за номером 12020020000000408 від 27.11.2020 року.

З Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ від 23.11.2020р. з`ясувалось, що невідомий позивачам громадянин ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 23.11.2020р. продав гр-ну ОСОБА_3 : належну ОСОБА_1 частку у розмірі 16,67% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , діючи нібито від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 18.11.2020 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною.

Також громадянин ОСОБА_5 здійснив відчуження належної ОСОБА_2 частки у розмірі 16,67% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , діючи нібито від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 29.09.2020 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною.

3 Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ від 24.11.2020р. з`ясувалось, що невідомий позивачам гр-н ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 24.11.2020р. продав гр-ну ОСОБА_4 частину придбаної ним частки у розмірі 20% статутного капіталу ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ".

Позивачами до Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України була подана відповідна скарга від 04.12.2020р. з проханням скасувати в ЄДР відповідні реєстраційні записи щодо зміни власників часток позивачів у Статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ .

З метою захисту своїх прав позивачі вважають, що існують визначені законодавством України правові підстави для визнання недійсними довіреностей, вищенаведеного договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 23.11.2020р., на підставі якого був складений відповідний Акт приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ .

Крім того, Позивачам з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.02.2021р., стало відомо, що невідомим чином незаконно відчужені віл імені позивачів частки у статутному капіталі ГОВ ГАРАНТІНВЕСТ були переоформлені на позивачів, однак не в рівних частках, які належали позивачам до їх незаконного заволодіння (по 16,67% кожному), а в наступних розмірах: на ОСОБА_1 оформлена частка у розмірі 13,34% статутного капіталу; на ОСОБА_2 оформлена частка у розмірі 20% статутною капіталу.

Вказані зміни відбулись в Єдиному державному реєстрі згідно рішення державною реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленко Д.В. від 29.01.2021 16:27:25, 1001741070020002608.

Тому, позивачі просять скасувати відповідне рішення державного реєстратора.

Посилаючи на неодноразове вчинення протиправних реєстраційних дій та враховуючи правові висновки Верховного Суду, позивачами поставлено вимоги про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства у первісному вигляді.

Представник відповідачів не надала відзиву у письмовій формі, зазначила, що усі заперечення проти позову висловить у судових дебатах.

Представником третьої особи ОСОБА_7 надано письмові пояснення від 26.05.2021 року, у яких зазначено, що Міністерством юстиції України усунуто наслідки неправомірних дій державного реєстратора Чабанівської селищної ради Коваленка Д.В., однак ОСОБА_1 звертається до Господарського суду міста Києва з такими позовами до Міністерства юстиції України (том. 2 а.с. 112-124).

Також, представником третьої особи повідомлено про наявність судових Рішень Іллінецького районного суду Вінницької області у трудовому спору щодо поновлення на посаді керівника товариства.

Також звертає увагу суду на ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 05.04.2021 року зареєстрували товариство з обмеженою відповідальністю Іллінецька цукроварня (м. Іллінці, вул. Європейська, буд. 3, код ЄДРПОУ 44277694).

Представником третьої особи із самостійними вимогами надано письмові пояснення по суті первісного позову (№01-34/5120/21 від 04.06.2021 року), у яких поставлено під сумнів наданий позивачами доказ - висновок експерта за наслідками проведеної судово - почеркознавчої експертизи в кримінальному провадженні №12020020000000408 від 27.11.2020 року.

Експертиза проведена у кримінальному провадженні не може бути належним та допустимим доказом, відповідно до положень ГПК України, оскільки на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Висновок не містить підпису експерта, що останній попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У матеріалах справи відсутні докази про існування кримінального провадження, відкритого за фактом нібито підроблення паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Також в матеріалах даної справи немає доказів того, що вироком суду, постановленим у кримінальній справі, не встановлено вини будь-яких осіб, виражену в підробленні та використанні підроблених паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

28.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства (вх. №570/21) (том. 2 а.с. 135-162).

ОСОБА_8 у поданому позові посилається на укладення 22.12.2020 року договору №3864/20 купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ (ідентифікаційний код - 31325432), далі - Договір, за умовами якого Сторони домовились про наступне:

Продавець-1 відступив шляхом продажу частку у розмірі 13,34% Статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ (надалі за текстом - Товариство ) вартістю 1 334 000,00 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, належних йому в статутному капіталі, а Покупець прийняв частку та сплатив за неї обумовлену цим Договором суму.

Продавець-2 відступив шляхом продажу частку у розмірі 20% Статутного капіталу Товариства вартістю 2 000 000,00 (два мільйони) гривень 00 копійок, належних йому в статутному капіталі Товариства, а Покупець прийняв частку та сплатив за неї обумовлену цим Договором суму.

Третя особа вважає себе фактичним, законним власником 33,34% частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ номінальною вартістю 3 334 000,00 грн.

Однак, з невідомих причин в державному реєстрі власниками часток зазначені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Таким чином, ініційований ОСОБА_1 і ОСОБА_2 господарський спір спрямований на позбавлення власності, яка коштувала ОСОБА_8 3 334 000,00 грн.

03.06.2021 року представником відповідачів за первісним позовом надано відзив на позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, у якому наголошено, що з 22.12.2020 року ОСОБА_8 , є власником 33,34% частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ номінальною вартістю 3 334 000,00 грн. на підставі Договору та Акту.

В зв`язку з незаконними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в державний реєстр державним реєстратором Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленком Д.В., не дивлячись на чисельні заборони, були внесені зміни, внаслідок яких змінено учасника та даректора товариства, тобто учасником ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Наказом МЮ України № 1222/5 від 02.04.2021 року Про задоволення скарги було скасовано вказані реєстраційні зміни та відновлено попередній склад учасників та директора товариства.

Фактичним, законним власником 33,34% частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ номінальною вартістю 3 334 000,00 грн. є ОСОБА_8 .

Розглянувши матеріали справи та надані сторонами докази, оглянувши матеріали матеріали кримінального провадження №12020020000000408 , матеріали реєстраційної справ ТОВ "Гарантінвест", заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.07.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули прав учасників ТОВ Гарантінвест з розміром часток по 16,67% кожний внаслідок звернення до державного реєстратора та подачі нотаріальної заяви про включення до складу учасників товариства, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б., зареєстрованої у реєстрі за № 4344 (том. 2 а.с. 214-218).

Зазначені корпоративні права виникли на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.10.2017 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 (том. 2 а.с. 123)

29.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною посвідчено довіреність, яка складена від імені громадянки ОСОБА_2 па ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 , яка посвідчена, зареєстрована в реєстрі за № 644, з питань представництва інтересів з усіма правами учасника (засновника) ТОВ Гарантінвест , в тому числі з правом підписання усі необхідні документи та Акти приймання-передачі частки та укладання договору купівлі-продажу (том. 1 а.с. 30, 31).

18.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною посвідчено довіреність, яка складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчена, зареєстрована в реєстрі за № 2551, з питань представництва щодо відчуження, купівлі-продажу будь-якої частки в статному капіталі будь-якого товариства з обмеженою відповідальністю або приватного підприємства за ціною та на умовах на розсуд представників (том. 1 а.с. 28, 29).

Станом на 23.11.2020 року статутний капітал ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ становив 10 000 000,00 гривень та розподілявся серед учасників даного товариства наступним чином: ОСОБА_1 - частка у розмірі 16,67% статутного капіталу; ОСОБА_2 - частка у розмірі 16,67% статутного капіталу; ОСОБА_6 - частка у розмірі 33,33% статутного капіталу; ОСОБА_7 - частка у розмірі 33,33% статутного капіталу, щро встановлено з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том. 1 а.с. 34-37).

23.11.2020 року громадянином ОСОБА_3 подано до державного реєстратора заяву про зміну складу учасників товариства на підставі Акту приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ від 23.11.2020 року.

Зазначений Акт складено на підставі Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 23.11.2020р., укладеного між громадянином ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_5 , котрий діяв від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (том. 2 а.с. 227-234).

ОСОБА_5 , при підписанні Акту приймання-передачі часток від 23.11.2020 року, діяв від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі довіреностей від 29.09.2020 року та 18.11.2020 року відповідно.

Предметом Договору купівлі-продажу були належні позивачам частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ по 16,67% кожному.

Зазначені обставини судом встановлено на підставі наданих Слідчим СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області Ткаченко Д.М. матеріалів кримінального провадження №12020020000000408, до яких долучено матеріали реєстраційної справи ТОВ Гарантінвест (код 31325434), які оглянуто у судовому засіданні (том. 2 а.с. 211-234).

В подальшому, 24.11.2020 року громадянин ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 24.11.2020р. продав гр-ну ОСОБА_4 частину придбаної ним частки у розмірі 20% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , про що складено Акт приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я.М., зареєстровано в реєстрі за №№ 532, 533 (том. 1 а.с. 33).

Станом на 27.11.2020 року статутний капітал ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ становив 10.000.000,00 гривень та розподілявся серед учасників даного товариства наступним чином: ОСОБА_7 - частка у розмірі 3 333 000,00 грн, що становить 33,33% статутного капіталу; ОСОБА_6 - частка у розмірі 3 333 000,00 грн, що становить 33,33% статутного капіталу, ОСОБА_3 - частка у розмірі 1 334 000,00 грн, що становить 13,34% статутного капіталу, ОСОБА_4 частка у розмірі 2 000 000,00 грн, що становить 20,00% статутного капіталу.

Зазначені обставини встановлено з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том. 1 а.с. 38-44).

22.12.2020 між ОСОБА_8 (Покупець), та ОСОБА_3 (Продавець-1) і ОСОБА_4 (Продавець-2) було укладено Договір №3864/20 купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ (код - 31325432), за умовами якого:

Продавець-1 відступив шляхом продажу частку у розмірі 13,34% Статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ вартістю 1 334 000,00 гри; Продавець-2 відступив шляхом продажу частку у розмірі 20% Статутного капіталу Товариства вартістю 2 000 000,00 грн, а Покупець прийняв частку та сплатив за неї обумовлену цим Договором суму.

Сторони підтвердили факт повного розрахунку за продані частки на момент підписання даного Договору.

Також, 22.12.2020 року між ОСОБА_8 (Покупець), та ОСОБА_3 (Продавець-1) і ОСОБА_4 (Продавець-2) підписано Акт приймання - передачі часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , підписи на якому посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Т.О., зареєстровано в реєстрі за № №2498, 2499, 2500.

Також слідчим до матеріалів справи направлено документи стосовано того, що 28.01.2021 року між громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підписано Договір купівлі-продажу корпоративних прав, а саме частки у розмірі 13,34% статутного капіталу ТОВ Гарантінвест .

На підставі даного договору також складено Акт приймання-передачі корпоративних прав від 28.01.2021 року (том. 3 а.с. 19-22).

Крім того, до матеріалів справи направлено документи стосовано того, що 28.01.2021 року між громадянином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підписано Договір купівлі-продажу корпоративних прав, а саме частки у розмірі 20,00% статутного капіталу ТОВ Гарантінвест .

На підставі даного договору також складено Акт приймання-передачі корпоративних прав від 28.01.2021 року (том. 3 а.с. 23-26).

Станом на 29.01.2021 року у Єдиному державному реєстрі згідно рішення державною реєстратора Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленко Д.В. від 29.01.2021, №1001741070020002608 відбулися зміни щодо складу учасників ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ та їх часток (том. 1 а.с. 121-124).

Частки у статутному капіталі були переоформлені на позивачів, однак не в рівних частках (по 16,67% кожному), а у наступних розмірах: на ОСОБА_1 оформлена частка у розмірі 13,34% статутного капіталу; на ОСОБА_2 оформлена частка у розмірі 20% статутною капіталу.

Частки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишилися незмінними (по 33,33% у кожного).

02.04.2021 року Наказом Міністерства юстиції України №1222/2 задоволено скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 01.02.2021 року, скасовано у Єдиному державному реєстрі згідно реєстраційні дії від 29.01.2021 16:27:25, №1001741070020002608 Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу та №1001747770021002608 Корегування , проведені державним реєстратором Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленко Дмитром Вікторовичем щодо ТОВ Гарантінвест (код 31325434).

Також, Міністерством юстиції України анульовано державному реєстратору доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том. 2 а.с.120).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2021 року у справі №910/5520/21 задоволено заяву ОСОБА_1 , вжито заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2021 року № 1222/5 до набуття законної сили судовим рішенням, у даній справі (том. 2 а.с. 233-240).

Станом на час вирішення справи №902/46/21 зазначена ухвала є чинною та не скасована у визначеному законом порядку.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Враховуючи предмет та зміст заявлених позивачем вимог вказаний спір є корпоративним та відноситься до юрисдикції господарського суду.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивачів про:

- визнання недійсною довіреності від 18.11.2020 року, шо складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ,

- визнання недійсною довіреності від 29.09.2020 року, що складена від імені громадянки ОСОБА_2 па ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 ,

- визнання недійним договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року щодо відчуження належної громадянину ОСОБА_1 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу та належної громадянці ОСОБА_2 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ",

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича від 29.01.2021, №1001741070020002608 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи,

- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" та часток учасників.

В якості підстав позовних вимог позивачі вказують, що оспорювані правочини (довіреності та договір купівлі-продажу часток) були укладені на підставі підроблених документів, поза їх волею, що вважають є достатніми підставами для визнання їх недійсними.

Вимоги щодо скасування запису про реєстраційну дію та визначення розміру статутного капіталу, вартості частки у статутному капіталі товариства є похідними вимогами від позовних вимог щодо визнання недійсними довіреностей та договору купівлі-продажу корпоративних прав.

За змістом статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в рамках корпоративних відносин.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 ГК України).

Позивачі посилаються на відсутність волевиявлення відносно видачі оспорюваних довіреностей та їх не підписання, як наслідок відсутності повноважень у ОСОБА_5 на укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав.

До позовної заяви долучено копії паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (паспорт громадянина України і паспорт громадянки Іспанії) (том. 1 а.с. 47-66).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маляренко Світлана Миколаївна, та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щадко Оксана Іларіївна надано суду засвідчені копії документів на підставі яких посвідчено довіреності, зокрема копії паспортів осіб, котрі звернулись до приватних нотаріусів (том. 2 а.с. 10-12; том. 2 а.с. 16-18).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).

Судом співставлено копії документів, котрі посвідчують особу, що долучені до позову та котрі використовувались при нотаріальному посвідченні оспорюваних довіреностей.

В результаті такого дослідження судом встановлено істотні розбіжності, зокрема у паспорті, наданому приватним нотаріусом зазначено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_11 , а ОСОБА_2 мешкає за адресою АДРЕСА_12 .

Згідно копії паспорту гр-на України ОСОБА_1 , долученої до позову, 19.06.2020 року позивач був знятий з реєстрації за даною адресою, 20.11.2020р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 .

Станом на 18.11.2020 року паспорт ОСОБА_1 перебував у Лука-Мелешківській сільській раді з метою реєстрації місця проживання, що підтверджується відповідною Довідкою Лука-Мелешківської сільської ради від 03.12.2020р. №151 (том. 1 а.с. 67).

Також у паспорті, наданому приватним нотаріусом, зазначено інше місце народження ОСОБА_1 : м. Вінниця , замість вірного: смт. Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області .

Не співпадає також дата вклеювання нової фотокартки при досягненні старшого віку.

Крім того, з копії паспорту громадянки України ОСОБА_2 вбачається, що остання 19.02.2020 року була знята з адреси попередньої реєстрації місця проживання, та 18.11.2020 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 .

При визначенні місця народження у оригінальному примірнику паспорта вказано на розташування смт Кирнасівка саме у Тульчинському районі Вінницької області, однак у документі, котрий направлений приватним нотаріусом таке зазначення відсутнє.

Не співпадає також дата вклеювання нової фотокартки при досягненні старшого віку.

Суттєвою обставиною також є невідповідність фотокарток у паспортах, котрі долучено до позову позивачами з їх примірниками, котрі використовувались під час посвідчення оспорюваних довіреностей.

Додатково позивачами доведено, що станом на момент оформлення 29.09.2020 року довіреності, ОСОБА_2 була відсутньою на території України.

Зазначена обставина підтверджена відомостями паспорта громадянки Іспанії з інформацією про перетин державного кордону України (том. 1 а.с. 66), а також Листом Державної прикордонної служби України (том. 3 а.с. 8).

У даному листі зазначено про невикористання ОСОБА_2 паспорта громадянки України, що спростовує доводи представника відповідачів та третіх осіб стосовно можливого перебування на території України та використання паспорта громадянина нашої держави.

Наведену інформацію, відомості стосовно відсутності позивачів у місці оформлення довіреностей не спростовано відповідачами іншими належними та допустимими доказами.

При оцінці наданих заявником доказів суд враховує, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.08.2020 року у справі № 904/2357/20).

Враховуючи досліджені судом документи, котрі посвідчують особу позивачів, суд вважає достатніми та більш переконливими доводи представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно відсутності волевиявлення позивачів на укладення односторонніх правочинів.

Згідно ст. ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачами на підтвердження обставин не підписання оспорювних довіреностей надано Висновок експерта №СЕ-19-20/38714-ПЧ від 02.04.2021 року Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, який складено експертом Симоненко В.С. (а.с. 31-42, т. 3).

Висновок почеркознавчої експертизи, складений на вимогу постанови слідчого в рамках кримінального провадження №12020020000000408 (том. 2 а.с. 99-104).

Згідно даного висновку підпис на довіреності від 18.11.2020 року від імені ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; рукописний запис ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також, підпис на довіреності від 29.09.2020 року від імені ОСОБА_2 виконаний ймовірно не ОСОБА_2 .

Щодо оцінки ймовірності не виконання підпису особисто позивачкою суд враховує мотиви, наведені у висновку експерта, які зведені до наявності суттєвих, стійких, утворюючих сукупність розбіжностей у почерку позивачки порівняно нанесених підписів з наданими на дослідження вільними та експериментальними зразками.

Виявлені збіжні загальні ознаки почерку не суттєві, часто зустрічаються у почерках різних осіб, і на висновок не впливають.

Водночас, суд враховує даний висновок в сукупності з іншими дослідженими доказами відносно використання з метою оформлення оспорюваних довіреностей.

В силу вимог ст. 78 ГПК України, докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Представником позивача доведено правомірність отримання висновку та можливість його використання у господарській справі.

Так, на підставі адвокатського запиту представника позивачів, Слідчим СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області Ткаченко Д.С. надано дозвіл на отримання копії висновку у НДКЦ МВС України та долучення до матеріалів справи №902/46/21 (том. 3 а.с. 28-30).

Тому, суд не вбачає суперечностей з положеннями ст. 78 ГПК України.

Матеріалами справи спростовано доводи представника відповідачів та третіх осіб з приводу того, що висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19-20/38714-ПЧ від 02.04.2021 року, не містить особистого підпису судового експерта, оскільки у матеріалах справи міститься зазначений висновок за підписом судового експерта В.С. Симоненко (а.с. 31-42, т. 3).

Перелік суб`єктів судово-експертної діяльності визначається статтею 7 Закону України Про судову експертизу .

До державних спеціалізованих установ належать, зокрема: експертні служби Міністерства внутрішніх справ України.

Таким чином, Державний науково-дослідний експертно-криміналістичного центру МВС України є визначеною законом державною спеціалізованою установою, уповноваженою на складення експертних висновків.

Щодо можливості врахування у господарському процесі висновків експертиз, проведених в рамках кримінального провадження суд зазначає, що за відсутності аналогічного висновку у господарській справі, такі документи є письмовими доказами (ст. 91 ГПК України) та мають оцінюватись судом на рівні інших наявних у справі доказів.

Частиною 3 ст. 98 ГПК України надано право надання висновку експерта учасником справи, тобто врахування лише висновків експертних досліджень, які призначені судом, не є імперативним.

Відповідач, в силу вимог ст. 74 ГПК України, повинен спростувати надані позивачем докази.

При цьому, суд зауважує, що призначення аналогічної експертизи з такими ж питаннями та її направлення до тієї ж установи суперечитиме процесуальній доцільності та своєчасному вирішенню справи.

Суду не доведено також, що висновки експертиз, на які посилався позивач отримані з порушенням порядку, визначеного законом.

Можливість використання в якості доказів при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019 року), № 461/3675/17 (постанова від 05 лютого 2020 року), №9901/740/18 (постанова від 10.03.2020 року).

Зокрема, Верховним Судом визначено правомірним надання оцінки матеріалам кримінального провадження як доказам, а не врахування як преюдиційних встановлених обставин.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у іншій справі якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

Експерти повинні бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок, узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.

Однак, надані представниками відповідача та третьої особи із самостійними вимогами клопотання містять лише посилання на неможливості врахування висновку експерта як доказу у господарській справі.

При цьому, мотиви щодо незгоди із висновками по суті наданих відповідей відсутні.

Посилання учасників справи на не повідомлення експерта про кримінальну відповідальність спростовуються текстом наданого позивачем висновку.

Доводи відносно неможливості відібрати зразки підпису через відсутність особи на території України не узгоджуються з відомостями Державної міграційної служби стосовно перетину державного кордону (том. 3 а.с. 8).

Ухвалою суду від 11.06.2021 року відмовлено у задоволенні клопотань представників відповідачів та третьої особи із самостійними вимогами про призначення почеркознавчої експертизи із зазначених вище правових підстав.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України передбачена процесуальна можливість надання стороною висновку експерта, при цьому відсутня імперативна вимога щодо його виготовлення саме на замовлення учасника справи.

Тому, суд приймає наданий позивачами доказ, та констатує, що за відсутності заперечень відносно сутності висновків експертизи, повторне її призначення з тих самих питань свідчитиме про зайвий формалізм та спричинить порушення строків судового розгляду.

Оцінюючи надані позивачами докази у їх сукупності суд доходить висновку про відсутність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вільного волевиявлення на укладення односторонніх правочинів, відповідно: довіреності від 18.11.2020 року, яка складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною, зареєстрована в реєстрі за № 2551; довіреності від 29.09.2020 року, яка складена від імені громадянки ОСОБА_2 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною, зареєстрована в реєстрі за № 644.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

Частина 1 ст. 244 ЦК України визначає, що за довіреністю може здійснюватись представництво, яке ґрунтується на договорі.

Частина 5 ст. 202 ЦК України визначає, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу.

Таким чином, встановлення судом обставин стосовно відсутності вільного волевиявлення учасника правочину, та невідповідності вчиненого правочину внутрішній волі є імперативною підставою для визнання такого правочину недійсним.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині визнання недійсними довіреності від 18.11.2020 року, яка складена від імені громадянина на ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також довіреності від 29.09.2020 року, яка складена від імені громадянки ОСОБА_2 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 .

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово звернуто увагу на необхідності аналізу забезпечення ефективного способу захисту прав при вирішенні питання стосовно визнання недійсними довіреностей як односторонніх правочинів (Постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно:

по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а

по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Суд враховує, що у даній справі позовні вимоги про визнання довіреностей недійсними поєднано з вимогами стосовно врегулювання корпоративного спору.

Використання недійсних довіреностей спричинило вибуття поза волею власників належних корпоративних прав, станом на момент розгляду справи строк дії довіреностей не сплинув, тому існує реальна можливість їх неодноразового використання на шкоду інтересам позивачів.

Отже, суду доведено порушення внаслідок оформлення та протиправного використання оспорюваних довіреностей прав та законних інтересів позивачів, що є достатньою підставою для визнання зазначених довіреностей недійсними.

Як встановлено судом, використовуючи від імені позивачів відповідні довіреності, недійсність яких встановлено судом, громадянин ОСОБА_5 підписав Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ від 23.11.2020р. на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 23.11.2020 року

Згідно цих документів ОСОБА_5 продав гр-ну ОСОБА_3 : належну ОСОБА_1 частку у розмірі 16,67% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , діючи на підставі недійсної довіреності від 18.11.2020р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною.

Також громадянин ОСОБА_5 здійснив відчуження належної ОСОБА_2 частки у розмірі 16,67% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , діючи від імені ОСОБА_2 на підставі недійсної довіреності від 29.09.2020 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною.

Також, на підставі зазначених документів внесено зміни до ЄДРПОУ щодо складу учасників ТОВ Гарантінвест .

Враховуючи встановлену судом недійсність даних довіреностей, суд погоджується з доводами позивачів відносно того, що належні їм частки у розмірі по 16,67% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ вибули з володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза їх волею.

При цьому, позивачі вимагають визнання недійсним саме Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ № 1 від 23.11.2020 року.

Судом неодноразово витребовувався оригінал даного договору у відповідачів шляхом постановлення ухвал, а також у спосіб розміщення оголошення про виклик відповідачів через сайт Судової влади України (02.03.2021, 30.02.2021, 19.05.2021 рр.) з дотриманням вимог ст. 197 ГПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи не надання відповідачами та їх представником оспорюваного договору суду не доведено обставини його вчинення, укладення, проведення розрахунків та передачі на користь ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на належні їм частки у розмірі по 16,67% статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ .

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість, інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Згідно ст. 20 Закону Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Статтею 24 Закону передбачено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Положеннями ст. ст. 20, 21, 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , чітко розмежовано правові інститути виходу зі складу учасників товариства та відчуження частки, яке може здійснюватись виключно в порядку, встановленому законом.

Зокрема, якщо набувачем частки є особа (особи), яка є учасником даного товариства, перехід права на частку у статутному капіталі може здійснюватись як на підставі окремої цивільно-правової угоди (договір купівлі-продажу, дарування), так і шляхом фіксації факту перерозподілу часток у статутному капіталі у відповідному рішенні зборів учасників відповідно до вільного волевиявлення останніх.

В той же час, якщо набувачем частки є третя особа , яка не має правового статусу учасника товариства, то перехід до неї права на частку у статутному капіталі має здійснюватись на підставі окремих цивільно-правових угод .

Вказаний порядок переходу права на частку у статутному капіталі кореспондується із реалізацією закріпленого у законі переважного права інших учасників товариства на придбання частки, що відчужується.

У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст.206 цього Кодекс.

Суд констатує, що договір купівлі-продажу корпоративних прав на частку у статному капіталі товариства повинен вчинятись саме у письмовій формі.

За змістом ст. 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

У п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз`яснено, що право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Частиною 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов`язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Договором згідно зі статтею 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу).

Згідно з положеннями статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Про вірність такого тлумачення свідчить і те, що в новому Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", внаслідок ухвалення якого втратили чинність стаття 147 ЦК України та стаття 53 Закону України "Про господарські товариства", взагалі не вживається термін "відступлення" щодо частки учасника у статутному капіталі. Відповідно до частини першої статті 21 зазначеного Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.

Тобто, якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни. Якщо взамін частки особа нічого не отримує - це договір дарування.

Однак, наявними у справі доказами спростовуються доводи відповідача та його представника відносно отримання від позивачів, від імені яких по довіреності діяв ОСОБА_5 , часток на підставі усного Договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі, враховуючи наступне.

Статтею 207 ЦК України визначено вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Наявний у матеріалах справи Акт приймання - передачі часток позивачів у статутному капіталі ТОВ Гарантінвест не містить відомостей про вартість частки, права на яку передано, строк проведення розрахунків.

Суд не може вважати такою ціною визначення номінального розміру статутного капіталу.

Тобто, відсутні такі істотні умови договору купівлі-продажу як ціна та строк (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Всупереч вимогам ст. ст. 76-80 ГПК України, не містять таких доказів також і досліджені судом матеріали кримінального провадження №12020020000000408, матеріали реєстраційної справи ТОВ Гарантінвест .

Відповідачами всупереч вимог суду також не надано відповідного договору, укладеного у письмовій формі та доказів проведення розрахунків з позивачами за придбані частки.

Матеріали реєстраційних справ містять достовірні відомості та є документами постійного зберігання на підставі ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Встановлені судом факти підтверджують недотримання вимог щодо укладення відповідного договору у письмовій формі.

Суд виходить з того, що саме за громадянином ОСОБА_3 було зареєстровано право на частку у статутному капіталі ТОВ Гарантінвест розміром 33,34%, позивач посилається на відсутність юридичної події з переходу права власності на відповідну частку.

Тому саме відповідач ОСОБА_3 має надати докази належного володіння часткою на підставі укладеного договору з Повіреним від імені позивачів.

Таким чином, наявні у справі документи не можуть вважатися такими, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення двостороннього письмового договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Гарантінвест" від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .

Також відсутні відомості щодо виконання такого договору або підтвердження його вчинення у інший спосіб.

Чинне законодавство не зобов`язує сторін надавати договори про відчуження частки товариству для ухвалення рішення про внесення змін до статуту та для подальшої державної реєстрації таких змін, адже такі договори можуть містити конфіденційну інформацію, яку сторони договору не мають намір розкривати третім особам.

Але саме ці правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави.

Таким чином, суд надає перевагу доводам позивачів відносно відсутності належних та допустимих доказів, які могли б підтвердити достовірність факту відчуження корпоративних прав на основі вільного волевиявлення, зокрема укладеного сторонами цивільно-правового договору, спрямованого на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Гарантінвест" у розмірі 33,34%, чи іншого договору, спрямованого на таке відчуження на оплатній основі.

Тлумачення вчинених сторонами дій як таких, що передбачали безоплатний перехід частки у статутному капіталі товариства, не відповідає принципам справедливості та пропорційності.

Також такий підхід створює істотний економічний дисбаланс для позивачів; така безоплатна передача є для позивача вочевидь економічно недоцільною дією, вона позбавляє позивача права власності на частку у товаристві, безоплатна передача не має економічного сенсу.

Якщо тлумачити дії сторін як правочин щодо дарування, то це означало б, що позивач раптово, без будь-якого економічного обґрунтування та власного інтересу вирішив значно погіршити своє становище; у такому випадку права й обов`язки сторін договору виглядали б вочевидь непропорційно (Аналогічний висновок щодо тлумачення подібних правовідносин підтримано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 909/1294/15 від 01.10.2019 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах, та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах .

Враховуючи викладене, вказаний правовий висновок Верховного Суду враховується судом з урахуванням характеру та змісту правовідносин, що склались між сторонами спору, підстав для відступу від вказаного правового висновку суд не вбачає.

Підсумовуючи наведені обставини, норми матеріального права, котрі підлягають застосуванню суд доходить висновку, що оспорюваний Договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року , який укладений між громадянином ОСОБА_5 , діючим на підставі довіреності від 18.11.2020 року складеної від імені громадянина ОСОБА_1 та довіреності від 29.09.2020 року, складеної від імені громадянки ОСОБА_2 , та громадянином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_3 ) щодо відчуження належної громадянину ОСОБА_1 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" та належної громадянці ОСОБА_2 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" є неукладеним внаслідок не досягнення сторонами у належній формі згоди щодо усіх істотних умов договору.

Таким чином до гр. ОСОБА_3 не перейшло право власності на корпоративні права ТОВ "Гарантінвест" у розмірі 33,34% частки у статутному капіталі, а відтак відповідач не набув статусу учасника товариства.

Як наслідок такі протиправні дії, що призвели до зміни складу учасників ТОВ "Гарантінвест" порушили корпоративні майнові права позивачів, оскільки відчуження у такій спосіб частки позивача відбулося з недодержанням обов`язкової письмової форми двостороннього правочину та без зустрічної компенсації з боку набувача такої частки.

Додатково суд констатує, що ОСОБА_5 , як представник позивачів, діяв без достатнього обсягу повноважень, оскільки вчиняв дії поза волею ОСОБА_16 та ОСОБА_2 згідно недійсних довіреностей.

Отже, право власності позивачів на 16,67% частки кожного у статутному капіталі ТОВ Гарантінвест не було припинено у законний спосіб.

Сам факт вчинення дій з державної реєстрації частки не може підтверджувати переходу права власності на відповідну частку, оскільки дана реєстраційна дія не є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків.

Відомості у ЄДРПОУ є достовірними до моменту їх спростування на підставі первинних документів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи.

Отже, факт державної реєстрації є лише офіційним визнанням на державному рівні обставин існування певних вже здійснених юридичних актів та вчинків.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації (відповідний висновок міститься у Постанові КГС ВС від 24 січня 2020 року № 910/10987/18).

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати змісту первинних документів, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, котрі містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно висновків ВП ВС від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц, у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оскільки, Договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ №1 від 23.11.2020 року є неукладеним та не породжує правових наслідків, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Таким чином, достатньо підставою для захисту прав позивачів є констатація правового факту неукладеності Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ №1 від 23.11.2020 року із застосування відповідних правових наслідків.

Тому, у задоволенні первісного позову в частині вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року суд відмовляє.

Враховуючи встановлені судом обставини вибуття із власності позивачів часток у статутному капіталі поза їх волею, з використанням недійсних довіреностей, на основі вчинення записів у ЄДРПОУ, які не ґрунтуються на основі укладеного позивачами письмового договору, суд доходить висновку, що права позивачів є порушеними і підлягають судовому захисту.

Крім того, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 Постанови ВП ВС від 14.11.18 року у справі справа № 183/1617/16).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (п. 51 Постанови ВП ВС від 11.02.2020 року у справі № 922/614/19).

Наведені висновки суд застосовує на основі ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Тому, суд погоджується з доводами позивачів щодо відсутності підстав для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів або дій, внаслідок вчинення яких відбувалися подальші зміни у ЄДРПОУ, а також відчужувались корпоративні права на користь ОСОБА_8 .

При цьому, істотне значення має обрання ефективних способів захисту порушених прав.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Законодавчо визначені способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 3.5 вказаного Рішення Конституційного Суду України, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту інтересів, зокрема, є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому у рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії").

В свою чергу у рішенні по справі "Каіч та інші проти Хорватії" Європейським cудом з прав людини вказано, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування

Таким чином захист порушених прав та інтересів особи, що звернулась до суду підлягає здійсненню у світлі дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції, ключовим з яких принцип верховенства права, реалізація якого здійснюється судом із урахування сукупності встановлених обставин справи та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами спору.

При цьому, визначальним в даному аспекті є ефективний захист порушених прав та інтересів особи, такий захист, який за наслідком прийняття судом рішення, як процесуального інструменту захисту, забезпечить їх відновлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань").

Змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

При цьому, вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17).

Можливість застосування такого способу захисту як скасування запису про державну реєстрацію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 909/1294/15 від 01.10.2019 року, тому суд вважає обраний позивачем спосіб захисту належним та ефективним.

Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів щодо скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святопіинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича (вул. Машинобудівників, 4 - А, смт Чабани, Київська область, 08163, код - 04362160) від 29.01.2021, №1001741070020002608 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Однак, задоволення позову в цій частині залежить від обґрунтованості інших вимог, які за своєю сутністю є взаємовиключними, зокрема з вимогами про визначення розміру статного капіталу та часток учасників товариства.

З приводу позовних вимог щодо визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" та розміру часток учасників товариства, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 923/876/16 від 22.10.2019 року.

Велика Палата Верховного Суду вкотре звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону) (п. 58, 61 Постанови).

Вимога про скасування рішення державного реєстратора, яким визначено розмір часток ОСОБА_1 на рівні 13,34% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 20% статутною капіталу, на правлена на доведення обставин протиправності дії з відповідними частками без волевиявлення дійсних власників.

Однак, саме по собі скасування зазначеної реєстраційної дії не поновлюватиме права позивачів, так як може призвести до відновлення записів відносно прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Тому, суд надає перевагу та вважає доведеною необхідність застосування саме визначеного статею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" способу захисту прав позивачів шляхом визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ", а також розміру часток учасників: ОСОБА_1 : 16.67% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 1 667 000,00 грн; ОСОБА_2 : 16.67% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 1 667 000,00 грн; ОСОБА_6 : 33,33% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 333 000,00 грн; ОСОБА_7 : 33,33% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 333 000,00 грн.

У такий спосіб буде відновлено правове становище позивачів, яке існувало до моменту порушення їх прав внаслідок переходу прав на частки згідно неукладеного договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року

На підставі ч. 1 ст. 5 ГПК України. здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тобто, враховуючи підстави позову, суд не позбавлений можливості застосувати спосіб захисту прав, який передбачений нормою закону.

Тому, некоректне зазначення у предметі позову вимог щодо визнання , а не визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не впливає на можливість задоволення судом позову з дотримання визначених законом способів захисту.

Отже, така вимога позивача відповідає правовим висновкам Верховного Суду та правовим підставам внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які у випадку набрання рішенням законної сили вчинятимуться на основі чинної редакції Закону.

Суд також критично оцінює доводи представника третьої особи ОСОБА_7 щодо необхідності залучення останнього та ОСОБА_6 в якості співвідповідачів за вимогами про визначення часток учасників.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 923/876/16 від 22.10.2019 року вказала на ті аспекти, що відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

При вирішенні справи №902/46/21 не йде мова щодо позбавлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 корпоративних прав, розмір їх часток протягом усього періоду спірних правовідносин є незмінним.

Суд лише констатує належний їм розмір часток до моменту вчинення протиправних дій без зменшення або збільшення їх розміру.

Тому, суд вважає правомірним залучення інших учасників в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи застосування даного способу захисту права, позовні вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича від 29.01.2021 16:27:25, 1001741070020002608 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи не підлягають задоволенню.

Оцінивши правову природу спірних правовідносин та надавши комплексну оцінку наявним у справі доказам, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. №01-34/1385/21 від 12.02.2021 року).

Судом також розглянуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належним майном, а саме: часткою у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434) розміром 33,37%, номінальною вартістю 3 334 000,00 грн.

У позовній заяві ОСОБА_8 просить поновити процесуальний строк на подачу позову та вважає себе власником 33,34% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" з посиланням на укладення 22.12.2020 року з ОСОБА_3 , в особі ОСОБА_17 , та ОСОБА_4 , в особі ОСОБА_17 , Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ", а також підписання Акту приймання - передачі часток, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Т.О.

Тому, ОСОБА_8 вважає, що має самостійні вимоги на предмет спору, котрий стосується визначення належного власника 33,34% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ", просить визначити розмір статутного капіталу товариства на рівні 10 000 000,00 грн та розподіл часток між учасниками товариства - ОСОБА_8 - 33,34%, ОСОБА_6 - 33,33%, ОСОБА_7 - 33,33%.

Судом встановлено, що дійсно 22.12.2020 між ОСОБА_8 (Покупець), та ОСОБА_3 (Продавець-1) і ОСОБА_4 (Продавець-2) було укладено Договір №3864/20 купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ (код - 31325432), за умовами якого:

Продавець-1 відступив шляхом продажу частку у розмірі 13,34% Статутного капіталу ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ вартістю 1 334 000,00 гри; Продавець-2 відступив шляхом продажу частку у розмірі 20% Статутного капіталу Товариства вартістю 2 000 000,00 грн, а Покупець прийняв частку та сплатив за неї обумовлену цим Договором суму.

Сторони підтвердили факт повного розрахунку за продані частки на момент підписання даного Договору (том. 2 а.с. 138).

Також, 22.12.2020 року між ОСОБА_8 (Покупець), та ОСОБА_3 (Продавець-1) і ОСОБА_4 (Продавець-2) підписано Акт приймання - передачі часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ , підписи на якому посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Т.О., зареєстровано в реєстрі за № №2498, 2499, 2500 (том. 2 а.с. 139, 140).

Суд погоджується з доводами представника третьої особи відносно моменту виникнення права на частку у статному капіталі, котрий не залежить від дати державної реєстрації прав, а обумовлений вчинення юридичних дій та фактом укладення двосторонніх правочинів.

Однак, право на відчуження частки має лише дійсний власник майна.

У ході судового розгляду судом встановлено протиправність вибуття часток у статутному капіталі ТОВ Гарантінвест із власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнанго недійсними довіреності щодо права розпорядження корпоративними правами та констатовано неукладеність договору купівлі-продажу часток ОСОБА_5 , на підставі якого складено Акт приймання-передачі відповідних часток від 23.11.2020 року та внесено змівни до ЄДРПОУ.

Таким чином, судом встановлено вибуття корпоративних прав з володіння позивачів поза їх волею, на підставі недостовірних та недійсних документів.

Згідно ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

З контексту ст. 319 ЦК України випливає, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Отже, враховуючи вибуття майна з власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза їх волею ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали права розпорядження корпоративними правами ТОВ Гарантінвест .

Відповідно до положень статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Оскільки, позивачами заявлено вимоги про повернення майна у свою власність, то укладений 22.12.2020 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Договір №3864/20 купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ (код - 31325432) не є належним доказом виникнення права ОСОБА_8 на частку у статутному капіталі товариства розміром 33,34%.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, пункти 146-147).

Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 183/1617/16 від 14.11.2018 року).

Тому, захист прав позивачів за первісним позовом не залежить від укладення 22.12.2020 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Договору №3864/20 купівлі - продажу часток у статутному капіталі ТОВ ГАРАНТІНВЕСТ (код - 31325432).

Задоволення позову третьої особи є неможливим внаслідок задоволення первісного позову, а також через встановлене вибуття майна з володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза їх волею.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_8 , що він не позбавлений можливості ініціювати питання відносно повернення вартості сплаченої частки. Захисту свої прав у інший визначений законом спосіб, внаслідок набуття майна, право на відчуження якого не мала інша сторона правочину.

Також суд зауважує, що третьою особою змінено позовні та залишено вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належним майном, а саме: часткою у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434) розміром 33,37%, номінальною вартістю 3 334 000,00 грн.

Однак, задоволення цієї вимоги не може забезпечити ефективний захист прав третьої особи, оскільки не спричинить внесення змін до державного реєстру в частині змін відомостей про склад учасників ТОВ Гарантінвест .

Належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне, зокрема, відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2020 року у справі № 907/155/19).

Таким чином, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_8 не підлягає задоволенню.

При вирішенні питання стосовно розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачами сплачено 18 160,00 грн., а саме: ОСОБА_1 - 9 080,00 грн.; ОСОБА_2 - 9 080,00 грн (том. 1 а.с. 21-27).

У первісному позові кожним позивачем заявлено по три вимоги щодо визнання недійними довіреностей та витребування часток у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також одну спільну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ Гарантінвест №1 від 23.11.2020 року.

Згідно ч. 7 ч. 6 Закону України Про судовий збір , у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Тому, позивачами правомірно обчислено та сплачено судовий збір з розрахунку по чотири вимоги, оскільки кожен позивач повинен сплатити судовий збір за власну немайнову вимогу.

Подана позивачем заяв про зміну предмету позову шляхом визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі не збільшувала кількісного обсягу вимог, тому не спричинила збільшення розміру судового збору.

З приводу доводів представника третьої особи стосовно обчислення судового за вимогу майнового змісту про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників, з урахуванням висновків Касаційного господарського суду Верховного суду у справі № 911/1149/19 (постанова від 24.02.2021 року), суд зазначає наступне.

Дане судове рішення не містить мотивів формулювання правового висновку щодо визначення розміру судових витрат або методики обчислення ставки судового збору.

Вирішення судом касаційної інстанції корпоративного спору стосувалося визначення належних способів захисту прав, а не формування правових висновків відносно розміру судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Суд враховує, що розмір статутного капіталу та грошовий вираз часток учасників визначені з номінальної вартості, тобто відомості щодо дійсної вартості спірного майна відсутні.

В рамках цієї справа економічна експертиза з приводу визначення ціни часток учасників не проводилась та сторонами не надавалась.

Цінність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Врахування номінальної, а не ринкової вартості корпоративних прав при визначенні ставок судового збору суперечитиме правовій природі та грошовій цінності часток учасників.

Відтак, станом на момент вирішення спору встановити дійсну вартість спірного майна неможливо, тому ставки судового збору слід обчислювати з 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року (2 270,00 грн).

Суд також враховує дійсні підстави вимог про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства, які обумовлені визначення належного способу захисту порушеного права та вимогами статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Дана вимога є похідною, залежною від висновків суду щодо протиправного вибуття із володіння позивачів часток у статутному капіталі товариства.

Підсумовуючи суд доходить висновку щодо розподілу 18 160,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову.

В силу ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що спір виник внаслідок оформлення та використання недійсних довіреностей від 18.11.2020 року, яка складена від імені громадянина ОСОБА_1 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також довіреності від 29.09.2020 року, яка складена від імені громадянки ОСОБА_2 на ім`я громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_1 .

Водночас, Акт приймання - передачі часток позивачів від 23.11.2020 року, на підставі якого внесено зміни до ЄДРПОУ щодо складу учасників ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" підписано саме ОСОБА_5 , з використанням недійсних довіреностей.

Отже, понесені судові витрати слід покласти на дану особу в силу вимог ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу та скасування рішення державного реєстратора, то сплачений позивачами судовий збір в сумі по 4 540,00 грн кожним, слід залишити за кожним з позивачів.

Тобто, решта судового збору підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь кожного з позивачів в сумі по 4 540,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 тричі подано заяву про забезпечення позову та сплачено за кожну заяву по 1 135,00 грн судового збору (том. 1 а.с. 76, 147, 165).

Ухвалами суду від 20.01.2021 року та від 15.02.2021 року відмовлено у задоволенні відповідних заяв, тому судові витрати в сумі 2 270,00 грн слід залишити за ОСОБА_1 .

Враховуючи, що ухвалою суду від 17.02.2021 року заяву про забезпечення позову від 16.02.2021 року (вх. №01-48/16/21) задоволено, то на ОСОБА_5 слід покласти судові витрати у розмірі 1 135,00 грн.

З приводу судових витрат за позовом третьої особи суд враховує, що Ухвалою суду від 17.06.2021 року закрито провадження відносно частини вимог, залишено судові витрати в сумі 1 135,00 грн за третьою особою, повернуто з Державного бюджету України 1 135,00 грн судових витрат.

Оскільки, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю, то судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в сумі 2 270,00 грн слід залишити за ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову .

Оскільки, судом задоволено позов частково, то відсутні підстави для самостійного скасування судом вжитих Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2021 року у справі №902/46/21 заходів забезпечення позову.

В силу вимог ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Тому, заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2021 року у справі №902/46/21, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Визнати недійсною з моменту вчинення довіреність від 18.11.2020 року, яка складена від імені громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_14 , код НОМЕР_1 ) на ім`я громадянина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_15 ), посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маляренко Світланою Миколаївною, зареєстрована в реєстрі за № 2551.

3. Визнати недійсною з моменту вчинення довіреність від 29.09.2020 року, яка складена від імені громадянки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_14 , код НОМЕР_2 ) па ім`я громадянина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 ) та громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_14 , код НОМЕР_1 ), яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щадко Оксаною Іларіївною, зареєстрована в реєстрі за № 644.

4. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054, код ЄДРІЮУ 31325434): 10 000 000,00 грн.

5. Визначити розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054, код ЄДРІЮУ 31325434):

- ОСОБА_1 : 16.67% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 1 667 000,00 грн;

- ОСОБА_2 : 16.67% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 1 667 000,00 грн;

- ОСОБА_6 : 33,33% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 333 000,00 грн;

- ОСОБА_7 : 33,33% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 333 000,00 грн.

6. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині позовних вимог про:

- визнаня недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" № 1 від 23.11.2020 року, який укладений між громадянином ОСОБА_5 , діючим на підставі довіреності від 18.11.2020 року складеної від імені громадянина ОСОБА_1 та довіреності від 29.09.2020 року, складеної від імені громадянки ОСОБА_2 , та громадянином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_3 ) щодо відчуження належної громадянину ОСОБА_1 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" та належної громадянці ОСОБА_2 частки у розмірі 16.67% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ";

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святопіинського району Київської області Коваленко Дмитра Вікторовича (вул. Машинобудівників, 4 - А, смт Чабани, Київська область, 08163, код - 04362160) від 29.01.2021 16:27:25, НОМЕР_10 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

7. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_14 , код НОМЕР_1 ) 4 540,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову та 1 135,00 грн - судових витрат, сплачених за розгляд заяви про забезпечення позову.

8. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 4 540,00 грн, а також 2 270,00 грн - судових витрат, сплачених за розгляд заяв про забезпечення позову - залишити за ОСОБА_1 .

9. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_14 , код НОМЕР_2 ) 4 540,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову.

10. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 4 540,00 грн - залишити за ОСОБА_2 .

11. Відмовити повністю у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , код - НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_15 код - НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , код - НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 , код - НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТІНВЕСТ" (вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054, код - 31325434) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належним майном, а саме: часткою у статутному капіталі ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 31325434) розміром 33,34%, номінальною вартістю 3 334 000,00 грн.

12. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в сумі 2 270,00 грн - залишити за ОСОБА_8 .

13. Роз`яснити, що заходи забезпечення позову, застосовані Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.02.2021 року у справі №902/46/21 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

14. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

15. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 18 червня 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. 16 прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

4 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

5 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_15 )

6 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 )

7 - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 )

8 - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 )

9 - ТОВ "ГАРАНТІНВЕСТ" (вул. Карла Маркса, 56, м. Вінниця, 21054)

10- Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маляренко С.М. (вул. Чорновола, 26/2, буд. 4, м. Київ, 01135)

11 - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Щадко О. І. (

АДРЕСА_7 )

12 - Приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Яровій Я.М. (вул. Зодчих, 36, корп. 74, м. Вінниця, 21037)

13 - Держаному реєстратору Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області Коваленко Д.В. (вул. Машинобудівників, 4 - А, смт Чабани, Києвосвятошинський район, Київська область, 08162)

14 - адвокату Крестьяніновій Лідії Володимирівні (04070, Київ обл., Київ, р-н Подільський, вул. Спаська, буд. 9, літ. А, оф. 57)

15 - ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , НОМЕР_12 )

16 - адвокату Мазуренко Т.С. (01135, Київ обл., Київ, р-н Шевченківський, просп. Перемоги, буд. 5-А, оф. 800)

Дата ухвалення рішення17.06.2021
Оприлюднено23.06.2021

Судовий реєстр по справі —902/46/21

Ухвала від 08.11.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 03.11.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 25.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Судовий наказ від 20.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Судовий наказ від 20.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Судовий наказ від 20.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 21.09.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Постанова від 21.09.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Ухвала від 14.09.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

Ухвала від 31.08.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Грязнов В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні