Постанова

від 09.06.2021 по справі 509/4216/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 509/4216/16-ц

провадження № 61-5628св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області,

третя особа - Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України на постанову Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.

у справі за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року заступник військового прокурора Одеського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі - КЕВ міста Одеси) з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс , Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області, який уточнив у процесі розгляду справи і остаточно просив:

- визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 319460 від 14 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3236, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09 вересня 2008 року;

- зобов`язати ОСОБА_2 повернути за актом прийому-передачі державі в особі КЕВ міста Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3236, вартістю 178 432 грн, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319460 від 14 липня 2009 року.

Зазначений позов мотивований тим, що згідно з державним актом на право постійного користування землею серії В № 032344 Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району у 1986 році Виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

На вказаній частині земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , розташовані будівлі та споруди бази відпочинку, закріпленої за Державним підприємством Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний , яке відповідно до наказу Міністра оборони України від 25 липня 2006 року № 454 було реорганізовано шляхом його приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування , правонаступником якого є Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс .

Вищезазначені землі відносяться за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебувають на відповідному обліку у органах Квартирно-експлуатаційної служби ЗС України.

14 липня 2003 року Молодіжненською сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Оздоровчого комплексу Ювілейний (37 будівель та споруд), власником якого визначено Державне підприємство Міністерства оборони України.

20 березня 2008 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення №1121-V Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно з додатком) на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в селі Молодіжне Овідіопольського району Одеської області .

Рішенням Молодіжненської сільської ради № 1266-V від 09 вересня 2008 року затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянка, що передаються громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у селі Молодіжне, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , а також передано земельні ділянки загальною площею 1,53 га безкоштовно у власність громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) у селі Молодіжне (згідно з додатком, зокрема відповідачу ОСОБА_1 ), а також видано державні акти на право власності на землю.

На підставі вказаного рішення Молодіжненської сільської ради на ім`я ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 319460 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану по АДРЕСА_1 .

Заступник військового прокурора вважає, що у ОСОБА_1 безпідставно виникло право власності на частину земельної ділянки, що відноситься до земель оборони, на якій розміщено будівлі та споруди бази відпочинку Ювілейна .

Ні Кабінет Міністрів України, ні Міністр оборони України відповідну згоду на припинення права користування земельними ділянками загальною площею 1,53 га, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна Оздоровчий комплекс Ювілейний на її вилучення Молодіжненській сільській раді не надавали, жодних заяв про добровільну відмову від належного Міністерству оборони України права на вказану земельну ділянку сільській раді або вказаним громадянам не адресував.

Рішеннями Молодіжненської сільської ради № 1121-V від 20 березня 2008 року та № 1266-V від 09 вересня 2008 року земельна ділянка площею 0,085 га, розташована по АДРЕСА_2 була передана у власність громадянину ОСОБА_1 безоплатно.

Згідно з Інформаційною довідкою, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на спірну земельну ділянку яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2017 року.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 серпня 2017 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року залучено до участі у справі як співвідповідача Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області. Виключено з третіх осіб Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району Одеської області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 319460 від 14 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3236, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області № 1266-V від 09 вересня 2008 року.

Зобов`язано ОСОБА_2 повернути за актом прийому-передачі державі в особі КЕВ місто Одеси земельну ділянку площею 0,085 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3236, вартістю 178 432 грн, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , межі якої визначено у державному акті серії ЯЖ № 319460 від 14 липня 2009 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Витребування спірної земельної ділянки із володіння відповідача відповідає критерію законності. Таке витребування здійснюється на підставі статті 388 ЦК України у зв`язку з порушенням органом місцевого самоврядування вимог ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо захисту прав інтересів держави в земельних правовідносинах, тому перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався відповідний орган державної влади, а не прокурор.

Міністерству оборони України не могло бути відомо про порушене право, оскільки за звітністю, що надавалась КЕВ міста Одеси до Міністерства оборони України, інформації про вилучення Молодіжненською сільською радою земельної ділянки площею 2,1 га із земель оборони до земель запасу не надавалось, тому цей позов подано в межах позовної давності для захисту порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 листопада 2018 року в частині позовних вимог заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ міста Одеси до ОСОБА_1 , Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - Концерн Військторгсервіс , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Рішення місцевого суду в частині вимог до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути за актом прийому-передачі державі в особі КЕВ міста Одеси земельної ділянки кадастровий номер 512378200:02:004:3236 ОСОБА_2 не оскаржується, рішення суду в цій частині стосується прав та обов`язків ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , який на підставі нотаріально посвідченого правочину продав земельну ділянку, тому при даному апеляційному розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відсутні підстави для перегляду законності та обґрунтованості рішення суду в частині вимог до ОСОБА_2 щодо повернення земельної ділянки.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокурор не оскаржив в частині, що стосується ОСОБА_1 рішення Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року № 1266-У Про затвердження технічної документації по складанню державних актів та передачу земельних ділянок безкоштовно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) громадянам України (згідно додатку) в селі Молодіжне Овідіопольського району Одеської області .

Тобто, прокурором заявлено, а судом задоволено вимогу про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку без оскарження рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

В даному випадку земельну ділянку ОСОБА_1 передано у приватну власність рішенням ради, яке є чинним, у зв`язку з чим чинність рішення про передачу земельної ділянки у власність виключає визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 на підставі чинного рішення ради про передачу земельної ділянки у власність, оскільки сам по собі державний акт згідно з діючим на час його видачі законодавством був лише документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку.

У даному випадку порядок видачі ОСОБА_1 державного акта було дотримано, технічну документацію розроблено, розмір земельної ділянки, її цільове призначення, місцезнаходження тощо відповідали рішенню органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації по складанню державного акта та передачу земельної ділянки у власність тощо.

Отже, при чинності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність підстави для визнання виданого на підставі такого рішення державного акта відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року заступник військового прокурора Південного регіону України подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц зробив обґрунтований висновок про те, що оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку . Вказана правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України під час розгляду інших справ, зокрема у постановах від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 та від 01 липня 2015 року у справі № 6-319цс15.

Такої підстави припинення права власності на земельну ділянку як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку ЗК України не передбачено (правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 12 вересня 2012 року у справі № 6-71цс12), тому державний акт на право власності на земельну ділянку може бути визнаний недійсним без скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого він був виданий.

Враховуючи викладене, апеляційний суд допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У червні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку суди зобов`язані перевірити підстави набуття права власності на спірну земельну ділянку, тобто надати правову оцінку рішенню органу влади або органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки у власність.

Таку правову оцінку рішенню органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність було надано апеляційним судом під час розгляду справи № 916/1041/17, в якій встановлено законність рішень Молодіжненської сільської ради № 716-V про вилучення із земель Міністерства оборони України (КЕЧ Одеського району) земельної ділянки загальною площею 2,1 га, яка використовувалася КЕЧ Одеського району на підставі державного акта на право постійного користування землею № Р-6-86 від 1986 року за згодою Міністерства оборони України та зарахування її до земель запасу Молодіжненської сільської ради, куди входить і спірна земельна ділянка.

Позовна давність не підлягає поновленню у разі укладення надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

У липні 2020 року Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району Одеської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що питання щодо правомірності вилучення спірної земельної ділянки із земель оборони вже було предметом розгляду у судовому порядку у справі № 916/1041/17, під час розгляду якого було встановлено те, що прийняття Молодіжненською сільською радою спірних рішень відповідало чинному на той час земельному законодавству.

Висновок судів про те, що вилучення земельних ділянок площею 8,5780 га та 2,10 га не потребувало окремого погодження (рішення) Кабінету Міністрів України зроблений з правильним застосуванням норм матеріального права, на підставі повної та всебічної оцінки наявних у справі доказів.

Судами також встановлено, що зазначені позивачами об`єкти були списані та розібрані за погодженням з Міністерством оборони України.

Правомірність вилучення земельної ділянки площею 2,1 га із земель Міністерства оборони України та зарахування її до земель запасу Молодіжненської сільської ради було встановлено постановою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 червня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Овідіопольського районного суду Одеської області.

30 червня 2020 року справа № 509/4216/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії Б №032344 Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району у 1986 році Виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Наказом Міністра оборони України від 25 липня 2006 року № 454 Про реорганізацію Державного підприємства Міністерства оборони України Оздоровчий комплекс Ювілейний припинено його діяльність шляхом реорганізації та приєднання основних фондів до державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування .

Наказом Міністерства оборони України від 05 квітня 2007 року № 125 Про реорганізацію Державного підприємства Міністерства оборони України Управління торгівлі Південного оперативного командування припинено його діяльність шляхом приєднання до державного господарського об`єднання Міністерства оборони України Концерну Війскторгсервіс .

База відпочинку Ювілейна , розташована за адресою: АДРЕСА_2 , разом із земельною ділянкою, на якій вона розміщена, взята на баланс Концерну Військторгсервіс на правах господарського відання, в подальшому базу передано на облік структурного підрозділу Концерну Військторгсервіс - філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс .

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 14 липня 2003 року Молодіжненською сільською радою на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 11 липня 2003 року № 459 Про визнання права власності на будівлі та споруди Оздоровчого комплексу Ювілейний , нежитлова будівля, будівлі та споруди Оздоровчого комплексу Ювілейний , розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , належать на праві державної власності Державному підприємству Міністерства оборони України.

Рішенням Молодіжненської сільської ради від 25 травня 2007 року № 716-У Про вилучення із земель Міністерства оброни України КЕЧ Одеського району земельної ділянки загальною площею 2,10 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради (в межах села Молодіжного) : 1) вилучено із земель Міністерства оборони України (КЕЧ Одеського району) земельну ділянку загальною площею 2,10 га, яка використовується КЕЧ Одеського району на підставі державного акта на право постійного користування землею № Р-6-86 від 1986 року (Б №032344) за згодою Міністерства оборони України (лист КЕВ від 23 квітня 2007 року за № 661) та зараховано до земель запасу Молодіжненської сільської ради в тому числі: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1,59 га до категорії земель житлової та громадської забудови, земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,51 га до категорії земель рекреаційного призначення (в межах села Молодіжного); 2) зобов`язано КЕЧ Одеського району: 2.1) оформити акт прийому передачі земельної ділянки в землі запасу Молодіжненської сільської ради; 2.2) надати державний акт на право постійного користування земельної ділянки № Р-6-86 від 1986 року (Б № 032344) в Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів для внесення до нього змін у відповідності до пункту 1 цього рішення.

Рішенням Молодіжненської сільської ради від 20 березня 2008 року № 1121-У Про надання дозволу на підготовку технічної документації по складанню державних актів на право власності безкоштовно громадянам України (згідно додатку) на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) село Молодіжне Овідіопольський район Одеської області надано дозвіл на підготовку технічної документації по складанню державного акта на право власності безкоштовно на земельну ділянку громадянам України (згідно додатку), зокрема ОСОБА_1 .

Рішенням Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року № 1266-У Про затвердження технічної документації по складанню державних актів та передачу земельних ділянок безкоштовно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) громадянам України (згідно додатку) в селі Молодіжне Овідіопольського району Одеської області затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що передаються громадянам України для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) в селі Молодіжне; передано земельні ділянки безкоштовно у власність громадянам України для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в селі Молодіжне (згідно додатку), зокрема ОСОБА_1

14 липня 2009 року Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області на підставі рішення Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року № 1266-У видано ОСОБА_1 державний акт серія ЯЖ № 319460 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га цільового призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , кадастровий номер 5123782000:02:004:3236, розташовану по АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26 квітня 2017 року право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5123782000:02:004:3236), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ващук В. Ф. за реєстровим № 90.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 116 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою-десятою статті 117 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до статті 125 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видачі державного акта).

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення. Вимога про визнання недійсним державного акта не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор просив визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт серії ЯЖ № 319460 на право власності на земельну ділянку площею 0,085 га, розташовану по АДРЕСА_1 .

Вимоги щодо визнання незаконним рішення Молодіжненської сільської ради від 09 вересня 2008 року № 1266-V Про затвердження технічної документації по складанню державних актів та передачу земельних ділянок безкоштовно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) громадян України (згідно додатку) в селі Молодіжне Овідіопольського району Одеської області заявлено не було.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним державного акта, оскільки рішення на підставі якого ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку є чинним, у зв`язку з чим чинність рішення про передачу земельної ділянки у власність виключає визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 , оскільки сам по собі державний акт згідно з законодавством, діючим на час його видачі, був лише документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку, тому така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Зазначений висновок апеляційного суду узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Доводи касаційної скарги про те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц, та у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 та від 01 липня 2015 року у справі № 6-319цс15, у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) […] суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду .

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що […] підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення . […] для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї земельної ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою .

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку і не дають підстав вважати, що судом в означеній частині порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - без змін.

Рішення місцевого суду в частині вимог до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути за актом прийому-передачі державі в особі КЕВ міста Одеси земельної ділянки кадастровий номер 512378200:02:004:3236 ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядалося, тому не може бути предметом перегляду і Верховним Судом.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ міста Одеси до ОСОБА_1 , Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - Концерн Військторгсервіс , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров О. С. Ткачук