Ухвала

від 17.06.2021 по справі 931/650/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 червня 2021 року

м. Київ

справа №931/650/20

провадження №61-9810ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня

2021 року у справі за позовом селянського (фермерського) господарства Сім`ї Янчинських до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня

2021 року. Дану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.

У клопотанні, яке містить касаційна скарга, заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що у судовому засіданні вона участі не приймала, копію постанови Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року нею отримано значно пізніше, підпису на підтвердження отримання конверту нею не проставлялося. Зазначає, що датою складення повного тексту оскаржуваної постанови є 26 квітня 2021 року (згідно відомостей сайту Судова влада України ), а також що після отримання постанови суду апеляційної інстанції, 09 червня 2021 року вона скористалась своїм правом на отримання правової допомоги від адвоката Сидун О. С.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року оприлюднено 26 квітня 2021 року.

За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон встановлює у двох випадках: протягом тридцяти днів з дня його проголошення та протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.

З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 4 11 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України ).

При цьому, ОСОБА_1 , не наводить конкретної норми права у якій відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що свідчить про недотримання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин заявнику слід уточнити касаційну скаргу у частині підстав на яких вона подається, оскільки нею не конкретизовано норми права у якій відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, та надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги і копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 8 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності

01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

Про судовий збір .

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на те, що позовну заяву селянського (фермерського) господарства Сім`ї Янчинських пред`явлено у серпні 2020 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2020 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2020 року становить 2 102 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 102 грн (редакція закону на момент пред`явлення позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.

Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви окремо за кожну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку ) - 8 408 грн ((2 102*2)*200%) із яких сплачено 1 681,20 грн.

Таким чином заявнику необхідно доплатити судовий збір в розмірі 6 726,80 грн.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька