Ухвала

від 11.08.2021 по справі 931/650/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа №931/650/20

провадження №61-9810ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року

у справі за позовом селянського (фермерського) господарства Сім`ї Янчинських до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня

2021 року. Дану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків скарги, а саме: надання відповідної довідки суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інших належних доказів в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами; надіслання уточненої редакції касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та надання документу на підтвердження доплати судового збору, а також роз`яснено про наслідки її невиконання.

Ухвалу Верховного Суду від 17 червня 2021 року було направлено заявнику та її представнику - адвокату Сидун О. С. на вказані в касаційній скарзі адреси.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції заявником надано уточнену редакцію касаційної скарги, яка не містить посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та здійснено доплату судового збору.

Проте аналіз надісланих заявником матеріалів свідчить про неповне виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції.

Так, ОСОБА_1 касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Заявником було порушено питання поновлення строку з посиланням на те, що у судовому засіданні вона участі не приймала, копію постанови Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року нею отримано значно пізніше, підпису на підтвердження отримання конверту нею не проставлялося. Датою складення повного тексту оскаржуваної постанови є 26 квітня 2021 року (згідно відомостей сайту Судова влада України ), після отримання постанови суду апеляційної інстанції 09 червня 2021 року вона скористалась своїм правом на отримання правової допомоги від адвоката Сидун О. С.

Мотивуючи ухвалу від 17 червня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд, серед іншого, вказав на необхідність надання заявником відповідної довідки суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інших належних доказів в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.

В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що у судовому засіданні вона участі не приймала, копію постанови Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року нею отримано 28 квітня 2021 року, підпису щодо отримання нею конверту не проставлялося. На підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови заявником саме 28 квітня 2021 року додано копію довідки суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що тридцятиденний строк для подання касаційної скарги, із дня отримання оскаржуваного судового рішення закінчується - 28 травня 2021 року (середа), проте звернення з даною касаційною скаргою ОСОБА_1 мало місце лише 11 червня 2021 року.

Посилання заявника на те, що у травні 2021 року вона мала ознаки коронавірусної хвороби, перебувала на самоізоляції, підтримуючи зв`язок з лікарем у телефонному режимі жодними письмовими доказами не підтверджено.

Згідно із частинами третьою і четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 затверджено Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією осіб (далі - Порядок).

Цим Порядком визначаються порядок та підстави для проведення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією осіб, які можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб або входять до групи ризику щодо ускладненого перебігу або настання летальних випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до пункту другого Порядку самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

Згідно з підпунктом 1 пункту третього Порядку особами, які потребують самоізоляції, є особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування.

Відповідно до пункту шостого Порядку строк самоізоляції для осіб, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту з хворим становить 14 днів.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту четвертого Порядку з метою протидії поширенню COVID-19 використовується відповідна система.

Згідно з пунктом восьмим Порядку у разі призначення зобов`язання щодо самоізоляції до системи вноситься інформація про: прізвище, ім`я, по батькові особи; стать; дату народження; визначене особою місце самоізоляції (у разі ненадання особою відомостей про місце самоізоляції місцем самоізоляції вважається зареєстроване місце проживання особи); зареєстроване місце проживання особи; засоби зв`язку (номер телефону); місце роботи, навчання, дитячий заклад та їх адреси; можливість забезпечувати піклування за особою; стан здоров`я (зокрема про перебіг симптомів COVID-19, результати досліджень за методом полімеразної ланцюгової реакції, чи госпіталізовано пацієнта); контактних осіб (за наявності); строк самоізоляції.

Самого лише посилання на існування карантину та запроваджених у зв`язку з цим обмежень (самоізоляції), без аргументованих доводів та обґрунтованих доказів, не може вважатись, з огляду на зміни до законодавства, поважною причиною пропуску строку для подання касаційної скарги.

За викладених обставин, Верховний Суд критично оцінює аргументи ОСОБА_1 про те, що вона перебувала на самоізоляції, оскільки на підтвердження цього не надано жодних належних доказів, які відповідають Порядку щодо дотримання режиму самоізоляції.

Посилання заявника на продовження строків касаційного оскарження на строк дії карантину (Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) з подальшими змінами) є загальними, не конкретними та не стосуються періоду, у який заявник мав подати касаційну скаргу.

Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що ухвала від 17 червня 2021 року виконана не в повному обсязі, що перешкоджає вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року

у справі за позовом селянського (фермерського) господарства Сім`ї Янчинських до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька