Постанова

від 16.06.2021 по справі 675/1437/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 675/1437/19

провадження № 61-2867св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор Комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимир Леонтійович, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук Олена Володимирівна, на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року у складі судді Демчука П. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора Комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля (далі - КП Бюро нерухомості Поділля ) Кметь В. Л., ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро (далі - ТОВ Поділлятрансагро ) про визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Позовну заяву мотивовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03 вересня 2014 року № 22-3749/14-14-СГ їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 80,1019 га, за межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області в оренду для ведення фермерського господарства.

11 грудня 2017 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-23196-СГ ОСОБА_2 затверджено проект та передано у власність земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0833, для ведення особистого селянського господарства, виділивши її з призначеної для передачі їй в оренду земельної ділянки, кадастровий номер 6822186600:05:018:0001, та змінивши вид землекористування. На підставі цього наказу 22 грудня 2017 року державний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л. зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.

Відповідно до договору оренди землі від 22 січня 2018 року № 5 ОСОБА_2 передав ТОВ Поділлятрансагро спірну земельну ділянку в користування, а державний реєстратор КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В. Л. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про речове право ТОВ Поділлятрансагро на землю.

ОСОБА_1 вважає, що протиправна бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу їй земельної ділянки в оренду, а також наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 призвели до позбавлення її права користування землею. Оспорюваний договір оренди порушує її речове право на земельну ділянку, не відповідає вимогам закону та є недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

- визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої нею заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки, площею 80 га, розташованої за межами Сахнівецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, незаконною;

- визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 грудня 2017 року № 22-23196-СГ про передачу земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0833, у власність ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0833, проведену 22 грудня 2017 року державним реєстратором КП Бюро нерухомості Поділля Кметем В.Л. (номер запису про право власності 24109110);

- визнати недійсним договір оренди землі від 22 січня 2018 року № 5, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Поділлятрансагро ;

- скасувати державну реєстрацію права ТОВ Поділлятрансагро на оренду земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0833, проведену 31 січня 2018 року державним реєстратором КП Бюро нерухомості Поділля Кметем В. Л. (номер запису про інше речове право 24654811).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Суди виходили із того, що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, двічі без поважних причин не з`явилися в судові засідання в суді першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук О. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук О. В., зазначила неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на вимоги Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби ( COVID-19) щодо продовження процесуальних строків. У судові засідання, призначені на 17 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 28 травня 2020 року, 27 липня 2020 року, адвокат Кривінчук О. В., як представник ОСОБА_1 , подавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з провадженням Кабінетом Міністрів України карантину до 31 серпня 2020 року. У дні судових засідань не було відновлено в повному обсязі транспортне сполучення в межах області, що позбавило адвоката можливості прибути у судові засідання та повернутися назад за місцем постійного проживання.

У судове засідання на 02 вересня 2020 року адвокат Кривінчук О. В. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою, право на яку гарантоване статтею 45 Конституції України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Поділлятрансагро зазначило, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року поновлено ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук О. В., строк на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук О. В., на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук О. В., у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року і витребувано з Ізяславського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 675/1437/19.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук О. В., не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відкритість судового процесу, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і, судом, змагальність є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано матеріалами справи те, що ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2019 року відкрито провадження у справі та визначено порядок її розгляду у загальному позовному провадженні, призначено у справі підготовче судове засідання на 12 серпня 2019 року, проте позивач у судове засідання не з`явилася, справу було відкладено на 16 вересня 2019 року, про що ОСОБА_1 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення було повідомлено належним чином (т. 1, а. с. 78).

16 вересня 2019 року підготовче судове засідання було відкладено на 23 жовтня 2019 року у зв`язку із неявкою ОСОБА_1

23 жовтня 2019 року в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву і судове засідання призначено на 20 листопада 2019 року у зв`язку із задоволенням клопотання адвоката ОСОБА_1 - Кривінчук О. В. , про ознайомлення з матеріалами справи.

20 листопада 2019 року адвокат позивача Кривінчук О. В. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою, справу відкладено на 20 грудня 2019 року, про що ОСОБА_1 27 листопада 2019 року було повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 161). Однак 20 грудня 2019 року в судове засідання ОСОБА_1 та її адвокат Кривінчук О. В. не з`явилися.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 24 січня 2020 року. Цією ж ухвалою суд зобов`язав сектор з питань державної реєстрації Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області надати договір оренди землі від 22 січня 2018 року № 5, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Поділлятрансагро .

24 січня 2020 року судове засідання не відбулось в зв`язку із зайнятістю головуючого судді в іншій справі, розгляд справи було призначено на 17 березня 2020 року, про яке ОСОБА_1 07 лютого 2020 року було повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 186).

17 березня 2020 року розгляд справи було відкладено на 23 квітня 2020 року у зв`язку із клопотанням адвоката позивача - Кривінчук О. В. , про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із запровадженням карантину на території України.

27 березня 2020 року ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про відкладення розгляду справи на 23 квітня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 193).

23 квітня 2020 року розгляд справи було відкладено на 28 травня 2020 року у зв`язку із клопотанням адвоката позивача - Кривінчук О. В. , від 22 квітня 2020 року про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із запровадженням карантину на території України.

28 травня 2020 року адвокат позивача Кривінчук О. В. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із запровадженням карантину на території України. Тому розгляд справи було відкладено на 27 липня 2020 року, про що 05 червня 2020 року ОСОБА_4 знову було належним чином повідомлено, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 205).

27 липня 2020 року адвокат позивача Кривінчук О. В. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із запровадженням карантину на території України, на підставі чого розгляд справи було відкладено на 02 вересня 2020 року, про що 04 серпня 2020 року ОСОБА_4 було належним чином повідомлено, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 213).

02 вересня 2020 року адвокат позивача Кривінчук О. В. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з перебуванням у відпустці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641 карантин продовжувався, відповідно, до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня, до 31 липня, до 31 серпня 2020 року на усій території України.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 такого змісту: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) . Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) закінчився 06 серпня 2020 року.

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, відповідно до наведених норм закону 20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) закінчився 06 серпня 2020 року.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертоюстатті 10 ЦПК України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовуються українськими судами як джерело права.

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів, перевіряючи поважність причин неявки в судові засідання, наведені у клопотаннях представника ОСОБА_1 - адвоката Кривінчук О. В., зокрема у зв`язку з установленим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19) карантином та обмежувальними заходами, пов`язаних з поширенням коронавірусної хвороби, вважає, що зазначена заявником причина не може вважатися поважною для чергового відкладення розгляду справи.

Про день і час судового засідання сторони завчасно повідомлялися шляхом направлення судових повісток. Поведінка ОСОБА_1 та її адвоката Кривінчук О. В. щодо завчасного та регулярного звернення до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину на території України (17 березня, 22 квітня, 28 травня, 27 липня 2020 року) свідчить про обізнаність позивача про їх проведення. Доказів про неможливість явки до суду у зв`язку із встановленими карантинними обмеженнями, а саме: неможливістю дістатися до с. Ізяслав Хмельницької області, позивач та її адвокат суду не надали.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що 27 липня та 02 вересня 2020 року позивач та її адвокат в судові засідання не з`явилися, докази про причини неявки та заяви про розгляд справи у їх відсутність суду не подали.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що оскарженими судовими рішеннями було порушено законне право адвоката Кривінчук О. В. на відпочинок в зв`язку з перебуванням у відпустці, оскільки чинним законодавством України при вирішенні питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача не передбачено врахування чи перевірки судом поважності повторної неявки до суду представника позивача.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 756/8612/16-ц (провадження № 61-20094св18), від 24 жовтня 2018 року в справі № 569/347/16-ц (провадження № 61-15024св18), від 28 лютого 2019 року в справі № 752/9188/13-ц (провадження № 61-31053св18), від 22 травня 2019 року в справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), від 06 червня 2019 року в справі № 760/3301/13-ц (провадження № 61-2630св19), від 20 червня 2019 року в справі № 522/7428/15 (провадження № 61-31861св18), від 26 вересня 2019 року в справі № 295/19734/13-ц (провадження № 61-27370св18), від 07 жовтня 2019 року в справі № 612/403/16-ц (провадження № 61-7473св18), від 27 березня 2020 року в справі № 522/22303/14-ц (провадження № 61-11200св19), від 07 грудня 2020 року в справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20).

Крім того, представник вже заявляла клопотання про відкладення розгляду справи перед цим з інших причин.

На виконання вимог частини другої статті 257 ЦПК України позивачеві ОСОБА_1 судом першої інстанції роз`яснено її про звернутися до суду повторно, після усунення умов, що стали підставою для залишення позову без розгляду.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кривінчук Олена Володимирівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк