Ухвала

від 05.04.2021 по справі 405/2216/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2216/21

Провадження №2/405/320/21

У Х В А Л А

05 квітня 2021 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до комунальної установи Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районної ради Кіровоградської області , Новоукраїнської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоукраїнської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості із заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки при звільненні та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідачів, в якому (позові) просить стягнути з Новоукраїнської районної ради на свою ( ОСОБА_1 ) користь не виплачену заробітну плату за період з січня 2021 року по березень, 2021 року, вихідну допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 26 981 грн. 08 коп.;

зобов`язати Новоукраїнську районну раду нарахувати та виплатити їй ( ОСОБА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом;

стягнути з Новоукраїнської районної ради на свою ( ОСОБА_1 ) користь 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, позовна заява, яка є заявою по суті справи, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Так, у позовній заяві позивач, серед іншого, просить нарахувати та виплатити їй ( ОСОБА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом.

Однак, позивачем не зазначено період, за який вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та розмір середнього заробітку, який вона просить стягнути, що обумовлює необхідність в уточненні змісту заявленої позовної вимоги.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Із змісту позову вбачається, що позивач просить стягнути з Новоукраїнської районної ради на свою користь не виплачену заробітну плату за період з січня 2021 року по березень, 2021 року, вихідну допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 26 981 грн. 08 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, з відрахуванням всіх обов`язкових платежів, передбачених законом та що моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. 00 коп., що є вимогами майнового характеру, не зазначивши, при цьому, ціни позову.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким відповідно є Закон України Про судовий збір .

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Поряд з цим, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Він не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці".

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаною палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 369/10046/18.

Від зазначеного правового висновку ні Об`єднана Палата Верховного Суду, ні Велика Палата Верховного Суду не відступили.

Тим самим, встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір, при цьому, встановлено, що позивач пред`явила позов до суду, який містить дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Окрім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Позивачем подано позов до суду 29.03.2021 року.

З огляду на зазначене вище, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 908,00 грн., та судовий збір в розмірі 908,00 грн. - за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн., що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надавши оригінал квитанції про сплату судового збору, або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення її (позивача) від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, як роз`яснив в п.29 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, - клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи, що дана позовна заява подана позивачем ОСОБА_1 без додержання вимог, викладених в ст. ст. 175, 177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175, ч. 4 ст. 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунальної установи Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості Маловисківської районний ради Кіровоградської області , Новоукраїнської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоукраїнської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості із заробітної плати, середньої заробітної плати за час затримки при звільненні та моральної шкоди,- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а також: сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 908,00 грн., а також, сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. за вимогу майнового харатеру про стягнення моральної шкоди за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Кроп-цький/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Поділ.р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA238999980313161206000011566, Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Кіровограда (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є.

В разі невиконання указаних вимог позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова