Ухвала

від 16.06.2021 по справі 755/9385/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9385/21

Провадження №: 1-кс/755/2673/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000125 від 27.08.2020 року про арешт майна,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

15 червня 2021 року до Дніпровського районного суд м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000125 від 27.08.2020 року, про арешт майна.

Клопотання обґрунтоване тим, що факт використання підробленого договору купівлі-проваджу нежитлових приміщень, які розташовані у будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ПАТ «Холдингова Компанія «Київміськбуд» та ПП «ПСК».

За інформацією Комунального підприємства КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» первинна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно проведено за Акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №411 від 12.07.1999 року та додатку до наказу з переліком нерухомого майна.

Далі, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.10.2012 року, за Публічним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» зареєстровано право власності на будівлю складу (літ. А) загальною площею 1576,7 кв.м.

Проте, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» ОСОБА_4 19.02.2019 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.11.2001 року, прийнято рішення про державну реєстрацію групи нежитлових приміщень № 77, 78, 80, 81, загальною площею 415,3 кв.м., що розташовані у будинку АДРЕСА_1 , за Приватним підприємством «ПСК» код ЄДРПОУ 1639278.

Як підставу для реєстрації за ПП «ПСК» права власності використано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.11.2001, що укладений між Акціонерним товариством холдингова компанія «Київміськбуд» в особі віце- президента ОСОБА_5 , діючого на підставі довіреності, завіреної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 11.06.1999 по реєстру №1636 та Приватним підприємством «ПСК» в особі директора ОСОБА_7 .

Відповідно до п. 1 Договору Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд» продало, а ПП «ПСК» купило нежитлові приміщення №77, 78, 80, в буд. 13 по пул. П. Запорожця в м. Києві, загальною площею 415,3 кв.м.

Публічним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» заперечує факт продажу приміщень ПП «ПСК».

За вказаним фактом Дніпровською окружною прокуратурорю м. Києва внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42020101040000125 від 27.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України.

Таким чином на підставі підробленого договору було проведено реєстрацію прав власності на нерухоме манно :

НОМЕР_1 за адресою :

АДРЕСА_2 ;

-1773054380000 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-1773036980000 за адресою : АДРЕСА_4 ;

- 1772718480000 за адресою: АДРЕСА_5 .

У подальшому нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_6 у будинку №13 (1773036980000, 1772718480000) згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна №1012 від 24.12.2020 зареєстровано за ТОВ «Гарант юр консалт».

Таким чином органами досудового розслідування встановлено факт протиправного вибуття з власності Публічним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» нерухомого майна до ПП «ПСК» та його часткове переоформлення на третю юридичну особу.

Постановою прокурора від 14.06.2021 року об`єкти нерухомості 1773091680000 площею 106.2 кв. м., 1773054380000 площею 102.9 кв. м., 1773036980000 площею 102.1 кв. м., 1772718480000 площею 104.1 кв. м. розташовані за адресою АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, накласти арешт на вказане майно, з метою збереження речових доказів, шляхом заборони користування та розпорядженням майном.

На підставі ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення користувачів майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна.

Вислухавши доводи прокурора, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення, та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а також з метою збереження речових доказів, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вилучене майно, шляхом заборони його розпорядження та відчуження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: нежитлове приміщення №77 літера А, загальною площею 104.1 м2, - нежитлове приміщення №78 літера А, загальною площею 102.1 м2 які зареєстрованіза ТОВ«Гарант юрконсалт» (кодЄДРПОУ 30438491),які розташованіза адресою:м.Київ,вул.Петра Запорожця,13, нежитлове приміщення №80 літера А, загальною площею 102.9 м2, нежитлове приміщення №81 літера А, загальною площею 106.2 м2, які зареєстровані за ПП «ПСК» (код ЄДРПОУ 16392278)м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження.

Ухвалу про арешт майна виконувати негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: