Постанова

від 17.06.2021 по справі 161/2022/16-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/2022/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І. Б. Провадження № 22-ц/802/640/21 Категорія: 5 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.

суддів - Киці С.І., Данилюк В.А.

секретар с/з - Савчук Т.Ф.,

з участю:

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не завляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Департамент державної реєстрації у Луцькій міській раді, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 та представника позивача ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовними вимогами до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання за ним права власності на об`єкт інвестування (квартиру), які обгрунтовані тим, що 13 вересня 2010 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Житлово-будівельним кооперативом Волинь-1 (далі - ЖБК Волинь-1 ) був укладений договір про спільну діяльність, за умовами якого позивач ОСОБА_3 мав набути у власність квартиру АДРЕСА_1 за умови сплати ним 550 000 грн з розрахунку 5 000 грн за 1 кв м. Свої зобов`язання за договором ОСОБА_3 виконав належним чином, кошти сплатив. Будинок, який складався з двох квартир, був збудований у 2012 році, тому позивач та інший співвласник цього будинку ОСОБА_1 отримали ключі від квартир та в подальшому вселилися до вказаних жилих приміщень. З моменту фактичного вселення в квартиру позивач неодноразово звертався до ЖБК Волинь-1 з проханням (письмовою вимогою) надати йому правовстановлюючі документи на спірне майно, але відповіді не отримав.

16 липня 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ЖБК Волинь-1 про зобов`язання надати правовстановлюючі документи, які посвідчують його право власності на квартиру, однак під час розгляду справи було встановлено, що ЖБК Волинь-1 припинив свою діяльність за рішенням засновників від 09 квітня 2013 року, правонаступники відсутні, тому його позов залишено без розгляду.

У подальшому позивач ОСОБА_3 дізнався, що ОСОБА_1 13 грудня 2013 року купив у ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_2 , 16 червня 2014 року подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 , а 29 липня 2014 року - декларацію про готовність до експлуатації цього житлового будинку. Під час реєстрації відповідачем права власності на спірний будинок було змінено нумерацію квартири, тобто ОСОБА_3 фактично проживає у квартирі АДРЕСА_3 . Позивач вважає, що він вкладав кошти в інвестування будівництва квартири, яка в результаті повної сплати визначеної договором вартості будівництва та введення будинку в експлуатацію мала перейти у його власність.

Посилаючись на заначені обставини, позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_4 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у цій справі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 14 березня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 21 серпня 2014 року № НОМЕР_1 скасовано з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову ОСОБА_3 .

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Андріяш Н.В. апеляційну скаргу заперечила і просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу позивача та його представника слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 з таких підстав.

За матеріалами справи установлено, що 29 листопада 2006 року ОСОБА_7 подарував ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 29 листопада 2006 року та витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 грудня 2006 року.

Судом також установлено, що 13 вересня 2010 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ЖБК Волинь-1 був укладений договір про спільну діяльність. Предметом цього договору була спільна діяльність у будівництві індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 , а саме 1/2 частини цього житлового будинку на взаємовигідних умовах, а саме: квартири АДРЕСА_5 загальною площею 110 кв. м. на земельній ділянці площею 0,06 га. Визначені за цим договором роботи повинні були бути виконані у термін до листопада 2010 року.

Згідно з цим договором (пункт 2.1) розрахунки між сторонами здійснюються за розрахунками вартості одного квадратного метра загальної площі, яка включала фактичні витрати виконавця на будівництво будинку, будівельних мереж, і становить 5 000 грн за 1 кв м загальної площі житла, строк виконання робіт встановлений до листопада 2010 року.

За умовами цього договору ОСОБА_4 зобов`язувалася надати замовнику ОСОБА_3 1/2 частину площі житлового будинку (пункт 3.2), а ОСОБА_3 зобов`язувався забезпечити внесення коштів для авансування будівництва та оплати виконаних робіт (пункт 3.1), а ЖБК Волинь-1 зобов`язувався здійснити діяльність із замовлення та ведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку.

Згідно з додатком до договору будівництва останній шостий внесок за квартиру ОСОБА_3 зобов`язувався сплатити 23 грудня 2010 року.

Позивач ОСОБА_3 на виконання умов вказаного договору в період з 05 жовтня до 23 грудня 2010 року сплатив ЖБК Волинь-1 грошові кошти в розмірі 550 000 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

Відповідно до повідомлення Публічного акціонерного товариства Волиньгаз пуск газу за вказаною адресою було проведено 14 грудня 2011 року лише у квартирі АДРЕСА_3 з відповідним оформленням виконавчо-технічної документації.

08 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ПП Компанія Водна техніка затверджено акт обстеження обладнання та виконаних робіт по АДРЕСА_6 .

ЖБК Волинь-1 припинив свою діяльність 09 квітня 2013 року за рішенням засновників.

13 грудня 2013 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу відчужила ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

В свою чергу ОСОБА_1 , придбавши земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,10 га, поділив її на дві земельні ділянки площею по 0,05 га.

Відповідно до акта взаєморозрахунків між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 від 10 лютого 2014 року, який підписаний вказаними особами, у позивача ОСОБА_3 перед ОСОБА_8 по будівництву індивідуального житлового будинку, ведення будівельних робіт та ремонту виникла заборгованість у розмірі 41 550 грн.

Відповідно до припису, виданого 27 травня 2014 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Літвіцьким С.І., ОСОБА_1 здійснив будівництво двоквартирного житлового будинку та фундаменту гаража по АДРЕСА_2 без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив пункт 2 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Вказана обставина підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення від 27 травня 2014 року, складеним стосовно ОСОБА_1 головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Літвіцьким С.І.

04 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до ЖБК Волинь-1 із заявою, у якій просив повідомити площу квартири АДРЕСА_7 , за яку сплатив 550 000 грн, а також за якою адресою і коли можна отримати правовстановлюючі документи на це майно.

05 червня 2014 року Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження на будівництво двоквартирного житлового будинку та гаража по АДРЕСА_2 , замовник - ОСОБА_1

16 червня 2014 року ОСОБА_1 подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області декларацію про початок будівельних робіт Нове будівництво 2-х квартирного житлового будинку та гаража по АДРЕСА_2 .

30 липня 2014 року ОСОБА_1 подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Нове будівництво 2-х квартирного житлового будинку та гаража по АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджуються листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 10 жовтня 2014 року.

З декларації про початок будівельних робіт від 16 червня 2014 року та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 липня 2014 року вбачається, що генеральним підрядником будівництва житлового будинку в АДРЕСА_2 було Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Будмонтаж .

Згідно з інформаційною довідкою Виконавчого комітету Луцької міської ради від 02 вересня 2016 року відповідно до розпорядження Луцького міського голови від 18 серпня 2014 року присвоєно поштові адреси квартирам ОСОБА_1 по АДРЕСА_6 та квартира АДРЕСА_3 . Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області 30 липня 2014 року, загальна площа квартири АДРЕСА_8 - 133,1 кв. м (житлова площа - 75,5 кв. м). Вказані обставини також підтверджено розпорядженням Луцького міського голови від 18 серпня 2014 року.

Згідно з висновком оперуповноваженого департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України від 30 вересня 2014 року у 2012 році ОСОБА_8 як представник підрядника ЖБК Волинь-1 повідомив позивача ОСОБА_3 про те, що площа квартири АДРЕСА_7 збільшилася на 20 кв. м, у зв`язку із чим останньому потрібно було додатково сплатити 253 570 грн, на що він погодився. Відповідно до письмових розписок представник підряжника ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_3 вказану суму грошових коштів. Пізніше ОСОБА_8 знову повідомив ОСОБА_3 про те, що площа квартири при будівництві збільшилася ще на 6 кв. м, і в зв`язку з цим останньому потрібно зробити доплату, при цьому будь-яких підтверджуючих документів по даному факту ОСОБА_8 не надав. Сам ОСОБА_8 підтвердив факт отримання коштів від ОСОБА_3 та виконання робіт за договором про спільну діяльність. Після виконання вказаних робіт спеціалісти Комунального підприємства Волинське обласне бюро технічної інвентаризації (далі - КП Волинське ОБТІ ) провели обміри та встановили остаточну площу квартири, а саме 133,1 кв м. 10 лютого 2014 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 складено акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким перед ОСОБА_8 у ОСОБА_3 виникла заборгованість на суму 41 550 грн за будівництво та ремонт індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 . Відповідно до цього акта ОСОБА_3 зобов`язувався погасити заборгованість до 30 травня 2014 року, однак нічого не заплатив. На теперішній час ОСОБА_8 виконав усі договірні зобов`язання, вказане житло збудоване і здане в експлуатацію. ОСОБА_8 готовий віддати ОСОБА_3 всі необхідні правовстановлюючі документи після погашення ним заборгованості.

Своїм листом від 28 жовтня 2014 року ОСОБА_8 повідомив позивача ОСОБА_3 про те, що житлова площа квартири збільшилася з 110 кв м до 133,1 кв м та повідомлено про необхідність доплати 184 800 грн за 23,1 кв м квартири, а також вартості земельної ділянки для обслуговування будинку.

Своїм листом ОСОБА_4 пропонувала ОСОБА_3 з`явитись в офісне приміщення протягом 7 календарних днів з моменту отримання цього листа для з`ясування усіх спірних питань та зазначала, що загальна сума боргу за квартиру становить 184 800 грн, обговорення можливості надання іншої квартири на обумовлену в договорі про спільну діяльність від 13 вересня 2010 року, в разі незгоди просила надати реквізити банківського рахунку для повернення внесених коштів згідно з умовами договору. Також повідомила, що договір від 13 жовтня 2010 року буде розірвано в односторонньому порядку, а грошові кошти повернуто без урахування індексу інфляції на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 .

Також позивач ОСОБА_3 надав лист ОСОБА_8 , в якому зазначено, що 10 лютого 2014 року за участю позивача ОСОБА_3 складено акт звірки, за яким останній заборгував ОСОБА_8 41 550 грн, які зобов`язався внести до 30 травня 2014 року, а також зазначено, що ОСОБА_3 самовільно та незаконно вселився у недобудовану та нездану в експлуатацію квартиру, в зв`язку з невиконанням зобов`язань по договору від 13 вересня 2010 року та несплатою боргу в розмірі 41 550 грн вважав цей правочин розірваним в односторонньому порядку та просив припинити незаконну діяльність щодо будівництва гаража на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .

25 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_9 з листом, у якому повідомив, що він сплатив відповідно до умов договору про спільну діяльність на рахунок ЖБК Волинь-1 550 000 грн, жодних додаткових угод щодо збільшення вартості чи площі житла укладено не було та просив роз`яснити, на якій підставі до нього пред`являють вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 184 800 грн і з чого ця сума складається, чому кошти потрібно сплачувати ОСОБА_9 , а не на рахунок ЖБК Волинь-1 , він відмовляється отримувати іншу квартиру, ніж ту, що обумовлена договором, повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку є нікчемними.

Крім того, судом встановлено, що після завершення будівництва двоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 право власності на квартири АДРЕСА_5 і 2 в цьому будинку як на новостворене нерухоме майно оформив ОСОБА_1 , який також оформив за собою право власності на земельну ділянку.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 29 вересня 2015 року земельна ділянка по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0710100000:216112:0074) 26 березня 2014 року зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого 26 березня 2014 року Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області, земельна ділянка по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0710100000:21:112:073) 26 березня 2014 року зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 , виданого 26 березня 2014 року Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області; квартира АДРЕСА_7 , яка розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 0710100000:21:112:0074) 21 серпня 2014 року зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 , виданого 21 серпня 2014 року Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області; квартира АДРЕСА_9 , яка розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 0710100000:21:112:074) 21 серпня 2014 року зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 21 серпня 2014 року Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області.

Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 21 серпня 2014 року власником квартири АДРЕСА_9 є ОСОБА_10 .

Згідно зі свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2 від 26 березня 2014 року власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0710100000:21:112:0074) є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 26 березня 2014 року власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0710100000:21:112:0074) є ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 серпня 2014 року власником квартири АДРЕСА_9 , яка розташована на земельній ділянці площею 0,05 га, є ОСОБА_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2015 року у справі № 161/20200/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт інвестування зобов`язано КП Волинське ОБТІ виготовити технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 .

16 червня 2015 року на замовлення ОСОБА_3 . Комунальне підприємство Волинське ОБТІ виготовило паспорт на квартиру АДРЕСА_7 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2015 року у справі № 161/20200/14-ц позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на об`єкт інвестування залишено без розгляду.

Відповідно до листа КП Волинське ОБТІ технічна інвентаризація квартири АДРЕСА_7 проводилась на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2015 року у справі № 161/20200/14-ц. У технічному паспорті ОСОБА_3 зазначений як замовник та, оскільки у матеріалах інвентаризаційної справи відсутні дозвільні документи на будівництво, в технічному паспорті від 11 червня 2015 року проставлено відмітку самочинно збудовано , що не дає жодних правових підстав вважати його власником зазначеного нерухомого майна.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 16 грудня 2015 року закрито провадження в частині вимог ОСОБА_3 до ЖБК Волинь-1 про розірвання договору про спільну діяльність та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору про спільну діяльність.

Указаним рішенням суду, яке має преюдиційне значення для вирішення цього спору, встановлено, що ОСОБА_3 виконав свої зобов`язання за договором про спільну діяльність, в обумовлені цим правочином строки сплатив у повному розмірі кошти за спірний об`єкт нерухомості на рахунок ЖБК Волинь-1 , який відповідно до умов договору про спільну діяльність зобов`язався провести будівництво житлового будинку. При цьому із оспорюваного договору не вбачається, що грошові кошти за будівництво житлового будинку ОСОБА_3 зобов`язався сплачувати саме ОСОБА_4 .

Також під час розгляду справи № 161/14858/15-ц апеляційний суд дійшов висновку, що ті обставини, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 грудня 2013 року відчужила земельну ділянку на АДРЕСА_2 ОСОБА_11 , який 16 червня 2014 року подавав до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області декларацію про початок будівельних робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 , а 29 липня 2014 року подавав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, не можуть бути підставами для розірвання договору про спільну діяльність, укладеного 13 вересня 2010 року, оскільки ОСОБА_4 відчужила свою земельну ділянку через три роки і два місяці після укладення договору про спільну діяльність і після того, як ОСОБА_3 оплатив будівництво житла.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області від 29 липня 2015 року підключення до централізованого водопостачання та водовідведення на АДРЕСА_2 здійснене з листопада 2014 року, власник - ОСОБА_1 . Інформації за адресою по АДРЕСА_10 немає, оскільки власник жилого приміщення до централізованого водопостачання не підключений, водою не користується.

Згідно з повідомленням Публічного акціонерного товариства Волиньобленерго від 18 серпня 2015 року будинок по АДРЕСА_2 було підключено до мереж електропостачання 20 квітня 2015 року та відкрито особовий рахунок на ОСОБА_12 .

Звернувшись з цим позовом до суду, ОСОБА_3 вважав, що він повністю виконав умови договору про спільну діяльність, сплативши відповідні кошти, а тому у нього виникло право власності на проінвестоване ним майно, і таке його право порушується та не визнається відповідачем, тому просив саме за ним визнати право власності на квартиру АДРЕСА_9 та скасувати державну реєстрацію права власності на цю квартиру за відповідачем ОСОБА_1

У матеріалах справи наявні копії розписок про отримання коштів ОСОБА_8 від ОСОБА_3 у розмірі: 5 300 грн, 6 300 грн на ремонтні роботи (15 травня 2011 року), 5 000 грн за будівельні роботи (07 листопада 2013 року), 41 000 грн (10 квітня 2013 року), 20 000 грн (30 липня 2013 року), 20 000 грн в рахунок виконаних робіт з ремонту будинку на АДРЕСА_2 (30 червня 2011 року), 10 000 грн в рахунок оплати за будинок на АДРЕСА_11 000 грн в рахунок оплати за будівництво котеджу (13 травня 2013 року), 7 000 грн в рахунок виконаних робіт (08 липня 2013 року), 2 500 грн (03 березня 2014 року), 15 000 грн (21 травня 2012 року), 10 000 грн за квартиру на АДРЕСА_12 000 грн в рахунок розрахунку за виконані роботи (07 квітня 2014 року), 20 000 грн в рахунок оплати за будинок (11 грудня 2012 року), 10 000 грн в рахунок оплати за будівництво (03 червня 2013 року), 10 000 грн (27 серпня 2012 року), 7 200 грн (28 листопада 2011 року).

Також матеріали справи містять копію квитанції до прибуткового касового ордера від 05 вересня 2011 року на користь ОСОБА_7 від ОСОБА_3 про сплату останнім 10 000 грн, підстава - АДРЕСА_6 ; копію квитанції до прибуткового касового ордера від 19 вересня 2011 року від ОСОБА_3 про сплату 10 000 грн, підстава - квартира АДРЕСА_7 .

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду про те, що судом не встановлено незаконності набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно і що строною позивача не доведено ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Так, рішенням Апеляційного суду Волинської області від 16 грудня 2015 року, що набрало законної сили, постановлено відмовити ОСОБА_9 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про розірвання договору про спільну діяльність та встановлено, що останній виконав свої зобов`язання за цим правочином в обумовлені сторонами строки.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Проте судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_9 , будучи стороною договору про спільну діяльність, взявши на себе певні зобов`язання за цим правочином, на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2013 року відчужила земельну ділянку в користь відповідача ОСОБА_1 , на якій ЖБК Волинь-1 зобов`язувався збудувати житловий будинок з двох квартир, одна з яких будувалася за кошти позивача ОСОБА_3 і для його проживання в ній.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 16 грудня 2015 року встановлено чинність договору про спільну діяльність, а отже, зобов`язання за цим правочином є обов`язковими до виконання його сторонами.

Матеріали справи підтверджують виконання сторонами договору про спільну діяльність своїх зобов`язань за цим договором. Судом при цьому установлено, що позивач ОСОБА_3 виконав свої зобов`язання договором про спільну діяльність і за будівництво квартири уніс відповідні кошти, а сторона договору ЖБК Волинь-1 побудував будинок, про що свідчать докази, що містяться у матеріалах справи (платіжні документи, розписки сторін, акти звірки розрахунків, тощо).

Разом з тим уведення будинку в експлуатацію сторонами договору не передбачено.

Як встановлено судом, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_3 та зобов`язано КП Волинське ОБТІ виготовити технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 .

16 червня 2015 року Комунальним підприємством Волинське ОБТІ виготовлено паспорт на квартиру АДРЕСА_7 позивачу ОСОБА_3 .

Судом, крім того встановлено, що 16 червня 2014 року відповідач ОСОБА_1 , який не був замовником будівництва квартири АДРЕСА_7 , подав декларацію про початок будівельних робіт, а 30 липня 2014 року - про готовність об`єкта до експлуатації на весь будинок за вказаною адресою.

Відповідач ОСОБА_1 отримав право власності на дві квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 на АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_3 зазначав, що під час оформлення за ОСОБА_1 права власності на весь будинок на АДРЕСА_2 (введення його в експлуатацію) нумерацію квартир було змінено, тому позивач фактично отримав квартиру АДРЕСА_9 площею 133,1 кв м, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Отже, судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_9 , яка на праві приватної власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА_1 , згідно з договором про спільну діяльність побудована за рахунок коштів позивача ОСОБА_3 , куди він вселився з дозволу забудовника, який і видав йому ключі від цього житла, 16 червня 2015 року КП Волинське ОБТІ на замовлення ОСОБА_3 виготовила паспорт на квартиру АДРЕСА_7 , а тому, на думку колегії суддів, висновки суду місцевого суду про недоведеність позивачем ОСОБА_3 своїх позовних вимог при визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно не відповідають встановленим обставинам справи.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2021 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер: НОМЕР_1 , видане 21 серпня 2014 року на ім`я відповідача ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді