Ухвала

від 14.06.2021 по справі 607/9915/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2021 Справа №607/9915/21 Провадження №1-кс/607/3194/2021 м.Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , його представника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.06.2021 клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

09.06.2021 прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 подано клопотання про накладення арешту на транспортні засоби: - тягач DAF TE 47WS, білого кольору, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 із спеціалізованим напівпричепом спеціалізованим Н/ПР-фургоном KOGEL SN, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 ; -спеціалізований вантажний-спеціалізований фургон-рефрижератор RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 ; - сідловий тягач - Е RENAULT PREMIUM 420, зеленого кольору, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 із загальним напівпричепом загальним н/пр-бортовим-тентованим KRONE SDP 24, червоного кольору, 1996 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що слідчими СУ ГУНП в Тернопільській області під процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з січня 2019 року по листопад 2020 року учасники злочинної організації умисно вчинили ряд незаконних заволодінь чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайств) на загальну суму 4 358 657,57 гривень коп., що є особливо великим розміром, зокрема: 1) 30.09.2019 шляхом обману, діючи від імені ФОП ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_11 , під приводом надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим вантажним-спеціалізованим сідловим тягачем DAF TE 47WS, білого кольору, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , з спеціалізованим напівпричепом спеціалізованим Н/ПР-фургоном KOGEL SN, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , на підставі договору-заявки транспортно-експедиційного обслуговування № 2 788 від 30 вересня 2019 року про надання послуг із перевезення, укладеного із ПП «Патмос», код ЄДРПОУ 40756025, заволоділи майном, а саме рулоном х/к 0,8х930 08 кп., травленим, необробленим, кромка, загальною масою 21 400 кг, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 430 353,91 гривню; 2) 16.06.2020 шляхом обману, діючи самостійно під приводом надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим вантажним-спеціалізованим фургоном-рефрижератором RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із м. Дніпро до м. Одеса, на підставі усного договору укладеного із ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_13 ), заволоділи майном, а саме шоколадною продукцією, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 216 283,08 гривень; 3) 16.06.2020 шляхом обману, діючи самостійно під приводом надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим вантажним-спеціалізованим фургоном-рефрижератором RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із м. Дніпро до м. Одеса, на підставі усного договору укладеного із ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_13 ), заволоділи майном, а саме шоколадною продукцією, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 9 216 гривень; 4) 16.06.2020 шляхом обману, діючи самостійно під приводом надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим вантажним-спеціалізованим фургоном-рефрижератором RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із м. Дніпро до м. Одеса, на підставі усного договору укладеного із ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_13 ), заволоділи майном, а саме шоколадною продукцією, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 208 878, 24 гривні; 5) 17.06.2020 шляхом обману, діючи самостійно під приводом надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим вантажним-спеціалізованим фургоном-рефрижератором RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із м. Енергодар Запорізької області до м. Київ, на підставі усного договору укладеного із фізичною особою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_4 , заволоділи майном, а саме помідорами 1 сорту вагою 10 тонн, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 200 000 гривень; 6) 17.06.2020 шляхом обману, діючи від імені ФОП ОСОБА_12 , (Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_14 ), під приводом надання послуг з перевезення вантажу спеціалізованим вантажним-спеціалізованим фургоном-рефрижератором RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , із с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області до м. Київ, на підставі договору-заявки на перевезення вантажу б/н від 17.06.2020 про надання послуг із перевезення, укладеного із ТОВ «Меридіан Бот», код ЄДРПОУ 39897730, заволоділи майном, а саме черешнею ваговою загальною масою 8 тонн, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 584 800 гривень; 7) 14.07.2020 шляхом обману, діючи від імені ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_15 )., під приводом надання послуг з перевезення вантажу сідловим тягачем-Е RENAULT PREMIUM 420, зеленого кольору, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 та загальним напівпричепом загальним н/пр-бортовим-тентованим KRONE SDP 24, червоного кольору, 1996 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , із АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 , на підставі заявки-договору на перевозку № 14/07 від 14.07.2020, заволоділи майном, а саме горілчаними виробами, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 1 313 212,08 гривень; 8) 13.08.2020 шляхом обману, діючи від імені ФОП ОСОБА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_16 , під приводом надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом марки «DAF» XF 95/430, білого кольору, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_17 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_18 , з напівпричепом марки «KOGEL» SN 27, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_19 , 2002 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_20 , які належать ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцю АДРЕСА_7 , із м. Тернопіль до м. Запоріжжя та м. Мелітополь Запорізької області, на підставі договору про надання послуг з перевезення вантажу № 13/08/2020 від 13 серпня 2020 року про надання послуг із перевезення, укладеного із ТОВ «Деус Логістик», код ЄДРПОУ 43093952, заволоділи майном, а саме пивом, квасом «Опілля» та кегами, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 550 229,34 гривні; 9) 22.09.2020 шляхом обману, діючи від імені ФОП ОСОБА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_21 , під приводом надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом марки «MAN» F 2000, синього кольору, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_22 , номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_23 , з напівпричепом марки «TRAILOR» AL331SR, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_24 , 1998 року випуску, номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_25 , які належать ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканцю АДРЕСА_8 , із м. Нікополь Дніпропетровської області до с. Угерське Стрийського району Львівської області, на підставі заявки № 9178 від 22 вересня 2020 року про надання послуг із перевезення, укладеного із ТОВ «Космос», код ЄДРПОУ 20197631, заволоділи майном, а саме металевою продукцією у вигляді труб сталевих безшовних насосно-компресорних з герметичним з`єднанням UPJ і муфти до них 73,02х5,51 мм, загальною масою 11,906 тонн, спричинивши майнової шкоди на загальну суму 637 387,72 гривні; 10) 23.09.2020 шляхом обману, діючи від імені ФОП ОСОБА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_21 , під приводом надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом марки «MAN» F 2000, синього кольору, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_22 , номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_23 , з напівпричепом марки «TRAILOR» AL331SR, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_24 , 1998 року випуску, номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_25 , які належать ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканцю АДРЕСА_8 , із м. Дніпро до м. Чернівці та м. Кіцмань Чернівецької області, на підставі усного договору укладеного із ФОП ОСОБА_17 (номер і дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 2 277 000 0000 008658 від 26.09.2008), заволодів майном, а саме фарбовою продукцією на загальну суму 208 297, 2 гривні.

Прокурор у клопотанні зазначає, що особи, яким повідомлено про підозру, з метою здійснення своєї злочинної діяльності використовували транспортні засоби про арешт яких ставиться питання у клопотанні, у зв`язку з чим, посилаючись на положення ст.ст.98, 170 КПК України, ставить питання про накладення арешту на вказані у клопотанні транспортні засоби, оскільки такі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто з метою збереження речовихдоказів,які необхідні для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій. На думку прокурора, невжиття такого заходу може призвести до приховування, пошкодження, зникнення даного майна або знищення слідової інформації на ньому.

В судовому засіданні прокурор змінив раніше зазначену мету накладення арешту, зазначивши про необхідність накладення арешту на вказані у клопотанні транспортні засоби з підстав, передбачених пунктами 2-4 ч.2 ст.170 КПК України, зокрема, з метою забезпечення : спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Адвокат ОСОБА_5 , який дії в інтересах ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, зазначаючи про його необґрунтованість. Вказав, що зміна прокурором в судовому засіданні мети накладення арешту на майно кримінальним процесуальним законом не передбачена, оскільки відповідно до ч.2 ст.171 КПК України такі відомості повинні бути зазначені при поданні клопотання слідчому судді. Крім того, вказав, що клопотання не містить відомостей на підтвердження вказаних у клопотанні даних щодо того, що ОСОБА_18 є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, як і даних, що заявлення в такому провадженні цивільного позову. У зв`язку з цим, зазначаючи також, що долучені до клопотання та надані прокурором в судовому засіданні матеріали у своїй сукупності не підтверджують того, що майно, про арешт якого ставиться питання у клопотанні на даний час віднайдене, вказує на відсутність належних та об`єктивних даних, які вказували б на відповідність вказаного у клопотанні прокурора майна, критеріям, визначеним ст.98, 170 КПК України та ст.96-2 КК України, у зв`язку з чим просив у задоволенні клопотання відмовити.

ОСОБА_4 підтримав позицію свого представника, просив врахувати, що не являється власником вказаних у клопотанні транспортних засобів, інкримінованого йому злочину не вчиняв.

Згідно долучених до клопотання відомостей щодо перетину кордону ОСОБА_7 , який є власником спеціалізованого вантажного фургона-рефрижератора RENAULT PREMIUM, білого д.н.з. НОМЕР_5 , останній 28.07.2020 перетнув державний кордон України у ПП ОСОБА_19 та досі в Україну не повернувся.

Будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, власник сідлового тягача Е RENAULT PREMIUM 420, д.н.з. НОМЕР_7 , із загальним напівпричепом загальним н/пр-бортовим-тентованим KRONE SDP 24, д.н.з. НОМЕР_9 , ОСОБА_8 надіслав до суду заяву про розгляд клопотання прокурора за його відсутності.

Заслухавши доводи прокурора щодо вимог поданого клопотання, заперечення щодо клопотання прокурора ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_5 , дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України.

У внесеному до суду клопотанні прокурор ставив питання про накладення арешту на вказані у клопотанні транспортні засоби посилаючись на те, що такі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що розслідується в рамках кримінального провадження №12014230014003337 від 04.07.2014, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою їх збереження як речовихдоказів длядля проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, для дослідження усіх обставин справи.

Разом з тим, в судовому засіданні прокурор змінив мету накладення арешту на вказані транспортні засоби, вказавши, що сторона обвинувачення вбачає необхідність накладення арешту на такі на підставах, передбачених пунктами 2-4 ч.2 ст.170 КПК України, зокрема, для забезпечення : спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення : збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Оцінюючи посилання прокурора в клопотанні про арешт майна на необхідність накладення арешту на транспортні засоби : тягач DAF TE 47WS, д.н.з. НОМЕР_1 , із спеціалізованим напівпричепом спеціалізованим Н/ПР-фургоном KOGEL SN, д.н.з. НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_4 , спеціалізований вантажний-спеціалізований фургон-рефрижератор RENAULT PREMIUM, д.н.з. НОМЕР_12 , який належить ОСОБА_7 , сідловий тягач - Е RENAULT PREMIUM 420, д.н.з. НОМЕР_7 , із загальним напівпричепом загальним н/пр-бортовим-тентованим KRONE SDP 24, д.н.з. НОМЕР_9 , які належать ОСОБА_8 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації, слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено, що транспортні засоби, на які просить накласти арешт прокурор, відповідають будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1ст. 96-2 КК України.

Так,відповідно доч.4ст.170КПК України,у випадку,передбаченому пунктом2частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого аботретьої особиза наявностідостатніх підставвважати,що вонопідлягатиме спеціальнійконфіскації увипадках,передбачених Кримінальнимкодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Таким чином, в межах заявлених вимог клопотання щодо накладення арешту на зазначене майно на підставі п.2 ч.2 ст.170 КПК України, прокурором повинно бути вказано конкретний критерій, передбачений ч.1 ст. 96-2 КК України, під який підпадають вказані транспортні засоби.

За змістом норми ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Втім, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не привів у ньому достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно з вказаних підстав. Зокрема, в клопотанні прокурора взагалі відсутнє обґрунтування того, яким чином може підпадати під випадки застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ч. 1ст. 96-2 КК України, відтак висловлені в судовому засіданні прокурором твердження про наявність передбачених п.2 ч.2 ст.170 КПК України підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Оцінюючи вимоги клопотання прокурора про необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні майно для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як видно, доводи прокурора в цій частині клопотання також не знайшли свого підтвердження, оскільки долучені до клопотання матеріали не містять жодних відомостей про набуття ОСОБА_7 та ОСОБА_8 статусу підозрюваних у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, санкція якої не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, що не заперечувалось і прокурором в судовому засіданні.

Оцінюючи посилання прокурора на необхідність накладення арешту на зазначені у клопотання транспортні засоби з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя враховує, що за змістом ч.6 ст.170 КПК України,увипадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Втім, прокурором, як у поданому клопотанні про арешт майна, так і в судовому засіданні не доведено, що в рамках кримінального провадження №12014230014003337 від 04.07.2014 заявлено цивільний позов та не зазначено про намір заявити цивільний позов.

Таким чином, уточнене клопотання прокурора в частині мотивування необхідності накладення арешту на майно є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними доказами та зібраними матеріалами.

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує, що відповідно до пункту 1 ч.1 ст.170 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Визначені процесуальним законом вимоги до клопотання передбачають обов`язковість вказівки мети та підстав для накладення арешту на майно при подачі клопотання.

Враховуючи викладене, а також те, що в поданому слідчому судді клопотанні прокурором зазначалось, що метою накладення арешту на вказані у клопотанні транспортні засоби є збереження речових доказів, слідчий суддя враховує відсутність в матеріалах доданих до клопотання постанови слідчого про визнання зазначених у клопотанні транспортних засобів речовими доказами у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014, що у відповідності до ч.2ст.170 КПК України, свідчить про безпідставність і цих доводів клопотання щодо необхідності накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документу, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу, та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю/суд можливості провести аналіз та дійти висновку про відповідність цього майна положеннямст. 98 КПК Українита наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя/суд не наділені правом самостійного визначення підстав, передбаченихст.98 КПК України тамає здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

На переконання слідчого судді, орган досудового розслідування у розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, оскільки обґрунтував необхідність накладення арешту на нерухоме майно необхідністю його збереження як речового доказу, у той час як матеріали справи не містять процесуального рішення слідчого при визнання такого майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тобто втручання у права власників транспортних засобів в даному випадку не відповідає вимогам законності і може розцінюватися як свавільне.

За таких обставин, ініціювання прокурором питання про накладення арешту на вказане майно не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Тобто, обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Вирішуючи питання щодо арешту майна, слідчий суддя враховує сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

При цьому, втручання є виправданим, у випадку, якщо воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

З аналізу клопотання прокурора, слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що арешт майна в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки доводи, наведені у клопотанні та в судовому засіданні прокурором не відповідають критеріям розумності та співмірності застосування арешту майна, що свідчить про недотримання прокурором вимог встановлених КПК України щодо необхідності такого арешту, передбачених ст.170 КПК України підстав та мети накладення арешту, що відповідно до ч.1 ст.173 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного, клопотання прокурора про арешт майна слід визнати необґрунтованим і в його задоволенні відмовити.

Керуючись ст. ст. 7,9, 22, 98, 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12014230014003337 від 04.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1,2,3,4 ст.190, ч.1,2 ст.255 КК України, на транспортні засоби: тягач DAF ТЕ 47WS, білого кольору, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 із спеціалізованим напівпричепом спеціалізованим Н/ПР-фургоном KOGEL SN, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , 2000 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_26 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 ; спеціалізований вантажний-спеціалізований фургон-рефрижератор RENAULT PREMIUM, білого кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_27 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 ; сідловий тягач Е RENAULT PREMIUM 420, зеленого кольору, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 із загальним напівпричепом - загальним н/пр-бортовим-тентованим KRONE SDP 24. червоного кольору, 1996 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 . номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_28 , які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_20