Вирок

від 22.06.2021 по справі 533/396/20

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.06.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №533/396/20

провадження №1-кп/533/4/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020170200000049 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця сел. Троїцьке, Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, працює агрономом в ФГ «Василенко С.В.», освіта вища, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий,

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 згідно наказу заступника генерального директора з персоналу ТОВ СП «Нібулон» №115-к від 04.03.2010 року призначений на посаду головного агронома філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон». Відповідно до посадової інструкції наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

10.02.2020 року ОСОБА_4 , будучи службовою особою, зі складу філії у селі Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області згідно накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за №№ 9/117, 10/117 отримав 14 т селітри аміачної загальною вартістю 74958,80 грн, яку було завантажено на причеп до трактора Т150К для подальшого переміщення на земельну ділянку, що розташована на території Говтвянської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, для проведення робіт з підживлення озимої пшениці.

10.02.2020 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на земельній ділянці з кадастровим номером 5322081600:00:001:0056, що розташована на території Говтвянської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, дав вказівку трактористу-машиністу філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон» ОСОБА_6 за допомогою сільськогосподарської техніки відвантажити аміачну селітру на кузов вантажного автомобіля «САЗ-3507» державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, 1990 року випуску, що в цей час під`їхав на поле та став поряд з причепом, де знаходилася аміачна селітра.

На виконання вказівки ОСОБА_4 ОСОБА_6 став проводити за допомогою техніки перевантаження аміачної селітри з причепу трактора до кузова автомобіля «САЗ-3507» державний номерний знак НОМЕР_1 .

Проте свій злочинний умисел по розкраданню майна ОСОБА_4 до кінця не довів, по причинам не залежним від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними вчинити для доведення злочину до кінця, оскільки був викритий працівниками служби безпеки ТОВ СП «Нібулон», під час того як до кузова автомобіля «САЗ-3507» було завантажено 4360 кг. аміачної селітри вартістю 25279 грн.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, тобто вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.2 ст.191 КК України.

В свою чергу, на думку суду, причетність обвинуваченого до злочину доведена поза розумним сумнівом, однак його необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України як незакінчений замах на розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, з огляду на наступне.

В судовому засіданні обвинувачений вину не визнав та показав, що з 2010 року працював у Сухорабівській філії ТОВ СП «Нібулон» на посаді головного агронома, до кола його обов`язків входило, в тому числі, контроль за технологічними операціями на полі.

10.02.2020 року вранці була «планьорка», на якій був присутній він, директор філії Бур`ян, комірник ОСОБА_7 , головний бухгалтер ОСОБА_8 та головний інженер ОСОБА_9 . Обвинувачений доповів про необхідність підживлення полів селітрою. Директор філії ОСОБА_10 погодився, доручив взяти селітру на складі на виконати роботи. Потім він вийшов з наради разом з головним інженером. Коли почали навантажувати селітру та хто давав вказівку не пам`ятає. Вказівку зазвичай дає начальник складу, а йому директор, або він, головний агроном. Приблизно о 9-10 годині завантажили 14 тонн. Перед виїздом до нього підійшов директор ОСОБА_10 та сказав: «Під`їде машина по селітру, я буду». Обвинувачений зрозумів ці слова як вказівку про необхідність завантажити машину, яка приїде на поле, селітрою. Він зателефонував службі безпеки, що вони їдуть на поле. Потім він разом з трактористами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 одним трактором Т150 та двома тракторами МТЗ приїхали на поле біля села Говтва. До початку робіт йому телефонували служба безпеки та директор, цікавилися, чи почали вони роботи. Приблизно об 11 годині вони почали підживлення озимої пшениці, а саме розкидання селітри. Близько 14 годині на поле приїхав автомобіль ГАЗ53, в цей час обвинувачений перебував на іншому кінці поля, приблизно на відстані 800 м. Він побачив, що тракторист ОСОБА_11 на тракторі Т150 розпочав перевантажувати селітру на автомобіль ГАЗ53, вирушив у їх сторону, підійшов приблизно через 3-5 хвилин. Обвинувачений вважав, що то автомобіль ТОВ СП «Нібулон», який буде перевозити селітру в інше місце. По дорозі він зателефонував директору ОСОБА_10 та спитав його, що відбувається, а ОСОБА_10 сказав, що нічого не знає та поклав слухавку. Коли обвинувачений підійшов, в цей момент приїхала служба безпеки. Працівники служби безпеки заявили, що відбувається крадіжка та викликали керівництво, потім викликали поліцію, яка приїхала близько 18 години. Їх всіх забрали до поліції. Умислу на розкрадання майна у нього не було, ніяких вказівок про перевантаження селітри він нікому на надавав, громадянина Джерипу, який виявився в подальшому власником автомобіля ГАЗ53 бачив останній раз років 3-4 тому, спілкувалися щодо виділення земельних паїв, навіть його телефону не знає.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого, ОСОБА_14 , показала, що працює провідним юрисконсультом ТОВ СП «Нібулон». 10.02.2020 року після 14-00 години їй зателефонували працівники служби безпеки з с.Сухорабівка та повідомили, що затримали головного агронома при спробі розтрати аміачної селітри 4360 кг, яка є власністю ТОВ СП «Нібулон». Злочин не був закінчений, оскільки приїхали працівники охорони та було заблоковано рух, викликано поліцію. Селітру перевантажили до іншого автомобіля та перевезли у Сухорабівську філію на складське приміщення, де вона зберігається і на даний час. Головний агроном є особою, яка керує процесом внесення добрив, визначає, коли і куди необхідно їх внести, потім комірник виписує накладну, агроном розписується за отримання, добрива грузять на трактор та вивозять в поле. Різниця у вартості селітри, яка визначена за документами на її придбання та кінцевою ціною обліку обумовлена іншими витратами як перевезення, перевантаження, зберігання, загально-господарськими витратами та інше.

В подальшому представник потерпілого, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, в судові засідання не з`являлась, надала суду заяву про розгляд справи без участі представника потерпілого, при визначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Суд вважає, що показання обвинуваченого не є правдивими, спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки суперечать показанням свідків, при цьому обвинуваченим не наведено жодного мотиву чи причин надання свідками неправдивих показів та (або) доказів дискредитації їх репутації.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що він працював в ТОВ СП «Нібулон» комірником з 2010 року, на даний час звільнений. В лютому 2020 року обвинувачений вранці на «планьорці» дав йому розпорядження видати селітру для внесення на полі. Тракторист ОСОБА_11 заїхав на склад та йому в два причепи погрузили селітру в мішках «біг-беги» по 1 т. Потім він виписав видаткові накладні, які підписав він та головний агроном, потім їх відмітили на «сторожці». Зазвичай саме агроном підписує накладні або головний агроном. Через два дні, як спіймали «крадіїв», селітру на автомобілі повернули на склад, він її прийняв. В той же день він її видав для внесення в поле працівникам ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . Селітра була насипана насипом на автомобілі. Видати селітру наказали працівники служби безпеки. З їх слів селітри було 4 тонни, він її не зважував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що він на час подій працював агрономом в Сухорабівській філії ТОВ СП «Нібулон» та підпорядковувався обвинуваченому. За участі працівників служби безпеки на наступний день після подій він вивозив на автомобілі ГАЗ вилучену поліцією селітру в поле, селітра була насипана насипом. Вказівку вивозити селітру на поле дали саме працівники служби безпеки. Вносили селітру на двох полях в селах Говтва та Сухорабівка в його присутності.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що він на час подій працював головним інженером в Сухорабівській філії СП «Нібулон». 10.02.2020 року трактористи ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_11 в складі завантажили селітру та поїхали на поле, після обіду зателефонував директор та повідомив, що служба безпеки на полі затримала крадіїв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що на час події працював у Сухорабівській філії сторожем, потім його звільнили. 10 лютого 2020 року керівництво дало вказівку їхати на поле, допомогти вносити добрива. Близько обіду, о 15:00, на поле приїхала машина САЗ, на неї тракторист ОСОБА_11 на тракторі Т150 розпочав перевантажувати добрива. Потім приїхала служба безпеки. Їх забрали в поліцію. Вночі приїхала машина з Решетилівської філії, забрали «арештовану» селітру. Вранці він побачив цю машину в Сухорабівській філії, потім він разом з ОСОБА_13 «розкидали» її на полі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що зараз не працює, а на той час працював сторожем Сухорабівської філії. 10.02.2020 року він, ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та ОСОБА_13 поїхали на тракторах, які були завантажені добривами, на поле, обвинувачений також поїхав трактором.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що зараз не працює, раніше працював у філії Сухорабівська трактористом-машиністом. 10.02.2020 року він з іншими працівниками вранці загрузили до тракторів добрива, заправилися пальним та поїхали на поле в селі Говтва «розкидати» селітру. Потім приїхала машина, тракторист ОСОБА_11 на Т-150 перенавантажував на неї селітру. Пізніше приїхала охорона, «арештована» машина з селітрою стояла у Козельщинському відділі поліції. Вночі приїхала машина з ТОВ СП «Нібулон» і забрали добрива на філію в с.Сухорабівка. На другий день вранці він з ОСОБА_22 забрали цю машину і розкидали селітру в полі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він раніше працював трактористом-механізатором в ТОВ СП «Нібулон». В лютому 2020 року, він та інші працівники вранці завантажили в с.Сухорабівка добрива в два причіпа до трактора Т150. Він, трактористи ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , а також обвинувачений виїхали на поле. Близько 10 години ранку на полі біля с.Говтва він здійснював роботу, «розкидав» добрива. Обвинувачений йому сказав, що «приїде машина та треба її загрузити добривом». Потім під`їхав автомобіль САЗ, в автомобілі було двоє чоловік, всього він перевантажив 4 мішки селітри. Потім приїхала служба охорони та всіх затримали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що він є головою СФГ «Джерипа», з обвинуваченим знайомий років п`ять, відносини нормальні. В обід весною 2020 року йому зателефонувала невідома особа та запропонувала купити добрива, а саме селітру, він погодився. Потім він попросив знайомого водія на прізвище ОСОБА_24 , щоб він на його автомобілі САЗ поїхав за добривами. Невідома особа сказала приїхати в село Говтву. З водієм ОСОБА_25 поїхав також на його прохання ОСОБА_26 . В подальшому ОСОБА_24 зателефонував та сказав, що їх затримала охорона «Нібулона». Грошей він нікому не давав, хотів перерахувати на банківську картку невідомої особи. Машину «заарештували» та забрали в сел.Козельщина до відділу поліції. Номер з якого йому телефонували не зберігся, голос невідомої особи на голос обвинуваченого несхожий.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показав, що працює трактористом у підприємця ОСОБА_28 та на початку 2020 року йому зателефонував ОСОБА_28 та сказав, що потрібно поїхати до с.Говтви Козельщинського району, за свинарник, там працюють хлопці та загрузять його добривом. Він з ОСОБА_29 , який працює у ОСОБА_28 різноробочим, поїхали на самосвалі САЗ на поле, до посадки, там стояв причіп з добривами, до якого він під`їхав. Трактором Т-150, на якому була стріла та крючок, на його машину з тракторного причіпу навантажували насипом добрива, піднімали мішки над кузовом, вони їх розрізали, мішки викидали. Навантаження зайняло десь 40 хвилин. Потім під`їхала машини охорони, їх затримали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що 10.02.2020 року ОСОБА_28 попросив його допомогти завантажити добрива. Він разом із ОСОБА_31 на автомобілі ГАЗ52, що належить ОСОБА_28 , поїхали близько 14-15 годин на поле біля с.Говтва. Під`їхали до трактора, почали перевантажувати селітру. Це було близько 10 хвилин. Обвинувачений весь час стояв поряд трактора. Потім приїхала охорона.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав, що він працює в службі безпеки ТОВ СП «Нібулон» в центральному апараті. Обвинуваченого знає, перебуває з ним в робочих відносинах. Він та інший працівник служби безпеки, ОСОБА_33 , перебували у відрядженні, контролювали внесення мінеральних добрив в Полтавській та Черкаських областях. 10.02.2020 року вони приїхали контролювати філію «Сухорабівську», таємно вели контроль за внесенням мінеральних добрив близько села Говтва Козельщинського району. Побачили, що на поле під`їхав автомобіль САЗ та на нього «пересипали» селітру. Вони своїм автомобілем перегородили дорогу автомобілю САЗ, представилися, що вони зі служби безпеки ТОВ СП «Нібулон». Обвинувачений в цей час відійшов до посадки та телефонував директору Сухорабівської філії, чув як обвинувачений сказав: «Все, я попався». Хлистун керував трактором, який перевантажував на автомобіль САЗ селітру та сказав, що це агроном дав таку вказівку. Про цю подію повідомили своє керівництво.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що він є фахівцем служби безпеки центрального апарату ТОВ СП «Нібулон», у лютому 2020 року вони були у відрядженні в Черкаській та Полтавській області. Контролювали внесення добрив. Вони спостерігали з посадки, з дистанції 400 метрів, як на поле заїхав «чужий» автомобіль САЗ та на нього почали відвантажувати добрива. Вони заблокували дорогу автомобілю САЗ. Коли обвинувачений побачив, як під`їхала служба безпеки, він пішов до посадки комусь телефонувати. Обвинувачений потім йому особисто сказав, що телефонував директору та сказав, що «попався». Селітра на даний час перебуває в складському приміщенні філії «Сухорабівська».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показав, що на час подій працював директором філії «Сухорабівська» ТОВ СП «Нібулон». На початку лютого 2020 року він вийшов з відпустки та вранці провів робочу нараду, де йому доповіли про стан справ. Потім обвинувачений та комірник пішли на склад за селітрою. Порядок оформлення наступний: після внесення в поле добрив складається Акт списання, його підписують агроном, головний агроном, головний бухгалтер, економіст, трактористи, головний інженер та затверджує директор. В другій половині дня йому повідомили про крадіжку, сказали приїхати на поле. Коли він приїхав на поле там вже була поліція. Селітру забрали до Козельщинського ВП. Вночі селітру перевантажили та привезли на склад. На наступний день селітру внесли в поле, вносили ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 . Потім його відсторонили від справ та звільнили за втратою довіри.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що працює регіональним директором ТОВ СП «Нібулон» та, на даний час, директором Сухорабівської філії СП «Нібулон», 10 лютого 2020 року йому зателефонував начальник служби безпеки та повідомив, що на одному з полів затримали крадіїв. Він поїхав на поле, потім викликав поліцію. Спочатку приїхали працівники Решетилівського ВП, потім працівники Козельщинського ВП. На полі були трактористи ОСОБА_13 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 та обвинувачений. Працівники йому повідомили, що приїхала машина фермера та на неї завантажували селітру. Процесом керував обвинувачений.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський Козельщинського ВП ОСОБА_39 , показав, що в лютому 2020 року він виїхав на місце події близько 18:00 годин разом з поліцейськими ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 на поле в с.Говтва. На полі було три трактори, автомобілі ГАЗ та «Дастер». Всіх причетних затримано, під час доставки затриманих в сел.Козельщина на службовому авто на питання начальника СКР ОСОБА_42 «Навіщо це зробив?», обвинувачений відповів: «Заробити хотів».

Допитаний в судовому засіданні поліцейський Козельщинського ВП ОСОБА_43 , начальник СКР, показав, що 10.02.2020 року надійшло повідомлення до Козельщинського ВП про спробу крадіжки. Він разом з ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ОСОБА_46 виїхали на місце злочину. Там стояли трактори «Нібулона», автомобіль САЗ, працівники служби безпеки. Селітра була завантажена на авто, яке належало ОСОБА_28 . На його запитання обвинувачений повідомив, що хотів «викрасти селітру з метою додаткового заробітку». Пояснення ОСОБА_36 писав самостійно та в поясненнях вказав, що він попередньо домовився з ОСОБА_28 .

Причетність обвинуваченого до злочину також підтверджується наступними доказами:

- наказом №115-к від 04.03.2010 року про переведення обвинуваченого на посаду головного агронома філії «Сухорабівська» (а.с.16 т.3);

-протоколом огляду місця події від 10.02.2020 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що на місці події виявлено автомобіль ГАЗ (САЗ) номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_47 , в кузові якого насипана селітра (а.с.183-185, т.2);

-актом зважування від 10.02.2020 року, з якого вбачається, що в присутності працівників поліції та фахівця з обліку та контролю ВП «Лутовинівський елеватор», було проведено зважування автомобіля ГАЗ номерний знак НОМЕР_1 , «брутто» автомобіля становить 7860 кг (а.с.187, т.2);

-довідкою від 11.02.2020 року, з якої вбачається, що собівартість 1 тони аміачної селітри становить 5798,20 грн без ПДВ; вартість 4360 кг аміачної селітри власності ТОВ СП «Нібулон», яка зберігається за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, село Сухорабівка, у філії Сухорабівська ТОВ СП «Нібулон», станом на 10.02.2020 року становить 25280,15 грн без ПДВ (а.с.132 т.2);

-накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №№9/117, 10/117 від 10.02.2020 року, з яких вбачається вартість селітри 5354 грн за 1 тн (а.с.17, 18 т.3);

-довідкою-розрахунком ТОВ СП «Нібулон» (а.с.209, 210).

Суд відхиляє в якості доказу сторони обвинувачення DVD диск з відеозаписом, який відтворений в судовому засіданні, та відповідний протокол його огляду (а.с.212, 213 т.2), оскільки вказані докази жодним чином не підтверджують причетність обвинуваченого до злочину, та взагалі не містять жодної доказової інформації.

Суд не надає оцінки письмовим доказам, які надані стороною обвинувачення в копіях, оскільки відповідно до ч.3 ст.99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа (а.с.67-130, 133-153 т.2).

В той же час, суд відхиляє посилання сторони захисту на те, що відсутній предмет злочину, а саме селітра, що унеможливлює встановлення його вартості та справжності. По-перше, стороною захисту не наведено жодних мотивів спростування тверджень свідків, що події стосувалися саме аміачної селітри, по-друге, вартість вказаної селітри підтверджується первинними документами та не потребує спеціальних знань, тобто проведення експертизи. Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, який викладено в постанові від 01квітня 2021 року по справі № 676/1504/18.

Той факт, що за твердженнями свідків вилучена селітра була на наступний день використана за призначенням шляхом внесення до земельного шару на полях, тобто відсутня як речовий доказ, а також те, що даний речовий доказ не було відкрито стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, не усуває відповідальність за замах на викрадення селітри.

Суд також відхиляє посилання сторони захисту на те, що їй не було надано всі матеріали досудового розслідування, оскільки це суперечить протоколам про надання доступу та іншим матеріалам досудового розслідування (а.с.192-204 т.2).

Крім цього, допитаний в судовому засіданні слідчий ВП №2 Кременчуцького ВП ОСОБА_48 показав, що в кінці березня 2020 року він закінчив досудове розслідування в даному кримінальному проваджені та повідомив обвинуваченого ОСОБА_49 та його захисника ОСОБА_50 про необхідність з`явитися на 30.03.2020 року для ознайомлення з матеріалами справи, повідомив телефоном та письмово. 30.03.2020 року підозрюваний не з`явився та повідомив телефоном, що він захворів. Слідчим був зроблений запит до лікарні за місцем проживання підозрюваного, потім він поїхав за місцем його проживання, але ОСОБА_36 відмовився вийти з дому. Слідчий вручив повістку старості сільської ради для передачі ОСОБА_36 на 06.04.2020 року. Захиснику повідомив телефоном та на електронну почту, та на «вайбер». Однак 06.04.2020 року знову ніхто не з`явився, захисник на телефонні дзвінки не відповідав, а підозрюваний повідомив, що адвокат зайнятий в Октябрському районному суду м.Полтави. 07.04.2020 року адвокат підтвердив про зайнятись у суді. Слідчий зробив запит до суду та отримав відповідь про те, що дане засідання за участю захисника ОСОБА_51 не відбулося. Після цього він звернувся до суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення, яке суд задовольнив. На виконання ухвали підозрюваний та захисник з`явилися на ознайомлення.

При вирішенні питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого суд виходить з наступного.

Стороною обвинувачення заявлено про те, що обвинувачений вчинив розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.

Так, згідно з посадовою інструкцією обвинувачений, в тому числі, здійснює організаційно-технологічне керівництво рослинництвом філії, організовує виконання заходів з підвищення врожайності, що свідчить про наділення його організаційно-розпорядчими повноваженнями, тобто статусом службової особи (а.с.12-15 т.3).

В той же час, вказана посадова інструкція жодним чином не передбачає право обвинуваченого надавати вказівки щодо використання чи розпорядження майном ТОВ СП «Нібулон».

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використаннямслужбовою особоюсвого службовогостановища всупереч інтересам служби.

Таким чином, обвинувачений, який надав вказівку трактористу ОСОБА_6 про перевантаження добрива до автомобіля ГАЗ (САЗ) номерний знак НОМЕР_1 , діяв не в межах своїх службових повноважень головного агронома, тому ця кваліфікуюча ознака повинна бути виключена із складу обвинувачення.

Суд відхиляє посилання сторони обвинувачення на договір про повну матеріальну відповідальність обвинуваченого та розписку обвинуваченого про повну матеріальну відповідальність, оскільки вказані документи очевидно складені в порушення ст.134 КЗпП України та постанови Державного комітету СМ СРСР з праці та соціальних питань та секретаріату ВЦСП №447/24 від 28.12.1977 року (а.с.19-21 т.3).

В той же час, згідно з накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №№9/117, 10/117 від 10.02.2020 року обвинувачений отримав майно (селітру) під розпис, тобто необхідно вважати, що майно було ввіренеобвинуваченому(а.с.17, 18 т.3).

Таким чином, дії обвинуваченого кваліфікуються судом за ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України.

При призначенніобвинуваченому покараннясуд враховуєступінь тяжкостівчиненого злочину,який згіднодо ст.12ККУкраїнивідноситься до нетяжкихзлочинів, дані про особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, одружений, працює, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66ККУкраїни, не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67ККУкраїни, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у межах, передбачених санкцією ч.1ст.191ККУкраїни, як необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових правопорушень.

Підстав для позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не встановлено, оскільки, як зазначено вище, злочин вчинено поза межами повноважень агронома.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, висновок органу пробації (а.с.83-85 т.1), за місцем проживання відсутні негативні характеристики, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь потерпілого або держави, відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100КПК України.

У зв`язку із закінченням судового провадження відповідно до ч.4 ст.174 КПК України необхідно зняти арешт, накладений 11.02.2020 року ухвалою слідчого судді Козельщинського районного суду Полтавської області на вантажний самоскид «САЗ-2507» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 1990 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_52 , жителю АДРЕСА_3 (а.с.155-157 т.2).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.368-370,373,374КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1ст.191ККУкраїни та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.75КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, який накладено: на вантажний самоскид «САЗ-2507» д.н.з. « НОМЕР_1 », синього кольору, 1990 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_52 , жителю АДРЕСА_3 , скасувати.

Речові докази:

- аміачну селітру в кількості 4360 кг повернути (залишити) власнику - ТОВ СП «Нібулон»;

- вантажний самоскид «САЗ-2507» номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, 1990 року випуску повернути власнику, ОСОБА_53 ;

- DVD диск з відеозаписом (а.с.213 т.2) залишити в матеріалах справи.

Відповідно до ст.532КПКУкраїни вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1