Ухвала

від 10.06.2021 по справі 752/19098/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19098/20

Провадження №: 1-кс/752/2804/21

У Х В А Л А

Іменем України

10.06.2021 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру, -

в присутності:

скаржника: ОСОБА_3

представників скаржника: ОСОБА_4 адвокат (серії КС №682625 від 22.10.2020р.)

ОСОБА_5 адвокат (серії КС №795458 від 01.02.2021)

прокурора: ОСОБА_6

слідчого: ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді звернулась захисник ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 зі скаргою, в якій просила скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України від 29.01.2021, складене старшим слідчим з ОВС сьомого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42017101070000100, відомості щодо якого внесені 13.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обгрунтування скарги зазначає, що слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101070000100, відомості щодо якого внесені 13.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. В межах вказаного кримінального провадження 29.01.2021 ОСОБА_3 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. Захисник ОСОБА_4 вважає, що пред`явлена підозра є необґрунтованою, пред`явлення повідомлення про підозру відбулося всупереч вимогам КПК України та з огляду на відсутність доказів вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а тому повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

У судовомузасіданні захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_3 вимоги скаргипідтримали знаведених уній підстав,просили їїзадовольнити таскасувати повідомленняпро підозру.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні заперечили проти задоволення скарги та вважають її необґрунтованою, оскільки в матеріалах кримінального провадження, на їх думку, достатньо доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_3 , яке відповідає вимогам, передбаченим нормам КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши обґрунтування захисників, підозрюваного, заперечення слідчого, прокурора, дослідивши матеріали скарги, а також кримінального провадження, вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у меж та у спосіб, передбачених КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом

Відповідно до змісту статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У статті 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Будь-яких обґрунтованих посилань на процесуальні порушення під час вручення підозри у скарзі не зазначені та не доведені під час судового засідання, у тому числі відсутні і такі дані у матеріалах скарги.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час вирішення кримінального провадження по суті розгляду судом.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 29.01.2021 року старшого слідчого з особливо важливих справ сьомого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42017101070000100 від 13.04.2017р. ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

2. Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підзору може бути оскаржена в апеляційному порядку.

3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1