Постанова

від 14.06.2021 по справі 465/7316/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/7316/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/811/279/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,

за участю секретаря Івасюти М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптимум на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року задоволено заяву адвоката Огородника Олега Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви та накладено арешт на все нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптимум , в межах суми позовних вимог в розмірі 457 819 грн. (а.с. 133-136).

Задовольняючи заяву представника позивачів про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір з приводу невиконання укладеного між сторонами цього спору договору та стягнення сплачених позивачами на виконання умов даного договору коштів в сумі 457 819 грн., а також з того, щоневжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі, проте сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав позивачів у разі задоволення позову (а.с. 133-136).

Згадану ухвалу оскаржив відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптимум .

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, покликаючись на її незаконність та порушення норм процесуального прав (а.с. 142-149).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційний розгляд справи було призначено на 22 лютого 2021 року (а.с. 163), однак на письмове клопотання представника апелянта про відкладення апеляційного розгляду справи (а.с. 238-239) такий апеляційний розгляд справи було відкладено на 22 березня 2021 року, про що належним чином було повідомлено представника апелянта - автора клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи (а.с. 257).

22 березня 2021 року представники сторін в судове засідання не з`явилися і про причини такої неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим апеляційний розгляд справи було відкладено на 19 квітня 2021 року (а.с. 260).

19 квітня 2021 року у зв`язку з посиленням карантинних заходів в Україні апеляційний розгляд справи було відкладено на 14 червня 2021 року (а.с. 264).

Будучи своєчасно (28.05.2021 року) належним чином повідомленим про апеляційний розгляд справи 14.06.2021 року (а.с. 281), представник апелянта подав до суду чергове клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу представника відповідача , однак без долучення до цього клопотання доказів про наведене у ньому (а.с. 299-300).

В свою чергу, представник позивачів подав до суду копію заочного рішення Франківського районного суду міста Львова від 07 червня 2021 року , згідно якого позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТзОВ Компанія з управління активами Оптимум про розірвання договору та стягнення грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу квартири (з метою забезпечення якого суд і постановляв оскаржувану ухвалу ) задоволено: розірвано згаданий попередній договір та стягнуто з відповідача на користь позивачів внесені ними платежі, передбачені попереднім договором, що оспорюється (а.с. 290-291).

За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та їхніх представників - на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено та стверджується матеріалами справи, що між позивачами та відповідачем існує реальний спір з приводу виконання договірних зобов`язань і предметом позовних вимог є розірвання укладеного між сторонами цього спору попереднього договору та стягнення з відповідача внесених позивачами коштів на виконання цього договору.

Апелянтом вище наведених обставин та доказів не спростовано.

Враховуючи предмет спору, очевидним є те, що відсутність у відповідача коштів, а також майна, за рахунок реалізації якого можна було б стягнути з відповідача присудженні до стягнення з нього судом кошти, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, а відтак доводи апеляційної скарги стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим та утруднить виконання рішення, до уваги прийматися не можуть.

В той же час, заходи забезпечення позову, застосовані судом, не перешкоджають господарській діяльності ТзОВ Компанія з управління активами Оптимум : доводів про такі перешкоди апеляційна скарга не містить.

За вищенаведених обставин колегія суддів доводи представника позивача щодо необхідності вжиття по справі відповідних заходів забезпечення позову визнає обгрунтованими, а заходи забезпечення позову, застосовані судом першої інстанції шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, - співмірними позовним вимогам.

Відтак, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків оскаржуваної ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптимум залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптимум на користь ОСОБА_1 423 (чотириста двадцять три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 14 червня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.