Ухвала

від 22.06.2021 по справі 810/3030/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

22 червня 2021 року м. Київ № 810/3030/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 червня 2017 р. №0020491402 та №0020461402.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 р. адміністративний позов задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 6 червня 2017 року №0020491402 та №0020461402.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 р. - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 1 квітня 2021 р. касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасовано, справу №810/3030/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним судом зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставини, на які посилався податковий орган під час розгляду цієї справи. Дослідження таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки наведені матеріали містять відомості щодо фіктивності суб`єктів господарювання, які є контрагентами позивача у цій справі. Суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про підтвердження господарських операцій позивача з наведеними контрагентами, та не надано оцінку доводам податкового органу про наявність вироків, які свідчить про непричетність осіб, які підписували первинні документи до спірних господарських операцій. Вказані документи та обставини не досліджені, не оцінені судами та правові наслідки цих документів не встановлені.

Факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним. Крім того, податковий орган неодноразово звертав увагу суду на відсутність оплати за договорами поставки, натомість судами зазначено, що факт оплати за договорами купівлі-продажу та поставки підтверджено матеріалами справи. Проте суди не наводять на підставі яких документів та за якими господарськими операціями суди дійшли до зазначеного висновку. Судами не досліджено наявність або відсутність документів в підтвердження оплати за поставлений товар та не надано оцінку доводам відповідача щодо їх відсутності. Не досліджено питання фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих товарно-матеріальних цінностей, з відповідним документальним підтвердженням. Не досліджено та не надано оцінку наявності або відсутності кредиторської заборгованості по зазначеним вище господарським операціям по наведеним постачальникам товару.

Верховний Суд зазначив, що господарські операцій для формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними та допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом, і є підставою для формування податкового обліку платника податків. Однак, судами попередніх інстанцій не досліджено обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами. Окрім наведеного зазначив, що за податковою інформацією контрагенти позивача не мають достатньої кількості працівників, основних фондів, технічних можливостей, тощо для виконання укладених угод.

Верховний Суд зазначив, що судами не досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості таких контрагентів для виконання договірних зобов`язань, залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення ними витрат, пов`язаних із таким залученням.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податків норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів сторін має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок (надання послуг), перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Верховний Суд зазначив, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. Вирішуючи даний спір, суди не надали належної правової оцінки доводам сторін, якими вони доводить або спростовують реальність господарських операцій.

Верховний Суд зазначив, що у даній справі дослідженню підлягає саме реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності.

Верховний Суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено зазначені обставини, на які посилався відповідач під час розгляду цієї справи. Дослідження таких обставин має значення для правильного вирішення спору, для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов`язане донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

15 червня 2021 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Цією ж статтею встановлено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Таким чином, за наведених підстав справа підлягає прийняттю до провадження.

За приписами ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Суддя вважає, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України та для забезпечення виконання висновків, викладених у судовому рішенні Верховного Суду у цій справі, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття підготовчого провадження у справі, керуючись ст.ст. 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. Прийняти до провадження дану адміністративну справу.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного провадження .

2. Призначити судове засідання на 08 вересня 2021 року о 10:30 год.

Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 6-й поверх).

3. Викликати для участі в судовому засіданні учасників справи (їх представників).

4. Запропонувати відповідачам подати до суду:

- відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з урахуванням висновків Верховного Суду);

- на виконання постанови Верховного Суду надати додаткові докази у зв`язку із зазначеними у постанові недоліками щодо виявленої неповноти інформації стосовно вказаних обставин справи.

5. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Журавель В.О.