КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2965/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадженння адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ - 40623883; адреса: вул. Волкова, буд. 6, корпус 3, кв. 18, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030)
до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
про визнання протиправним та скасування рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЕЙ ГРУП» (далі-позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі-відповідач) №0038175207 від 16 березня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі .
Ухвалою від 25 серпня 2020 року відкрите провадження у даній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що своєчасно та у повному обсязі сплатив єдиний внесок за червень-серпень 2019 року.
Однак, при сплаті вказаних зобов`язань позивачем допущено помилку у номері розрахункового рахунку отримуавача - і внесені кошти були зараховані на належний рахунок значно пізніше, що обумовило безпідставне застосування до ТОВ «ЮЕЙ ГРУП» штрафних санкцій та пені.
Відповідач позовних вимог не визнав. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що платники єдиного внеску, до яких належить позивач, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Помилкова сплата коштів на інший рахунок не є обставиною, яка увільняє платника єдиного внеску від відповідальності за його несвоєчасну сплату.
Крім того, представник відповідача наголосив, що штраф та пеня нараховані позивачеві спірним рішенням не лише внаслідок помилковлї сплати зобов`язань за травень-липень 2019 року, а й внаслідок існування недоїмки зі сплати єдиного внеску за попередні періоди.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЕЙ ГРУП» зареєстроване як юридична особа 04 липня 2016 року та перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Головному управлінні Державної податкової служби України у Кіровоградській області (Кропивницьке управління).
Позивач для сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів послуговується, зокрема, банківським рахунком, відкритим в АТ ОТП БАНК .
Так, згідно платіжних доручень № 36 від 18 липня 2019 року та № 75 від 31 липня 2019 року позивачем сплачені 28500,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач - ГУ ДФС у Кіровоградській області, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку - 899998, код отримувача - 39393501, р/р 33117340011002, у призначенні платежу якого зазначено: *;101;40623883; ЄСВ нарахований на ФОП за травень, червень 2019р. перераховується повністю.
На підтвердження сплати єдиного соціального внеску за липень 2019 року у розмірі 10490,23 грн. позивачем надані платіжні доручення: № 71 від 31 липня 2019 року; № 104 від 20 серпня 2019 року, за наступними реквізитами: отримувач - ГУ ДФС у Кіровоградській області, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку - 899998, код отримувача - 39393501, р/р 33117340011002, у призначенні платежу якого зазначено: *;101;40623883;ЄСВ нарахований на ФОП за липень 2019р. перераховується повністю (платіжне доручення № 71 від 31.07.2019); отримувач - ГУ ДФС у Кіровоградській області, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку - 899998, код отримувача - 39393501, р/р 33117340011002, у призначенні платежу якого зазначено: *;101;40623Ш; ЄСВ нарахований на ФОП за липень 2019р. перераховується повністю (платіжне доручення № 104 від 20.08.2019).
Проте у вказаних платіжних дорученнях позивачем помилково вказаний номер казначейського рахунку, на який належало зарахувати єдиний соціальний внесок за травень, червень, липень 2019 року- 33117340011002. Натомість єдиний соціальний внесок підлягав зарахуванню на казначейський рахунок 37196201001123.
Про виявлену помилку Товариство листом № 05-12-19 від 05 грудня 2019 року повідомило відповідача.
Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, недоїмка, яка рахувалася за позивачем, погашена у лютому 2020 року.
За таких умов, рішенням Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0038175207 від 16 березня 2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮЕЙ ГРУП (код ЄДРПОУ 40623883) застосовано штраф у розмірі 19214,30 грн. та нараховано пеню у розмірі 7277,97 грн.
Згідно наданого відповідачем розрахунку, штрафи та пеню нараховано позивачеві за період з 21 грудня 2018 року до 04 лютого 2020 року.
При цьому штраф у сумі 123,21 грн та пеня в сумі 9,53 грн у спірному рішенні нараховані за наслідками існування у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 21 грудня 2018 року та 13 травня 2019 року.
Іншу частину штрафу та пені нараховано за наслідками існування у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску, зумовленої сплатою відповідних сум на неналежний рахунок.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначається як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, до яких належить позивач, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (частина десята статті 9 Закону №2464-VI ).
Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини шостої статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до частин дестятої та одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених п.п 1 - 4 п. 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
З наведених положень вбачається, що штрафні санкції застосовуються до платника єдиного внеску у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску. При цьому визначальною для встановлення факту несвоєчасної сплати єдиного внеску є саме бездіяльність платника щодо перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету у встановлений законом строк.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 14 листопада 2018 року ( справа № 805/3665/16-а), від 25 березня 2019 року ( справа № 823/567/17), які підлягають врахуванню в силу частини п`ятої статті 242 КАС України.
У матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, якими позивач засвідчує своєчасну сплату єдиного внеску за травень-липень 2019 року. Повнота суми єдиного внеску, сплаченого за цими платіжними дорученнями, відповідачем не заперечується.
Зазначені у поданих позивачем платіжних дорученнях реквізити свідчать про спрямування платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЕЙ ГРУП» коштів до державного бюджету на сплату єдиного внеску за відповідний період.
Суд наголошує, що позивач належними доказами підтвердив вжиття заходів, спрямованих на своєчасну та повну сплату єдиного внеску до державного бюджету, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає оскаржене рішення в частині, якою позивачеві нараховано штраф в сумі 19091,09 грн та пеню в сумі 7268,44 грн протиправним, а відповідні позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Воднораз, позивач не надав суду доказів, які свідчили б про відсутність у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску на 21 грудня 2018 року в сумі 445,75 грн та на 13 травня 2019 року - в сумі 176,3. За таких умов суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення в частині, якою до ТОВ «ЮЕЙ ГРУП» застосовано штраф у сумі 123,21 грн та нарахована пеня в сумі 9,53 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Судові витрати в частині сплаченого позивачем судового збору в сумі 2102,00 грн, в силу приписів частини третьої статті 139 КАС України підлягають присудженню позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог (99,5%) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Так, 21 серпня 2019 року між позивачем та АБ Глазков та Партнери в особі адвоката Глазкова А.С. укладений договір про надання професійної правничої допомоги №3.
Відповідно до Акту наданих послуг №9 сума гонорару адвоката становить 20000,00 грн.
Так, розмір гонорару адвоката обчислений із витраченого адвокатом часу, зокрема, на: зустріч із клієнтом та усну консультацію, укладення договору - 8 годин, проведення детального аналізу всіх наданих клієнтом документів - 6 годин; аналіз існуючої судової практики в подібних правовідносинах Верховного Суду - 6 годин; правовий аналіз розміру судового збору - 1 година, аналіз існуючої судової практики в подібних правовідносин Кіровоградського окружного адміністративного суду - 6 годин; написання позовної заяви, формування позову з додатками та подання позову до суду - 8 годин; участь у судових засіданнях, підготовка заяв по суті та процесуальних клопотань - 1-3 годин. Всього витрачено часу до 42 годин.
Разом з тим, згідно наявної у матеріалах справи платіжного доручення №25/7 від 15 липня 2020 року позивачем позивачем наразі сплачено адвокатові 8000,00 грн.
Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана адміністративна справа є справою незначної складності та розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін. Позивачем не надано доказів, на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи. При цьому, суд зазначає, що підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі, що заявлена до стягнення з відповідача є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Натомість пропорційними та справедливим суд вважає зменшення судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги, що підлягають присудженню Товариству, до 4000,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ - 40623883; адреса: вул. Волкова, буд. 6, корпус 3, кв. 18, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0038175207 від 16 березня 2020 року в частині застосування до ТОВ ЮЕЙ ГРУП штрафних санкцій на суму 19091,09 грн та пені в сумі 7268,44 грн.
У задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ - 40623883) судові витрати на оплату судового збору в сумі 2091,50 грн (дві тисячі дев`носто одна гривня, п`ятдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень, нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2021 |
Оприлюднено | 24.06.2021 |
Номер документу | 97796489 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.В. Кравчук
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні