Постанова

від 17.06.2021 по справі 918/1165/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Справа № 918/1165/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Гурин В.А.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20, ухвалене суддею Пашкевич І.О., повний текст додаткового рішення складено 12.04.2021 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т"

про стягнення заборгованості в сумі 389 210,14 грн

У грудні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" про стягнення заборгованості у загальній сумі 389 210,14 грн, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №10 від 01.02.2019, з яких: 342 833,00 грн основного боргу, 13 713,32 грн інфляційних втрат, 19 448,32 грн пені та 13 215,50 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.03.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" основний борг у сумі 342 833 грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 13 713 грн 32 коп., пеню у сумі 19 448 грн 32 коп., 3% річних у сумі 13 188 грн 95 коп. та 5 837 (п`ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 35 коп. судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 26 грн 55 коп. 3% річних відмовлено.

22 березня 2021 року на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.03.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" 12 999 грн 11 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У решті вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 0,89 грн відмовлено.

Не погоджуючись із додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" подало апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20. Ухвалити нове додаткове рішення, згідно з яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20, зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20, справу призначено до розгляду на 17 червня 2021р. о 10:00 год.

11.06.2021 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконферненції у справі №918/1165/20, забезпечення проведення якої просить доручити одному з перелічених судів: Шевченківському районному суду м. Львова (вул. Січових Стрільців 12, м. Львів, 79000), Господарському суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128), Західному апеляційному господарському суду (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81), Львівському окружному адміністративному суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2), Восьмому апеляційному адміністративному суду (79005, м. Львів, вул. Саксаганського ДЗ), Галицькому районному суду м. Львова (вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79018), Сихівському районному суду м. Львова (вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79018), Львівському апеляційному суду (79008, м. Львів, пл. Соборна,7), Залізничному районному суду м. Львова (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 3) або Франківському районному суд м. Львова (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/1165/20 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції Шевченківському районному суду м. Львова (вул. Січових Стрільців 12, м. Львів, 79000).

15.06.2021 р. на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20 залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20 залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі, вважає, що додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20 є законним та обґрунтованим, тому просить додаткове рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст додаткового рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 року частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" про розподіл судових витрат у справі №918/1165/20. Суд першої інстанції дійшов висновку, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не є завищеною та відповідає критеріям розумності їхньому розміру. Однак, оскільки позов задоволено частково підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 999,11 грн.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводи відповідача, що визначена позивачем сума є очевидно завищеною: процесуальні документи (позовна заява, заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідь на відзив на позовну заяву) підписані не представником позивача адвокатом Гурином В.А., а директором ТОВ Волинь-Кальвіс Понікарчуком А.М.; акт приймання-передачі не містить детального опису виконаних адвокатом робіт; погодинний розрахунок наведений представником не відповідає дійсності.

Скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем заявлено, що на правничу допомогу по підготовці проекту позову, відповіді на відзив, написання заяви та клопотань до Господарського суду Рівненської області у справі № 918/1165/20 витрачено 7 годин. При цьому, подана до суду позовна заява з додатками та заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить, відомостей щодо того, що дані документи були підготовлені та направлені до суду представником позивача адвокатом Гурином В.А. Позовна заява про стягнення боргу від 10.12.2020 року підписана директором ТОВ Волинь-Кальвіс Понікарчуком А.М.. Також, всі додатки до позовної заяви завірені теж ним. Відповідь на відзив підписана директором ТОВ Волинь-Кальвіс Понікарчуком А.М.. додатки завірені теж ним. Додатково вказує, що відповідно до матеріалів справи №918/1165/20 відповідь на відзив була надіслана відповідачу цінним листом за трекінг номером 4500812018938. Відповідно до відомостей із сайту Укрпошти відповідь на відзив з додатками надіслана з м.Ковель Волинської області - місцезнаходження позивача у справі ТОВ Волинь-Кальвіс . При цьому, адресою робочого місця адвоката є: вул. Гоголя, буд. 6/8, м. Львів, 79007. За таких обставин, не є доведеним, що відповідні документи були підготовлені саме представником позивача адвокатом Гурином В.А., що унеможливлює покладення витрат по оплаті послуг адвоката на відповідача у справі. Також в даному акті прийому-передачі відсутній детальний розрахунок часу та опису виконаних робіт.

Щодо участі адвоката Адвокатського об`єднання у 4 (чотирьох) судових засіданнях 09.02.2021 р., 23.02.2021 р„ 02.03.2021 р., 17.03.2021 р. тривалістю 6 годин, апелянт зауважує, що такі обставини не відповідають дійсності. Загальна тривалість судових засідань у справі №918/1165/20 (09.02.2021 р., 23.02.2021 р., 02.03.2021 р., 17.03.2021 р.) очевидно є меншою за 6 годин, що підтверджується протоколами судових засідань. При цьому, даний спір є нескладним, не вимагав значного обсягу юридичної і технічної роботи, адвокат був обізнаним про позицію позивача ТОВ Волинь-Кальвіс , нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Мотивуючи заперечення на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" звертає увагу, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується власним розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (висновок Верховного Суду у справі №904/65/18 від 14.05.2019 року). Такі критерії були враховані судом першої інстанції при винесенні додаткового рішення, що підтверджується наведеною правовою позицією, а також обґрунтуванням неправильності наведених відповідачем доводів щодо не співмірності заявленої суми позовним вимогам.

Твердження відповідача стосовно того, що процесуальні документи були підписані директором ТОВ Волинь-Кальвіс , а не адвокатом не заслуговують на увагу, оскільки, складені адвокатом процесуальні документи були лише засвідчені підписом керівника Позивача. Підготовка проектів процесуальних документів адвокатом є частиною правової допомоги позивачу, і чинне законодавство не зобов`язує адвоката безпосередньо надавати такі документи до суду чи підписувати їх власноруч. Підготовка процесуальних документів, для подальшого подання їх позивачем, здійснювалась адвокатом адвокатського об`єднання Павленко і партнери Гурином В.А., що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг до договору від 01.12.2020р. Послуги надані, відповідно до даного акту, відповідають предмету договору про надання правової допомоги від 01.12.2020р., який був укладений між адвокатським об`єднанням та ТОВ Волинь-Кальвіс 01 грудня 2020 року, а вартість послуг обрахована виходячи з розміру гонорару, який узгоджений у договорі.

Не знаходять свого підтвердження і твердження відповідача щодо того, що акт приймання-передачі не містить детального опису виконаних адвокатом робіт, адже, вищевказаний акт містить всю інформацію, яка необхідна для ідентифікації виду послуг та їх тривалості в часі.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, зважаючи на надані позивачем документи, які є належними та допустимими доказами з огляду на приписи статей 76, 77 ГПК України, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу аргументовано та доказово не спростовані відповідачем та відповідають встановленим критеріям.

3.Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

17 березня 2021 року судом у даній справі прийнято рішення, а 22.03.2021 позивач звернувся з заявою про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу адвоката з подачею відповідних доказів.

До вказаної заяви, адвокатом Адвокатського об`єднання "ПАВЛЕНКО І ПАРТНЕРИ" Гуриним В.А., яким надавалась правнича допомога позивачу у даній справі, додано копії договору б/№ від 01.12.2020 про надання правової допомоги (а.с.221-224), акту прийому-передачі наданих послуг від 18.03.2021 (а.с.225), рахунку №05 від 18.03.2021 (а.с. 226), платіжного доручення №3842 від 18.03.2021 (а.с. 227), виписки з рахунку (а.с. 228), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №182 від 16.03.1998 (а.с. 229) та довідку про місце роботи адвоката (а.с. 230). Крім того, в матеріалах справи наявний оригінал ордеру Серія ВС № 1057384 від 01.02.2021 на ім`я адвоката Гурина В.А. про надання правової допомоги позивачу (а.с. 54).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.12.2020 між Адвокатським об`єднанням "ПАВЛЕНКО І ПАРТНЕРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" було укладено Договір про надання правової допомоги (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, сторони домовились, що Адвокатське об`єднання зобов`язується забезпечити надання правової допомоги Клієнту, а саме, захист прав Клієнта в межах судового спору за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМВ Септем-Т" про стягнення грошових коштів, на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується представляти інтереси Клієнта і надавати йому, у справі передбаченій у п. 1.1. Договору, наступні види правової (правничої) допомоги: написання проекту позовної заяви, підготовка інших заяв по суті справи від імені Клієнта; підготовка та складення процесуальних заяв (клопотань, заяв, заперечень) пов`язаних з розглядом справи в суді; вивчення необхідної судової практики; представництво Клієнта безпосередньо в судових засіданнях по справі у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; отримання від імені Клієнта судових рішень; збір та подання доказів, подання адвокатських запитів, консультування Клієнта та інше.

У п. 3.2. Договору визначено, що за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, Клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома Сторонами. Для визначення розміру гонорару Сторони використовують наступний спосіб: погодинна оплата згідно з тарифікацією часу, що витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання для надання Клієнту правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, з розрахунку 1 000 гривень за 1 (одну) годину роботи адвокату, не включаючи суму податку на додану вартість (ПДВ).

18 березня 2021 року було складено Акт прийому прийому-передачі наданих за Договором послуг, відповідно до якого сторони засвідчили, що Адвокатським об`єднанням "ПАВЛЕНКО І ПАРТНЕРИ" надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" прийнято правничі послуги вартістю 13 000 грн (без врахування ПДВ).

18 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" здійснило оплату наданих правничих послуг згідно виставленого рахунку № 5 від 18.03.2021.

06 квітня 2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, у якому останній зазначив, що вартість витрат на правову допомогу є завищеною та неспівмірною із заявленою сумою позовних вимог. Вказує, що: процесуальні документи (позовна заява, заява про забезпечення позову, відповідь на відзив на позовну заяву) підписані не представником позивача адвокатом Гуриним В.А., а директором позивача; акт приймання-передачі не містить детального опису виконаних адвокатом робіт; погодинний розрахунок наведений представником не відповідає дійсності, оскільки участь адвоката у 4 засіданнях тривала менше 6 годин, що підтверджується протоколами судових засідань. Відповідач наполягає на тому, що даний спір є не складним, не вимагав значного обсягу юридичної і технічної роботи.

За наведених підстав, відповідач просив суд, зменшити розмір витрат позивача на професійну допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 3 000,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, Господарський суд Рівненської області прийняв додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" задоволив частково та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" 12 999 грн 11 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

За ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.126 ГПК України).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог вказаної частини суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку додатковому рішенню в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб`єктів господарювання.

Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.

В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб`єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов`язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу.

Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.

З матеріалів справи вбачається, що у пункті 3.2. Договору визначено, що за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, Клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома Сторонами. Для визначення розміру гонорару Сторони використовують наступний спосіб: погодинна оплата згідно з тарифікацією часу, що витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання для надання Клієнту правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, з розрахунку 1 000 гривень за 1 (одну) годину роботи адвокату, не включаючи суму податку на додану вартість (ПДВ).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору від 01.12.2020 про надання правової допомоги сторони визначили, що були надані наступні адвокатські послуги:

1) правнича допомога по підготовці проекту позову, відповіді на відзив, написання заяви та клопотань до Господарського суду Рівненської області у справі №918/1165/20 - 7 годин, що становить до оплати 7 000,00 грн;

2) участь адвоката Адвокатського об`єднання у 4 (чотирьох) судових засіданнях 09.02.2021 р., 23.02.2021 р., 02.03.2021 р., 17.03.2021 р. - 6 годин, що становить до оплати 6 000,00 грн.

Отже, адвокатом наведено у акті приймання-передачі детальний опис виконаних ним робіт.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта про те, що загальна тривалість судових засідань у справі №918/1165/20 (09.02.2021, 23.02.2021, 02.03.2021, 17.03.2021) очевидно є меншою за 6 годин, що підтверджується протоколами судових засідань, оскільки на переконання суду участь у судовому засіданні не обмежується часом ведення протоколу судового засідання. Так, з протоколів судових засідань 09.02.2021, 23.02.2021 та 02.03.2021 вбачається, що вони тривали менше однієї години кожне, а судове засідання 17.03.2021 тривало 2 год 15 хв. Однак, з акту прийому-передачі наданих послуг вбачається, що адвокатом оцінено не тривалість судового засідання, а час витрачений ним на забезпечення участі адвоката у 4 судових засіданнях, що не є тотожними поняттями. На переконання суду доцільно також враховувати в даному випадку час очікування, витрачений адвокатом з незалежних від нього причин, підготовку та подачу клопотань про участь учасника в судовому засіданні в режимі ВКЗ, тощо. Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що неодноразове відкладення розгляду справи та відповідно витрачання адвокатом часу на участь у наступних судових засіданнях зумовлено саме усними та письмовими клопотаннями відповідача про таке відкладення.

Доводи скаржника про те, що процесуальні документи (позовна заява, заява про забезпечення позову, відповідь на відзив на позовну заяву) підписані не представником позивача адвокатом Гуриним В.А., а директором позивача не спростовують факту надання адвокатських послуг адвокатом Гуриним В.А., що підтверджується наданими до справи доказами, описаними вище. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що підготовка проектів процесуальних документів адвокатом є частиною правової допомоги позивачу, і чинне законодавство не зобов`язує адвоката безпосередньо надавати такі документи до суду чи підписувати їх власноруч.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2321/20 від 08.04.2021 р. з акцентував увагу на тому, що розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу не є завищеною та відповідає критеріям розумності їхньому розміру.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат та доводи відповідача стосовно зменшення витрат на професійну правову допомогу, а також виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що витрати представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції , задоволені судом правомірно, у відповідності до положень ст. 123,126, 129 ГПК України.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість додаткового рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у додатковому рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування додаткового рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни додаткового рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ВМВ Септем-Т" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 р. у справі №918/1165/20 - залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/1165/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "22" червня 2021 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.