Ухвала

від 22.06.2021 по справі 908/2009/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2009/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2021 (головуючий суддя - Чередко А.Є., судді: Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 (суддя Горохов І.С.)

у справі №908/2009/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40-річчя Перемоги 23",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Запорізької міської ради,

про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (далі - ТОВ "Місто для людей Запоріжжя") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "40-річчя Перемоги 23" (далі - ОСББ "40-річчя Перемоги 23") про:

- визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Сорок років Перемоги, 23 у м. Запоріжжя про створення ОСББ "40-річчя Перемоги 23", оформленого протоколом від 18.01.2020 № 1;

- визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Сорок років Перемоги, 23 у м. Запоріжжя про відкликання та розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з управителем - ТОВ "Місто для людей Запоріжжя", оформленого протоколом від 18.01.2020 № 1;

- скасування державної реєстрації ОСББ "40-річчя Перемоги 23" за адресою: 69118, м. Запоріжжя, пр. 40-річчя Перемоги, буд. 23 код ЄДРПОУ 43479338.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 30.11.2020р. у справі №908/2009/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2021, у задоволенні позову відмовив в повному обсязі.

17.05.2021 (згідно з даними поштового конверту) ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі №908/2009/20 скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Місто для людей Запоріжжя".

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності , що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" наводить обставини справи а також викладає власну правову позицію.

Звертається увага скаржника, що скаржник має обґрунтувати в касаційній скарзі у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Оскільки скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України; не обґрунтував у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі №910/11720/19 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява у цій справі подана у 2020 році.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просило: визнати недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Сорок років Перемоги, 23 у м. Запоріжжя про створення ОСББ "40-річчя Перемоги 23", оформлене протоколом від 18.01.2020 № 1; визнати недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Сорок років Перемоги, 23 у м. Запоріжжя про відкликання та розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з управителем - ТОВ ""Місто для людей Запоріжжя", оформлене протоколом від 18.01.2020 № 1; скасувати державну реєстрацію ОСББ "40-річчя Перемоги 23" за адресою: 69118, м. Запоріжжя, пр. 40-річчя Перемоги, буд. 23.

Оскільки предметом позову у цій справі є три вимоги немайнового характеру, то ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі, складала 6306,00 грн (3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 12612,00 грн (6306,00 грн х 200% ставки).

Натомість скаржником не додано до касаційної скарги документів, які б підтверджували сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Отже, ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 12612,00 грн за наведеними нижче реквізитами:

Належними реквізитами для оплати судового збору є:

Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ТОВ "Місто для людей Запоріжжя" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі №908/2009/20 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: (1) подання до Суду нової редакції касаційної скарги, в якій скаржник має вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали; (2) подання Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 12612,00 грн.

При цьому Суд звертає увагу, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 у справі №908/2009/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Бакуліна