Постанова

від 08.06.2021 по справі 569/20123/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 червня 2021 року

м. Київ

справа № 569/20123/18

провадження № 61-20822св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кредитна спілка Захід-Капітал ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2019 року у складі судді Ковальова І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О.,

Ковальчук Н. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кредитної спілки Захід-Капітал (далі - КС Захід-Капітал ) про визнання трудових відносин припиненими.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 вересня 2018 року позивача призначено на посаду Голови правління КС Захід Капітал .

14 вересня 2018 року він звернувся до КС Захід Капітал із заявою про звільнення за власним бажанням та просив звільнити його із займаної посади

з 14 вересня 2018 року. Однак, станом на 11 жовтня 2018 року КС Захід Капітал його заяву про звільнення не розглянуто, рішення про його звільнення не прийнято.

За таких обставин просив визнати трудові відносини ОСОБА_1

і кредитної спілки Захід-Капітал припиненими з 14 вересня 2018 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня

2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач належними та достатніми доказами не довів факту своєчасного, за два тижні, звернення до відповідача із письмовою заявою про розірвання трудового договору, в тому числі й з підстав, передбачених статтею 38 КЗпП України. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження заявленого ним позову про визнання трудових відносин припиненими, зокрема, про скликання спостережної ради кредитної спілки.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відмовляючи в задоволенні позову про визнання трудових відносин припиненими, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що розірвання трудового договору з ініціативи працівника на підставі статті 38 КЗпП України є звільненням за власним бажанням. Якщо трудовий договір укладений на невизначений строк, працівник має право в будь- який час розірвати його, письмово попередивши роботодавця про звільнення за два тижні. Таке звільнення вважається за власним бажанням без поважних причин .

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 12 жовтня 2007 року ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління КС Захід-Капітал .

26 серпня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління,

а 27 серпня 2016 року призначено на посаду голови правління КС Захід Капітал за сумісництвом.

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління

КС Захід-Капітал за основним місцем роботи.

Згідно з поданої ОСОБА_1 копії заяви, він 14 вересня 2018 року звернувся до КС Захід-Капітал з заявою про звільнення за власним бажанням, та просив звільнити його із займаної посади з 14 вересня 2018 року. Ця заява надіслана цінним листом з описом вкладення та отримана особою на прізвище ОСОБА_1 , як і інша кореспонденція, про що свідчить прізвище та підпис самого позивача.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки, зокрема, належить: призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету (пункт 9.2. статуту КС Захід-Капітал ).

Факту отримання заяви про звільнення ОСОБА_1 повноважним органом КС Захід-Капітал , а саме спостережною радою кредитної спілки, позивач належними та допустимими доказами не підтвердив і суди такої обставини не встановили.

Згідно з частиною першою статті 15 , частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які

ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У статті 13 Закону України Про кредитні спілки визначено, що органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кредитні спілки передбачено, що спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.

У статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору

з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими .

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що позивач не довів факту звернення до уповноваженого органу кредитної спілки з питання розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених статтею 38 КЗпП України, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову. При цьому, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення ? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов